Ключові слова
відчуження
знецінення особистих досягнень
Як цитувати
Анотація
In press
Актуальність. У зв'язку з високою емоційною напруженістю професійної діяльності викладача, відповідальністю та складністю професійної роботи викладача підвищується ризик розвитку синдрому емоційного вигорання.
Мета. Дослідити особливості перебігу синдрому емоційного вигорання у викладачів медичного коледжу.
Матеріал і методи. Робота була виконана з використанням соціологічного методу (за методикою визначення емоційного вигорання Маслач К. та Джексон С., 1986), на базі Богодухівського медичного професійного коледжу, комунального закладу охорони здоров'я Харківської обласної ради. В опитуванні взяли участь 38 викладачів, серед яких було 6 чоловіків та 32 жінки. Вік викладачів коливався від 30 до 62 років, а їхній педагогічний стаж – від 3 до 35 років.
Результати. За шкалою «емоційне виснаження» 15 (39,4 %) респондентів мали перший ступінь емоційного вигорання, 13 (34,2 %) – другий ступінь, 4 (10,5 %) – третій ступінь. За шкалою «відчуження» у 14 (36,8 %) респондентів виявлено перший ступінь емоційного вигорання, у 10 (26,3 %) – другий ступінь. За шкалою «знецінення власних досягнень» 7 (18,4 %) респондентів мали перший ступінь емоційного вигорання, 8 (21,1 %) – другий ступінь і 4 (10,5 %) – третій ступінь. Слід зазначити, що педагогічний стаж усіх 4 (100,0 %) респондентів з третім ступенем емоційного вигорання становив понад 20 років.
Висновки. Емоційне вигорання становить загрозу як для особистісного та професійного розвитку, так і для психічного та соматичного здоров'я. Педагогічний стаж прямо пропорційний збільшенню ступеня емоційного вигорання. Профілактика симптомів емоційного вигорання має бути комплексною, психологічною та організаційною, спрямованою на корекцію порушень психічного здоров'я та, за необхідності, покращення психологічного клімату в колективі, оптимізацію роботи педагога.
Ключові слова: емоційне виснаження, відчуження, знецінення особистих досягнень.
Посилання
Malyar-Gazda NM. Emotional burnout – actual problem of medicine today. Problems of clinical pediatrics. 2015;(3):27-31. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2015_3_6 [in Ukrainian].
Freudenberger HJ. Staff burnout. Journal of Social Issues. 1974;30:159-65. DOI: 10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x.
Rushton CH, Pappas S. Systems to Address Burnout and Support Well-being: Implications for Intensive Care Unit Nurses. AACN Adv Crit Care. 2020;31(2):141-5. DOI: 10.4037/aacnacc2020771. PMID: 32525995.
Wang Y, Wang Y. The Interrelationship Between Emotional Intelligence, Self-Efficacy, and Burnout Among Foreign Language Teachers: A Meta-Analytic Review. Front Psychol. 2022;13:913638. DOI: 10.3389/fpsyg.2022.913638. PMID: 35837628.
Maslach C, Goldberg J. Prevention of burnout: new perspectives. Applied and Preventive Psychology. 1998;7(1):63-74. DOI: 10.1016/S0962-1849(98)80022-X.
Foster S. Burnout: a continuing problem. Br J Nurs. 2020;29(12):721. DOI: 10.12968/bjon.2020.29.12.721. PMID: 32579455.
Galaiya R, Kinross J, Arulampalam T. Factors associated with burnout syndrome in surgeons: a systematic review. Ann R Coll Surg Engl. 2020;102(6):401-7. DOI: 10.1308/rcsann.2020.0040. PMID: 32326734.
Cheung EO, Hernandez A, Herold E, Moskowitz JT. Positive Emotion Skills Intervention to Address Burnout in Critical Care Nurses. AACN Adv Crit Care. 2020;31(2):167-78. DOI: 10.4037/aacnacc2020287. PMID: 32526000.
Cochran KL, Doo K, Squires A, Shah T, Rinne S, Mealer M. Addressing Burnout Syndrome from a Critical Care Specialty Organization Perspective. AACN Adv Crit Care. 2020;31(2):158-66. DOI: 10.4037/aacnacc2020579. PMID: 32525998.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.