Як цитувати
Анотація
Abstract
EXPERIMENTAL INVESTIGATION OF THE EFFECT OF PHARMACEUTICAL COMPOSITION ON THE CENTRAL NERVOUS SYSTEM
Syrova G.A., Lukianova L.V., Sinelnik V.V., Krasnikova Yu.M., Salam Logina
It is known that when non-steroidal anti-inflammatory drugs combine with other drugs it can cause complementary effects, or potentiate the effects of each other. Object and methods The objective of this experiment is to analyze the use of a new pharmaceutical composition consisting of nonsteroidal anti-inflammatory drug of the coxib group (rofecoxib) and an immunomodulator of lycopid (glucosaminylmuramyl dipeptide). An experiment on laboratory animals was conducted in order to view the effect of rofecoxib, licopid and their pharmacological composition on the central nervous system and on emotional-behavioral reactions in an "open field" test under formalin edema conditions. Results Previously, we studied the pharmaceutical compositions of nonsteroidal anti-inflammatory drugs of different chemical structure with the psychostimulant caffeine. The results indicated that caffeine potentiated the pharmacological effects of nonsteroidal anti-inflammatory drugs. In this study, we set a goal to create a pharmaceutical composition of rofecoxib with licopid and investigated its effect on the emotional-behavioral reactions of rats under formalin edema conditions. Аnalysis of the experimental results show that the addition of licopid to rofecoxib contributed to an increase rat’s locomotor and orienting-research activities and also an increase in the indicators of their emotional reactions (urination and defecation) compared to the mono-administration of rofecoxib. Conclusions The pharmaceutical composition of rofecoxib and licopid is expedient and promising for the study of anti-inflammatory and analgesic effects.
Keywords: formalin edema, licopid, "open field", pharmaceutical composition, rofecoxib.
Резюме
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ КОМПОЗИЦІЇ НА ЦЕНТРАЛЬНУ НЕРВОВУ СИСТЕМУ
Сирова Г.О., Лук’янова Л.В., Синельник В.В., Краснікова Ю.М., Салам Логіна
Відомо, що нестероїдні протизапальні засоби комбінують з іншими препаратами, які можуть викликати взаємодоповнюючу дію, або потенціювати ефекти один одного. Об’єкт і методи. Експериментальне обґрунтування застосування нової фармацевтичної композиції, що містить нестероїдний протизапальний засіб групи коксиби (рофекоксиб) і імуномодулятор лікопід (глюкозамінілмурамілдипептид). В експерименті на лабораторних тваринах проведено дослідження впливу рофекоксибу, лікопіду та їх фармацевтичної композиції на центральну нервову систему за емоційно-поведінковими реакціями у тесті «відкрите поле» в умовах формалінового набряку. Результати. Раніше нами вивчалися фармацевтичні композиції нестероїдних протизапальних засобів різної хімічної будови з психостимулятором кофеїном. Отримані результати вказували на потенціювання кофеїном фармакологічних ефектів нестероїдних протизапальних засобів. В даному дослідженні ми поставили за мету створити фармацевтичну композицію рофекоксибу з лікопідом та дослідили її вплив на емоційно-поведінкові реакції щурів в умовах формалінового набряку. Аналіз результатів експериментальних досліджень вказує на те, що додавання лікопіду до рофекоксибу сприяло підвищенню локомоторної та орієнтовно-дослідницької діяльності щурів, показників емоційних реакцій (уринацій та дефекацій) у порівнянні з моновведенням рофекоксибу. Висновки. Фармацевтична композиція рофекоксибу з лікопідом доцільна та перспективна щодо вивчення протизапальної та протибольової дії.
Ключові слова: «відкрите поле», лікопід, рофекоксиб, фармацевтична композиція, формаліновий набряк.
