Ключові слова
функціональне відновлення
цереброваскулярна криза
Як цитувати
Анотація
In press
Актуальність. Інсульт залишається однією з провідних причин інвалідизації населення, особливо серед людей похилого віку. Враховуючи вікові особливості пацієнтів, реабілітація після Гострого Порушення Мозкового Кровообігу (ГПМК) потребує комплексного підходу, що поєднує фізичні, когнітивні та соціальні втручання.
Мета. Оцінити ефективність застосування індивідуалізованих терапевтичних вправ у складі мультидисциплінарної реабілітаційної програми для пацієнтів похилого віку після ГПМК.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 21 пацієнт віком 62–79 років, які проходили реабілітацію після інсульту в умовах районної лікарні. Реабілітаційна програма включала поетапне фізичне втручання, ерготерапію, логопедію, когнітивну підтримку та соціальну адаптацію. Для оцінки ефективності застосовували клінічні шкали: Модифікована шкала Ранкіна, Індекс Бартел, Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій (MoCA, Montreal Cognitive Assessment), Візуальна аналогова шкала, Шкала суб'єктивного відчуття навантаження Борга.
Результати. У 76 % пацієнтів зафіксовано достовірне покращення фізичного стану, мовлення, когнітивних функцій, побутової активності та психоемоційного самопочуття. У решти 24 % спостерігалася позитивна динаміка з потребою у продовженні реабілітації.
Висновки. Застосування індивідуально адаптованих терапевтичних вправ у складі мультидисциплінарної реабілітації сприяє відновленню функціональної незалежності пацієнтів похилого віку після ГПМК та підвищенню якості їхнього життя.
Ключові слова: пацієнти похилого віку, функціональне відновлення, цереброваскулярна криза.
Посилання
Johnson W, Onuma O, Owolabi M, Sachdev S. Stroke: a global response is needed. Bull World Health Organ. 2016;94(9):634-634A. DOI: 10.2471/BLT.16.181636. PMID: 27708464.
Langhorne P, Bernhardt J, Kwakkel, G. Stroke rehabilitation. Lancet. 2011;377(9778):1693-702. DOI: 10.1016/S0140-6736(11)60325-5. PMID: 21571152.
Vluggen TPMM, van Haastregt JCM, Tan FE, Verbunt JA, van Heugten CM, Schols JMGA. Effectiveness of an integrated multidisciplinary geriatric rehabilitation programme for older persons with stroke: a multicentre randomised controlled trial. BMC Geriatr. 2021;21(1):134. DOI: 10.1186/s12877-021-02082-4. PMID: 33622269.
Luo Y, Hao J, Zhu L, Huang Y, Liu Z, Chen Y, et al. Effects of multicomponent exercise nursing intervention in elderly stroke patients with frailty: a randomized controlled trial. Front Med (Lausanne). 2024;11:1450494. DOI: 10.3389/fmed.2024.1450494. PMID: 39416863.
Saraiva J, Rosa G, Fernandes S, Fernandes JB. Current trends in balance rehabilitation of stroke survivors: A scoping review of experimental studies. Int J Environ Res Public Health. 2023;20(19):6829. DOI: 10.3390/ijerph20196829. PMID: 37835099.
Li X, He Y, Wang D, Rezaei MJ. Stroke rehabilitation: from diagnosis to therapy. Front Neurol. 2024;15:1402729. DOI: 10.3389/fneur.2024.1402729. PMID: 39193145.
Guidelines for Adult Stroke Rehabilitation and Recovery: A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke Rehab Guideline Writing Committee. Stroke. 2016;47(6):e98-169. DOI: 10.1161/STR.0000000000000098. PMID: 27025897.
Motor rehabilitation after stroke: European Stroke Organisation (ESO) consensus-based definition and guiding framework. Kwakkel G, Stinear C, Essers B, Munoz‑Novoa M, Branscheidt M, Cabanas‑Valdés R, et al. Eur Stroke J. 2023;8(4):880‑94. DOI: 10.1177/23969873231191304. PMID: 37548025.
