Як цитувати
Анотація
NEW APPROACHES TO THE TREATMENT OF PATIENTS WITH SEBORRHEIC DEERMATITIS
Bolotna L. A., Narozhna M. V., Sarian О. I.
The article presents results of complex treatment of 55 patients with seborrheic dermatitis (SD) at the age of 26-48 years. Patients with SD are divided into two groups, homogeneous by age, sex, clinical forms, severity, laboratory parameters. Patients of group 1 in the cold period of the year (November-March) were administered cholecalciferol (vitamin D
3) and synbiotic (combined probiotic) DermaPro in the background of complex traditional therapy. Patients of group 2 received only traditional treatment. Clinical remission and significant improvement were detected in group 1 patients (88.2%) more often compared with the similar result in group 2 patients (52.4%). Relapses of the disease were detected in 23.6% of patients in group 1 and 50.0% in patients in group 2 within one year. The appointment of patients with SD cholecalciferol and DermaPro led to an increase levels of 25(OH)D by 81.5% and cathelicidin LL-37 by 78.4%, normalization and improvement of gut microbiota in 88.2% of cases. The use of traditional therapy resulted in only normalization and improvement of intestinal biocenosis in 28.5% of patients.Key words: vitamin D3, probiotic, clinical and laboratory efficacy, treatment, seborrheic dermatitis.
НОВІ ПІДХОДИ ДО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА СЕБОРЕЙНИЙ ДЕРМАТИТ
Болотна Л. А., Нарожна М. В., Саріан О. І.У статті представлені результати комплексного лікування 55 хворих на себорейний дерматит у віці 26-48 років. Хворі на СД розділені на дві групи, однорідні за віком, статтю, клінічними формами, тяжкістю, лабораторними показниками. Хворим 1 групи в холодний період року (листопад-березень) призначали всередину холекальциферол (вітамін D3) і синбіотик (комбінований пробіотик) ДермаПро на тлі комплексної традиційної терапії. Пацієнти 2 групи отримували тільки традиційне лікування. Клінічна ремісія і значне поліпшення частіше визначено у хворих 1 групи (88,2%) у порівнянні з аналогічним результатом у хворих 2 групи (52,4%). Рецидиви хвороби протягом одного року виявлено у 23,6% пацієнтів 1 групи і 50,0% хворих 2 групи. Призначення хворим СД холекальциферола і ДермаПро зумовило підвищення в крові рівня 25(ОН)D на 81,5% і кателіцидину LL-37 на 78,4%, нормалізацію і поліпшення показників товстокишечної мікрофлори у 88,2% випадків. Використання засобів традиційної терапії призвело лише до нормалізації і поліпшення показників біоценозу кишечника у 28,5% хворих.
Ключевые слова: витамін D3, пробіотик, клініко-лабораторна ефективність, лікування, себорейний дерматит.
НОВЫЕ ПОДХОДЫ К ЛЕЧЕНИЮ БОЛЬНЫХ СЕБОРЕЙНЫМ ДЕРМАТИТОМ
Болотная Л. А., Нарожная М. В., Сариан Е. И.
В статье представлены результаты комплексного лечения 55 больных себорейным дерматитом в возрасте 26-48 лет. Больные СД разделены на две группы, однородные по возрасту, полу, клиническим формам, тяжести, лабораторным показателям. Больным 1 группы в холодный период года (ноябрь-март) назначали внутрь холекальциферол (витамин D3) и синбиотик (комбинированный пробиотик) ДермаПро на фоне комплексной традиционной терапии. Пациенты 2 группы получали только традиционное лечение. Клиническая ремиссия и значительное улучшение чаще определены у больных 1 группы (88,2 %) по сравнению с аналогичным результатом у больных 2 группы (52,4 %). Рецидивы болезни в течение одного года выявлены у 23,6 % пациентов 1 группы и 50,0 % больных 2 группы. Назначение больным СД холекальциферола и ДермаПро обусловило повышение в крови уровня 25(ОН)D на 81,5 % и кателицидина LL-37 на 78,4 %, нормализацию и улучшение показателей толстокишечной микрофлоры в 88,2 % случаев. Применение средств традиционной терапии привело только к нормализации и улучшению показателей биоценоза кишечника у 28,5 % пациентов.
Ключевые слова: витамин D3, пробиотик, клинико-лабораторная эффективность, лечение, себорейный дерматит.
Посилання
Kornishova, V. G., Mogileva, Ye. Yu. (2012). Seboreynyy dermatit (obzor) [Seborrheic dermatitis (review)]. Probl med mikol, no 3, pp. 3-11.
