Як цитувати
Анотація
THE ROLE OF TRACE ELEMENT SELENIUM IN CARDIOVASCULAR DISEASE DEVELOPMENT (review)
Zhuravlyova L.V., Filonenko M.V.
Balanced levels of trace element selenium are of high importance for many of the body’s regulatory and metabolic functions. Reduction in selenium supply in humans can lead to an increased risk of various pathologies, including cardiovascular diseases. This article considers the contemporary opinions on the role of selenium in physiology and pathophysiology of the cardiovascular system. A particular attention is payed to the effects of selenium deficiency on the development of acute coronary syndrome, including myocardial damage after ischemia/reperfusion and postinfarction remodeling of the left ventricle. Also, the intrinsic properties of selenium for inhibition of apoptosis are highlighted.
Keywords: selenium, selenoproteins, cardiovascular disease.
Резюме
РОЛЬ МІКРОЕЛЕМЕНТУ СЕЛЕНУ В РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Журавльова Л.В., Філоненко М.В.
Збалансовані рівні мікроелементу селену мають велике значення для багатьох регуляторних та метаболічних функцій організму. Зниження надходження селену в організм людини може призвести до підвищеного ризику розвитку різних патологій, включаючи серцево-судинні захворювання. В статті розглянуто сучасні погляди на роль селену в забезпеченні функціонування серцево-судинної системи. Особливої уваги приділено впливу дефіциту селену на розвиток гострого коронарного синдрому, включаючи ураження міокарда після ішемії / реперфузії та постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка. Також виствітлено аспекти внутрішніх властивостей селену щодо інгібування апоптозу.
Ключові слова: селен, селенопротеїни, серцево-судинні захворювання.
Резюме
РОЛЬ МИКРОЭЛЕМЕНТА СЕЛЕНА В РАЗВИТИИ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ
Журавлева Л.В., Филоненко М.В.
Сбалансированный уровень микроэлемента селена имеет большое значение для многих регуляторных и метаболических функций организма. Снижение поступления селена в организм может привести к увеличению риска развития различных патологий, в том числе сердечно-сосудистых заболеваний. В данной статье рассмотрены современные взгляды на роль селена в обеспечении функционирования сердечно-сосудистой системы. Особое внимание уделено влиянию дефицита селена на развитие острого коронарного синдрома, включая повреждение миокарда после ишемии / реперфузии и постинфарктного ремоделирования левого желудочка. Также освещены аспекты внутренних свойств селена по ингибированию апоптоза.
Ключевые слова: селен, селенопротеины, сердечно-сосудистые заболевания.
Посилання
Gromova, O., Gogoleva, I. (2008). Selen - vpechatljajushhie itogi i perspektivy primenenija [Selenium – impressive results and prospects of application.]. Trudnyj pacient, 3, 18–25.
Rebrov, B., Knjazeva, A. (2010). Zastosuvannja selenu pri sercevo-sudinnih zahvorjuvannjah na tl3 revmato¿dnogo artritu [Application of selenium in cardiovascular diseases against rheumatoid arthritis]. Ukra¿ns'kij revmatologichnij zhurnal, 41(3), 42–46.
Ago, T., Sadoshima, J. (2006). Thioredoxin and ventricular remodeling. J. Mol. Cell. Cardiol, 41, 762–773. doi: 10.1016/j.yjmcc.2006.08.006.
Ahrens, I., Ellwanger, C., Smith, B.K., Bassler, N., Chen, Y.C., Neudorfer, I., Ludwig, A., Bode, C., Peter, K. (2008). Selenium supplementation induces metalloproteinase-dependent L-selectin shedding from monocytes. J. Leukoc. Biol., 83, 1388–1395. doi: 10.1189/jlb.0707497.
Benstoem, Ñ., Goetzenich, A., Kraemer, S. (2015). Selenium and its supplementation in cardiovascular disease-what do we know? Nutrients, 7 (5), 3094–3118. doi: 10.3390/nu7053094.
Crack, P., Taylor J., Flentjar N., de Haan J. (2001). Increased infarct size and exacerbated apoptosis in the glutathione peroxidase-1 (Gpx-1) knockout mouse brain in response to ischemia/reperfusion injury. J. Neurochem., 78, 1389–1399. http://doi.org/10.1046/j.1471–4159.2001.00535.x
Flores-Mateo, G., Navas-Acien, A., Pastor-Barriuso, R., Guallar, E. (2006). Selenium and coronary heart disease: a meta-analysis. Am J Clin Nutr., 84(4), 762–773. doi: 10.1093/ajcn/84.4.762.
