Щільність твердих тканин постійних зубів як променевий біомаркер їх якості

Анотація

Актуальність. Використання променевих методів обстеження пацієнтів з можливістю визначення щільності обстежуваних тканин відкриває широкі можливості індивідуального прогнозування уражень твердих тканин зубів, а також визначення груп ризику розвитку їх патології на ранніх етапах її розвитку, для чого передбачає детальне вивчення показників мінеральної щільності твердих тканин зубів різних груп в нормі з урахуванням їх вікових, статевих, етнічних та інших особливостей.

Мета роботи. Визначити показники щільності твердих тканин сформованих постійних зубів різних груп у пришийковій ділянці та їх порівняння.

Матеріал і методи. Визначення щільності твердих тканин здійснено шляхом опрацювання рентгенограм 320 інтактних зубів постійного прикусу 10-ти пацієнтів. Рентгенограми були виконані на апараті для дентальної радіовізіографії Siemens Sirona (XIOS XG Supreme, Німеччина з програмним забезпеченням Trophy Radiologie software, (version 7.0, Slovakia). Знімки опрацьовані в програмі Gendex  VixWin Pro software  (version 3.5, USA). За одиницю виміру щільності взято Умовну Одиницю Сірості (УОС). Результати представлено у вигляді медіана (перший квартиль, 25 %; третій квартіль, 75 %).

Результати. У різців, ікол та малих кутніх зубів найвищу щільність має ділянка дентину; найнижчу щільність у різців та малих кутніх зубів має цемент, а у ікол – емаль. У великих кутніх зубів найвищу щільність має емаль, найнижчу – цемент. Показники щільності емалі мають істотну різницю між різцями та малими кутніми зубами, різцями та великими кутніми зубами, іклами та малими кутніми зубами, іклами та великими кутніми зубами, малими та великими кутніми зубами. Показники щільності дентину мають істотну різницю між різцями та іклами, різцями та малими кутніми зубами, різцями та великими кутніми зубами, іклами та малими кутніми зубами, та іклами і великими кутніми зубами. Показники щільності цементу мають  істотну різницю між різцями та іклами, різцями та малими кутніми зубами, різцями та великими кутніми зубами, малими та великими кутніми зубами. Щільність емалі та дентину є найнижчою у різців, поступово збільшується у ікол та малих кутніх зубів і найвищою є у великих кутніх зубів. Щільності цементу найнижча у різців, дещо вища малих кутніх зубів та ікол і найвища у великих кутніх зубів.

Висновок. Показники щільності емалі, дентину та цементу, встановлені для груп постійних сформованих різців, ікол, малих та великих кутніх зубів є різними для різних груп зубів з характерними особливостями співвідношення.

Ключові слова: емаль, дентин, цемент, різці, ікла, малі кутні зуби, великі кутні зуби.