Paulino, L. C. (2017). New perspectives on dandruff and seborrheic dermatitis: lessons we learned from bacterial and fungal skin microbiota. Eur J Dermatol, 27(S1), 4-7.
Dessinioti, C., Katsambas, A. (2013). Seborrheic dermatitis: etiology, risk factors, and treatments: facts and controversies. Clinics in Dermatol, 31(6), 343-351.
Bakardzhiev, I., Argirov A. (2017). New Insights into the etiopathogenesis of seborrheic dermatitis. Clin Res Dermatol Open Access, 4(1), 1-5.
Clark, G. W., Pope, C. M., Jaboori, K. A. (2015). Diagnosis and treatment of seborrheic dermatitis. Am Fam Physician, 91(3), 185-190.
Chowdhry, S., Gupta, S., D’souza, P. (2017). Topical antifungals used for treatment of seborrheic dermatitis. J Bacteriol Mycol Open Access, 4(1). doi: 10.15406/jbmoa.2017.04.00076.
Baysal, V., Yildirim, M., Ozcanli, C., Ceyhan, A. M. (2004). Itraconazole in the treatment of seborrheic dermatitis: a new treatment modality. Int J Dermatol, 43(1), 63-66.
Holick, M. F., Binkley, N. C., Bischoff-Ferrari, H. A., Gordon, C.M., Hanley, D. A., Heaney, R. P., … Weaver, C. M. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab, 96(7), 1911-1930.
Bekirova, E. Yu. (2013). Vliyaniye vitamina D na sintez tsitokinov indutsirovannymi mononuklearnymi leykotsitami u patsiyentov psoriazom s D-defitsitom [Influence of vitamin D on the synthesis of cytokines induced by mononuclear leukocytes in patients with psoriasis with D-deficiency]. Tavrich mediko-biol vestn, vol. 16, pp. 22-24.
Bell, D.S. (2011). Protean manifestations of vitamin deficiency, part 2: dificiency and its association with autoimmune disease, cancer, infection, astma, dermopathies, insulin resistans, and type 2 diabetes. South Med S, 104, (5), 335-339.
Polat, M., Uzun, Ö. (2014). Vitamin D in dermatology. Open Access Dermatology, 2(1), 9.
Narozhnaya, M. V. (2017). Obosnovaniye primeneniya vitamina D v lechenii seboreynogo dermatita [Substantiation of the use of vitamin D in the treatment of seborrheic dermatitis]. Dermatovenerol Kosmetol, 3(3), pp. 292-299.
Garland, C. F., French, C. B., Baggerly, L. L., Heaney, R. N. (2011). Vitamin D supplement doses and serum 25-hydroxyvitamin D in the range associated with cancer prevention. Anticancer Res, 31(2), 607-611.
Pigarova, Ye. A., Pleshcheva, A. V., Dzeranova, L. K. (2015). Vliyaniye vitamina D na immunnuyu sistemu [The effect of vitamin D on the immune system]. Immunol, vol. 36, no 1, pp. 62-66.
Maylyan, E. A., Reznichenko N. A., Maylyan, D. E. (2017). Ekstraskeletnyye effekty vitamina D: rol' v patogeneze allergicheskikh zabolevaniy [Extracellet effects of vitamin D: a role in the pathogenesis of allergic diseases]. Nauchnyye vedomosti Seriya Meditsina. Farmatsiya, no 5(254), pp. 22-33.
Roider, E., Ruzicka, T., Schauber, J. (2013). Vitamin D, the cutaneous barrier, antimicrobial peptides and allergies: Is there a link? Allergy Asthma Immunol Res, 5(3), 119-128.
Butel, M. J. (2014). Probiotics, gut microbiota and health. Med Mal Infect 44(1), 1-8.
Sanchez, B., Delgado, S., Blanco-Mıguez, A., Lourenco, A., Gueimonde, M., Margolles, A. (2017). Probiotics, gut microbiota, and their influence on host health and disease. Mol Nutr Food Res, 61(1), 17-32.
Vaughn, A. R, Notay, M., Clark, A. K., Sivamani, R. K. (2017). Skin-gut axis: The relationship between intestinal bacteria and skin health. World J Dermatol, 6(4), 52-58.
Ly, N. P., Litonjua, A., Gold, D. R., Celedón, J. C. (2011). Gut microbiota, probiotics, and vitamin D: interrelated exposures influencing allergy, asthma, and obesity? J Allergy Clin Immunol, 127(5), 1087-1094.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.