Як цитувати
Анотація
ASSOCIATIONS OF GENERAL MENTAL HEALTH SYMPTOMS WITH SUBJECTIVE SLEEP QUALITY AND INDIVIDUAL DAYTIME SLEEPINESS
Schierholz RS, Zavgorodniy I., Darius S., Böckelmann I.
Purpose: Sufficient sleep quality plays a significant role for long-term physical and mental health. The aim of this study was to examine the associations of general mental health symptoms with sleep quality and daytime sleepiness. Materials and Methods: A cross-sectional survey with 84 included participants (female: n = 42, male: n = 42) was conducted. General mental health symptoms were assessed using the 12-item General Health Questionnaire (GHQ-12), sleep quality was measured with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), and daytime sleepiness was evaluated with the Epworth Sleepiness Scale (ESS). Statistical differences were calculated using two-sample t-test and Mann-Whitney U test. For correlation analyses Spearman’s rank correlation was used. Results: Subjects with poor sleep quality reached higher scores in the GHQ-12 and in the ESS than subjects with good sleep quality, but the difference regarding the ESS was not significant. Higher GHQ-12 scores were associated with higher PSQI scores but not with higher ESS scores. Conclusions: Major findings show strong evidence of an association between general mental health symptoms and sleep quality with poor sleepers having a more disturbed mental health than good sleepers. Further evidence of the interrelationship between subjective sleep quality and general mental health symptoms was found.
Keywords: Mental health, Work ability, Stress, Sleep, Insomnia
Абстракт
ЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНИХ СИМПТОМІВ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я З СУБ'ЄКТИВНОЮ ЯКІСТЮ СНУ ТАІНДИВІДУАЛЬНОЮ ДЕННОЮ СОНЛИВІСТЮ
Робін Себастьян Шірхольц*, Ігор Завгородній, Сабіна Даріус, Ірина Беккельман
Мета: Достатня якість сну відіграє важливу роль для тривалого фізичного та психічного здоров’я. Метою цьогодослідження було вивчення залежності загальних симптомів психічного здоров’я від якісті сну та денноїсонливості. Матеріали та методи: Було проведено перехресне опитування за участю 84 учасників (жінки: n = 42, чоловіки: n= 42). Загальні симптоми психічного здоров’я оцінювали за допомогою Анкети загального здоров’я (GHQ-12), яка містить 12 пунктів; якість сну оцінювали за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну (PSQI), а денну сонливість оцінювали за Шкалою сонливості Епворта (ESS). Статистичні відмінності розраховувались за допомогою двопробного t-тесту та U-тесту Манна-Вітні. Для кореляційного аналізу було використано рангову кореляцію Спірмена. Результати: Суб'єкти з низькою якістю сну показали більш високі показники у GHQ-12 та ESS, ніж суб'єкти із хорошою якістю сну, але різниця щодо ESS була несуттєвою. Більш високі показники GHQ-12 були пов'язані з більш високими показниками PSQI, але не з більш високими показниками ESS. Висновки: Основні результати виявляють вагомі докази зв'язку між загальними симптомами психічного здоров’я та якістю сну людей, які погано сплять, та людей з міцним сном. У людей з поганим сном більш виражені порушення психічного здоров’я. Були знайдені додаткові докази взаємозв'язку між суб'єктивною якістю сну та загальними симптомами психічного здоров'я.
Ключові слова: Психічне здоров'я, працездатність, стрес, сон, безсоння
Абстракт
СВЯЗЬ ОБЩИХ СИМПТОМОВ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ С СУБЪЕКТИВНЫМ КАЧЕСТВОМ СНА И ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ДНЕВНОЙ СОНЛИВОСТЬЮ
Робин Себастьян Ширхольц, Игорь Завгородний, Сабина Дариус, Ирина Беккельманн
Цель: Достаточное качество сна играет важную роль для долгосрочного физического и психического здоровья. Целью данного исследования было изучение связи общих симптомов психического здоровья с качеством сна и дневной сонливостью. Материалы и методы. Было проведено перекрестное исследование с 84 участниками (женщины: n = 42, мужчины: n = 42). Общие симптомы психического здоровья оценивали с использованием Общего опросника здоровья (GHQ-12), содержащего 12 пунктов; качество сна оценивали с помощью Питтсбургского опросника качества сна (PSQI), а дневную сонливость оценивали по Шкале сонливости Эпворта (ESS). Статистические различия рассчитывали с использованием двухпробного t-теста и U-теста Манна-Уитни. Для корреляционного анализа была использована ранговая корреляция Спирмена. Результаты: Субъекты с плохим качеством сна показали более высокие баллы в GHQ-12 и в ESS, чем субъекты с хорошим качеством сна, но разница в отношении ESS не была значительной. Более высокие показатели GHQ-12 были связаны с более высокими показателями PSQI, но не с более высокими показателями ESS. Выводы: Основные результаты обнаруживают убедительные доказательства связи между общими симптомами психического здоровья и качеством сна людей, которые плохо спят, и людей с крепким сном. У людей с плохим сном более выражены нарушения психического здоровья. Были найдены дополнительные доказательства взаимосвязи между субъективным качеством сна и общими симптомами психического здоровья.
