PROSOPOGRAPHY OF THE KHARKIV MEDICAL INSTITUTE IN 1945–1991

Анотація

PROSOPOGRAPHY OF KHARKIV MEDICAL INSTITUTE IN 1945–1991

Ilin V.

The article aims to determine and consider the typical features of the key healthcare organizers in the post-war Soviet Kharkiv. The author created the collective portrait of 15 prominent physicians, scholars and administrators who got education or made a career at Kharkiv Medical Institute. In particular the origin, work path, professional achievements and civic activity were taken into account. As a result the author came to such conclusions: pre-war repressions and the WWII caused the gap of generations in the medical community despite preservation of the certain scientific schools; the relative separation of duties on public-administrative and scientific was noticeable among the healthcare organizers; engagement of women to the healthcare management became widespread; formation of the post-war generation of healthcare administrators was influenced by war outcomes, isolation of a medical science and education, ideological pressure, formal mandatory public activity and importance of informal party and professional ties for the career advancement. The preliminary set of personal qualities typical for the post-war generation of medical administrators was distinguished in comparison with qualities of their teachers – representatives of the last pre-Soviet generation. The prospects of the further studies were outlined such as study of informal vertical and horizontal relations at Kharkiv Medical Institute.

Key words: Kharkiv Medical Institute, post-war era, prosopography, Soviet healthcare.

Резюме.

ПРОСОПОГРАФІЯ ХАРКІВСЬКОГО МЕДИЧНОГО ІНСТИТУТУ В 1945–1991 pp.

Ільїн B.

Метою статті є визначення та розгляд типових рис ключових організаторів охорони здоров’я в післявоєнному Харкові. Автор створив колективний портрет 15 видатних лікарів, науковців та керівників, які отримали освіту або зробили кар’єру в Харківському медичному інституті. Зокрема, було взято до уваги походження, трудовий шлях, професійні досягнення та громадська активність. У результаті автор дійшов таких висновків: довоєнні репресії та Друга світова війна зумовили розрив поколінь в медичній спільноті попри збереження окремих наукових шкіл; відносний поділ обов’язків на суспільно-адміністративні та наукові був помітним серед організаторів охорони здоров’я; поширеним стало залучення жінок до управління охороною здоров’я; на формування післявоєнного покоління адміністраторів охорони здоров’я вплинули наслідки війни, ізоляція медичних науки та освіти, ідеологічний тиск, формально обов’язкова громадська активність і важливість неформальних партійних й професійних зв’язків для кар’єрного просування. Було визначено попередній перелік особистих рис післявоєнного покоління медичних керівників порівняно з рисами їхніх вчителів – представників останнього дорадянського покоління медиків. Окреслено перспективи подальших досліджень, зокрема, вивчення неформальних вертикальних і горизонтальних відносин у Харківському медичному інституті.

Ключові слова: післявоєнна доба, просопографія, радянська охорона здоров’я, Харківський медичний інститут.

Резюме.

ПРОСОПОГРАФИЯ ХАРЬКОВСКОГО МЕДИЦИНСКОГО ИНСТИТУТА В 1945–1991 ГГ

Ильин B.

Целью статьи является определение и рассмотрение типичных черт ключевых организаторов здравоохранения в послевоенном Харькове. Автор создал коллективный портрет 15 выдающихся врачей, ученых и руководителей, которые получили образование или сделали карьеру в Харьковском медицинском институте. В частности, во внимание было принято происхождение, трудовой путь, профессиональные достижения и общественная активность. В результате автор пришел к следующим выводам: довоенные репрессии и Вторая мировая война обусловили разрыв поколений в медицинском сообществе несмотря на сохранение отдельных научных школ; среди организаторов здравоохранения наблюдлось относительное разделение обязанностей на общественно-административные и научные; распространенным стало привлечение женщин к управлению здравоохранением; на формирование послевоенного поколения администраторов здравоохранения повлияли: последствия войны, изоляция медицинских науки и образования, идеологическое давление, формально обязательная общественная активность, важность неформальных партийных и профессиональных связей для карьерного продвижения. Был определен предварительный перечень личных качеств послевоенного поколения медицинских руководителей в сравнении с качествами их учителей – представителей последнего досоветского поколения медиков. Очерчены перспективы дальнейших исследований, в частности, изучение вертикальных и горизонтальных отношений в Харьковском медицинском институте.

Ключевые слова: послевоенная эпоха, просопография, советское здравоохранение, Харьковский медицинский институт.