Rehabilitation in health systems: guide for action. World Health Organization. Geneva: WHO; 2019. 72 p. Available at: https://www.who.int/publications/i/item/9789241515986
French B, Thomas LH, Leathley MJ, Sutton CJ, McAdam J, Forster A, et al. Repetitive task training for improving functional ability after stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2007;(4):CD006073. DOI: 10.1002/14651858.CD006073. PMID:17943883.
Chen JW, Guan Y, Zheng YL, Zhu K. Research trends and frontiers in exercise for movement disorders: A bibliometric analysis of global research from 2010 to 2021. Front Aging Neurosci. 2022;14:977100. DOI: 10.3389/fnagi.2022.977100. PMID: 36158546.
Koyuncu E, Сam P, Altınok N, Сallı DE, Duman TY, Ozgirgin N. Speech and language therapy for aphasia following subacute stroke. Neural Regen Res. 2016;11(10):1591-4. DOI: 10.4103/1673-5374.193237. PMID: 27904489.
Brady MC, Kelly H, Godwin J, Enderby P, Campbell P. Speech and language therapy for aphasia following stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2016;2016(6):CD000425. DOI: 10.1002/14651858.CD000425. PMID: 27245310.
Brady MC, Mills C, Prag Ora H, Novaes N, Becker F, Constantinidou F, et al. Complex speech-language therapy interventions for stroke-related aphasia: The RELEASE study incorporating a systematic review and individual participant data network meta-analysis. Eur Stroke J. 2025:23969873241311025. DOI: 10.1177/23969873241311025. PMID: 40401776.
Landi F, Cesari M, Onder G, Tafani A, Zamboni V, Cocchi A. Effects of an occupational therapy program on functional outcomes in older stroke patients. Gerontology. 2006;52(2):85-91. DOI: 10.1159/000090953. PMID: 16508315
Garcia-Perez P, Rodriguez-Martinez MC, Gallardo-Tur A, Blanco-Reina E, de la Cruz-Cosme C, Lara JP. Early Occupational Therapy Intervention post-stroke (EOTIPS): A randomized controlled trial. PLoS One. 2024;19(8):e0308800. DOI: 10.1371/journal.pone.0308800. PMID: 39159190.
Pollock A, Baer G, Campbell P, Choo PL, Forster A, Morris J, et al. Physical rehabilitation approaches for the recovery of function and mobility following stroke. Cochrane Database Syst Rev. 2014;2014(4):CD001920. DOI: 10.1002/14651858.CD001920. PMID: 24756870.
Winstein CJ, Stein J, Arena R, Bates B, Cherney LR, Cramer SC, et al. Guidelines for adult stroke rehabilitation and recovery: A guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2016;47(6):e98-e169. DOI: 10.1161/STR.0000000000000098. PMID: 27145936.
Tyson SF, Burton L, McGovern A. Multi-disciplinary team meetings in stroke rehabilitation: an observation study and conceptual framework. Clin Rehabil. 2014;28(12):1237-47. DOI: 10.1177/0269215514535942. PMID: 25389172.
Wen X, Li Y, Zhang Q, Yao Z, Gao X, Sun Z, et al. Enhancing long-term adherence in elderly stroke rehabilitation through a digital health approach based on multimodal feedback and personalized intervention. Sci Rep. 2025;15(1):14190. DOI: 10.1038/s41598-025-95726-z. PMID: 40268986.
Malik AN, Tariq H, Afridi A, Rathore FA. Technological advancements in stroke rehabilitation. J Pak Med Assoc. 2022;72(8):1672-74. DOI: 10.47391/JPMA.22-90. PMID: 36280946.
Gittler M, Davis AM. Guidelines for adult stroke rehabilitation and recovery. JAMA. 2018;319(8):820-1. DOI: 10.1001/jama.2017.22036. PMID: 29486016.
Saunders DH, Sanderson M, Hayes S, Johnson L, Kramer S, Carter DD, et al. Physical fitness training for stroke patients. Cochrane Database Syst Rev. 2020;3(3):CD003316. DOI: 10.1002/14651858.CD003316. PMID: 32196635.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.