Раціональне застосування нестероїдних протизапальних засобів у лікуванні суглобового болю в практиці лікарів та фармацевтів
PDF (English)

Ключові слова

лікарська форма
побічні ефекти
гастропатія
селективність

Як цитувати

Мерецький, В., Мерецька, І., & Редько, С. (2024). Раціональне застосування нестероїдних протизапальних засобів у лікуванні суглобового болю в практиці лікарів та фармацевтів. Inter Collegas, 11(4). https://doi.org/10.35339/ic.11.4.mmr

Анотація

In press

Актуальність. Сучасні дані щодо поширеності хронічних захворювань свідчать, що патологія скелетно-м'язової системи стала однією з основних причин інвалідизації населення. У зв’язку з поширеністю дистрофічно-дегенеративних захворювань, щорічним зростанням кількості звернень пацієнтів молодого та середнього віку, які ведуть активний спосіб життя, а також зростанням частоти травматичних уражень різного ґенезу проблема суглобового болю є особливою актуальною.

Мета. Мета роботи полягала у вивченні основних факторів, що впливають на ефективне та безпечне застосування Нестероїдних ПротиЗапальних Препаратів (НПЗП) при лікуванні суглобового больового синдрому.

Матеріали та методи. За допомогою розробленої анкети-опитувальника було проведено опитування пацієнтів із суглобовим больовим синдромом щодо безпечності та раціональності використання НПЗП.

Результати та висновки. Встановлено, що найчастіше за медичною допомогою з приводу суглобового болю зверталися люди працездатного віку з помірним за інтенсивністю больовим синдромом. У третини респондентів біль супроводжувався порушенням рухової активності у суглобі. Найбільша частка опитаних для зменшення больових відчуттів використовувала НПЗП системної дії перорально (46,7 %), переважно неселективні інгібітори ЦОГ. Невелика частка пацієнтів (13,3 %), що використовувала НПЗП топічно, віддавала перевагу диклофенаку, ібупрофену та кетопрофену у вигляді мазі та гелів. 16,7 % респондентів для досягнення бажаного терапевтичного ефекту збільшувала дозу лікарського засобу самостійно. 26,7 % пацієнтів одночасно використовували декілька препаратів із групи НПЗП. Проте більшість опитаних хворих (63,3 %) не були проінформовані про можливість виникнення побічних ефектів, пов’язаних з даними препаратами. Широкий асортимент сучасних НПЗП, різноманітність лікарських форм, висока частота і тривалість застосування, потенційний ризик розвитку побічних ефектів вимагають індивідуального призначення препаратів цієї групи. Призначення своєчасного та адекватного лікування із застосуванням швидкого, ефективного та безпечного засобу для знеболення залишається актуальним питанням у повсякденній практиці лікаря та фармацевта.

Ключові слова: лікарська форма, побічні ефекти, гастропатія, селективність.

Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.14756968

https://doi.org/10.35339/ic.11.4.mmr
PDF (English)

Посилання

McMahon SB, Dargan P, Lanas A, Wiffen P. The burden of musculoskeletal pain and the role of topical non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) in its treatment. Ten underpinning statements from a global pain faculty. Current Medical Research and Opinion. 2021;37(2):287-92. DOI: 10.1080/03007995.2020.1847718. PMID: 33155849.

Atzeni F, Masala IF, Sarzi-Puttini P. A review of chronic musculoskeletal pain: central and peripheral effects of diclofenac. Pain and Therapy. 2018;7:163-77. Available at: https://api.semanticscholar.org/CorpusID:46947389

Domper Arnal M-J, Hijos-Mallada G, Lanas A. Gastrointestinal and cardiovascular adverse events associated with NSAIDs. Expert Opinion on Drug Safety. 2022;21(3):373-84. DOI: 10.1080/14740338.2021.1965988. PMID: 34376069.

Gunaydin C, Bilge SS. Effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs at the molecular level. Eurasian J Med. 2018;50(2):116-21. DOI: 10.5152/eurasianjmed.2018.0010. PMID: 30002579.

Moore N. Coronary risks associated with diclofenac and other NSAIDs: An Update. Drug Saf. 2020;43:301-18. DOI: 10.1007/s40264-019-00900-8. PMID: 31916080.

Pelletier R, Bourbonnais D, Higgins J, Mireault M, Harris PG, Danino MA. Pain interference may be an important link between pain severity, impairment, and self-reported disability in participants with wrist/hand pain. J Hand Ther. 2020;33(4):562-70. DOI: 10.1016/j.jht.2019.06.001. PMID: 31481341.

Tai FWD, McAlindon ME. Non-steroidal anti-inflammatory drugs and the gastrointestinal tract. Clin Med (Lond). 2021;21(2):131-4. DOI: 10.7861/clinmed.2021-0039. PMID: 33762373.

Bannuru RR, Osani MC, Vaysbrot EE, Arden NK, Bennell K, Bierma-Zeinstra SMA, et al. OARSI guidelines for the non-surgical management of knee, hip, and polyarticular osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage. 2019;27(11):1578-89. DOI: 10.1016/j.joca.2019.06.011. PMID: 31278997.

Ho KY, Cardosa MS, Chaiamnuay S, Hidayat R, Ho HQT, Kamil O, et al. Practice Advisory on the Appropriate Use of NSAIDs in Primary Care. Journal of Pain Research. 2020;113:1925-39. DOI: 10.2147/JPR.S247781. PMID: 32821151.

Derry S, Moore RA, Gaskell H, McIntyre M, Wiffen PJ. Topical NSAIDs for acute musculoskeletal pain in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2015;6:CD007402. DOI: 10.1002/14651858.CD007402.pub3. PMID: 26068955.

Derry S, Conaghan P, Da Silva JA, Wiffen PJ, Moore RA. Topical NSAIDs for chronic musculoskeletal pain in adults. Cochrane Database Syst Rev. 2016;4(4):CD007400. DOI: 10.1002/14651858.CD007400.pub3. PMID: 27103611.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.