ISSN 2409-9988

MODERN VIEWS OF GERD IN CHILDREN: PROBLEMS AND PERSPECTIVES

Oleksandra Slobodianiuk

Abstract


Slobodianiuk O.L.

In recent years much attention has been paid to the upper digestive tract diseases in children, particularly GERD, as a reason t,hat has an impact on quality of life even in children of school age and thereafter in young adults. Scientists came to a consensus that all examinations which are used in pediatric practice must be maximally available, simple and non-invasive to the extent practical for child’s condition.

The question about practicability of performing esophagogastroduodenoscopy for all patients with complaints of heartburn and with other symptoms of GERD, the question relative to performing ultrasonography of the esophagus for children as an additional method of examination, usage of questionnaire in pediatric practice, formation of disease course prediction algorithm, and identification of preventive measures specific to every patient remain open.

Therefore the goal of this research is to provide an overview of modern literature with reference to problematic issues of clinical evidence, risk factors, diagnostics, prediction of gastroesophageal reflux disease course in children of different age (regarding main causative and pathogenic factors, clinical evidence (esophageal and extra-esophageal), diagnostic methods and modern approaches to gastroesophageal reflux disease treatment).

Key words: gastroesophageal reflux disease, non-invasive diagnostics, risk factors, prediction of disease course.

 

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ГЕРХ У ДІТЕЙ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Слободянюк О.Л.

Останнім часом багато уваги приділяється захворюванням верхніх відділів травного тракту у дітей, зокрема й ГЕРХ,  як причині, що призводить до порушення якості життя вже у дітей шкільного віку, а в подальшому і у людей молодого віку. Вчені дійшли консенсусу, що всі обстеження, які використовуються в педіатричній практиці повинні бути максимально доступними, простими та неінвазивними, наскільки це дозволяє стан дитини.

Залишається відкритим питання про доцільність проведення ФЕГДС всім пацієнтам зі скаргами на печію та іншими симптомами ГЕРХ , питання щодо застосування УЗД стравоходу у дітей як додаткового методу обстеження, використання опитувальників в педіатричній практиці, формування алгоритмів прогнозування перебігу захворювання та визначення профілактичних заходів  індивідуально для кожного пацієнта.

Отже, метою цієї роботи було виконати огляд сучасної літератури з проблемних питань клінічних проявів, факторів ризику, діагностики, прогнозування перебігу гастроезофагеальної рефлексної хвороби у дітей різного віку (з питань основних етіологічних та патогенетичних факторів, клінічних проявів (стравохідних та позастравохідних), методів діагностики та сучасних підходів до лікування гастроезофагеальної рефлексної хвороби).

Ключові слова: гастроезофагеальна рефелюксна хвороба, неінвазивна діагностика, фактори ризику, прогнозування перебігу.

 

 СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НА ГЕРБ У ДЕТЕЙ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ

Слободянюк А.Л.

В последнее время больше внимания уделяется заболеванием верхних отделов пищеварительного тракта у детей, в том числе и ГЭРБ, как причине, которая приводит к нарушению качества жизни уже у детей школьного возраста, а в дальнейшем и у людей молодого возраста. Ученые пришли к консенсусу, что все обследования, которые используются в педиатрической практике должны быть максимально доступными, простыми и неинвазивными, насколько это позволяет состояние ребенка. Остается открытым вопрос о целесообразности проведения ФЭГДС всем пациентам с жалобами на изжогу и другими симптомами ГЭРБ, вопросы применения УЗИ пищевода у детей в качестве дополнительного метода обследования, использование опросников в педиатрической практике, формирование алгоритмов прогнозирования течения заболевания и определения профилактических мероприятий индивидуально для каждого пациента.

Итак, целью этой работы было выполнить обзор современной литературы по проблемным вопросам клинических проявлений, факторов риска, диагностики, прогнозирования течения гастроэзофагеальной рефлексной болезни у детей разного возраста (по вопросам основных этиологических и патогенетических факторов, клинических проявлений (пищеводных и внепищеводных), методов диагностики и современных подходов к лечению гастроэзофагеальной рефлексной болезни).

Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефелюксная болезнь, неинвазивная диагностика, факторы риска, прогнозирование течения.


Full Text:

PDF

References


Falk, G. W. (2014). Gastroesophageal Reflux Disease Gastroenterology Clinics of North America. Volume 43, Issue 1, Pages ХІ-ХІІ.– DOI - 10.1016/j.gtc.2014.01.001.

Gastro-oesophageal reflflux disease: recognition, diagnosis and management in children and young people NICE guideline Published: 14 January (2015). Retrieved from: nice.org.uk/guidance/ng1,© NICE.

Sheptulyn A.A. (2008). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn: spornyie i nereshennyie voprosyi [Gastroesophageal reflux disease: controversial and unresolved issues]. Klynycheskaia medytsyna. no 6. – p. 8-12.

