Keywords
How to Cite
Abstract
ANAMNESTIC RISK FACTORS FOR THE FORMATION OF ASTHMA IN INFANTS
Malakhova V.
Introduction. Allergic diseases are one of the major problems of the present. Almost 700 million people in the world are suffering from this disorder. Respiratory allergies rank as some of the most common chronic health conditions among them. About 330 million people are suffering from bronchial asthma today. The aim of the study. To identify the risk factors for the development of asthma in children with wheezing.
Objective. The purpose of this study was to determine the risk factors for asthma formation. The study involved assessment of clinical data of 94 children aged 1 to 7 years with recurrent wheezing. Children were observed for 5 years. The first group included 62 patients with diagnosed acute obstructive bronchitis, and the second group included 32 patients diagnosed with asthma. Results. Assessment of anamnestic data revealed significant risk factors for the formation of asthma. The study showed a relationship between the risk factor and the development of the disease in children with recurrent wheezing. Conclusions. The obtained data can be used in the algorithm of examination of patients with wheezing. The study implied the assessment of risk factors for the formation of asthma. This is important for pediatric practice. Thorough history taking and determination of risk factors are important when examining patients with recurrent wheezing.
Keywords: wheezing, asthma, children, anamnestic data, risk factors.
Резюме
АНАМНЕСТИЧНІ ЧИННИКИ РИЗИКУ ФОРМУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ.
Малахова В.М.
Вступ. Алергійні захворювання являють собою одну з головних проблем сьогодення. Майже 700 мільйонів людей у світі страждають на дану патологію. Серед них респіраторні алергози займають значну частку, на даний час близько 330 мільйонів людей страждають на бронхіальну астму.
Мета дослідження. Виявити анамнестичні фактори ризику розвитку бронхіальної астми у дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Об’єкт і методи дослідження. Проведено аналіз клінічних даних 94 дітей у віці від 1 до 7 років з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Діти знаходились під постійним динамічним спостереженням протягом 5 років з метою верифікації формування бронхіальної астми. Усім пацієнтам проведено повне дослідження згідно протокольних методик. До першої групи увійшло 62 пацієнта із встановленим діагнозом гострий обструктивний бронхіт, до другої групи увійшло 32 дитини, котрим діагностовано бронхіальну астму. Результати досліджень та їх обговорення. Серед вивчених показників анамнестичних даних виявлено статистично значимі несприятливі чинники формування бронхіальної астми та встановлено характер та силу зв’язку між факторами ризику та формуванням захворювання у дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Висновки. Отримані дані можуть бути включені в алгоритм обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для об’єктивної оцінки факторів ризику та можливості формування бронхіальної астми, що надзвичайно важливо для педіатричної практики. Тому ретельний збір анамнезу та виявлення цих факторів має велике значення при ведені пацієнтів із повторними епізодами бронхообструктивного синдрому.
Ключові слова: бронхообструктивний синдром, бронхіальна астма, діти, анамнестичні дані, несприятливі чинники.
Резюме
АНАМНЕСТИЧЕСКИЕ ФАКТОРЫ РИСКА ФОРМИРОВАНИЯ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМЫ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА.
Малахова В.М.
Введение. Аллергические заболевания представляют собой одну из главных проблем современного мира. Среди них респираторные аллергозы занимают значительную часть, на данный момент около 330 миллионов людей страдают на бронхиальную астму. Цель исследования. Выявить анамнестические факторы риска развития бронхиальной астмы у детей с повторными эпизодами бронхообструктивного синдрома. Объект и методы исследования.Проведен анализ клинических данных 94 детей в возрасте от 1 до 7 лет с повторными эпизодами бронхообструктивного синдрома. Дети находились под постоянным динамическим наблюдением в течение 5 лет с целью верификации формирования бронхиальной астмы. В первую группу вошло 62 пациента с установленным диагнозом острого обструктивного бронхита, ко второй группе отнесены 32 пациента, которым установлен диагноз бронхиальной астмы. Результаты и обсуждение. Среди изученных показателей анамнестических данных выявлены статистически значимые неблагоприятные факторы формирования бронхиальной астмы, установлены характер и сила связи между факторами риска и формированием заболевания у детей с повторными эпизодами бронхообструктивного синдрома.
Ключевые слова: бронхообструктивный синдром, бронхиальная астма, дети, анамнестические данные, факторы риска.
References
Zhang JL, Ma Z, Sun WW, et al. Programmed vaccination may increase the prevalence of asthma and allergic diseases. Am J Rhinol Allergy. 2016; 30: 113-117.
