Анотація
Sharikadze O.V.
Background. This study determined the efficacy of sublingual allergen–specific immunotherapy (SLIT) in Ukrainian children younger than 5 years of age with allergic rhinitis and bronchial asthma sensitized to house dust mite allergens. Methods. A cohort prospective study was conducted over a two years period with assessment of the sensitization towards inhalant allergens, measured in-vivo by wheal size and number of positive reactions on the standard skin prick test (SPT). SPSS was used to analyse any statistical correlation. Results. A total of 125 atopic asthma or/and allergic rhinitis with the mean age of 4.11 ±0.83 who were sensitized to house dust mites Dermatophagoides pteronyssinus and/or Dermatophagoides farina were included. 47 children received two-years SLIT to treat house dust mite allergies using standardized extract of sublingual allergens containing a mixture of house dust mites (Der. pteronyssinus and Der. farinae) in the correlation of 1(0,175 НЕР):1(0,175 НЕР) (Diater, Spain). These patients were mono-sensitized with Der. pteronyssinus and Der. farinae or were SPT poly-sensitized, but these patients only had house dust mite allergy symptoms. In this group the assessment of clinical efficacy of SLIT showed the significant differences in VAS before treatment and 6 months after its receiving. The symptom “nasal obstruction” was assessed as 2.3±-1.6 points at the beginning of the therapy, and the data reduced almost twice (1.3±-1.1); Р <0,05 after 6 months of SLIT; then (12 and 24 months) it decreased to 0.91±0.9 and 0.34±0.5; Р <0,01, correspondingly. Conclusion. This study has shown that using of SLIT in atopic asthma or/and allergic rhinitis children under 5 year sensitized to house dust mites is an effective and safe treatment method and allows to quickly (over the first 6 months of SLIT) control the symptoms. The data of comparative analysis in the group of patients who didn’t receive SLIT has pointed to high frequency of disease symptom occurrence after the end of baseline therapy.
KeyWords: sublingual allergen-specific immunotherapy, children, bronchial asthma, allergic rhinitis, sensitization, allergens, Diater
ОСОБЛИВОСТІ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ, СЕНСІБІЛІЗОВАНИХ ДО АЛЕРГЕНІВ ДОМАШНЬОГО ПИЛУ
Шарикадзе О.В.
Це дослідження визначило ефективність сублингвально алерген-специфічної імунотерапії (SLIT) українських дітей молодше 5 років з алергічним ринітом та бронхіальною астмою, сенсибілізованих до алергенів пилових кліщів. Методи. Проспективне дослідження когорти проводилося протягом двох років з оцінкою сенсибілізації до інгаляційних алергенів, виміряної in-vivo за розміром пухирів і кількості позитивних реакцій на стандартному тесті на шкірі (SPT). Для аналізу статистики використовувався пакет SPSS. Результати. Обстежено 125 дітей (середній вік 4,11 ± 0,83 років) з атопічною астмою та/або алергічним ринітом, які були сенсибілізовані до домашніх пилових кліщів Dermatophagoides pteronyssinus та/або Dermatophagoides farina. 47 дітей отримали дворічний курс SLIT з використанням стандартизованого екстракту сублінгвальних алергенів, що містять суміш кліщів домашнього пилу (Der. Pteronyssinus і Der. Farinae) в співвідношенні 1 (0,175 НЕР): 1 (0,175 НЕР) (Діатер, Іспанія). Пацієнти були моносенсібіровани Dermatophagoides pteronyssinus і / або Dermatophagoides farina або були полісенсібілізовані (за SPT), однак симптоми розвивалися тільки на домашній пил. У цій групі оцінка клінічної ефективності SLIT показала значні відмінності до лікування і через 6 місяців після його отримання. Симптом «носової обструкції» оцінювався як 2,3 ± 1,6 бала на початку терапії і зменшувалися майже в два рази (1,3 ± 1,1); Р <0,05 після 6 місяців SLIT. Потім (12 і 24 місяці) він знизився до 0,91 ± 0,9 і 0,34 ± 0,5; Р <0,01, відповідно. Висновок. Дослідження показало, що використання SLIT при атопічній астмі та/або алергічному риніті у дітей до 5 років, сенсибілізованих до домашніх пилових кліщів, є ефективним і безпечним методом лікування і дозволяє швидко (протягом перших 6 місяців SLIT) контролювати симптоми. Дані порівняльного аналізу в групі пацієнтів, які не отримували SLIT, вказують на високу частоту виникнення симптомів хвороби після закінчення базової терапії.
Ключові слова: сублінгвальна алерген-специфічна імунотерапія, діти, бронхіальна астма, алергічний риніт, сенсибілізація, алергени, Діатер.
ОСОБЕННОСТИ ЛЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА, СЕНСИБИЛИЗИРОВАННЫХ АЛЛЕРГЕНАМИ ДОМАШНЕЙ ПЫЛИ
Шарикадзе Е.В.
