Анотація
Slobodianiuk O.L.
In recent years much attention has been paid to the upper digestive tract diseases in children, particularly GERD, as a reason t,hat has an impact on quality of life even in children of school age and thereafter in young adults. Scientists came to a consensus that all examinations which are used in pediatric practice must be maximally available, simple and non-invasive to the extent practical for child’s condition.
The question about practicability of performing esophagogastroduodenoscopy for all patients with complaints of heartburn and with other symptoms of GERD, the question relative to performing ultrasonography of the esophagus for children as an additional method of examination, usage of questionnaire in pediatric practice, formation of disease course prediction algorithm, and identification of preventive measures specific to every patient remain open.
Therefore the goal of this research is to provide an overview of modern literature with reference to problematic issues of clinical evidence, risk factors, diagnostics, prediction of gastroesophageal reflux disease course in children of different age (regarding main causative and pathogenic factors, clinical evidence (esophageal and extra-esophageal), diagnostic methods and modern approaches to gastroesophageal reflux disease treatment).
Key words: gastroesophageal reflux disease, non-invasive diagnostics, risk factors, prediction of disease course.
СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ГЕРХ У ДІТЕЙ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Слободянюк О.Л.
Останнім часом багато уваги приділяється захворюванням верхніх відділів травного тракту у дітей, зокрема й ГЕРХ, як причині, що призводить до порушення якості життя вже у дітей шкільного віку, а в подальшому і у людей молодого віку. Вчені дійшли консенсусу, що всі обстеження, які використовуються в педіатричній практиці повинні бути максимально доступними, простими та неінвазивними, наскільки це дозволяє стан дитини.
Залишається відкритим питання про доцільність проведення ФЕГДС всім пацієнтам зі скаргами на печію та іншими симптомами ГЕРХ , питання щодо застосування УЗД стравоходу у дітей як додаткового методу обстеження, використання опитувальників в педіатричній практиці, формування алгоритмів прогнозування перебігу захворювання та визначення профілактичних заходів індивідуально для кожного пацієнта.
Отже, метою цієї роботи було виконати огляд сучасної літератури з проблемних питань клінічних проявів, факторів ризику, діагностики, прогнозування перебігу гастроезофагеальної рефлексної хвороби у дітей різного віку (з питань основних етіологічних та патогенетичних факторів, клінічних проявів (стравохідних та позастравохідних), методів діагностики та сучасних підходів до лікування гастроезофагеальної рефлексної хвороби).
Ключові слова: гастроезофагеальна рефелюксна хвороба, неінвазивна діагностика, фактори ризику, прогнозування перебігу.
СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НА ГЕРБ У ДЕТЕЙ: ПРОБЛЕМЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ
Слободянюк А.Л.
В последнее время больше внимания уделяется заболеванием верхних отделов пищеварительного тракта у детей, в том числе и ГЭРБ, как причине, которая приводит к нарушению качества жизни уже у детей школьного возраста, а в дальнейшем и у людей молодого возраста. Ученые пришли к консенсусу, что все обследования, которые используются в педиатрической практике должны быть максимально доступными, простыми и неинвазивными, насколько это позволяет состояние ребенка. Остается открытым вопрос о целесообразности проведения ФЭГДС всем пациентам с жалобами на изжогу и другими симптомами ГЭРБ, вопросы применения УЗИ пищевода у детей в качестве дополнительного метода обследования, использование опросников в педиатрической практике, формирование алгоритмов прогнозирования течения заболевания и определения профилактических мероприятий индивидуально для каждого пациента.
Итак, целью этой работы было выполнить обзор современной литературы по проблемным вопросам клинических проявлений, факторов риска, диагностики, прогнозирования течения гастроэзофагеальной рефлексной болезни у детей разного возраста (по вопросам основных этиологических и патогенетических факторов, клинических проявлений (пищеводных и внепищеводных), методов диагностики и современных подходов к лечению гастроэзофагеальной рефлексной болезни).
Ключевые слова: гастроэзофагеальная рефелюксная болезнь, неинвазивная диагностика, факторы риска, прогнозирование течения.
Посилання
Falk, G. W. (2014). Gastroesophageal Reflux Disease Gastroenterology Clinics of North America. Volume 43, Issue 1, Pages ХІ-ХІІ.– DOI - 10.1016/j.gtc.2014.01.001.
Gastro-oesophageal reflflux disease: recognition, diagnosis and management in children and young people NICE guideline Published: 14 January (2015). Retrieved from: nice.org.uk/guidance/ng1,© NICE.
Sheptulyn A.A. (2008). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn: spornyie i nereshennyie voprosyi [Gastroesophageal reflux disease: controversial and unresolved issues]. Klynycheskaia medytsyna. no 6. – p. 8-12.
Guy, E., Boeckxstaens, W., Rohof. O. (2013). Pathophysiology of Gastroesophageal Reflux Disease. Gastroenterology Clinics of North America, Volume 43, Issue 1, Pages 15-25– DOI 10.1016/j.gtc.2013.11.001.
