Ключові слова
лікування
комплексний підхід
психічні розлади
Як цитувати
Анотація
Вступ. Відомо, що COVID-19 негативно впливає не лише на соматичний стан, а і на психічне здоров’я населення у кожній країні світу. Значна кількість людей мають страх перед коронавірусною інфекцією, який зазвичай пов’язаний з можливим ризиком інфікування, відсутністю патогенетичного лікування, непередбачуваним перебігом хвороби, а також тотальною невизначеністю. Все вище назване викликає негативні психологічні реакції. Згідно із Всесвітньою організацією охорони здоров’я, у перший рік пандемії COVID-19 глобальна поширеність тривоги та депресії збільшилася на чверть.
Мета дослідження: розробка комплексної моделі психотерапевтичної підтримки хворих на COVID-19.
Матеріали та методи. Нами було проведено комплексне клініко-психопатологічне та психодіагностичне обстеження 125 хворих на COVID-19 з непсихотичними психічними розладами, обох статей у середньому віці 36,0±3,4 роки.
Результати. Як показали результати клініко-психопатологічного дослідження, клінічна картина непсихотичних психічних розладів у обстежених хворих була представлена астено-невротичним, тривожним, депресивним та когнітивним синдромокомплексами. Психотерапевтична програма включала індивідуальну та групову психотерапію та психоосвіту. Важливою складовою програми психотерапевтичної підтримки є психоосвіта спрямована на формування адекватної системи уявлень про нейротоксичний вплив та наслідки COVІD, розуміння основних психопатологічних синдромів, викликаних захворюванням, залучення хворих до активної участі в лікуванні та навчання методам подолання заглибленості у хворобу. Аналіз клінічних результатів використання розробленої програми показав позитивну динаміку емоційного стану, зниження виразності тривожно-депресивної симптоматики, позитивну трансформацію копінг-стратегій, перехід неконструктивних типів відносини до хвороби в адаптивні, конструктивні, підвищення рівня якості життя.
Ключові слова: психотерапія, лікування, комплексний підхід, психічні розлади.
Посилання
Talevi D, Socci V, Carai M, Carnaghi G, Faleri S, Trebbi E, et al. Mental health outcomes of the COVID-19 pandemic. Riv Psichiatr. 2020;55(3):137-44. DOI: 10.1708/3382.33569. PMID: 32489190.
United Nations. Policy Brief: COVID-19 and the Need for Action on Mental Health. May 2020. 17 р. Available at: https://unsdg.un.org/sites/default/files/2020-05/UN-Policy-Brief-COVID-19-and-mental-health.pdf
Chaban OS, Haustova OO. Psykhichne zdorovia v period pandemii COVID‑19 (osoblyvosti psykholohichnoi kryzy, tryvohy, strakhu ta tryvozhnykh rozladiv): realii ta perspektyvy [Mental health during the COVID‑19 pandemic (features of psychological crisis, anxiety, fear and anxiety disorders): realities and perspectives]. NejroNews. 2020;3(114):26-36. Available at: https://doctorthinking.org/wp-content/uploads/2020/07/Psycho-COVID19.pdf [in Ukrainian].
Huang Y, Zhao N. Generalized Anxiety Disorder, Depressive Symptoms and Sleep Quality during COVID-19 Epidemic in China: A Web-Based Cross-Sectional Survey. Psychiatry. Res. 2020;l(288):112954. DOI: 10.1016/j.psychres.2020.112954. PMID: 32325383.
WHO. COVID-19 pandemic triggers 25% increase in prevalence of anxiety and depression worldwide. News release. 2022. Available at: https://www.who.int/news/item/02-03-2022-covid-19-pandemic-triggers-25-increase-in-prevalence-of-anxiety-and-depression-worldwide
Kozhyna GM, Zelenska KO. Up-to-date approaches to the treatment of depressive disorders. Ukrainian Herald of Psychoneurology. 2013;21(4(77)):90-3. Available at: https://uvnpn.com.ua/upload/iblock/54a/54ab80335bd2c48d1486a9127f23bf8f.pdf [in russian].
Brooks SK, Webster RK, Smith LE, Woodland L, Wessely S, Greenberg N, Rubin GJ. The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. Lancet. 2020;395(10227):912-20. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30460-8. PMID: 32112714.
Zarocostas J. How to fight an infodemic. The Lancet. 2020;395(10225):676. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)30461-X. PMID: 32113495.
Yureva LN, Shusterman TI. The COVID-19 pandemic: risks to psychological well-being and mental health. Ukrainian Herald of Psychoneurology. 2020;28(2(103)):5-10. DOI: 10.36927/2079-0325-V28-is2-2020-1. [In russian].
Tkachenko OV. Impact of the COVID-19 pandemic on mental health (literature review). Ukrainian Herald of Psychoneurology. 2021;29(1(106)):55-9. DOI: 10.36927/2079-0325-V29-is1-2021-10. [In Ukrainian].
Sliusarevskyi MM. Online seminars proceedings on common name "The experience of experiencing the COVID-19 pandemic: remote psychological research, remote psychological support" (Kyiv, National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 23 Apr 2020 & 15 May 2020). Р. 65–70. DOI: 10.33120/QERPASProceding-2020 [in Ukrainian].
Strashnyi OS. Utility model patent No.135604. Sposib formuvannia bloka audiodanykh dlia biosuhestyvnoi terapii psykhosomatychnykh porushen [The method of forming a block of audio data for biosuggestive therapy of psychosomatic disorders]. 2019. Available at: https://iprop-ua.com/inv/pdf/himbjqhc-pub-description.pdf [in Ukrainian].
Corpas J, Moriana JA, Vencesla JF, Galvez-Lara M. Brief psychological treatments for emotional disorders in Primary and Specialized Care: A randomized controlled trial. Int J Clin Health Psychol. 2021;21(1): 100203. DOI: 10.1016/j.ijchp.2020.11.002. PMID: 33363586.
Ali S, Rhodes L, Moreea O, McMillan D, Gilbody S, Leach C, Lucock M, Lutz W, Delgadillo J. How durable is the effect of low intensity CBT for depression and anxiety? Remission and relapse in a longitudinal cohort study. Behaviour Research and Therapy. 2017;94:1–8. DOI: 10.1016/j.brat.2017.04.006. PMID: 28437680.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.