Анотація
Vyun V.
The study deals with the assessment of individual-personal and socio-psychological factors, mechanisms and conditions for psychological adaptation of interns for professional activity. The authors distinguished objective and subjective criteria of the interns’ adaptation efficiency to professional activity. A high level of maladaptation was detected in 9.2% of male and 12.5% of female interns; severe level of maladaptation in 10.3% of male and 14.0% of female interns; a moderate level of maladaptation in 36.2% and 42.1%, respectively. According to the findings medical interns were found to have such clinical and psychological manifestations of adaptation disorders as asthenic (25.5%), hyperesthetic (21.6%), depressive (16.2%), psychosomatic (14.2%), astheno-apathic (11.4%), addictive (11.1%) types of maladaptive reactions. The findings were used to elaborate a system of medical and psychological support for physicians at the stage of postgraduate education with a differentiated use of a set of psychotherapeutic methods and psychoeducation, reflecting formation mechanisms of the disorders of adaptation to the professional activity of doctors.
Keywords: psychological adaptation, professional activity, maladjustment, psychotherapy, psychoeducation.
СУЧАСНА СИСТЕМА МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ЛІКАРІВ НА ЕТАПІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
В’юн В.В.
У роботі виділені індивідуально-особистісні та соціально-психологічні чинники, механізми формування психологічної адаптації лікаря інтерна до професіональному діяльності. Виділені об'єктивні та суб'єктивні критерії ефективності адаптації лікарів-інтернів до професійної діяльності. Високий рівень дезадаптації виявлено у 9,2% чоловіків і 12,5% жінок; виражений рівень дезадаптації - 10,3% чоловіків, 14,0% жінок; помірний рівень дезадаптації - 36,2% и 42,1% відповідно. Описано специфіку клінічних та психологічних проявів порушень адаптації у лікарів інтернів. Виділено астенічний (25,5 %), гіперестезичний (21,6 %), депресивний (16,2 %), психосоматичний (14,2 %), апатичний (11,4 %), аддиктивний (11,1 %) типи дезадаптивних реакцій. На основі отриманих даних, що відображають механізми формування розладів адаптації до професійної діяльності у лікарів розроблена система медико-психологічної підтримки лікарів на етапі післядипломної освіти з диференційованим використанням комплексу психотерапевтичних методів та психоосвіти.
Ключові слова: Психологічна адаптація, професійна діяльність, дезадаптація, психотерапія, психоосвіта.
СОВРЕМЕННАЯ СИСТЕМА МЕДИКО-ПСИХОЛОГИЧЕСКОЙ ПОДДЕРЖКИ ВРАЧЕЙ НА ЭТАПЕ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Вьюн В.В.
В работе выделены индивидуально-личностные и социально-психологические факторы, механизмы и условия психологической адаптации врача к профессиональной деятельности.
Выделенные объективные и субъективные критерии эффективности адаптации врачей-интернов к профессиональной деятельности. Высокий уровень дезадаптации обнаружено в 9,2% мужчин и 12,5% женщин; выраженный уровень дезадаптации - 10,3% мужчин, 14,0% женщин; умеренный уровень дезадаптации - 36,2% и 42,1% соответственно.
Описана специфика клинических и психологических проявлений нарушений адаптации у врачей интернов. Выделены астенический (25,5%), гиперестезичний (21,6%), тревожно-депрессивный (16,2%), психосоматический (14,2%), астено-апатичный (11,4%), аддиктивный (11,1%) типы дезадаптивных реакций.
На основе полученных данных, отражающих механизмы формирования расстройств адаптации к профессиональной деятельности у врачей разработана система медико-психологической поддержки врачей на этапе последипломного образования с дифференцированным использованием комплекса психотерапевтических методов и психообразования.
Ключевые слова: Психологическая адаптация, профессиональная деятельность, дезадаптация, психотерапия, психообразование.
Посилання
Chystovska Yu., Kharchenko D. (2014). Psychophysiological bases of features of the person and opportunities of their correction. European Applied Sciences, Stuttgart, Germany, 2 (11), 60 – 63.
Kaminska A. O. (2015). Comparative aspects of professional disadaptation in surgeons and physicians (mechanisms of formation, psychoprophylaxis, psychocorrection). Dissertation for the degree of candidate of medical sciences, Kharkov, 24.
Kozhina G.M., Gajchuk L.M., Shikova V.V. (2015). Efektivnіst' psihoosvіtnih program v nadannі dopomogi osobam, shho perenesli ekstremal'nі podії. Ukraїns'kij vіsnik psihonevrologії,23, 2(83), 109.
Kozhina G.M., Korostіj V.І., V’jun V.V., Vіtenko І.S. (2014). Mehanіzmi formuvannja і psihoterapevtichna korekcіja rozladіv adaptacії lіkarіv u procesі їhn'oї profesіjnoї dіjal'nostі. Medichna psihologіja, 9, 2(34), 82-87.
Tabachnіkov S.І., Voloshin P.V., Maruta N.O., Kozhina G.M. ta іn. (2014). Psihіchne zdorov’ja jak peredumova zdorov’ja nacії. Mіzhnarodnij psihіatrichnij, psihoterapevtichnij ta psihoanalіtichnij zhurnal,7, 4(26), 7-12.
Pshuk N.H., Kaminska A.O. (2013). Problema profesiinoi dezadaptatsii likariv khirurhichnoho ta terapevtychnoho profiliu. Arkhiv psykhiatrii, 19, 2 (73), 151–155.
Markova A. S.(2016). Features of the disorder of the psychological health in the family members who are involved in joint business, depending on the motivation of participation in it. Science of Europe (Praha, Czech Republic), 4, 9 (9), 45 – 50.
Vitenko I.S. (2013). Psykholohichna adaptatsiia simeinoho likaria do profesiinoi diialnosti: monohrafiia. Vinnytsia: Nova knyha, 132.
Pshuk N.G., Kamіns'ka A.O. (2014). Dejakі іndivіdual'no-psihologіchnі prediktori formuvannja profesіjnoї dezadaptacії lіkarіv hіrurgіchnogo ta terapevtichnogo profіlju. Ukraїns'kij vіsnik psihonevrologії, 22, 1(78), 84–87.
Vitenko I.S., V'jun V.V. (2012). Profilaktika i korrekcija rasstrojstv adaptacii vrachej v uslovijah raboty po principam semejnoj mediciny. Ukraїns'kij vіsnik psihonevrologії, 20, 3 (72), 169-170.
Voloshyn P.V., Maruta N.O., Kozhyna H.M., Markova M.V. ta in. (2016). Sotsialno- stresovi rozlady (klinika, diahnostyka, profilaktyka) : Monohrafiia, Kharkiv, 335.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.