Keywords
How to Cite
Abstract
PECULIARITIES OF MEDICAL AND PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF PARTICIPANTS OF MILITARY ACTIONS WITH POSTCONCUSSIONAL SYNDROME.
Pronoza-Steblyuk K.
Subjects and metods. 48 families of veterans who had post-concussion syndrome, were directed for medical and psychological rehabilitation. At the beginning of the rehabilitation course, personal psychological problems (by anonymous survey and testing) were recognized from 42 veterans and 44 veterans' wives. In 39 families were identified problems related to family relationships. The weekly courses included: the physical component of rehabilitation, psychological (psychotherapeutic) rehabilitation component and measures that are conditionally related to micro-social rehabilitation.Results. The applied of psychological assistance methods in combination with the physical and social components of the program led to an improvement in the personal psycho-emotional state of 96% of participants. Improvement of family understanding and psychological microclimate was noted by 100% of families. 60% of families expressed a desire to continue working with a psychologist. Based on the experience gained, recommendations have been made to improve mutual understanding in families. Conclusions. The use of these methods of intra-family psychological self-regulation will contribute to the normalization of relations, reduction of the clinical physical and mental effects of contusion, and improvement of the resocialization of veterans.
Keywords: post-concussion syndrome, medical and psychological rehabilitation, family psychotherapy.
Резюме
ОСОБЛИВОСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ З ПОСТКОНТУЗІЙНИМ СИНДРОМОМ
Проноза-Стеблюк К.В.
Материал и методы. 48 родин ветеранів, що мали постконтузійний синдром, були спрямовані на медико-психологічну реабілітацію. На початку курсу реабілітації особисті психологічні проблеми виявили (за анонімним опитуванням і тестуванням) 42 ветерани і 44 дружини-ветерани. У 39 сім'ях були виявлені проблеми, пов'язані з сім'єю. Тижневі курси включали: фізичний компонент реабілітації, психологічний (психотерапевтичний) компонент реабілітації та заходи, що умовно відносяться до мікросоціальної. Результати. Застосовані методи психологічної допомоги у поєднанні з фізичними та соціальними складовими програми призвели до поліпшення особистого психоемоційного стану у 96% учасників програми. Поліпшення внутрішньосімейного взаєморозуміння і психологічного мікроклімату відзначено 100% сімей. Продовжити роботу з психологом показало бажання 60% сімей. На підставі отриманого досвіду вироблено рекомендації, спрямовані на покращення взаєморозуміння в родинах. Висновки. Використання зазначених методів, способів внутрішньосімейної психологічної саморегуляції буде сприяти нормалізації відносин, зменшенню клінічних фізичних та ментальних наслідків контузії, поліпшенню процесів ресоціалізації ветеранів.
Ключові слова: постконтузійний синдром, медико-психологічна реабілітація, родинна психотерапія.
Резюме.
ОСОБЕННОСТИ МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ УЧАСТНИКОВ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ С ПОСТКОНТУЗИЙНИМ СИНДРОМОМ.
Проноза-Стеблюк К.В.
Материал и методы. 48 семей ветеранов, имевших постконтузийний синдром, были направлены на медико-психологическую реабилитацию. В начале курса реабилитации личные психологические проблемы обнаружили (по анонимному опросу и тестированием) 42 ветерана и 44 жены ветеранов. В 39 семьях были выявлены проблемы, связанные с семейніми взаимоотношениями. Недельные курсы включали: физический компонент реабилитации, психологический (психотерапевтический) компонент реабилитации и меры, которые условно относятся к микросоциальной реадаптации. Результаты. Примененные методы психологической помощи в сочетании с физическими и социальными составляющими программы привели к улучшению личного психоэмоционального состояния у 96% участников программы. Улучшение внутрисемейного взаимопонимания и психологического микроклимата отмечено 100% семей. Продолжить работу с психологом высказали желание 60% семей. На основании полученного опыта выработаны рекомендации, направленные на улучшение взаимопонимания в семьях. Выводы. Использование указанных методов, способов внутрисемейной психологической саморегуляции будет способствовать нормализации отношений, уменьшению клинических физических и ментальных последствий контузии, улучшению процессов ресоциализации ветеранов.
