Анотація
Schizophrenia is one of the most important mental diseases. It is characterized by longer duration and has significant social implications.
The rehabilitation of patients with mental diseases primarily aims at improving of social conditions of functioning, quality of life, ability to rehabilitation and resocialization.
The study showed that the treatment of women with paranoid schizophrenia cannot be limited only to pharmacotherapy. The combination of modern antipsychotics with psychoeducational trainings significantly improves the outcome of treatment.
This proves that psychoeducation not only increases the amount of knowledge, strengthens confidence in the fight against the disease, but also solves the problem of social reintegration of patients. Thus, psychoeducation has taken its place among current methods of treatment of mental disorders, including paranoid schizophrenia.
Keywords: psychoeducation, schizophrenia, quality of life, social functioning.
Коровіна Л.Д., Крішталь В.Є.
КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖІНОК, ХВОРИХ НА ПАРАНОЇДНУ ШИЗОФРЕНІЮ
Шизофренія є одним з найбільш важливих психічних захворювань. Вона відрізняється тривалим перебігом та має суттєві соціальні наслідки.
Реабілітація психічно хворих, на сам перед спрямована на покращення умов соціального функціонування, підвищення якості життя, здатності до реадаптації та ресоціалізації.
Проведене дослідження показало, що лікування жінок із параноїдною шизофренією не має обмежуватися тільки фармакотерапією. Комбінація сучасних антипсихотичних засобів із психоосвітними тренінгами значно покращує результат лікування.
Це доказує, що психоосвіта не тільки збільшує об’єм знань, посилює впевненість у боротьбі з хворобою, але й вирішує проблему соціальної реінтеграції хворого. Тим самим психоосвіта зайняла своє місце серед сучасних методів лікування психічних розладів, у тому числі у параноїдної шизофренії.
Ключові слова: психоосвіта,шизофренія, якіцсть життя, социальне функціюнування.
Коровина Л.Д, Кришталь В.Е.
КОМПЛЕКСНЫЙ ПОДХОД К РЕАБИЛИТАЦИИ ЖЕНЩИН, БОЛЬНЫХ ПАРАНОДНОЙ ШИЗОФРЕНИЕЙ
Шизофрения является одним из наиболее важных психических заболеваний. Она отличается длительным течением и имеет существенные социальные последствия.
Реабилитация психически больных, прежде всего, направлена на улучшение условий социального функционирования, повышение качества жизни, способности к реадаптации и ресоциализации.
Проведенное исследование показало, что лечение женщин с параноидной шизофренией не может ограничиваться только фармакотерапией. Комбинация современных антипсихотических средств с психообразовательными тренингами значительно улучшает результат лечения.
Это доказывает, что психообразование не только увеличивает объем знаний, усиливает уверенность в борьбе с болезнью, но и решает проблему социальной реинтеграции больного. Тем самым психообразование заняло свое место среди современных методов лечения психических расстройств, в том числе в параноидной шизофрении.
Ключевые слова: психообразование, шизофрения, качество жизни, социальное функционирование.
Посилання
Abramov, V.A., Zhigulina, I.V., Ryapolova, T.L. (2009). Psychosocialnaya reabilitacia bol’nyh shizofreniey [Psychosocial rehabilitation of patients with schizophrenia]. (Donetsk, Ukraine): Zdorov’a.
Anderson, C.A. (2000). Psychoeducational program for patients with schizophrenia. (London, Grate Britain): Aspen Publishers.
Anthony, W.A. (2008). Cognitive remediation and psychiatric rehabilitation. Journal of Psychiatry Rehab, 32, 87 – 88.
Burns, T. (2007). Social functioning as an outcome measure in schizophrenia studies. Acta Psychiatrica Scandinavica, 116, 403 – 418.
Dammen, G, Maryta, N., Kozhyna, H., Mangubi, V. (2016). Femenologia I psihoterapia v psihiatrii [Phenomenology and Psychotherapy in Psychiatry]. (Kharkiv, Ukraine): FLP Timashev V.I.
Danilov, D.S., Tyulpin, Yu. (2010) Lechenie shizofrenii [Treatment of schizophrenia]. (Moscow, Russia): Medical News Agency.
Deci, E.L., Ryan, R.M. (2008) Facilitating optimal motivation and psychological well-being across life’s domains. Canadian Psychology, 49, 14 – 23.
Kozhyna H., Korostiy, V. (2014) Psychoeducation in multiprofessional psychiatric care: Ukrainian experience, Abstracts book of DGPPN Congress, Berlin, Germany, 06-16
Kozhyna, H., Korostiy, V., Kryshtal, O., Kryshtal, V. (2014). The psycho-social rehabilitation of patients with schizophrenia, Abstracts book of XVI World Congress of Psychiatry, 6, 67, 232.
Kozhyna, H., Gaichuk, L., Samardakova, G. (2010) Rol’ psychoobrazovatel’nyh program v okazanii psyhiatricheskoy pomoschi [The role of the psychoeducational program in Mental Health Care], Ukrainian News of psyhoneurology, №3 (64), 130.
Lincoln, T.M., Wilhelm, K., Nestoriuc, Y. (2007) Effectiveness of psychoeducation for relapse, symptoms, knowledge, adherence and functioning in psychotic disorders: a meta-analysis, Schizophrenia Research, 1–3(96), 233.
Maryta, N.O., (2004) Ispol’zovanie integrativnogo pokazatela kachestva zizni v diagnostike, terapii i reabilitacii bol’nyh shizofreniey [Using integrative index of quality of life in the diagnosis, treatment and rehabilitation of patients with schizophrenia], Archives of Psychiatry, 2 (37), 4 - 9.
McGurk, SR, Twamley, E.W., Sitzer, D.I., McHugo, G.J., Mueser, K.T. (2007) A meta-analysis of cognitive remediation in Schizophrenia, The American Journal of Psychiatry, 164(12), 1791–1802.[PMC free article] [PubMed]
Petersen, B., Toft, N.B., Christensen, Foldager, L., Munk-Jorgensen, L. (2008) Outcome of a psychotherapeutic program for patients with severe personality disorders, Nordic Journal of Psychiatry, 62, 450 – 456.
Ueoka, Y., Tomotake, M., Tanaka, T., Kaneda, Y., Taniguchi, K. (2011) Quality of life and cognitive dysfunction in people with schizophrenia, Progress in Neuropsychopharmacology and Biological Psychiatry, 35(1), 53 – 59.
Shestopalova, L. (2007) Medyko-psyhologichni problemy suchasnogo likuval’no-reabilitaciynogo procesu [Medical and psychological problems of modern treatment and rehabilitation process], Ukrains’kyi Visnyk psychonevrolohii, 1 (50), P.249.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.