Fradejas, N., Pastor, M., Mora-Lee, S., Tranque, P. (2008). SEPS1 gene is activated during astrocyte ischemia and shows prominent antiapoptotic effects. Journal of Molecular Neuroscience, 35, 259–265. 9. Joseph, J. (2013). Selenium and cardiometabolic health: inconclusive yet intriguing evidence.
American Journal of Medical Science, 346, 216–220. doi: 10.1097/MAJ.0b013e3182638716.
Jung, K., Lee, E., Yu, B., Chung, H. (2009). Significance of protein tyrosine kinase/protein tyrosine phosphatase balance in the regulation of NF-kappaB signaling in the inflammatory process and aging.
Free Radical Biology Medicine, 47, 983–991. https://doi.org/10.1016/j.freeradbiomed.2009.07.009.
Lu, C., Qiu, F., Zhou, H., Peng, Y., Hao, W., Xu, J. (2006). Identification and characterization of selenoprotein K: an antioxidant in cardiomyocytes. FEBS Letters, 580, 5189–5197. doi: 10.1016/j.febslet.2006.08.065.
Lubos, E., Loscalzo, J., Handy, D. (2011). Glutathione peroxidase-1 in health and disease: from
molecular mechanisms to therapeutic opportunities. Antioxidant Redox Signalling, 15, 1957–1997. doi: 10.1089/ars.2010.3586.
Lubos, E., Sinning, C., Schnabel, R., Wild, P., Zeller, T., Rupprecht, H., Bickel, C., Lackner, K.J., Peetz, D., Loscalzo, J. (2010). Serum selenium and prognosis in cardiovascular disease: results from the AtheroGene study. Atherosclerosis, 209, 271–277. doi:10.1016/j.atherosclerosis.2009.09.008.
Maulik, N., Das, D. (2008). Emerging potential of thioredoxin and thioredoxin interacting proteins in various disease conditions. Biochim. Biophys. Acta, 1780, 1368–1382. doi: 10.1016/ j.bbagen.2007.12.008.
Moro, C., Jouan, M. G., Rakotovao, A., Toufektsian, M. (2007). Delayed expression of cytokines after reperfused myocardial infarction: possible trigger for cardiac dysfunction and ventricular remodeling. American Journal of Physiology. Heart and Circulational Physiology, 293, 3014–3019. doi:10.1152/ ajpheart.00797.2007.
Mukherjee, S., Gangopadhyay, H., Das, D. (2008). Broccoli: a unique vegetable that protects mammalian hearts through the redox cycling of the thioredoxin superfamily. Journal of Agricultural Food Chemistry, 56, 609–617. doi: 10.1021/jf0728146.
Rose, A., Hoffmann, P. (2015). Selenoproteins and cardiovascular stress. Frontiers in Cardiovascular Research Thrombosis and Haemostasis, 113 (3), 494–504. doi: 10.1160/TH14-07-0603. 18.Tanguy, S., Grauzam, S., De Leiris, J., Boucher, F. (2012). Impact of dietary selenium intake on cardiac health: experimental approaches and human studies. Version of Record online. doi: 10.1002/mnfr.201100766.
Tanguy, S., Rakotovao, A., Jouan, M., Ghezzi, C., de Leiris, J., Boucher, F. (2011). Dietary selenium intake influences Cx43 dephosphorylation, TNF- expression and cardiac remodeling after reperfused infarction. Molecular Nutrition Food Research, 55, 522–529. doi: 10.1002/mnfr.201000393.
Tanguy, S., Toufektsian, M., Besse, S., Ducros, V., de Leiris, J., Boucher, F. (2003). Dietary selenium intake affects cardiac susceptibility to ischaemia/reperfusion in male senescent rats. Age and Ageing, 32, 273–278. doi: 10.1093/ageing/32.3.273.
Venardos, K., Kaye, D. (2007). Myocardial ischemia-reperfusion injury, antioxidant enzyme systems, and selenium: a review. Current Medical Chemistry, 42(23), 1025–1032.
Wang, X., Vatamaniuk, M., Wang, S., Roneker, C. (2008). Molecular mechanisms for hyperinsulinaemia induced by overproduction of selenium-dependent glutathione peroxidase-1 in mice. Diabetologia, 51, 1515–1524. doi: 10.1007/s00125-008-1055-3.
Weber, K., Weglicki, W., Simpson, R. (2009). Macro- and micronutrient dyshomeostasis in the adverse structural remodeling of myocardium. Cardiovasc. Res., 81, 500–508. doi: 10.1093/cvr/cvn261.
Yamniuk, A., Ishida, H., Lippert, D., Vogel, H. Thermodynamic effects of noncoded and coded methionine substitutions in calmodulin. Biophysical Journal, 96, 1495–1507. doi: 10.1016/j.bpj.2008.10.060.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.