Guy, E., Boeckxstaens, W., Rohof. O. (2013). Pathophysiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology Clinics of North America, Volume 43, Issue 1, Pages 15-25– DOI 10.1016/j.gtc.2013.11.001.

Pryvorotskyi, V.F., Luppova, N.E., Herasymova, T.A. (2011). – Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn (HERB) u detei [Gastroesophageal reflux disease (GERD) in children]. Eksper. y klyn. hastroenterol. no 1. – S. 14-21.

Shadrin, O.H., Ihnatko, L.V. (2016). Suchasni pidkhody do likuvannya ta diahnostyky hastroezofaheal'-noyi reflyuksnoyi khvoroby u ditey [Current approaches to diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease in children]. Zdorovia Ukrainy, spets. vypusk «Hatsroenterolohiia, hematolohiia, koloproktolohiia», № 3 (41).

Shadrin, O.H. (2016). Vidhuk na dysertatsiinu robotu «Optymizatsiia diahnostyky ta likuvannia hastroezofahealnoi refleksnoi khvoroby u diteу rann'oho viku» [Feedback on dissertation "Optimization of diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease in infants], Kyiv.

Ronkainen, J., Agreus, L. (2013). Epidemiology of reflux symptoms and GORD. Best Practice & Research Clinical Gastroenterology, 27: 325-37. Review. DOI: 10.7727/wimjopen.2015.198

Malfertheiner, P., Megraud, F., OMorain, C.A., Atherton, J., Axon, A.T., Bazzoli, F., Kuipers, E.J. (2012). European Helicobacter Study Group. Management of Helicobacter pylori infection – the Maastricht IV. Florence Consensus Report . 61(5): 646-64. DOI: 10.1136/gutjnl 2012-302084.

El-Serag, H. B., Sweet, S., Winchester, C. C., & Dent, J. (2014). Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut,63(6), 871–880.http://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-304269.

Fischbach, L.A., Nordenstedt, H., Kramer, J.R. (2012). The association between Barretts esophagus and Helicobacter pylori infection: a meta-analysis. Helicobacter; 17: 163-75. DOI: 10.1111/j.1523-5378.2011.00931.x.

Zhuo, X., Zhang, Y., Wang, Y. (2008). Helicobacter pylori infection and oesophageal cancer risk: association studies via evidence-based meta-analyses. Clinical Oncology.20: 757-62. - DOI 10.1016/j.clon.2008.07.005

World Gastroenterology Organisation Global Guidelines . Global Perspective on Gastroesophageal Reflux Disease. Richard Hunt (UK/Canada), David Armstrong (Canada), Peter Katelaris (Australia). October, (2015).

Hopkins, J. (2015). Gastroesophageal reflux disease (GERD)/heartburn in children. Medicine. Retrieved from: www.hopkinsmedicine.org/healthlibrary/conditions/pediatrics/gastroesophageal_reflux_disease_gerdheartburn_in_children_90,P01994/.

Lazebnyk, L.B., Bordyn, D.S.,. Masharova, A.A. (2007). Sovremennoe ponymanye hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny: ot Henvalia k Monrealiu [Modern understanding of gastroesophageal reflux disease: from Henvalya to Montreal]. Eksperymentalnaia y klynycheskaia hastroenterolohyia. 5: 4—10.

Shadrіn, O.H. (2009). Pedyatrycheskye aspekty hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny [Pediatric aspects of gastroesophageal reflux disease]. Zdorovia Ukrainy. 6/1: 11.

Varil, M.F., Van Zanten, S.V., Kahrilas, P.E. (2006). The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: A global evidence based consensus. Am. J. Gastroenterol. 101:1900—1920. - DOI: 10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x

Zubarenko, O.V., Kravchenko, T.Yu. (2013). Suchasnyi pohliad na hastroezofahealnu refliuksnu khvorobu u ditei [The modern view of gastroesophageal reflux disease in children]. Perynatolohyia y pedyatryia. 1(53): 114-122.

Boiarska, L.M., Ivanova, K.O. (2010). Do pytannia pro chastotu ta osoblyvosti proiaviv hastroezofahealnoi refliuksnoi khvorobi [Prior to feeding on the frequency, this particular manifestation of gastroesophageal reflux disease. Sovremennaia pedyatryia. 2: 162-163.

Volosovets, O.P., Kryvopustov, S.P., Karulyna, Yu.V. (2007). Suchasnyi pohliad na problemu porushen motornoi funktsii verkhnoho viddilu travnoho kanalu [The modern approach to the problem of motor function disorders of the upper digestive tract]. Zdorove rebenka. 5 (114): 7—9.

