Як цитувати
Анотація
МЕЛАТОНІН ТА ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГНІЙНИЙ РИНОСИНУСИТ
О.А. Наконечна, А.І. Оніщенко, А.С. Ткаченко
Хронічний риносинусит - поліетіологічне захворювання, патогенез якого активно вивчається в даний час. Відомо, що при гнійній формі хронічного риносинуситу переважає Th1-тип імунної відповіді. Крім цитокінів, які опосередковують активацію клітинного імунітету, у регуляцію типу імунної відповіді може бути залучений мелатонін.
У сироватці крові хворих із загостренням хронічного гнійного риносинусита (n = 20) і здорових людей з викривленою носовою перетинкою (n = 20), які виступали у ролі контролю, визначали вміст ІЛ-8, ІЛ-12 та мелатоніну імуноферментним методом. Статистичну обробку отриманих даних здійснювали за допомогою комп'ютерної програми «Graph Pad Prism 5» з використанням U критерію Манна-Уїтні.
Показано, що загострення хронічного гнійного риносинусита супроводжується дефіцитом мелатоніну на тлі підвищення Th1-асоційованих прозапальних цитокінів ІЛ-8 та ІЛ-12 у сироватці крові. Відомо, що мелатонін впливає на експресію ІЛ-8 та ІЛ-12. Таким чином, мелатонін, діючи опосередковано через прозапальні цитокіни, може впливати на диференціювання незрілих CD4+-клітин в Т-хелпери 1 типу, що сприяє реалізації імунної відповіді в клітинно-опосередкованому напрямку. Наші висновки про переважання клітинної Th1-опосередкованої імунної відповіді при гнійної формі хронічного риносинуситу узгоджуються з даними інших авторів.
Таким чином, загострення хронічного гнійного риносинуситу супроводжується двократним підвищенням сироваткового ІЛ-12 і триразовим підвищенням рівня ІЛ-8 у сироватці крові на тлі вираженої нестачі гормону епіфіза мелатоніну, що вказує на роль дефіциту мелатоніну в активації клітинної ланки імунітету.
Ключові слова: хронічний риносинусит, гнійний риносинусит, інтерлейкіни, мелатонін, запалення, інтерлейкін-8, інтерлейкін-12.
МЕЛАТОНИН И НЕКОТОРЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ КЛЕТОЧНОГО ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ГНОЙНЫМ РИНОСИНУСИТОМ
О.А. Наконечная, А.И. Онищенко, А.С. Ткаченко
Хронический риносинусит представляет собой полиэтиологическое заболевание, патогенез которого активно изучается в настоящее время. Известно, что при гнойной форме хронического риносинусита преобладает Th1-типиммунного ответа. Помимо цитокинов, опосредующих активацию клеточного иммунитета, в регуляцию типа иммунного ответа может быть вовлечен мелатонин.
В сыворотке крови больных с обострением хронического гнойного риносинусита (n = 20) и здоровых людей с искривленной носовой перегородкой (n = 20), которые выступали в качестве контроля, определяли содержание ИЛ-8, ИЛ-12 и мелатонина иммуноферментным методом. Статистическую обработку полученных данных осуществляли с помощью компьютерной программы «Graph Pad Prism 5» с использованием U критерия Манна-Уитни.
Показано, что обострение хронического гнойного риносинуcита сопровождается дефицитом мелатонина на фоне повышение Th1-ассоциированных провоспалительных цитокинов ИЛ-8 и ИЛ-12 в сыворотке крови. Известно, что мелатонин влияет на экспрессию ИЛ-8 и ИЛ-12. Таким образом, мелатонин, действуя опосредовано через провоспалительные цитокины, может влиять на дифференцировку незрелых CD4+-клеток в Т-хелперы 1 типа, способствуя реализации иммунного ответа в клеточно-опосредованном направлении. Наши выводы о преобладании клеточного Th1-опосредованного иммунного ответа при гнойной форме хронического риносинусита согласуются с данными других авторов.
Таким образом, обострение хронического гнойного риносинусита сопровождается двухкратным повышением сывороточного ИЛ-12 и трехкратным повышением уровня ИЛ-8 в сыворотке крови на фоне выраженного недостатка гормона эпифиза мелатонина, что указывает на роль дефицита мелатонина в активации клеточного звена иммунитета.
Ключевые слова: хронический риносинусит, гнойный риносинусит, интерлейкины, мелатонин, воспаление, интерлейкин-8, интерлейкин-12.
Посилання
Schleimer, R.P. (2017). Immunopathogenesis of Chronic Rhinosinusitis and Nasal Polyposis. Annual Review of Pathology, 12, 331–357. http://doi.org/10.1146/annurev-pathol-052016-100401.
Mahdavinia, M., Keshavarzian, A., Tobin, M.C., Landay, A., Schleimer, R.P. (2016). A comprehensive review of the nasal microbiome in chronic rhinosinusitis (CRS). Clinical and Experimental Allergy : Journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology, 46(1), 21–41. http://doi.org/10.1111/cea.12666.
DeYoung, K., Wentzel, J.L., Schlosser, R.J., Nguyen, S.A., Soler, Z.M. (2014). Systematic review of immunotherapy for chronic rhinosinusitis. Am J Rhinol Allergy, 28(2), 145-150. doi: 10.2500/ajra.2014.28.4019.
