Дієта та мікробіом: шляхи взаємодії при хронічних захворюваннях кишечника (огляд літератури)

Анотація

In press

Актуальність. Нутриціологія є наукою про харчування, поживні речовини, їхню дію, взаємодію та баланс стосовно здоров'я та хвороб людини. Харчові речовини забезпечують організм енергетичними субстратами,  які перетворюються в клітинах організму до важливих метаболітів, що використовуються у фізіологічних та біохімічних процесах. Дієта відіграє важливу роль у формуванні якісного та кількісного складу мікробіому кишечника людини.

Мета. Проаналізувати взаємодію між дієтою та мікробіомом кишечника, а також дослідити роль окремих поживних речовин у розвитку та прогресуванні хронічних захворювань кишечника.

Матеріали та методи. Дослідження проведено з використанням бібліосемантичного методу та системного аналізу. Для аналізу обрані джерела 2012–2026 рр. з наукометричних баз даних PubMed, Scopus, ScienceDirect, EMBASE, Medline, Cochrane Library та Google Scholar. Дослідження виконано як приватна ініціатива автораів без грантової підтримки та державної реєстрації теми.

Етика дослідження. Для аналізу були відібрані лише ті джерела, автори яких дотримувались сучасних біоетичних норм при виконанні своїх досліджень.

Результати. Ферментація харчових волокон мікробіотою товстої кишки утворює коротколанцюгові жирні кислоти, які забезпечують [60–70] % енергетичних потреб колоноцитів, підтримують цілісність кишкового бар’єру та модулюють проліферацію клітин. Дефіцит полісахаридів призводить до руйнування муцинового шару, ерозій та синдрому «дирявого кишечника». Високе споживання фруктів, овочів, бобових та картоплі знижує ризик хвороби Крона (скориговане відношення ризиків (СВР) = 0,44), але не впливає на виразковий коліт; надмірне споживання картоплі підвищує ризик виразкового коліту (СВР=1,51). Нерозчинні харчові волокна можуть провокувати абдомінальний біль, діарею та метеоризм, тоді як розчинні стимулюють Lactobacillus sp. та Bifidobacteria sp. Бобові, зокрема Phaseolus vulgaris Navy bean, завдяки лізину, залізу, фосфатидилсерину, апігеніну та кумаровій кислоті, зменшують оксидативний стрес, запалення та ризик рецидиву колоректальної аденоми.

Висновки. Взаємодія дієти та мікробіому через ферментацію харчових волокон є ключовим механізмом підтримки кишкового гомеостазу. Різні харчові компоненти мають диференційований вплив на ризик і перебіг хвороби Крона та виразкового коліту. Незбалансоване харчування спричиняє дисбіоз, підвищення проникності кишкового бар’єру та хронічне запалення, що обґрунтовує необхідність персоналізованих дієтичних підходів.

Ключові слова: нутриціологія, харчові волокна, запальні захворювання кишечника.