Як цитувати
Анотація
Abstract.
ORAL DISORDERS RISK PREDICTION IN MACROSOMIC NEWBORNS AND INFANTS USING THEIR HEIGHT-WEIGHT INDEX AT BIRTH
Garmash O.
The purpose of the study was to identify the risk factors and to assess the differences in the risk of hard tooth tissue and periodontal tissue diseases formation in macrosomic newborns or infants, depending on their weight-heightindex at birth, with the help of questionnaire survey. Objects and Methods. The study involved 151 newborns or infants (aged from one day up to 6 months) during the period of 2014-2019. Sixty-eight children born macrosomic comprised the Main Group (MG), and the children of the corresponding age with normal weight-height parameters at birth (83 children) were included into the Comparison Group (CG). The groups were equally represented by male and female participants. MG children were additionally subdivided into 4 subgroups based on the weight-height parametres of a newborn child, using the classification proposed by Kharkiv scholars. The survey was carried out using previously developed questionary, which included 70 questions, divided into 7 scales. Results and Conclusions. The hygienic state of the oral cavity of parents, the presence of concomitant pathologyof parents, bad habits and the degree of locomotor activity before pregnancy, and during pregnancy, peculiarities of nutrition and medical therapy of parents influence practically identically on the formation of oral disorders in children born normomic or in children born macrosomic, regardless of their weight-height index at birth. Reliable differences between groups and subgroups were not detected. The effect of the total paternal factor on the formation of oral disorders in individuals with macrosomia at birth, can be different from the effect of this factor in normosomic-at-birth persons, but this difference is related to the same phenomenon that we are studying – the fetal macrosomia, but the paternal one. The highest risk of the oral pathology formation have children whose parents were born macrosomic. A person born macrosomic, on the average, has twice as many complaints about oral health compared to a person born normosomic.
Key Words: oral cavity pathology, newborn, fetal macrosomia, questionnaire
Резюме.
ПРОГНОЗУВАННЯ РИЗИКУ ВИНИКНЕННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПОРОЖНИНИ РОТА УНОВОНАРОДЖЕНИХ І ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ, ЯКІ НАРОДИЛИСЯ МАКРОСОМАМИ, З ВИКОРИСТАННЯМ ЇХ МАСО-РОСТОВОГО КОЕФІЦІЄНТА ПРИ НАРОДЖЕННІ
Метою дослідження було визначити фактори ризику та оцінити відмінності ризиків розвитку захворювань тканин твердих зубів і тканин пародонту у новонароджених чи дітей першого року життя, які народились макросомами, залежно від їх індексу маси тіла при народженні, за допомогою анкетно-опитувального методу. Об'єкти та Методи. Протягом 2014 – 2019 років були опитані батьки 151 новонародженого чи дитини друдного віку (віком від 1 до 6 місяців). Шістдесят вісім дітей, народжених макросомами, склали основну групу, діти відповідного віку з масо-ростовими параметрами при народженні, які відповідали нормі, (83 дитини) були включені до групи порівняння. Групи були рівнопредставленими за кількістю учасників чоловічої та жіночої статі. Основна група додатково підрозділяляся на 4 підгрупи на основі масо-ростових параметрів новонародженої дитини за класифікацією, запропонованою харківськими вченими. Опитування проводилося з використанням«інструменту», який складався із 70 запитань, розділених на 7 шкал. Результати та висновки. Гігієнічний стан ротової порожнини батьків, наявність супутньої патології батьків, погані звички та ступінь рухової активності до вагітності, а також під час вагітності, особливості харчування та медикаментозної терапії батьків практично ідентично впливають на формування стоматологічних порушень у дітей, народжених нормосомами чи у дітей, які народились із макросомією, незалежно від їх індексу маси тіла при народженні. Надійних відмінностей між групами і підгрупами виявлено не було. Вплив загального батьківського фактора на формування порушень ротової порожнини у осіб макросомів-при-народженні може відрізнятися від впливу цього фактора у осіб нормосомів-при-народженні, але ця різниця пов'язана з тим самим явищем, яке ми вивчаємо – макросомією плоду, але тепер батьківською. Найбільші ризики утворення стоматологічних порушень мають діти, батьки якихнародилися макросоми. Особа, народжена макросомом, в середньому, має в два рази більше скарг на стан здоров'я порожнини рота в порівнянні з особою, яка народилась із нормосомією.
Ключові слова: стоматологічні порушення, новонароджений, макросомія плоду, опитувальник.