Onischenko, A.I., Nakonechna, O.A., Tkachenko, A.S., Kalashnik, Yu.M. (2017). The content of MCP-1 and MMP-9 in blood serum of patients with chronic polypoid rhinosinusitis. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University. Series “Medicine”, 33, 23-26.
Tsybikov, N.N., Egorova, E.V., Kuznik, B.I., Fefelova, E.V., Magen, E. (2015). Anticytokine autoantibodies in chronic rhinosinusitis. Allergy Asthma Proc., 36(6), 473-80. doi: 10.2500/aap.2015.36.3880.
Shah, S.A., Ishinaga, H., Takeuchi, K. (2016). Pathogenesis of eosinophilic chronic rhinosinusitis. Journal of Inflammation (London, England), 13,11. doi:10.1186/s12950-016-0121-8.
Divekar, R.D., Samant, S., Rank, M.A., Hagan, J., Lal, D., O’Brien, E.K., Kita, H. (2015). Immunological profiling in chronic rhinosinusitis with nasal polyps reveals distinct VEGF and GMCSF signatures during symptomatic exacerbations. Clinical and Experimental Allergy : Journal of the British Society for Allergy and Clinical Immunology, 45(4), 767–778. http://doi.org/10.1111/cea.12463
Lee, S., Lane, A.P. (2011). Chronic Rhinosinusitis as a Multifactorial Inflammatory Disorder. Current infectious disease reports, 13(2), 159-168. doi:10.1007/s11908-011-0166-z.
Cutolo, M., Maestroni, G. (2005). The melatonin-cytokine connection in rheumatoid arthritis. Annals of the Rheumatic Diseases, 64(8), 1109–1111. http://doi.org/10.1136/ard.2005.038588.
Yu, G-M., Kubota, H., Okita, M., Maeda, T. (2017). The anti-inflammatory and antioxidant effects of melatonin on LPS-stimulated bovine mammary epithelial cells. PLoS ONE, 12(5), e0178525. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0178525.
García-Mauriño, S., Pozo, D., Carrillo-Vico, A., Calvo, J.R., Guerrero, J.M. (1999). Melatonin activates Th1 lymphocytes by increasing IL-12 production. Life Sci., 65(20), 2143-50.
Kim, G.D., Lee, S.E., Kim, T.H., Jin, Y.H., Park, Y.S., Park, C.S. (2012). Melatonin suppresses acrolein-induced IL-8 production in human pulmonary fibroblasts. J Pineal Res., 52(3), 356-64. doi: 10.1111/j.1600-079X.2011.00950.x.
Silva, S.O., Rodrigues, M.R., Ximenes, V.F., Bueno-da-Silva, A.E., Amarante-Mendes, G.P., Campa, A. (2004). Neutrophils as a specific target for melatonin and kynuramines: effects on cytokine release. J Neuroimmunol., 156(1-2), 146-52.
Onischenko, A.I., Nakonechna, O.A., Tkachenko, A.S. (2017). Changes in the content of melatonin and IL-12 in blood serum of patients with chronic polypoid rhinosinusitis, Buk. Med. Herald. 21, 2(82), 75-77. DOI:10.24061/2413-0737/XXI.2.82.2.2017.63
Reiter, R.J., Calvo, J.R., Karbownik, M., Qi, W., Tan, D.X. (2000). Melatonin and its relation to the immune system and inflammation. Ann. N. Y. Acad. Sci., 917, 376–86.
García, J.A., Volt, H., Venegas, C., Doerrier, C., Escames, G., López, L.C., Acuña-Castroviejo, D. (2015). Disruption of the NF-κB/NLRP3 connection by melatonin requires retinoid-related orphan receptor-α and blocks the septic response in mice. FASEB J., 29(9), 3863-3875. doi: 10.1096/fj.15-273656.
Shrestha, S., Zhu, J., Wang, Q., Du, X., Liu, F., Jiang, J., … Song, X. (2017). Melatonin potentiates the antitumor effect of curcumin by inhibiting IKKβ/NF-κB/COX-2 signaling pathway. International Journal of Oncology, 51(4), 1249–1260. http://doi.org/10.3892/ijo.2017.4097
Carrillo-Vico, A., Lardone, P.J., Álvarez-Sánchez, N., Rodríguez-Rodríguez, A., Guerrero, J.M. (2013). Melatonin: Buffering the Immune System. International Journal of Molecular Sciences, 14(4), 8638–8683. http://doi.org/10.3390/ijms14048638
Nakonechnaya, O.A., Onishchenko, A.I. (2016). The content of interleukin-8 and matrix metalloproteinase-9 in blood of patients with exacerbation of chronic purulent and polypoid rhinosinusitis. Aktualnyie problemyi meditsinyi: Respublikanskaya nauchno-prakticheskaya konferentsiya s mezhdunarodnyim uchastiem, Gomel, 101–106.
Ikeda, K., Shiozawa, A., Ono, N., Kusunoki, T., Hirotsu, M., Homma, H., Saitoh, T., Murata, J. (2013). Subclassification of chronic rhinosinusitis with nasal polyp based on eosinophil and neutrophil. Laryngoscope, 123,1–9.
Cho, S.W., Kim, D.W., Kim, J.W., Lee, C.H., Rhee, C.S. (2017). Classification of chronic rhinosinusitis according to a nasal polyp and tissue eosinophilia: limitation of current classification system for Asian population. Asia Pac Allergy, 7(3), 121–130.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.