Резюме
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ КОМПОЗИЦИИ НА ЦЕНТРАЛЬНУЮ НЕРВНУЮ СИСТЕМУ
Сыровая А.О., Лукьянова Л.В., Синельник В.В., Красникова Ю.Н., Салам Логина
Резюме. Известно, что нестероидные противовоспалительные средства комбинируют с другими препаратами, которые могут вызвать взаимодополняющее действие или усиливать эффекты друг друга. Объект и методы. Экспериментальное обоснование применения новой фармацевтической композиции, содержащей нестероидные противовоспалительные средства группы коксибы (рофекоксиб) и иммуномодулятор ликопид (глюкозаминилмурамилдипептид). В эксперименте на лабораторных животных проведено исследование влияния рофекоксиба, ликопида и их фармацевтической композиции на центральную нервную систему поэмоционально-поведенческим реакциям в тесте «открытое поле» в условиях формалиновых отека. Результаты. Ранее нами изучались фармацевтические композиции нестероидных противовоспалительных средств разного химического строения с психостимулятором кофеином. Полученные результаты указывали на потенцирование кофеином фармакологических эффектов нестероидных противовоспалительных средств. В данном исследовании мы поставили цель создать фармацевтическую композицию рофекоксиба с ликопидом и исследовали ее влияние на эмоционально-поведенческие реакции крыс в условиях формалиновых отека. Анализ результатов экспериментальных исследований указывает на то, что добавление ликопида к рофекоксибу способствовало повышению локомоторной и ориентировочно-исследовательской деятельности крыс, показателей эмоциональных реакций (уринаций и дефекаций) по сравнению с моновведением рофекоксиба. Выводы. Фармацевтическая композиция рофекоксиба с ликопидом целесообразна и перспективная для изучения противовоспалительного и противоболевого действий.
Ключевые слова: ликопид, «открытое поле», рофекоксиб, фармацевтическая композиция, формалиновый отек.
Посилання
Bilousov, Ju.B., Moiseev, V.S. (1997). Klinicheskaja farmakologija i farmakoterapija: Rukovodstvo dlja vrachej [Clinical Pharmacology and Pharmacotherapy: A Guide for Doctors]. M.: Universum Pablishing. 2. Syrovaya, A.O., Grabovetskaya, E.R. (2015). Experimental study of caffeine influence on antiexudative
activity of known NSAIDs of different chemical structure. European Applied Sciences, 9, 5–7.
Syrovaya, A.O., Grabovetskaya, E.R. (2016). Experimental substantiation for new medicinal
compositions design. European Applied Sciences, 1, 6–9.
Savelieva, E.V., Levashova, O. L., Masih, T. (2016). Effects of caffeine, acetaminophen,
carbamazepine and their compositions on lipid peroxidation and state of the antioxidant system in a blood serum of rats: Actual Problems Of Clinical And Theoretical Medicine. Àbstract Book îf IXth International Interdisciplinary Scientific Conference of Young Scientists ànd Medical Students (2nternational Scientific 2nderdisciplinary Ñongrence - ISIC), Kharkiv, 53–54.
Boiko, I., Syrova, G., Ermolenko, T. (2010). Experimental conformation of the caffeine's potentiation of the analgetic properties. 3th International Scientific Interdisciplinary Congress of medical students and young doctors. Kharkiv, 14.
Syrovaya,A.O.,Bachinskiy,R.O.,Grabovetskaya,E.R.(2014).Creationofnewdrugcompositions and pharmacological substantiation of their suitability for pain syndromes and inflammations in experimental rats. Inter colleqas, 1, 13–24.
Offermanns, S. (2008). Encyclopedia of Molecular Pharmacology. In: Offermanns, S., Rosenthal, W., 2nd ed., Berlin, Heidelberg, New York: Springer-Verlag.
Mashkovskij, M.D. (2012). Lekarstvennye sredstva [Medicines]. Moskva: Novaja Volna.
Vogel, H. (2007). Drug discovery and evaluation: pharmacological assays. Springer Science and Business Media.
Nesmejanov, V.A. (1997). Mehanizm dejstvija i klinicheskaja jeffektivnost' immunomoduljatora gljukozaminilmuramil dipeptida (likopida) [The mechanism of action and clinical efficacy of the immunomodulator glucosaminylmuramyl dipeptide (licopid)]. Klinicheskaja medicina, 75, 3, 11–15.
Nesmejanov, V.A. (1998). Gljukozaminilmuramoilpeptidy: na puti k ponimaniju molekuljarnogo mehanizma biologicheskoj aktivnosti [Glucosaminylmuramoyl peptides: Towards an Understanding of the Molecular Mechanism of Biological Activity]. International Journal of Immunorehabilitation, 10, 19–29.
