Дослідження маркерів гастроінтестинальних порушень у дітей гестаційного віку менше 32 тижнів при патологічних станах неонатального періоду

Анотація

Актуальність. Харчова непереносимість у недоношених дітей на сьогодні є однією з найпоширеніших клінічних проблем у новонароджених, що спричиняє затримку повного ентерального всмоктування компонентів їжі та може призвести до тривалої госпіталізації.  Профілактика та контроль дефіциту харчування у дітей відіграють важливу роль у покращенні показників виживання недоношених дітей.

Мета. Вивчити клініко-параклінічні особливості порушень харчової толерантності у недоношених дітей гестаційним віком менше 32 тижнів при народженні при перинатальній патології.

Матеріали і методи. Проведено аналіз клініко-параклінічних особливостей гастроінтестинальних порушень при перинатальній патології у 54 глибоко недоношених дітей (I група); до контрольної групи увійшли 50 новонароджених гестаційним віком від 34 тижнів до 36 тижнів та 6 днів (II група). Лабораторні дослідження включали біохімічний аналіз сироватки крові, які характеризують функціональний стан гепатобіліарної системи та підшлункової залози, а також, показники копрофільтрату. Статистичний аналіз проведено з використанням програмного забезпечення "Statistica" 13.0 (StatSoft Inc., США). Кількісні показники у вибірках з нормальним розподілом оцінювалися з використанням критерію Стьюдента, статистична достовірність результатів визначена при р<0,0001. Схвалення Комісії з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (Протокол № 2 від 09.02.2015).

Результати. Визначеними клінічними критеріями харчової недостатності, які показали свою значимість у ході проведених досліджень у новонароджених є: залишковий об’єм шлунку більше 50 %, зригування та блювота, збільшення розмірів печінки, зокрема гепатолієнальний синдром; метеоризм, кров у копрофільтраті, ахолічні випорожнення, жовтяниця, набряки, ендотоксикоз. Виявлені зміни показників біохімічного аналізу крові, які підтверджують недостатність ентерального харчування, включають: зростання аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лактатдегідрогенази (синдром цитолізу), активності гаммаглутамілтрансферази, лужної фосфатази та рівня білірубіну (синдром холестазу); зниження рівня загального білка при збільшенні рівня холестерину (синдром печінково-клітинної недостатності); низький рівень амілази, ліпази, трипсину та лейцинамінопептидази (дисфункція підшлункової залози); високий рівень кальпротектину, альбуміну, альфа-1-антитрипсину та  фекальної еластази – 1; зниження рівня PMN - еластази (запалення слизової оболонки кишечника).

Висновки. Використання комплексу клініко-лабораторних показників дозволяє провести своєчасну діагностику порушень харчової толерантності у недоношених дітей, що надає змогу відповідної терапевтичної корекції при перинатальній патології.

Ключові слова: недоношені діти, порушення харчової толерантності, клініко-лабораторна діагностика.

Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15170574