Ключевые слова: постконтузийний синдром, медико-психологическая реабилитация, семейная психотерапия.
References
Danyk Yu. H., Druz O. V., Chernenko I. O.(2016). Formuvannia syndromiv viin ta yikh osoblyvosti. Journal of Education, Health and Sport, (6/11), 77-89.
Hesdorffer, D. C., Rauch, S. L. Tamminga, C. A. (2009). Long-term Psychiatric Outcomes Following Traumatic Brain Injury: A Review of the Literature. J Head Trauma Rehabil, (24/6), 452-459.
Voloshyn P. V., Maruta N. O., Shestopalova L. F. [ta in.]. (2014). Diahnostyka, terapiia ta profilaktyka medyko-psykholohichnykh naslidkiv boiovykh dii v suchasnykh umovakh : metodychni rekomendatsii . Kh.: DU «Instytut nevrolohii psykhiatrii ta narkolohii NAMN Ukrainy», 80.
Cicerone K.D. (1995). Base of Neurobehavioral Symptom Inventory (NSI)// Journal of Head Trauma Rehabilitation, (10/3), 1-17.
Veina A. M. (2000). Vehetatyvnуe rasstroistva: Klynyka, lechenye, dyahnostyka. Moskov. Medytsynskoe ynformatsyonnoe ahentstvo, 752.
Druz O. B., Syropiatov O. H., Badiuk M. L. [ta in.]. (2015). Udoskonalennia likuvannia ta reabilitatsii viis ko vo sluzhbov tsiv Zbroinykh Syl Ukrainy iz boiovoiu psykhichnoiu travmoiu : metodychni rekomendatsii, Kyiv.: «MP Lesia», 52.
Maruta N.O., Zavorotnyi V.I. (2018). Pryntsypы reabylytatsyy voennosluzhashchykh s razlychnыmy varyantamy posttravmatycheskoho stressovoho rasstroistva. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii, (26, 3/96), 33-38.
Chaban O. S., Frankova Y. A. (2015). Sovremennыe tendentsyy v dyahnostyke y lechenyy posttravmaty ches koho stressovoho ras st roistva. Neiro News, (2/66), 8-18.
Bohomolets O. V., Pinchuk I. Ya., Druz O. V. [ta in.]. (2014). Optymizatsiia pidkhodiv do nadannia psykhiatrychnoi dopomohy vidpovidno do suchasnykh potreb uchasnykiv boiovykh dii : metodychni rekomendatsii. Kyiv, 50.
PTSD: National Center for PTSD: https://www.ptsd.va.gov
Weiss, D. S., Marmar, C. R., Wilson J., Keane T. M. (Eds.). (1996). The Impact of Event Scale. Assessing psychological trauma and PTSD New York: Guilford. 399-411.
Stebliuk V., Pronoza-Stebliuk K. (2018). Travma ta travmoterapiia: istoriia ta sohodennia. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii. (26, 4 /97), 83-86.
Druz O. V., Hrynevych Yu. H., Chernenko I. O. (2018). Kompleks metodiv, protsedury ta alhorytm psykhoterapii v strukturi dyferentsiiovanykh prohram psykhosotsialnoi reabilitatsii staniv dezadaptatsii u uchasnykiv lokalnykh boiovykh dii. European multi science journal, 22, 5-11.
Chernenko I. O. (2018). Psykhofarmakoterapiia v strukturi dyferentsiiovanykh indyvidualizovanykh prohram psykhosotsialnoi reabilitatsii staniv dezadaptatsii u uchasnykiv lokalnykh boiovykh dii. Arkhiv psykhiatrii, 95, 182-186.
"Inter Collegas" is an open access journal: all articles are published in open access without an embargo period, under the terms of the CC BY-NC-SA (Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike) license; the content is available to all readers without registration from the moment of its publication. Electronic copies of the archive of journals are placed in the repositories of the KhNMU and V.I. Vernadsky National Library of Ukraine.