De Bortoli, N., Ottonello, A., Zerbib, F., Sifrim, D., Gyawali, PC., Savarino, E. (2016). Between GERD and NERD: the relevance of weakly acidic reflux. N de Bortoli et al. Ann N Y Acad Sci 1380 (1), 218-229.

Tae Hoon Oh. J. (2011). Accuracy of the Diagnosis of GORD by Questionnaire, Physicians and a Trial of Proton.Pump Inhibitor Treatment: The Diamond Study. Neurogastroenterol Motil. 17(1). DOI: 10.5056/jnm.2011.17.1.98.

The role of diet in the overlap between gastroesophageal reflux disease and functional dyspepsia . The Turkish Society of Gastroenterology • Retrieved from: www.turkjgastroenterol.org • DOI: 10.5152/tjg.2015.150238

Volosovets, O.P., Kryvopustov, S.P., Karulyna, Yu.V. (2007). Suchasnyi pohliad na problemu porushen motornoi funktsii verkhnoho viddilu travnevoho kanalu [The modern view on the problem of violations of motor function of the upper channel in May]. Zdorove rebenka. 5(114): 7—9.

Vasylev Yu.V. (2003). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn: Patohenez і klynyka [Gastroesophageal reflux disease: Pathogenesis and clinic]. Mezhdunar. med. zhurnal. 9 (1): 31—34.

Dudnykova E.V. (2006). Klynycheskoe znachenye bylyarnуkh refliuksov v formyrovanyy hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny і hastroduodenіtov u detei і metodу іkh korrektsyy [Clinical significance of biliary reflux in the formation of gastroesophageal reflux disease and gastroduodenitis in children and methods for their correction]. Klynycheskіe perspektyvу hastroenterolohyy, hepatolohyy. 5: 28—32.

Pakhomovskaia N.L. (2006). Klynycheskoe znachenye sutochnoi rN-metryy pry hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny u detei [Clinical value of daily pH-metry in gastroesophageal reflux disease in children] : avtoref. dys. k. med. n.: spets. 14.00.09 — «Pedyatryia». p.17.

Uspenskyi Yu.P., Tkachenko, E.Y. (2010). Patohenetycheskye osnovy dyfferentsyrovannoi taktyky lechenyia hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny [Pathogenetic basis of differentiated tactics of treatment of gastroesophageal reflux disease]. Suchasna hastroenterolohiia. 1 (51): 92—100.

Kovalenko, A.A., Belmer, S.V. (2008). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn [Gastroesophageal reflux disease]. Lechashchyi vrach. 1.

Kriuchko, T.A., Nesyna, Y.M. (2015). Optymyzatsyia dіahnostyky hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny u podrostkov s pomoshchiu oprosnyka GerdQ [Optimization diagnosis of gastroesophageal reflux disease in adolescents with questionnaire GerdQ]. ZR. 7 (67).

Sheptulyn, A.A. (2008). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn: spornye y nereshennye voprosy [Gastroesophageal reflux disease: controversial and unresolved issues]. Klynycheskaia medytsyna. 6: 7—12.

Starets, E.A., Trukhalskaia, V.V. (2015). Etapnaia dyahnostyka patolohycheskoho hastroezofahealnoho refliuksa u detei [Stage diagnostics of pathological gastroesophageal reflux in children]. Zdorove rebenka. 4 (64): 47-51.

Niankovskyi, S. L., Sadova, O. R. (2015). Dynamika parametriv yakosti zhyttia pry hastroezofahealnii refliuksnii khvorobi v ditei pidlitkovoho viku. [Dynamics of parameters of quality of life in gastroesophageal reflux disease in adolescents.]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2: 48-50.

Vandenplas, Y., Rudolph, C.D., Di Lorenzo, C. (2009). North American Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition; European Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition. Pediatric gastroesophageal reflux c linical practice guidelines: joint recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition (NASPGHAN) and the European Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN). J Pediatr Gastroenterol Nutrю 49(4): 498–547.DOI:10.1097/MPG.0b013e3181b7f563

Jung, H.K. (2011). Epidemiology of gastroesophageal reflux disease in Asia: a systematic review . J Neurogasteroenterol Motil.17(1):14–27. DOI :10.5056/jnm.2011.17.1.14/

Kornilia Nikaki, Philip Woodland & Daniel Sifrim. (2016). Adult and paediatric GERD: diagnosis, phenotypes and avoidance of excess treatments. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 13: 529–542 DOI:10.1038/nrgastro.2016.109/

Zavyktoryna, T.H., Stryha, E.V., Sokolova, Yu.B., Zavyktoryna, T.H. (2008). Osobennosty techenyia hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny u detei [Features of the course of gastroesophageal reflux disease in children]. Lechashchyi vrach. 7: 88—89.


Refbacks