MODERN APPROACHES TO MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL SUPPORT OF FAMILIES WITH INFANTS WITH SEVERE CRANIOCEREBRAL TRAUMA

Abstract

О. Dukhovskyy

The study involved a comprehensive survey of 137 families (mother and father) of children with severe somatic disease aimed at the development and evaluation of the system of medical and psychological support of families with a somatically challenged child. The main group comprised 97 families participating in the program of medical and psychological support, and the control group included 40 families who did not receive psychological support. According to our findings, a serious disease of the child became a psychotraumatic situation for all the parents, resulting in the development of anxiety-depressive reactions and conditions. Psychodiagnostic examination showed that the parents had mild, moderate depressive and anxious episodes on the Hamilton Rating Scale; high levels of situational and personal anxiety according to the C.D. Spielberger Inventory, a high level of neuropsychic stress on T.A. Nemchin Scale. The couples under investigation noted tensions in family relationships, family conflicts, related to the treatment of the child and escalation of pre-existing interpersonal and marital problems that led to distancing and a decrease in internal family resource. Based on these data, we have developed a system of medical and psychological support of the families with somatically challenged child, which consisted of four consecutive phases and included the use of individual cognitive-behavioral therapy (Beck AT, 2006), family therapy (Eidemiller E. G., 2003), rational therapy (classic Dubois P., 1912) and psychological educational programs. Case monitoring in the main group following the employment of the proposed system of medical and psychological support showed a stable positive pattern of psychological state with a statistically significant total reduction of anxiety-depressive states and the harmonization of the marital relationship.

Key words: Medical and psychological support, anxiety, depression, family interactions, infants with severe craniocerebral trauma.

 

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СІМ’Ї ДИТИНИ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ З ВАЖКОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ.

Духовський О.Є.

У ході роботи з метою розробки та апробації системи медико-психологічного супроводу сім’ї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою проведено комплексне обстеження 137 родини (мати та батько) дітей першого року життя які отримали важку черепно-мозкову травму. Основну групу склали 97 родин, які прийняли участь у програмі медико-психологічного супроводу, контрольну групу 40 родин, які не отримували психологічну підтримку. Як показали результати дослідження черепно-мозкова травма дитини стала психотравмуючою ситуацією для усіх батьків, яка приводила до розвитку тривожно-депресивних реакцій та станів. За даними психодіагностичного обстеження у батьків відмічалися легкій помірний депресивний та тривожний епізоди за шкалою Гамільтона; високі рівні ситуативної й особистісної тривожності за методикою Ч.Д. Спілбергера, високій рівень виразності нервово-психічної напруги по шкалі Т.А. Немчина. Обстежені родини відзначали наявність напруженості в сімейних відносинах, сімейні конфлікти, як пов’язані з лікуванням дитини, так і ескалації існуючих раніше міжособистісних та подружніх проблем, що призводило до дистанціювання та зниження внутрішньосімейного ресурсу. Базуючись на отриманих даних нами розроблена система медико-психологічного супроводу сімʼї дитини першого року життя з важкою черепно-мозковою травмою, яка складалася із чотирьох послідовних етапів та включла використання індивідуальної когнітивно-поведінкової терапії (Бек A. T., 2006), сімейної терапії (Ейдміллер Е. Г., 2003), раціональної психотерапії (класичний варіант Дюбуа П., 1912) та псих освітніх програм. Як показали результати динамічного спостереження, на фоні застосування запропонованої системи медико-психологічного супроводу в основній групі відзначена стійка позитивна динаміка психологічного стану з повною редукцією тривожно-депресивних та гармонізацією подружніх відносин.

Ключові слова: Медико-психологічний супровід, тривога, депресія, родинна взаємодія, дитина з важкою черепно-мозковою травмою.

 

СОВРЕМЕННЫЕ ПОДХОДЫ К МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОМУ СОПРОВОЖДЕНИЮ СЕМЬИ РЕБЕНКА ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ С ТЯЖЕЛОЙ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВОЙ ТРАВМОЙ.

Духовской А.Э.

В ходе работы с целью разработки и апробации системы медико-психологического сопровождения семьи ребенка первого года жизни с тяжелой черепно-мозговой травмой проведено комплексное обследование 137 семей (мать и отец) детей первого года жизни получивших тяжелую черепно-мозговую травму. Основную группу составили 97 семей, принявших участие в программе медико-психологического сопровождения, контрольную группу 40 семей, не получавшие психологическую поддержку. Как показали результаты исследования, черепно-мозговая травма ребенка стала психотравмирующей ситуацией для всех родителей, которая приводила к развитию тревожно-депрессивных реакций и состояний. По данным психодиагностического обследования у родителей отмечались легкой умеренный депрессивный и тревожный эпизоды по шкале Гамильтона; высокие уровни ситуативной и личностной тревожности по методике Ч.Д. Спилбергера, высокий уровень выраженности нервно-психического напряжения по шкале Т.А. Немчина. Обследованные супруги отмечали наличие напряженности в семейных отношениях, семейные конфликты, как связанные с лечением ребенка, так и эскалацией существующих ранее межличностных и супружеских проблем, чт приводило к дистанцированию и снижению внутрисемейного ресурса. Основываясь на полученных данных нами разработана система медико-психологического сопровождения семьи ребенка первого года жизни с тяжелой черепно-мозговой травмой, которая состояла из четырех последовательных этапов и включала использование индивидуальной когнитивно-поведенческой терапии (Бек AT, 2006), семейной терапии (Ейдмиллер Е. Г., 2003), рациональной психотерапии (классический вариант Дюбуа П., 1912) и психобразовательных программ. Как показали результаты динамического наблюдения, на фоне применения предложенной системы медико-психологического сопровождения в основной группе отмечена устойчивая положительная динамика психологического состояния с полной редукцией тревожно-депрессивных состояний и гармонизацией супружеских отношений.