Резюме.
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ РИСКА ВОЗНИКНОВЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПОЛОСТИ РТА УНОВОРОЖДЕННЫХ И ДЕТЕЙ ПЕРВОГО ГОДА ЖИЗНИ, РОДИВШИЕСЯ МАКРОСОМАМИ, С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИХ МАССО-РОСТОВОГО КОЭФФИЦИЕНТА ПРИ РОЖДЕНИИ
Цель исследования состояла в том, чтобы выявить факторы риска и оценить различия в рисках возникновения заболеваний твердых тканей зубов и тканей пародонта у новорожденных или детей первого года жизни, родившихся с макросомами, в зависимости от их индекса массы тела при рождении, с помощью анкетно-опросного метода. Объекты и Методы. В период 2014–2019 годов мы опросили родителей 151 новорожденного или ребенка грудного возраста (в возрасте от одного дня до 6 месяцев). Шестьдесят восемь детей, родившихся макросомами, составили основную группу, дети соответствующего возраста с нормальными показателями веса и роста при рождении (83 ребенка) были включены в группу сравнения. Группы были в равной степени представлены участниками мужского и женского пола. Основная группа дополнительно подразделялась на 4 подгруппы, исходя из массо-ростовых параметров новорожденного ребенка, используя классификацию, предложенную харьковскими учеными. Опрос проводился с использованием «инструмента», который включал 70 вопросов, разделенных на 7 шкал. Результаты и Выводы. Гигиеническое состояние полости рта родителей, наличие сопутствующей патологии родителей, вредные привычки и степень двигательной активности до беременности, а также во время беременности, особенности питания и медикаментозной терапии родителей практически одинаково влияют на формирование заболеваний полости рта у детей, родившихся нормосомами или у детей, рожденных макросомами, независимо от их индекса массы тела при рождении. Достоверных различий между группами и подгруппами обнаружено не было. Влияние общего родительского фактора на формирование стоматологических нарушений у лиц макросомов-при-рождении может отличаться от влияния этого фактора у лиц, родившихся нормосомами, но это различие связано с тем же феноменом, который мы изучаем – макросомией плода, но родительской. Наибольший риск формирования патологии полости рта имеют дети, чьи родители были рождены макросомами. Макросом-при-рождении, в среднем, имеет в два раза больше жалоб на состояние здоровье полости рта по сравнению с нормосомом-при-рождении.
Ключевые слова: стоматологические нарушения, новорожденный, макросомия плода, опросник.
Посилання
Morikawa M., Cho K., Yamada T., Yamada T., Sato S,. Minakami H. (2013). Fetal macrosomia in Japanese women. J Obstet Gynaecol Res., 39(5), 960–5. doi: 10.1111/j.1447-0756.2012.02059.x
Godfrey, K. M., Inskip, H. M., Hanson, M. A. (2011). The long term effects of prenatal development on growth and metabolism. Seminars in Reproductive Medicine, 29(3), 257–265. http://doi.org/10.1055/s-0031-1275518.
Huraseva, A. B. (2010). Reproduktivnoe zdorove zhenschin, rodivshihsya s polyarnyimi znacheniyami massyi tela [Reproductive health of women born with polar body weight]. Mizhnarodnii endokrynolohichnii zhurnal, 8, 106 –115 [in Russian].
Pan X. F., Tang L., Lee A. H., Binns C., Yang C. X., Xu Z. P., Zhang J. L., Yang Y., Wang H., Sun X. (2019). Association between fetal macrosomia and risk of obesity in children under 3 years in Western China: a cohort study. World J Pediatr, 15(2), 153-160. doi: 10.1007/s12519-018-0218-7.
Hermann, G.M., Dallas, L.M., Haskell, S.E., Roghair, R.D. (2010). Neonatal macrosomia is an independent risk factor for adult metabolic syndrome. Neonatology, 98 (3), 238–244.
Yokomichi, H., Tanaka, T., Suzuki, K., Akiyama, T., Okinawa Child Health Study Group, & Yamagata, Z. (2015). Macrosomic Neonates Carry Increased Risk of Dental Caries in Early Childhood: Findings from a Cohort Study, the Okinawa Child Health Study, Japan. PLoS ONE, 10 (7), e0133872. http://doi.org/10.1371/journal.pone.0133872.