Это исследование определило эффективность сублингвальной аллерген-специфической иммунотерапии (SLIT) украинских детей моложе 5 лет с аллергическим ринитом и бронхиальной астмой, сенсибилизированных к аллергенам пылевых клещей. Методы. Проспективное исследование когорты проводилось в течение двух лет с оценкой сенсибилизации к ингаляционным аллергенам, измеренной in-vivo по размеру волдырей и количеству положительных реакций на стандартном тесте на коже (SPT). Для анализа статистики использовался пакет SPSS. Результаты. Обследованы 125 детей (средний возраст 4,11 ± 0,83 лет) с атопической астмой и/или аллергическим ринитом, которые были сенсибилизированы к домашним пылевым клещам Dermatophagoides pteronyssinus и/или Dermatophagoides farina. 47 детей получили двухлетний курс SLIT с использованием стандартизованного экстракта сублингвальных аллергенов, содержащих смесь клещей домашней пыли (Der. Pteronyssinus и Der. Farinae) в соотношении 1 (0,175 НЕР): 1 (0,175 НЕР) (Диатер, Испания). Пациенты были моносенсибированы Dermatophagoides pteronyssinus и/или Dermatophagoides farina или были полисенсибилизированы (по SPT), однако симптомы развивались только на домашнюю пыль. В этой группе оценка клинической эффективности SLIT показала значительные различия до лечения и через 6 месяцев после его получения. Симптом «носовой обструкции» оценивался как 2,3 ± -1,6 балла в начале терапии и уменьшались почти в два раза (1,3 ± -1,1); Р <0,05 после 6 месяцев SLIT. Затем (12 и 24 месяца) он снизился до 0,91 ± 0,9 и 0,34 ± 0,5; Р <0,01, соответственно. Вывод. Исследование показало, что использование SLIT при атопической астме или/или аллергическом рините детей до 5 лет, сенсибилизированных к домашним пылевым клещам, является эффективным и безопасным методом лечения и позволяет быстро (в течение первых 6 месяцев SLIT) контролировать симптомы. Данные сравнительного анализа в группе пациентов, которые не получали SLIT, указывают на высокую частоту появления симптомов болезни после окончания базовой терапии.
Ключевые слова: сублингвальная аллерген-специфическая иммунотерапия, дети, бронхиальная астма, аллергический ринит, сенсибилизация, аллергены, Диатер.
Посилання
Shupyk National Medical Academy of postgraduate education,Ukrainian Center for Scientific Medical Information and Patent License Activities. (2011). Algoritm vidboru pacientiv dlya allergenspecificheskoy imunoterapii (ASIT) [Algorithm for selecting patients for allergen specific immunotherapy (ASIT)] Guidelines, Kiev, P.311
Ohotnikova, Е. (2008). Allergicheskiy marsh: svyaz pocoleniy e escalaciya allergii u detey [The allergic march: generations and escalation of allergies in children] Clinical Immunology Allergology Infectology, vol.4 (15).
Pavlova, K. (2012). Patogeneticheskaya terapia allergicheskaya zabolevaniy: vozmojnosty ASIT v Rossii. Effectivnay farmacoterapiya [Pathogenetic therapy of allergic diseases: ASIN opportunities in Russia. Effective pharmacotherapy]. Allergology and Immunology, vol.2, pp. 54-58.
Sepiashvili, R., (2014). Consensus WAO-ARIA-GA2LEN po moleculyrnoy diagnostike allergii. Memorandum Vsemirnoy organizacii po allergii [Consensus WAO-ARIA-GA2LEN molecular diagnosis of allergies. Memorandum of the World Allergy Organization]. Allergology and Immunology, vol., pp. 5-17.
Barberi, S., Ciprandi, G., Verdbci, E. (2015). Effect of high-dose sublingual immunotherapy on respiratory infections in children allergic to house dust mite. Asia Pac Allergy, Vol. 5. -P 163–169.
Bousquet, J., Heinzerling, L., Bachert, C. (2012). Position Paper EAACI Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergens Allergy. Vol. 67. -P 18–24.
Ciprandi, G., Tosca, M.A., Fasce, L. (2006). Allergic children have more numerous and severe respiratory infections than non-allergic children. Pediatr Allergy Immunol, Vol.17.- Р.389–391.
Ciprandi, G., C. Incorvaia, I., Dell'Albani, Di Cara,. Barberi, S., Puccinelli, P., Frati, F. (2013). RINOBIT Study Group. Allergen immunotherapy may exert an extra-anti-allergic activity in children . J Biol Regul Homeost Agents. Vol.27.- P. 1053–1057.
Canonica, G.W. (2014). Sublingual immunotherapy: World Allergy Organization position paper 2013 update. World Allergy Organ J., Vol.7. -4-18.
Cox, L. (2001). Sublingual immunotherapy for aeroallergens: status in the United States . Allergy Asthma Proc. Vol. 35. – P.34–42.
Dhami, S., Dhami, S., Nurmatov, U. (2016). Allergen Immunotherapia for allergic asthma protocol for a systematic rewiew. Clin Transl Allergy. Retrieved from: http://ctajournal.biomedcentral.com.
Kusel, M.M., Kebadze, T., Johnston, S.L., Holt, P.G., Sly, P.D. (2012). Febrile respiratory illnesses in infancy and atopy are risk factors for persistent asthma and wheeze. Eur Respir J. Vol. 39. - P. 876–882.
Linkov, G., Toskala, E. (2014). Sublingual immunotherapy: what we can learn from the European experience. Curr Opin Otolaryngol Head Neck Surg. Vol.22. – P. 208–210.
Papadopoulos, N.G., Arakawa, H., Carlsen, K.H. (2012). Position Paper International consensus on (ICON) pediatric asthma . Allergy. Vol.67.P.976-997
Szefler, S.J. (2014). Advances in pediatric asthma in 2013: coordinating asthma care. J Allergy Clin. Vol.14.- P324-325
Wahn, V. (2000). What drives the allergic march? Allergy. Vol. 55. – P. 591-599.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.