Ключевые слова: психическое здоровье, трудоспособность, стресс, сон, бессонница
Посилання
Åkerstedt, T. (2006). Psychosocial stress and impaired sleep. Scand J Work Environ Health, 32, 493–501.
Bauer, J. (2016). Psychische Belastungen am Arbeitsplatz: Rechtliche Rahmenbedin-gungen [Mental stress at the workplace: Legal framework conditions]. Zbl Ar-beitsmed, 66, 47–49.
Selye, H. (1956). The Stress of Life. New York (NY): McGraw-Hill.
Schulz, P., Hellhammer, J., Schlotz, W. (2003). Arbeitsstress, sozialer Stress und Schlafqualität: Differentielle Effekte unter Berücksichtigung von Alter, Besorgnisneigung und Gesundheit [Work stress, social stress, and sleep quality: Differential effects in consid-eration of age, worry disposition, and health]. Zeitschrift für Gesundheitspsychologie,11, 1–9.
Kalimo, R., Tenkanen, L., Härmä, M. (2000). Job stress and sleep disorders: findings from the Helsinki Heart Study. Stress Health, 16, 65–75.
Åkerstedt, T., Fredlund, P., Gillberg, M. (2002). Work load and work hours in relation to disturbed sleep and fatigue in a large representative sample. J Psychosom Res, 53,585–588.
De Lange, A. H., Kompier, M. A., Taris, T. W. (2009). A hard day’s night: a longitudi-nal study on the relationships among job demands and job control, sleep quality and fatigue. J Sleep Res, 18, 374–383.
Åkerstedt, T., Nordin, M., Alfredsson, L. (2012). Predicting changes in sleep com-plaints from baseline values and changes in work demands, work control, and work preoc-cupation – The WOLF-project. Sleep Med, 13, 73–80.
Elovainio, M., Ferrie, J.E., Gimeno, D. (2009). Organizational Justice and Sleeping Problems: The Whitehall II Study. Psychosom Med, 71, 334–340.
Harvey, A.G., Schmidt, D.A., Scarná, A. (2005). Sleep-Related Functioning in Eu-thymic Patients With Bipolar Disorder, Patients With Insomnia, and Subjects Without Sleep Problems. Am J Psychiatry, 162, 50–57.
Freeman, D., Pugh, K., Vorontsova, N. (2009). Insomnia and paranoia. Schizophr Res., 108, 280–284.
(2013). American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders – Fifth edition (DSM-5). Arlington (VA): American Psychiatric Publishing.
(2016).World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems – 10th Revision (ICD-10). Geneva: World Health Organiza-tion.
Breslau, N., Roth, T., Rosenthal, L. (1996). Sleep Disturbance and Psychiatric Disor-ders: A Longitudinal Epidemiological Study of Young Adults. Biol Psychiatry, 39, 411–418.
Chang, P.P., Ford, D.E., Mead, L.A. (1997). Insomnia in Young Men and Subsequent Depression: The Johns Hopkins Precursors Study. Am J Epidemiol, 146, 105–114.
Krystal, A.D. (2012). Psychiatric Disorders and Sleep. Neurol Clin., 30, 1389–1413.
Ruhrmann, S., Schultze-Lutter, F., Salokangas, R.K. (2010). Prediction of Psychosis in Adolescents and Young Adults at High Risk: Results From the Prospective European Pre-diction of Psychosis Study. Arch Gen Psychiatry, 67, 241–251.
Buysse, D.J, Angst, J., Gamma, A. (2008). Prevalence, Course, and Comorbidity of Insomnia and Depression in Young Adults. Sleep, 31, 473–480.
Freeman, D., Stahl, D., McManus, S. (2012). Insomnia, worry, anxiety and depression as predictors of the occurrence and persistence of paranoid thinking. Soc Psychiatry Psychi-atr Epidemiol., 47, 1195–1203.
Kaplan, K.A., McGlinchey, E.L., Soehner, A. (2015).. Hypersomnia subtypes, sleep and relapse in bipolar disorder. Psychol Med, 45, 1751–1763.
Elfering, A., Kottwitz, M.U., Tamcan, Ö. (2018). Impaired sleep predicts onset of low back pain and burnout symptoms: evidence from a three-wave study. Psychol Health Med., 23, 1196–1210.
Freeman, D., Sheaves, B., Goodwin, G.M. (2017). The effects of improving sleep on mental health (OASIS): a randomised controlled trial with mediation analysis. Lancet Psy-chiatry., 4, 749–758.
Goldberg, D.P. (1972). The Detection of Psychiatric Illness by Questionnaire: A Tech-nique for the Identification and Assessment of Non-Psychotic Psychiatric Illness. London (UK): Oxford University Press.
Goldberg, D. P. (1978). Manual of the General Health Questionnaire. Windsor (UK): NFER.