Julihn, A., Molund, U., Drevsäter, E., Modéer, T.(2014). High birth weight is a risk factor of dental caries increment during adolescence in Sweden. Dentistry Journal, 2(3), 118–33. http://doi.org/10.3390/dj2040118.
Garmash OV. (2018). Features of the dental state of children with fetal macrosomia in the period of the temporary dentition. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 4 (1/146), 246–253 [in Ukrainian].
Garmash O., Ryabokon E. N. (2017). The effect of fetal macrosomia on the neonate and infant dental health. International Journal of Clinical Dentistry, 10 (3), 199-210.
A. Alm, L. K. Wendt, G. Koch, D. Birkhed, M. Nilsson. (2012). Caries in adolescence – influence from early childhood Community Dent Oral Epidemiol. 40(2), 125-33. doi: 10.1111/j.1600-0528.2011.00647.x.
Moreno L. M., Uribe S. F. Miller. (2015). Genetics of the dentofacial variation in human malocclusion Orthod Craniofac Res. 18 (01): 91–99. doi: 10.1111/ocr.12083.
Ntani G., Day P. F, . Baird J, Godfrey K. M, Robinson S. M., Cooper C., Inskip H. M., and the Southampton Women’s Survey Study Group. (2015). Maternal and early life factors of tooth emergence patterns and number of teeth at one and two years of age J Dev Orig Health Dis., 6(4): 299–307. doi: 10.1017/S2040174415001130
Garmash O.V., Ryabokon E.N., Korobchanskyi V.O Prohnozuvannia ryzyku porushen zubo-shchelepnoi systemy v novonarodzhenykh ta ditei hrudnoho viku iz makrosomiieiu (dodatok do karty rozvytku novonarodzhenoho, istorii rozvytku dytyny abo medychnoi karty statsionarnoho khvoroho) [Prediction of risk of dental system violations formation in newborns and infants with macrosomia (Appendix to the Neonatal Case Record, Сhild's Record or Hospital Sheet)]. Cvidotstvo pro reiestratsiiu avtorskoho prava na tvir № 64101 vid 15.02.2016 [in Ukrainian].
Grischenko VI., Yakovtsova AF. Krupnyiy plod (kliniko-morfologicheskoe issledovanie) [Large fetus (clinical and morphological study)]. In: V. I. Grischenko, A. F. Yakovtsova. Kiev: Zdorovya; 1991, p 183 [in Russian].
Garmash O.V. (2018) Dentists view on fetal macrosomia Svit Medytsyny ta Biolohii», №4(66), 040-046. doi:10.26724/2079-8334-2018-4-66-40-46.
. Gerasimov A.N. (2007). Medical statistics. Moscow: Medical News Agency;: 480 [in Russian].
Garmash O.V. (2016). Prognozirovaniye riska formirovaniya narusheniy zubochelyustnoy sistemy u novorozhdennykh i detey grudnogo vozrasta s makrosomiyey (klinicheskaya aprobatsiya oprosnika). [Prediction of formation of dental system violations in newborns and infants with macrosomia (clinical tasting of the questionnaire)] Meditsinskiy zhurnal severnogo Kazakhstana. 3 (51). 52 – 56 [in Russian].
Garmash O.V. Vyiavlennia faktoriv ryzyku zakhvoriuvan tkanyn parodontu i tverdykh tkanyn zubiv u patsiientiv, narodzhenykh z makrosomiieiu (klinichna aprobatsiia opytuvalnyka) 2015. [Risk factors ror periodontal and hard tooth tissues diseases in patients born with macrosomia identifying (clinical tasting of the questionnaire)] Visnyk problem biolohii i medytsyny, 4 (2/125), 348–352 [in Ukrainian].
Garmash O. V. (2019). залежність ризику виникнення стоматологічних порушень у дітей та підлітків, народжених із макросомією, від індексу маси тіла при народженні {Dependence of a risk of oral abnormalities in children and adolescents born macrosomic on their height-weight index at birth]. Visnyk problem biolohii i medytsyny, 2 (1/150). [in Ukrainian].
Silverberg J. I., Kleiman E., Lev-Tov H, Silverberg N. B., Durkin H. G. , Joks R., Smith-Norowitz T.A. (2011). Association between obesity and atopic dermatitis in childhood: A case-control study. J Allergy Clin Immunol., 127(5), 1180-6.e1. doi: 10.1016/j.jaci.2011.01.063.
Baruwa P., Sarmah K.R. (2013). Obesity and asthma. Lung India, 30 (1), 38-46.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.