Субоптимальний стан здоров’я та серцево-судинний ризик: оцінка за допомогою опитувальників SHSQ-25 та SF-36

Анотація

In press

Актуальність. Субоптимальний стан здоров’я розглядається як проміжний стан між повним здоров’ям і початковими проявами хронічних захворювань. Його виявлення на доклінічному етапі є важливим для профілактики серцево-судинних порушень та інших хронічних патологій.

Мета. Систематизувати та проаналізувати суб’єктивні показники здоров’я у практично здорових осіб та визначити їх взаємозв’язок із факторами ризику серцево-судинних захворювань за допомогою опитувальників SHSQ-25 і SF-36.

Матеріал та методи. Обстежено 509 осіб віком [34,31±13,79] років. Застосовано анкети SHSQ-25 та SF-36 для оцінки субоптимального стану здоров’я та якості життя. Визначено індекс маси тіла, артеріальний тиск, рівні глюкози та загального холестерину, індекс курця та показники функції ендотелію за допомогою комп’ютерної фотоплетизмографії. Для класифікації стану здоров’я використано багатофакторний дискримінантний аналіз і розроблено математичні моделі оцінки ризику артеріальної гіпертензії. Статистичну обробку здійснено з використанням описової статистики, кореляційного аналізу та порівняння груп із різним рівнем факторів ризику. Дослідження проводилося як приватна ініціатива авторів, не отримувало фінансування від грантових програм, а тема дослідження офіційно не була зареєстрована у державному реєстрі наукових тем.

Етика. Дослідження проводилося відповідно до етичних стандартів Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації (1964–2024) та Директиви Європейського співтовариства 86/609 щодо участі людини в біомедичних дослідженнях.

Результати. В обстежених виявлено п’ять кластерів стану здоров’я: оптимальний статус здоров’я, субоптимальний стан з низьким рівнем факторів ризику, субоптимальний стан із високим рівнем факторів ризику, серцево-судинний фенотип субоптимального стану з низьким рівнем факторів ризику та серцево-судинний фенотип субоптимального стану з високим рівнем факторів ризику. Суб’єктивні оцінки стану здоров’я, отримані за допомогою SHSQ-25, мали значущі кореляції з артеріальним тиском (систолічним та діастолічним), показниками функції ендотелію, індексом маси тіла, рівнем загального холестерину та глюкози. Високі показники SHS асоціювалися зі зниженням якості життя за результатами SF-36, особливо у фізичному та психічному компонентах, що підтверджує вплив субоптимального стану на повсякденну активність та психологічний комфорт.

Висновки. Опитувальники SHSQ-25 та SF-36 є ефективними інструментами первинного скринінгу для виявлення осіб із субоптимальним станом здоров’я та підвищеним ризиком серцево-судинних порушень. Використання цих інструментів у клінічній практиці фізичних терапевтів і ерготерапевтів дозволяє вчасно визначати групи ризику та планувати профілактичні або реабілітаційні заходи. Математичне моделювання стану здоров’я підвищує точність оцінки ризиків та може бути інтегроване у програми фізичної реабілітації.

Ключові слова: фізична терапія та реабілітація, суб’єктивне здоров’я, серцево-судинні фактори ризику, якість життя, профілактика хронічних захворювань.

Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.17904917