Goldberg, D.P., Williams, P. (1988). A User’s Guide to the General Health Question-naire. Windsor (UK): NFER.
Goldberg, D.P, Gater, R., Sartorius, N. (1997). The validity of two versions of the GHQ in the WHO study of mental illness in general health care. Psychol Med., 27, 191–197.
Üstün, T.B., Sartorius, N. (1995). Mental Illness in General Health Care: An Interna-tional Study. Chichester (UK): John Wiley & Sons.
Goldberg, D.P., Oldehinkel, T., Ormel, J. (1998). Why GHQ threshold varies from one place to another. Psychol Med., 28, 915–921.
Linden, M., Maier, W., Achberger, M. (1996). Psychische Erkrankungen und ihre Be-handlung in Allgemeinarztpraxen in Deutschland: Ergebnisse aus einer Studie der Weltge-sundheitsorganisation (WHO) [Psychological disorders and their treatment in general praxis in Germany: Results of a World Health Organization (WHO) study]. Nervenarzt, 67, 205–215.
Seibt, R., Matz, A., Hegewald, J. (2011). Working conditions of female part-time and full-time teachers in relation to health status. Int Arch Occup Environ Health, 85, 675–687.
Buysse, D.J., Reynolds, C.F., Monk, T.H. (1989). The Pittsburgh Sleep Quality Index: A New Instrument for Psychiatric Practice and Research. Psychiatry Res., 28, 193–213.
Johns, M.W. (1991). A New Method for Measuring Daytime Sleepiness: The Epworth Sleepiness Scale. Sleep, 14, 540–545.
Johns, M.W., Hocking, B. (1997). Daytime Sleepiness and Sleep Habits of Australian Workers. Sleep., 20, 844–849.
Bloch, K.E., Schoch, O.D., Zhang, J.N. (1999). German Version of the Epworth Sleep-iness Scale. Respiration, 66, 440–447.
Sauter, C., Popp, R., Danker-Hopfe, H. (2007). Normative values of the German Ep-worth Sleepiness Scale. Somnologie (Berl)., 11, 272–278.
Johns, M.W. (1992). Reliability and Factor Analysis of the Epworth Sleepiness Scale. Sleep, 15, 376–381.
Johns, M.W. (2000). Sensitivity and specificity of the multiple sleep latency test (MSLT), the maintenance of wakefulness test and the Epworth sleepiness scale: Failure of the MSLT as a gold standard. J Sleep Res., 9, 5-11.
Happe, S. (2011). Schlaf und seine Störungen im Alter [Sleep and its disorders in the elderly]. Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz, 54, 1311–1318.
Buysse, D.J. (2014). Sleep Health: Can We Define It? Does It Matter? Sleep., 37, 9–17.
Heitmann, J., Cassel, W., Ploch, T. (2011). Messung von Schlafdauer und Schlafquali-tät [Measuring sleep duration and sleep quality]. Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsfor-schung Gesundheitsschutz, 54, 1276–1283.
Söderström, M., Jeding, K., Ekstedt, M. (2012). Insufficient Sleep Predicts Clinical Burnout. J Occup Health Psychol., 17, 175–183.
Goodwin, R.D., Marusic, A. (2008). Association Between Short Sleep and Suicidal Ideation and Suicide Attempt Among Adults in the General Population. Sleep.,31,1097–1101.
Gangwisch, J.E., Babiss, L.A., Malaspina, D. (2010). Earlier Parental Set Bedtimes as a Protective Factor Against Depression and Suicidal Ideation. Sleep., 33, 97–106.
Kahn-Greene, E.T., Killgore, D.B., Kamimori, G.H. (2007). The effects of sleep depri-vation on symptoms of psychopathology in healthy adults. Sleep Med., 8, 215–221.
Jacobs, G.D., Pace-Schott, E.F., Stickgold, R., (2004). Cognitive Behavior Therapy and Pharmacotherapy for Insomnia: A Randomized Controlled Trial and Direct Comparison. Arch Intern Med., 164, 1888–1896.
Trauer, J.M., Qian, M.Y., Doyle, J.S. (2015). Cognitive Behavioral Therapy for Chron-ic Insomnia: A Systematic Review and Meta-analysis. Ann Intern Med., 163, 191–204.
Ye, Yy., Zhang, Y.f, Chen, J. (2015). Internet-Based Cognitive Behavioral Therapy for Insomnia (ICBT-i) Improves Comorbid Anxiety and Depression — A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. PLoS One., 10, e0142258.
Wuyts, J., De Valck, E., Vandekerckhove, M. (2012). Effects of pre-sleep simulated on-call instructions on subsequent sleep. Biol Psychol., 91, 383–388.
Pensuksan, W.C., Lertmaharit, S., Lohsoonthorn, V. (2016). Relationship between Poor Sleep Quality and Psychological Problems among Undergraduate Students in the Southern Thailand. Walailak J Sci Technol., 13, 235-242.
Sepehrmanesh, Z. (2016). The relation between sleep quality and mental health in stu-dents of Kashan University of Medical Sciences. Eur Psychiatry, 33, S743.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.