Pryvorotskyi, V.F., Luppova, N.E., Herasymova, T.A. (2011). – Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn (HERB) u detei [Gastroesophageal reflux disease (GERD) in children]. Eksper. y klyn. hastroenterol. no 1. – S. 14-21.
Shadrin, O.H., Ihnatko, L.V. (2016). Suchasni pidkhody do likuvannya ta diahnostyky hastroezofaheal'-noyi reflyuksnoyi khvoroby u ditey [Current approaches to diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease in children]. Zdorovia Ukrainy, spets. vypusk «Hatsroenterolohiia, hematolohiia, koloproktolohiia», № 3 (41).
Shadrin, O.H. (2016). Vidhuk na dysertatsiinu robotu «Optymizatsiia diahnostyky ta likuvannia hastroezofahealnoi refleksnoi khvoroby u diteу rann'oho viku» [Feedback on dissertation "Optimization of diagnosis and treatment of gastroesophageal reflux disease in infants], Kyiv.
Ronkainen, J., Agreus, L. (2013). Epidemiology of reflux symptoms and GORD. Best Practice & Research Clinical Gastroenterology, 27: 325-37. Review. DOI: 10.7727/wimjopen.2015.198
Malfertheiner, P., Megraud, F., OMorain, C.A., Atherton, J., Axon, A.T., Bazzoli, F., Kuipers, E.J. (2012). European Helicobacter Study Group. Management of Helicobacter pylori infection – the Maastricht IV. Florence Consensus Report . 61(5): 646-64. DOI: 10.1136/gutjnl 2012-302084.
El-Serag, H. B., Sweet, S., Winchester, C. C., & Dent, J. (2014). Update on the epidemiology of gastro-oesophageal reflux disease: a systematic review. Gut,63(6), 871–880.http://doi.org/10.1136/gutjnl-2012-304269.
Fischbach, L.A., Nordenstedt, H., Kramer, J.R. (2012). The association between Barretts esophagus and Helicobacter pylori infection: a meta-analysis. Helicobacter; 17: 163-75. DOI: 10.1111/j.1523-5378.2011.00931.x.
Zhuo, X., Zhang, Y., Wang, Y. (2008). Helicobacter pylori infection and oesophageal cancer risk: association studies via evidence-based meta-analyses. Clinical Oncology.20: 757-62. - DOI 10.1016/j.clon.2008.07.005
World Gastroenterology Organisation Global Guidelines . Global Perspective on Gastroesophageal Reflux Disease. Richard Hunt (UK/Canada), David Armstrong (Canada), Peter Katelaris (Australia). October, (2015).
Hopkins, J. (2015). Gastroesophageal reflux disease (GERD)/heartburn in children. Medicine. Retrieved from: www.hopkinsmedicine.org/healthlibrary/conditions/pediatrics/gastroesophageal_reflux_disease_gerdheartburn_in_children_90,P01994/.
Lazebnyk, L.B., Bordyn, D.S.,. Masharova, A.A. (2007). Sovremennoe ponymanye hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny: ot Henvalia k Monrealiu [Modern understanding of gastroesophageal reflux disease: from Henvalya to Montreal]. Eksperymentalnaia y klynycheskaia hastroenterolohyia. 5: 4—10.
Shadrіn, O.H. (2009). Pedyatrycheskye aspekty hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny [Pediatric aspects of gastroesophageal reflux disease]. Zdorovia Ukrainy. 6/1: 11.
Varil, M.F., Van Zanten, S.V., Kahrilas, P.E. (2006). The Montreal definition and classification of gastroesophageal reflux disease: A global evidence based consensus. Am. J. Gastroenterol. 101:1900—1920. - DOI: 10.1111/j.1572-0241.2006.00630.x
Zubarenko, O.V., Kravchenko, T.Yu. (2013). Suchasnyi pohliad na hastroezofahealnu refliuksnu khvorobu u ditei [The modern view of gastroesophageal reflux disease in children]. Perynatolohyia y pedyatryia. 1(53): 114-122.
Boiarska, L.M., Ivanova, K.O. (2010). Do pytannia pro chastotu ta osoblyvosti proiaviv hastroezofahealnoi refliuksnoi khvorobi [Prior to feeding on the frequency, this particular manifestation of gastroesophageal reflux disease. Sovremennaia pedyatryia. 2: 162-163.
Volosovets, O.P., Kryvopustov, S.P., Karulyna, Yu.V. (2007). Suchasnyi pohliad na problemu porushen motornoi funktsii verkhnoho viddilu travnoho kanalu [The modern approach to the problem of motor function disorders of the upper digestive tract]. Zdorove rebenka. 5 (114): 7—9.
