SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY
PDF (English)

Як цитувати

Ashcheulova, T., Ambrosova, T., Kochubiei, O., Honchar, O., & Sytina, I. (2019). SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY. Inter Collegas, 6(2), 68-76. https://doi.org/10.35339/ic.6.2.68-76

Анотація

SUBCLINICAL CARDIAC DAMAGE IN CARDIOPULMONARY POLYMORBIDITY. (review). Part 1.

Ashcheulova T., Ambrosova T., Kochubiei O., Honchar O., Sytina I.

Hypertension and chronic obstructive pulmonary disease are one of the frequent comorbid conditions in  internal medicine and are subject to meaningful cooperation among physicians, cardiologists, and pulmonologists.

A combination of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension presents certain diagnostic and therapeutic challenges. These conditions share common risk factors, similar clinical presentations and some common parts of pathogenesis. The  problem of association between chronic obstructive pulmonary disease and hypertension may be currently discusses both as a simple combination of various clinical entities, and as chronic obstructive pulmonary disease resulting in development of factors contributing to hypertension. One way or another, either a simple combination, or a mutually aggravating syndrome, but we state there is a cardiorespiratory continuum where chronic obstructive pulmonary disease acts as a valid component of hypertension development, and vice versa. Thus, it seems to be relevant to study peculiarities of the structural and functional status of the cardiovascular system and microcirculation, systemic remodeling mechanisms, endothelial dysfunction and inflammation in presence of chronic obstructive pulmonary disease -associated hypertension. Problems of additional cardiovascular risk marker development, treatment efficiency assessment remain topical.

Use of electrocardiography and echocardiography with dopplerometry has been an important diagnostic principle of subclinical cardiovascular damage in presence of hypertension and chronic obstructive pulmonary disease comorbidity. Non-invasive imaging methods play a central part in diagnostics of subclinical target organ damage. Wide implementation thereof is based on high diagnostic accuracy, common availability, safety and relatively low price. 

Key words: hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, comorbidity, electrocardiography, echocardiography with dopplerometry

 

Резюме.

СУБКЛІНІЧНЕ УРАЖЕННЯ СЕРЦЯ ПРИ КАРДІОПУЛЬМОНАЛЬНІЙ ПОЛІМОРБІДНОСТІ (огляд). Частина 1.

Ащеулова Т.В., Амбросова Т.М., Кочубєй О.А., Гончарь О.В., Ситіна І.В.

Артеріальна гіпертензія і хронічне обструктивне захворювання  легень - одне з частих коморбідних станів в клініці внутрішніх хвороб і є предметом конструктивної взаємодії терапевтів, кардіологів, пульмонологів.

Поєднання хронічного обструктивного захворювання  легень і артеріальної гіпертензії являє певні труднощі для діагностики і лікування. Ці захворювання мають загальні фактори ризику, схожі клінічні прояви і спільність деяких ланок патогенезу.  Таким чином, представляється актуальним дослідження особливостей структурно-функціонального стану серцево-судинної системи і мікроциркуляції, вивчення системних механізмів ремоделювання, ендотеліальної дисфункції та запалення при артеріальній гіпертензії в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням  легень. Залишаються актуальними питання розробки додаткових маркерів серцево-судинного ризику, оцінки ефективності проведеного лікування.

В останні роки важливими принципами діагностики субклінічного ураження серця і судин при коморбідності хронічного обструктивного захворювання  легень і артеріальної гіпертензії є використання електрокардіографії та ехокардіографії з доплерометрією. Неінвазивні методи візуалізації відіграють центральну роль в діагностиці субклінічного ураження органів-мішеней. Їх широке застосування обумовлено високою діагностичної точністю, повсюдною поширеністю, безпекою і відносно низькою вартістю. 

Ключові слова. Артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень, коморбідность, електрокардіографія, ехокардіографія з доплерометрією.

 

Резюме.

СУБКЛИНИЧЕСКОЕ ПОРАЖЕНИЕ СЕРДЦА ПРИ КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНОЙ ПОЛИМОРБИДНОСТИ (обзор). Часть 1.

Ащеулова Т.В., Амбросова Т.Н., Кочубей О.А., Гончарь А.В., Сытина И.В.

Артериальная гипертензия и хроническое обструктивное заболевание легких  - одно из частых коморбидных состояний в клинике внутренних болезней и являются предметом конструктивного взаимодействия терапевтов, кардиологов, пульмонологов.

Сочетание хронического обструктивного заболевания легких и артериальной гипертензии представляет определенные трудности для диагностики и лечения. Эти заболевания имеют общие факторы риска, схожие клинические проявления и общность некоторых звеньев патогенеза. Таким образом, представляется актуальным исследование особенностей структурно-функционального состояния сердечно-сосудистой системы и микроциркуляции, изучение системных механизмов ремоделирования, эндотелиальной дисфункции и воспаления при артериальной гипертензии в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких. Остаются актуальными вопросы разработки дополнительных маркеров сердечно-сосудистого риска, оценки эффективности проводимого лечения.

