Оцінка фіброзу печінки: роль еластографії та фібротесту у пацієнтів з неалкогольною жировою хворобою печінки та інсулінорезистентністю

Анотація

Актуальність. НеАлкогольна Жирова хвороба печінки (НАЖХП) – поширене хронічне захворювання печінки, що часто поєднується з ІнсуліноРезистентністю (ІР), яка прискорює прогресування фіброзу. З огляду на зростання поширеності НАЖХП, важливо розуміти роль ІР у розвитку ураження печінки. Неінвазивні методи, такі як еластографія та FibroTest, допомагають оцінювати ступінь фіброзу, але їх застосування в пацієнтів із НАЖХП та ІР вивчено недостатньо

Мета. Порівняти показники еластографії печінки та фібротесту у пацієнтів із ізольованим НАЖХП і НАЖХП у поєднанні з ІР для оцінки відмінностей рівня фіброзу та впливу супутньої патології на перебіг захворювання.

Матеріали та методи. Було обстежено когорту пацієнтів з НАЖХП, розподілених на групи: з ізольованим НАЖХП і НАЖХП з ІР. Жорсткість печінки оцінювали за допомогою еластографії, рівень фіброзу – за FibroTest, а лабораторні показники (АЛТ, АСТ, білковий обмін) аналізували для оцінки функції печінки.

Результати. У пацієнтів із НАЖХП та ІР показники еластографії були значно вищими (10,5 кПа проти 6,2 кПа при ізольованому НАЖХП). Рівні АЛТ і АСТ були підвищені в групі з ІР (АЛТ 65 ОД/л, АСТ 59 ОД/л), тоді як показники білкового обміну – нижчі, що свідчить про більш виражену дисфункцію печінки. Виявлено сильні кореляції між еластографією та АЛТ (r=0,844) і АСТ (r=0,822). FibroTest був вищим у групі з ІР (0,78 бала проти 0,58 бала при ізольованому НАЖХП), що вказує на більш виражений фіброз.

Висновки. ІР прискорює розвиток фіброзу при НАЖХП, а еластографія та FibroTest ефективно визначають ступінь його вираженості. Отримані результати підтверджують доцільність використання цих методів у клінічній практиці для покращення оцінки та ведення пацієнтів із НАЖХП, особливо за наявності ІР. Необхідні подальші дослідження для вдосконалення стратегій лікування

Ключові слова: стеатоз, метаболічний синдром, широко-хвильова еластографія, МАЖХП.

Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15169973