Diaz-Vazquez C, Torregrosa‐Bertet MJ, Carvajal‐Uruena I, et al. Accuracy of ImmunoCAP Rapid in the diagnosis of allergic sensitization in children between 1 and 14 years with recurrent wheezing: the IReNE study. Pediatr Allergy Immunol. 2009; 20: 601-609.
Asher I, Pearce N. Global burden of asthma among children. Int J Tuberc Lung Dis. 2014; 18: 1269-1278.
Hendaus MA, Jomha FA, Ehlayel M. Allergic diseases among children: nutritional prevention and intervention. Ther Clin Risk Manag. 2016; 12: 361-72.
Alagappan VK, de Boer WI, Misra VK, et al. Angiogenesis and vascular remodeling in chronic airway diseases. Cell Biochem Biophys. 2013; 67: 219-234.
Al-Shamrani A, Bagais K, Alenazi A, et al. Wheezing in children: Approaches to diagnosis and management. Int J Pediatr Adolesc Med. 2019; 6(2): 68-73.
Suruki RY, Boudiaf N, Ortega HG. Retrospective cohort analysis of healthcare claims in the United States characterizing asthma exacerbations in pediatric patients. World Allergy Organ J. 2016; 9:1-9.
Kawayama T, Kinoshita T, Matsunaga K, et al. Role of Regulatory T cells in Airway Inflammation in Asthma. Kurume Med J. 2018; 64: 45-55
The Global Strategy for Asthma Management and Prevention, Global Initiative for Asthma (GINA) 2018. http://www.ginasthma.org/.
Bercedo-Sanz A, Lastra-Martínez L, Pellegrini-Belinchón J, et al. Wheezing and risk factors in the first year of life in Cantabria, Spain. The EISL study. Allergol Immunopathol. 2015; 43 (6): 543-552.
Kalliola S, Malmberg LP, Malmström K, et al. Airway hyperresponsiveness in young children with respiratory symptoms: A five-year follow-up. Ann Allergy Asthma Immunol. 2019; 122(5): 492-497.
Beigelman A, Bacharier LB. Management of preschool recurrent wheezing and asthma: a phenotype-based approach. Curr Opin Allergy Clin Immunol. 2017; 17(2): 131-138.
Chogtu B, Bhattacharjee D, Magazine R. Epigenetics: The New Frontier in the Landscape of Asthma. Scientifica. 2016; doi:10.1155/2016/4638949.
de Sousa RB, Medeiros D, Sarinho E., et al. Risk factors for recurrent wheezing in infants: a case-control study. Rev Saude Publica. 2016; 15: doi: 10.1590/S1518-8787.2016050005100.
Belhassen M, De Blic J, Laforest L, et al. Recurrent Wheezing in Infants: A Population-Based Study. Medicine (Baltimore). 2016; 95(15): e3404. doi: 10.1097/MD.0000000000003404.
Beigelman A, Bacharier LB. Management of Preschool Children with Recurrent Wheezing: Lessons from the NHLBI's Asthma Research Networks. J Allergy Clin Immunol Pract. 2016; 4(1): 1-8.
Pérez-Yarza EG, Moreno-Galdó A, Ramilo O, et al. Risk factors for bronchiolitis, recurrent wheezing, and related hospitalization in preterm infants during the first year of life. Pediatr Allergy Immunol. 2015; 26(8):797-804.
Hallit S, Leynaert B, Delmas MC, et al. Wheezing phenotypes and risk factors in early life: The ELFE cohort. PLoS One. 2018; 13(4): e0196711. doi: 10.1371/journal.pone.0196711.
Yang YZ, Cai MY, Zhang BZ, et al. Risk factors for recurrent wheezing in infants and young children suffering from dust mite allergy after their first wheezing. Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 2016; 18(12): 1259-1263.
Srisingh K, Weerakul J, Srijuntongsiri S, et. al. Risk Factors of Recurrent Wheezing in Children Under 5 Years of Age. J Med Assoc Thai. 2017; 100(2):183-189.
Jartti T, Gern JE. Role of viral infections in the development and exacerbation of asthma in children. J Allergy Clin Immunol. 2017; 140(4):895-906.
"Inter Collegas" is an open access journal: all articles are published in open access without an embargo period, under the terms of the CC BY-NC-SA (Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike) license; the content is available to all readers without registration from the moment of its publication. Electronic copies of the archive of journals are placed in the repositories of the KhNMU and V.I. Vernadsky National Library of Ukraine.