В последние годы важными принципами диагностики субклинического поражения сердца и сосудов при коморбидности хронического обструктивного заболевания легких и артериальной гипертензии является использование электрокардиографии и эхокардиографии с допплерометрией. Неинвазивные методы визуализации играют центральную роль в диагностике субклинического поражения органов-мишеней. Их широкое применение обусловлено высокой диагностической точностью, повсеместной распространенностью, безопасностью и относительно низкой стоимостью.

Ключевые слова. Артериальная гипертензия, хроническое обструктивное заболевание легких, коморбидность, электрокардиография, эхокардиография с допплерометрией.

https://doi.org/10.35339/ic.6.2.68-76
PDF (English)

Посилання

1. Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease. Executive summary: global strategy for the diagnosis, management and prevention of chronic obstructive pulmonary disease. NHLBI/WHO Workshop Reprint. 2003. Retrieved from

http://www.scamfyc.org/documentos/GOLDes2004modified.pdf

Barnes, P.J., Celli, B.R. (2009). Systemic manifestations and comorbidities of COPD. European Respiratory Journal, 33(5),1165–1185.

Fabbri, L.M., Luppi, F., Beghe, B., Rabe, K.F. (2008). Complex chronic comorbidities of COPD. European Respiratory Journal. 31(1), 204–212.

Agustf, A., Nogucra, A., Saaleda, J. (2003). Systemic effects of chronic obstructive pulmonary disease. European Respiratory Journal, 21, 347–360.

Andreessen, H., Vestbo, J. (2003). Chronic obstructive pulmonary disease as a systemic disease: an epidemiclogical perspective. European Respiratory Journal, 22 ( 46): 2–4.

Gumenyuk, M.I., Ignatieva, V I., Matvienko, Yu. O. (2014). Systemic inflammation markers in patients with chronic obstructive pulmonary disease. Ukrainian Pulmonologist Journal, 3, 33–36.

Magnussen, H., Watz, H. (2009). Systemic inflammation in COPD and asthma: relation with comorbidities. Proceedings of the American Thoracic Society, 8 (6), 648–651.

Chatila, W. M., Thomashow, B. M., Minai, O. A. (2008). Comorbidities in chronic obstructive pulmonary disease. Proceedings of the American Thoracic Society, 4 (5), 549–555.

Van, Eden, S. F., Sin D. D.. (2008). Chronic obstructive pulmonary disease: a chronic systemic inflammatory disease. Respiration, 2 (75), 224–238.

Murali, Mohan B.V., Sen, T., Ranganatha, R. (2012). Systemic Manifestations of COPD Journal of the Association of Physicians of India., 60, 44-47.

Fabbri, L. M., Luppi, F., Beghe, B., Rabe, K. F. (2008). Complex chronic comorbidities of COPD. European Respiratory Journal. 1 (31), 204–212.

Barnes, P. J., Celli, B.R. (2009). Systemic manifestations and comorbidities of COPD. European Respiratory Journal, 5 (33), 1165–1185.

Magnussen, H., Watz H. (2009). Systemic inflammation in COPD and asthma: relation with comorbidities. Proceedings of the American Thoracic Society, 8 (6), 648–651.

Barbera, J.A., Peinado, V., Santos, S. (2003). Pulmonary hypertension in chronic obstructive pulmonary disease. European Respiratory Jour, 21, 892–905.

Weitzenblum E. (2003). Chronic cor pulmonale. Heart, 89 (2), 225–30.

Barnes, P.J. (2000). Chronic obstructive pulmonary disease. N. Engl. J. Med, 343, 269–80.

Schunemann, H. J. et al. (2000). Pulmonary function is a long-term predictor of mortality in the

general population: 29-year follow-up of the. Buffalo Health Study Chest, 118, 656–664.

Kaptoge, S. (2010). Emerging Risk Factors Collaboration. C-reactive protein concentration and risk of coronary heart disease, stroke, and mortality: an individual participant meta-analysis. Lancet, 375,

–140.

Zacho, J. (2008). Genetically elevated C-reactive protein and ischemic vascular disease. N. Engl.

J. Med, 359, 1897–1908.

Sabit, R. (2007) Arterial stiffness and osteoporosis in chronic obstructivepulmonary disease. Am.

J. Respir. Crit. Care Med, 175, 1259–1265.

Francios, L. G. (2006). Markers of disease severity in chronic obstructive pulmonary disease

Pulm. Pharmacol. Ther, 19, 189–199.

Brajer, B. (2008). Concentration of matrix metalloproteinase-9 in serum of patients with chronic

obstructive pulmonary disease and a degree of airway obstruction and disease progression. J. Physiol. Pharmacol, 6 ( 59), 145–152.

Cazzola, M. (2008). Outcomes for COPD pharmacological trials: from lung function to biomarkers. European Respiratory Jour, 31, 416–469.

Manisto, J., Haahtela, T. (1997). Leukotreiene receptor blockers and leukotriene synthesis inhibitors. Nord. Med, 4 (12), 122–125.