De Bortoli, N., Ottonello, A., Zerbib, F., Sifrim, D., Gyawali, PC., Savarino, E. (2016). Between GERD and NERD: the relevance of weakly acidic reflux. N de Bortoli et al. Ann N Y Acad Sci 1380 (1), 218-229.
Tae Hoon Oh. J. (2011). Accuracy of the Diagnosis of GORD by Questionnaire, Physicians and a Trial of Proton.Pump Inhibitor Treatment: The Diamond Study. Neurogastroenterol Motil. 17(1). DOI: 10.5056/jnm.2011.17.1.98.
The role of diet in the overlap between gastroesophageal reflux disease and functional dyspepsia . The Turkish Society of Gastroenterology • Retrieved from: www.turkjgastroenterol.org • DOI: 10.5152/tjg.2015.150238
Volosovets, O.P., Kryvopustov, S.P., Karulyna, Yu.V. (2007). Suchasnyi pohliad na problemu porushen motornoi funktsii verkhnoho viddilu travnevoho kanalu [The modern view on the problem of violations of motor function of the upper channel in May]. Zdorove rebenka. 5(114): 7—9.
Vasylev Yu.V. (2003). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn: Patohenez і klynyka [Gastroesophageal reflux disease: Pathogenesis and clinic]. Mezhdunar. med. zhurnal. 9 (1): 31—34.
Dudnykova E.V. (2006). Klynycheskoe znachenye bylyarnуkh refliuksov v formyrovanyy hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny і hastroduodenіtov u detei і metodу іkh korrektsyy [Clinical significance of biliary reflux in the formation of gastroesophageal reflux disease and gastroduodenitis in children and methods for their correction]. Klynycheskіe perspektyvу hastroenterolohyy, hepatolohyy. 5: 28—32.
Pakhomovskaia N.L. (2006). Klynycheskoe znachenye sutochnoi rN-metryy pry hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny u detei [Clinical value of daily pH-metry in gastroesophageal reflux disease in children] : avtoref. dys. k. med. n.: spets. 14.00.09 — «Pedyatryia». p.17.
Uspenskyi Yu.P., Tkachenko, E.Y. (2010). Patohenetycheskye osnovy dyfferentsyrovannoi taktyky lechenyia hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny [Pathogenetic basis of differentiated tactics of treatment of gastroesophageal reflux disease]. Suchasna hastroenterolohiia. 1 (51): 92—100.
Kovalenko, A.A., Belmer, S.V. (2008). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn [Gastroesophageal reflux disease]. Lechashchyi vrach. 1.
Kriuchko, T.A., Nesyna, Y.M. (2015). Optymyzatsyia dіahnostyky hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny u podrostkov s pomoshchiu oprosnyka GerdQ [Optimization diagnosis of gastroesophageal reflux disease in adolescents with questionnaire GerdQ]. ZR. 7 (67).
Sheptulyn, A.A. (2008). Hastroezofahealnaia refliuksnaia bolezn: spornye y nereshennye voprosy [Gastroesophageal reflux disease: controversial and unresolved issues]. Klynycheskaia medytsyna. 6: 7—12.
Starets, E.A., Trukhalskaia, V.V. (2015). Etapnaia dyahnostyka patolohycheskoho hastroezofahealnoho refliuksa u detei [Stage diagnostics of pathological gastroesophageal reflux in children]. Zdorove rebenka. 4 (64): 47-51.
Niankovskyi, S. L., Sadova, O. R. (2015). Dynamika parametriv yakosti zhyttia pry hastroezofahealnii refliuksnii khvorobi v ditei pidlitkovoho viku. [Dynamics of parameters of quality of life in gastroesophageal reflux disease in adolescents.]. Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2: 48-50.
Vandenplas, Y., Rudolph, C.D., Di Lorenzo, C. (2009). North American Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition; European Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition. Pediatric gastroesophageal reflux c linical practice guidelines: joint recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition (NASPGHAN) and the European Society for Pediatric Gastroenterology , Hepatology, and Nutrition (ESPGHAN). J Pediatr Gastroenterol Nutrю 49(4): 498–547.DOI:10.1097/MPG.0b013e3181b7f563
Jung, H.K. (2011). Epidemiology of gastroesophageal reflux disease in Asia: a systematic review . J Neurogasteroenterol Motil.17(1):14–27. DOI :10.5056/jnm.2011.17.1.14/
Kornilia Nikaki, Philip Woodland & Daniel Sifrim. (2016). Adult and paediatric GERD: diagnosis, phenotypes and avoidance of excess treatments. Nature Reviews Gastroenterology & Hepatology. 13: 529–542 DOI:10.1038/nrgastro.2016.109/
Zavyktoryna, T.H., Stryha, E.V., Sokolova, Yu.B., Zavyktoryna, T.H. (2008). Osobennosty techenyia hastroezofahealnoi refliuksnoi bolezny u detei [Features of the course of gastroesophageal reflux disease in children]. Lechashchyi vrach. 7: 88—89.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.