ISSN 2409-9988

SOCIETY AS AN ESSENTIAL ENVIRONMENTAL FACTOR

O. Litovchenko, K. Zub, I. Zavgorodnii, V. Myasoedov

Abstract


Litovchenko O., Zub K., Zavgorodnii I., Myasoedov V.

The impact of environmental factors on humanity is considered as a world-wide challenge which requires to be addressed. The population that has greatly expanded its influence over the last century forms social component of environment. It includes such aspects as economic status of a region and of a particular person, education, level of stress, early life, living conditions, social support, nutrition, transport as well as health care system. All the concerns mentioned above and their effects on human health are actively being studied by various national and international organizations. It has been established that the categories of population of low socio-economic status and low level of social integration are affected much greater than those who are socially adapted.   It is worth noting that social adaptation varies in countries with different level of economic development. Consequently, the state of health depends on social and economic situation of people. Perspective directions of social environment study are dedicated to identify the level of susceptibility of an individual to social influences.  Worldwide entities aim to monitor the impact of social and psychological environment of different age categories, determine the long-term effect of such an impact. Thus, the forces of health protection organizations direct their forces towards improving health equally for all categories of population. Lack of awareness of all social influences on human health promotes further investigation in this field dedicated to elimination of inequalities of health maintenance.  

Key words: society, social environment, socio-economic status, social influence, human health, social diseases, environment; 

 

Резюме

СОЦІУМ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

Літовченко О., Зуб К., Завгородній І. М’ясоєдов В. 

Вплив екологічних факторів на людство розглядається як проблема світового масштабу, яка потребує вирішення. Населення, яке значно розширило свій вплив за останнє сторіччя, формує соціальну складову навколишнього середовища. Воно включає такі аспекти, як економічний статус регіону і конкретної людини, освіта, рівень стресу, умови життя, соціальна підтримка, харчування, транспорт, а також система охорони здоров'я. Всі згадані вище проблеми та їх вплив на здоров'я людини активно вивчаються різними національними і міжнародними організаціями. Встановлено, що категорії населення з низьким соціально-економічним статусом і низьким рівнем соціальної інтеграції порушень набагато більше, ніж у соціально адаптованих. Слід зазначити, що соціальна адаптація варіюється в країнах з різним рівнем економічного розвитку. Отже, стан здоров'я залежить від соціально-економічного становища людей. Перспективні напрямки вивчення соціального середовища присвячені визначенню рівня сприйнятливості індивіда до соціального впливу. Всесвітні організації прагнуть стежити за впливом соціальної та психологічної середовища різних вікових категорій, визначати довгостроковий ефект такого впливу. Таким чином, сили організацій охорони здоров'я направляють свої сили на поліпшення здоров'я в рівній мірі для всіх категорій населення. Відсутність розуміння всіх соціальних впливів на здоров'я людини сприяє подальшому розслідуванню в цій області, присвяченому усунення нерівності в галузі підтримання здоров'я.

Ключові слова: суспільство, соціальне середовище, соціально-економічний стан, соціальний вплив, здоров'я людини, соціальні захворювання, довкілля.

 

Резюме

СОЦИУМ КАК ЭКОЛОГИЧЕСКИЙ ФАКТОР

Литовченко О., Зуб К., Завгородний И. Мясоедов В. 

Влияние экологических факторов на человечество рассматривается как проблема мирового масштаба, которая требует решения. Население, которое значительно расширило свое влияние за последнее столетие, формирует социальную составляющую окружающей среды. Она включает такие аспекты, как экономический статус региона и конкретного человека, образование, уровень стресса, ранняя жизнь, условия жизни, социальная поддержка, питание, транспорт, а также систему здравоохранения. Все упомянутые выше проблемы и их влияние на здоровье человека активно изучаются различными национальными и международными организациями. Установлено, что категории населения с низким социально-экономическим статусом и низким уровнем социальной интеграции затронуты гораздо больше, чем социально адаптированные. Следует отметить, что социальная адаптация варьируется в странах с разным уровнем экономического развития. Следовательно, состояние здоровья зависит от социально-экономического положения людей. Перспективные направления по изучению социальной среды посвящены определению уровня восприимчивости индивида к влиянию социума. Всемирные организации стремятся следить за воздействием социальной и психологической среды разных возрастных категорий, определять долгосрочный эффект такого воздействия. Таким образом, силы организаций здравоохранения направляют свои силы на улучшение здоровья в равной степени для всех категорий населения. Отсутствие понимания всех социальных влияний на здоровье человека способствует дальнейшему расследованию в этой области, посвященному устранению неравенства в области поддержания здоровья.

Ключевые слова: общество, социальная среда, социально-экономический статус, социальное влияние, здоровье человека, социальные болезни, окружающая среда.


Full Text:

PDF

References


American Community Survey 1-year-estimate (2016). Poverty Status in the Past 12 Months. Retrieved from: https://factfinder.census.gov/faces/tableservices/jsf/pages/productview.xhtml?src=bkmk

CSDH (2014). Closing the gap in a generation: health equity through action on the social determinants of health. Final Report of the Commission on Social Determinants of Health. Geneva, World Health Organization. Retrieved from: http://www.who.int/social_determinants/

final_report/csdh_finalreport_2008.pdf

Health Council of the Netherlands (2012). Guideline for the identification and protection of high-risk groups. The Hague: Health Council of the Netherlands, 39E.

Healthy People 2020 (2010). An Opportunity to Address Societal Determinants of Health in the United States. Secretary’s Advisory Committee on National Health Promotion and Disease Prevention Objectives for 2020. Retrieved from: http://www.healthypeople.

gov/2010/hp2020/advisory/SocietalDeterminantsHealth.htm

International center for Health and Society (2003). EN: Social determinants of health. The solid facts. Retrieved from: http://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/98438/e81384.pdf

Krieger N. (2001). Theories for social epidemiology in the 21st century: an ecosocial perspective. IntEpidemiol, 30(4):668-77, doi:10.1093/ije/30.4.668.

Lavin T., Higgins C., & Metcalfe O. (2006). Health impact of the built environment. The Institute of Public Health in Ireland, 16-21.

Mitchell R., Popham F. (2007). Greenspace, urbanity and health: relationships in England. Journal Epidemiological Community Health, 61(8):681-3.

Mondal P. (2015). Meaning, Definition and Components of Environment. Retrieved from: http://www.yourarticlelibrary.com/environment/meaning-definition-and-components-of-environment/6157

National Institutes of Health. (2014) Health Disparities. Fact Sheet. U.S. Department of Human and Health Services. Retrieved from: http://report.nih.

gov/nihfactsheets/Pdfs/HealthDisparities(NIMHD).pdf

Ponnuswami R. (2014). Components-of-Environment. Retrieved from: https://ru.scribd.com/doc/14180071/1-1-Components-of-Environment

World Health Organization (2014). Social Determinants of Health Key Concepts. World Health Organization. Retrieved from: http://www.who.int/social_

determinants/final_report/key_concepts_en.pdf?ua=1

World Health Organization (2011). Rio Political Declaration on Social Determinants of Health. Retrieved from: http://www.who.int/sdhconference/declaration/Rio_political_declaration.pdf


Refbacks