Majo, J. (2001). Lymphocyte population and apoptosis in the lungs of smokers and their relation to emphysem. European Respiratory Jour, 17, 46–953.

Lind, L. (2003). Circulating markers of inflammation and atherosclerosis. Atherosclerosis, 169, 203–214.

Freixa, X., Portillo, K., Pare, C., Garcia-Aymerich, J., Gomez, F. P. (2013). Echocardiographic abnormalities in patients with COPD at their first hospital admission.European Respiratory Jour, 2, 784–791. 28. Orlov, V.N. (2017). Manual for electrocardiography. 9-edition. Moscow: Medical Information

Agency Ltd, 560.

Allison, J.D., Macedo, F.Y., Hamzeh,I.R., Birnbaum, Y. (2017). Correlation of right atrial enlargement

on ECG to right atrial volume by echocardiography in patients with pulmonary hypertension. J Electrocardiol. 50(5), 555–560.

Tsao, C.W., Josephson, M.E., Hauser, T.H. et al. (2008). Accuracy of electrocardiographic criteria for atrial enlargement: validation with cardiovascular magnetic resonance. J Cardiovasc Magn Reson, 10(1), 7.

Hancock, W E., Deal, B.J., Mirvis ,D.M., Okin,P., Kligfield,P., Gettes, L.S. (2009) AHA/ACCF/ HRS Recommendations for the Standardization and Interpretation of the Electrocardiogram Part V: Electrocardiogram Changes Associated With Cardiac Chamber Hypertrophy: A Scientific Statement From the American Heart Association Electrocardiography and Arrhythmias Committee, Council on Clinical Cardiology; the American College of Cardiology Foundation; and the Heart Rhythm Society: Endorsed by the International Society for Computerized Electrocardiology. Circulation, 119:251–261.

Henkens, I.R., Mouchaers, K.T., Vonk-Noordegraaf, A., Boonstra, A., Swenne, C.A., Maan, A.C.,... Vliegen HW. (2008). Improved ECG detection of presence and severity of right ventricular pressure load validated with cardiac magnetic resonance imaging Quantitative Estimation of Right Ventricular Hypertrophy using ECG Criteria in Patients with Pulmonary Hypertension: A Comparison with Cardiac MRI Am J Physiol Heart Circ Physiol. 2150–2157.

Charipar, E.M., Ptaszek, L.M., Taylor, C., Fontes, J.D., Kriegel, M., Irlbeck, T., (2011). Usefulness of electrocardiographic parameters as compared with computed tomography measures of left atrial volume enlargement: from the ROMICAT trial. Truong QA1. J Electrocardiol. ;44(2), 257–64.

Bureekam, S., Boonyasirinant, T. (2014). Accuracy of left atrial enlargement diagnosed by electrocardiography as compared to cardiac magnetic resonance in hypertensive patients. J Med Assoc Thai, 3, 132–138.

Andlauer, R., Platonov, P. G., Olaf, Dossel. (2016). Gunnar Seemann Left atrial hypertrophy increases P-wave terminal force through amplitude but not duration Axel Loewe ; Computing in Cardiology Conference (CinC) Vancouver, BC, Canada, 1–4.

Zharinov, O.H., Ivaniv, Yu. A., Kuts, V.O. (2018). Functional diagnostics Kyiv: Fourth wave, 736.

Estes, E.H., Zhang, Z.M., Li, Y., Tereschenko, L.G., Soliman, E.Z. (2015). The Romhilt-Estes left ventricular hypertrophy score and its components predict all-cause mortality in the general population. Am Heart J, 170 (1):104–109.

Pewsner, D., J?ni, P., Egger, M. et al. (2007). Accuracy of electrocardiography in diagnosis of left ventricular hypertrophy in arterial hypertension: systematic review. BMJ, 335, 711.

Bacharova, L., Schocken, D., Estes, E.H., Strauss, D. (2014). The role of ECG in the diagnosis of left ventricular hypertrophy. Curr Cardiol Rev, 10 (3), 257-261.

Krittayaphong, R.I., Nomsawadi, V., Muenkaew, M., Miniphan, M., Yindeengam, A., Udompunturak, S. (2013). Accuracy of ECG criteria for the diagnosis of left ventricular hypertrophy: a comparison with magnetic resonance imaging. J Med Assoc Thai, 2, 124–132.

Rider, O.J., Ntusi, N., Bull ,S.C. et al. (2016). Improvements in ECG accuracy for diagnosis of left ventricular hypertrophy in obesity Heart, 102, 1566–1572.

Rybakova, M.K., Alekhin, M.N., Mit'kov, V.V. (2008) Prakticheskoye rukovodstvo po ul'trazvukovoy diagnostike. Ekhokardiografiya. ispr. i dop.[A practical guide to ultrasound diagnostics. Echocardiography. corrected and add.]. Moskva:Vidar-M.

"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліо­теки ім. В.І. Вернадського.