Ivanov, V.T., Haitov, R.M., Andronova, T.M., Pinegin B.V. (1996) Likopid (gljukozaminilmuramildipeptid) – novyj otechestvennyj vysokojeffektivnyj immunomoduljator dlja lechenija i profilaktiki zabolevanij, svjazannyh so vtorichnoj immunnologicheskoj nedostatochnost'ju [Licopid (glucosaminylmuramyl dipeptide) - a new domestic highly effective immunomodulator for the treatment and prevention of diseases associated with secondary immunological insufficiency]. Immunologija, 2, 4–6.
Dokl3n3chn3 dosl3dzhennja l3kars'kih zasob3v: metodichn3 rekomendac3¿ [Preclinical research of medicinal products: methodical recommendations]. (2001). Za red. O. V. Stefanova. Ki¿v.
Rybolovlev, Ju.R., Rybolovlev, R.S. (1979). Dozirovanie veshhestv dlja mlekopitajushhih po konstantam biologicheskoj aktivnosti [Dosing of substances for mammals according to the constants of biological activity]. Doklady AN SSSR, 6, 1513–1516.
Deason, R.M. (2006). Housing, Husbandry and Handling of Rodents for Behavioral Experiments. Nature Protocols, 1, 2, 936–946.
European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes (1986). Council of European. Strasbourg, 1 123. 51 p.
Directive (EU) 2010/63/EU of the European Parliament and of the Council of 22 September 2010 On the Protection of Animals Used for Scientific Purposes. Official Journal of the European Union (2010), 276, 33–79.
Suchasn3 problemi b3oetiki [Modern problems bioetiki] (2009). V3dpov3dal'nij redaktor Kund3ov, Ju. 2. Ki¿v: Akademper3odika.
Drogovoz, S.M. i drugie (2016). Hronofarmakologija dlja vracha, provizora i studenta: uchebnik- spravochnik [Chronopharmacology for the doctor, pharmacist and student: a tutorial guide]. Pod redakciej prof. Drogovoz S.M. Har'kov: Titul.
Manual of Stroke Models in Rats (2009). In.: Yanling Wang-Fisher, Ed., London, New York: CRC Press.
Glanc, S. (1999). Mediko-biologicheskaja statistika [Biomedical statistics]. Pod redakciej Buzikashvili N.E., Samojlova D.V., per. s angl. Moskva: Praktika.
Jackson, H.F., Broadhurst, P.L. (1982). The effects of parachlorophenylalanine and stimulus intensity on open-field test measures in rats. Neuropharmacology, 21, 1279–1282.
Hall, C.S. (1936). Emotional behavior in the rat. III. The relationship between emotionality and ambulatory activity. J. comp. physiol. Psychol, 22, 345–352.
Buresh, Ja., Bureshova, O.P., H'juston, Dzh. (1991). Metodiki i osnovnye jeksperimenty po izucheniju mozga i povedenija [Methods and main experiments on the study of the brain and behavior]. Pod red. Batueva A.S. Moskva.
Shevchenko A. N., Bibichenko V. A. (2016). Vyrazhennost' lejkocitarnoj reakcii perifericheskoj krovi pri karageninovom vtorichno hronicheskom vospalenii na fone primenenija gljukozaminilmuramildipeptida [The severity of the peripheral blood leukocyte reaction with carrageenan secondary chronic inflammation with glucosaminylmuramyl dipeptide]. Eksperimental'na 3 kl3n3chna medicina, 2 (71), 221–227.
Shevchenko A. N., Bibichenko V. A. (2017). Izuchenie dinamiki lejkocitarnoj reakcii krovi pri karaginenovom hronicheskom vospalenii na fone ispol'zovanija gljukozaminilmuramildipeptida [The study of the dynamics of the blood leukocyte reaction in chronic carrageenan inflammation with the use of glucosaminyl muramyl dipeptide]. Dosjagnennja ta perspektivi eksperimental'no¿ 3 kl3n3chno¿ endokrinolog3¿ (Sh3stnadcjat3 Danilevs'k3 chitannja): mater3ali naukovo-praktichna konferencia z mizhnarodnoju uchastju, Hark3v, 116–117.
Shevchenko A. N., Bibichenko V. A. (2016). Osobennosti kostno-mozgovogo krovetvorenija pri vtorichno hronicheskom vospalenii na fone primenenija gljukozaminilmuramildipeptida [Features of bone marrow hematopoiesis in secondary chronic inflammation with glucosaminylmuramyl dipeptide]. Eksperimental'na 3 klinichna medicina, 1 (70), 68–75.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.