Ключевые слова: Медико-психологическое сопровождение, тревога, депрессия, семейное взаимодействие, ребенок с тяжелой черепно-мозговой травмой.

https://doi.org/10.35339/ic.4.3.142-145
PDF

References

Back A. L., Arnold R. M., Baile W. F. et al.(2007). Efficacy of communication skills training for giving bad news and discussing transitions to palliative care. Arch Intern Med., 167, 5, 453 – 460.

Salehpoor F., Bazzazi A. M., Estakhri R. et al. (2010). Correlation between catecholamine levels and outcome in patients with severe head trauma. Pak. J. Biol. Sci., 13, 15, 738—742.

Kobori N. Hu B., Dash P. K. (2011). Altered adrenergic receptor signaling following traumatic brain injury contributes to working memory dysfunction. Neuroscience, 172, 293—302.

Pearlin, L. I. (2012). The social contexts of stress. Handbook of stress. Theoretical and clinical aspects. Eds. L. Goldberger, S. Breznitz. N. Y.: The Free Press, 367—379.

Hung-Chen Wang, Tzu-Ming Yang, Yu-Jun Lin et al. (2014). Serial Serum Leukocyte Apoptosis Levels as Predictors of Outcome in Acute Traumatic Brain Injury. BioMed Research International, 11, Article ID 720870,

Polinder S., Haagsma J., Klaveren D. van. (2015). Health-related quality of life after TBI: a systematic review of study design, instruments, measurement properties, and outcome [Electronic Resource]. Population Health Metrics., 13(4), DOI: 10.1186 / s12963-015-0037-1.

Steinbuechel N. von, Covic A., Polinder S. (2016). Assessment of Health-Related Quality of Life after TBI: Comparison of a Disease-Specific (QOLIBRI) with a Generic (SF-36) Instrument [Electronic Resource]. Behavioral Neurol, 2016, DOI: 10.1155 / 2016/7928014

Valiullina S.A., Promyslova S.A. (2014).Children craniocerebral trauma: epidemiology and basic principles of the organization of medical care. Moscow, 24.

Kvasnitskiy M.V. (2013). Diagnostics and prescription of the first medical aid in cases of craniocerebral trauma. Medicine of Urgent Conditions, 2013, 3 (50), 34-38.

Kazakov V. Ye. (2014).Immune disorders as harbingers of the unfavorable course of craniocerebral trauma. Ukrainian Journal of Psychoneurology, 22, 1(78), 129-131.

Lin Hung-Chen Wang, Tzu-Ming Yang, Yu-Jun. (2014). Serial Serum Leukocyte Apoptosis Levels as Predictors of Outcome in Acute Traumatic Brain Injury. BioMed Research International, 2014, 720870, 11-13

Markova M.V., Piontkovskaya O. V. (2013). Functionality of the family system as a factor of the prevention of mental health disorders in parents of children with cancer pathology. International Neurological Journal, 4, 58, 49-53.

Piontkovskaya O. V. (2013). Behavioral Patterns to Overcome Stress in Parents of Oncologic Children. Journal of Psychiatry and Medical Psychology, 1, 32, 80 - 83.

Copyright for articles published in the journal is regulated by the License Agreement for the use of a scientific article in the journal, which is concluded between the author of the article (Licensor) and Kharkov National Medical University (Licensee, publisher of the journal "Inter Collegas"). The licensor grants to the Licensee a non-exclusive non-exclusive license for the use of the article (a license that does not exclude the use of the article by the Licensor and the issuance of licenses to others for use of this article) on the terms and for the period specified in the contract. The licensor (the author of the article) grants the Licensee the right to reproduce the article (publication in the journal "Inter Collegas", publication, duplication, duplication or other reproduction of the article without limiting the circulation of copies, each copy of the article must contain the name of the Licensor; Of general information, including the publication of the article in full or in part on the Internet on the journal page, the right to use the metadata of the article (titles, full names of authors, annotations, bibliography eskih materials) through the dissemination and communication to the public, processing and systematization, as well as inclusion in various databases and in-formational system).

The licensor grants the licensee the right to transfer, store and process his personal data (full name, scientific degree, academic title, place of work and position, contact information of the authors) with the purpose of including them in the database in accordance with the Law of Ukraine No. 2297 - VI "on protection of personal data" from 01.06.2010.

Personal data and metadata of the article are provided for their storage and processing in various databases and information systems, including them in analytical and statistical reporting, creating sound relationships between the objects of works of science, literature and art with personal data, etc. on unlimited territory. The licensee has the right to transfer the specified data for processing and storage to third parties provided that such a fact is notified with the provision of information about the third party (name and address) to the Licensor.