PROGNOSIS OF INDIVIDUAL RISK OF HEART RHYTHM DISTURBANCES AND CONDUCTIVITY IN NEWBORNS IN THE EARLY NEONATAL PERIOD
PDF (English)

Як цитувати

Gonchar, M., Ivanova, Y., Kondratova, I., & Komova, V. (2020). PROGNOSIS OF INDIVIDUAL RISK OF HEART RHYTHM DISTURBANCES AND CONDUCTIVITY IN NEWBORNS IN THE EARLY NEONATAL PERIOD. Inter Collegas, 7(1), 17-22. https://doi.org/10.35339/ic.7.1.17-22

Анотація

Background. Neonatal arrhythmias, for the most part, have a good prognosis for recovery. However, they can also have an adverse course and lead to the development of life-threatening conditions. Therefore, it is important to search for earlier markers of myocardial lesion, diagnostic criteria and predictors of arrhythmias. Purpose. Improvement of diagnosis and prediction of the risk of cardiac arrhythmias and conduction in newborns in the early neonatal period by identifying factors that play a role in the prediction of neonatal arrhythmias. Subjects & Methods. The study involved 76 newborns. Group 1 included 57 infants with arrhythmias according to Holter monitoring, Group 2 included 19 infants without arrhythmias. The study implied a comparison of history data, laboratory and instrumental findings, levels of troponin I and copeptin. To predict the development of neonatal arrhythmias, logistic regression analysis was performed. The quality of the model was tested using the Percent Concordant (PC). Quality Score was evaluated by R2 Nigelkerke. Model adequacy was estimated using the Hosmer-Lemeshow test. Results. The study showed that the factors that can influence the development of arrhythmias in the early neonatal period are the level of umbilical cord blood, the levels of troponin I, copeptin, GGT, assessment of Apgar scale in the 1st and 5th minutes, asphyxia at birth, indices of wave R amplitude in V3 and V5 of chest leads, ST segment deviation from the isoline according to standard surface ECG, QTc levels and mean daily maximum, minimum heart rate according to Holter monitoring. Conclusions. Predictors of neonatal arrhythmias development are indicators of laboratory-instrumental parameters of cardiovascular system status, troponin I level above 0.29 ng/ml and copeptin level above 0.1 ng/ml.

https://doi.org/10.35339/ic.7.1.17-22
PDF (English)

Посилання

Ban, J.-E. (2017). Neonatal arrhythmias: diagnosis, treatment, and clinical outcome. Korean. J. Pediatr, 60(11), 344-352. doi: 10.3345/kjp.2017.60.11.344

Silva, A., Soares, P., Flor-de-Lima, F., Moura, C., Areias, J. C., Guimarães, H. (2016). Neonatal arrhythmias – morbidity and mortality at discharge. Journal of Pediatric and Neonatal Individualized Medicine, 5(2). doi: 10.7363/050212

Shikuku, D. N., Benson, M., Ayebare, E. (2018). Practice and outcomes of neonatal resuscitation for newborns with birth asphyxia at Kakamega County General Hospital, Kenya: a direct observation study. BMC Pediatr, 18, 167. doi:10.1186/s12887-018-1127С6

Morales, P., Bustamante, D., Espina-Marchant, P., Neira-Pena, T., Gutierrez-Hernandez, M. A., Allende-Castro, C, Rojas-Mancilla, E. (2011). Pathophysiology of perinatal asphyxia: can we predict and improve individual outcomes? EPMA J, 2(2), 211-30.

Jaeggi, E., Оhman, A. (2016). Fetal and Neonatal Arrhythmias. Clin. Perinatol, 43, 99-112. Retrieved from http://dx.doi.org/10.1016/j.clp.2015.11.007

Costa, S., Zecca, E., De Rosa, G., De Luca, D., Barbato, G., Pardeo, M., Romagnoli, C. (2007). Is serum troponin T a useful marker of myocardial damage in newborn infants with perinatal asphyxia? Acta Paediatr, 96(2), 181-4.

Suzuki, K., Komukai, K., Nakata, K., Kang, R., Oi, Y., Muto, E. (2018). The Usefulness and Limitations of Point-of-care Cardiac Troponin Measurement in the Emergency Department. Intern Med, 57(12), 1673-80.

Cabral, M., Leite-Moreira, A., Monterroso, J., Ramalho, C., Guimarães, H. (2016). Myocardial Injury Biomarkers in Newborns with Congenital Heart Disease. Pediatr. Neonatol, 57 (6), 488-495. doi: 10.1016/j.pedneo.2015.11.004.

Cai, F., Li, M. X., Pineda-Sanabria, S. E., Gelozia, S., Lindert, S., West, F., Sykes, B. D., Hwang, P. M. (2016). Structures reveal details of small molecule binding to cardiac troponin. Journal of Molecular and Cellular Cardiology, 101, 134-144.

Bolignano, D., Cabassi, A., Fiaccadori, E., Ghigo, E., Pasquali, R., Peracino, A., Peri, A., Plebani, M., Santoro, A., Settanni, F., Zoccali, C. (2014). Copeptin (CTproAVP), a new tool for understanding the role of vasopressin in pathophysiology. Clinical Chemistry and Laboratory Medicine, 52(10), 1447-56.

Baumert, M., Surmiak, P., Wiecek, A., Walencka, Z. (2017). Serum NGAL and copeptin levels as predictors of acute kidney injury in asphyxiated neonates. Clinical and Experimental Nephrology, 21, 658–664.

Rey, C., García-Cendón, C., Martínez-Camblor, P., López-Herce, J., Concha-Torre, A., Medina, A., Vivanco-Allende, A., Mayordomo-Colunga, J. (2016). High levels of atrial natriuretic peptide and copeptin and mortality risk. Anales de Pediatría, 85(6), 284-290.

Kelen, D., Andorka, C., Szabо, M., Alafuzoff, A., Kaila, K., Summanen, M. (2017). Serum copeptin and neuron specific enolase are markers of neonatal distress and long-term neurodevelopmental outcome. PLoS One, 12(9), e0184593.

Summanen, M., Seikku, L., Rahkonen, P., Stefanovic, V., Teramo, K., Andersson, S., Kaila, K., Rahkonen, L. (2017). Comparison of Umbilical Serum Copeptin Relative to Erythropoietin and S100B as Asphyxia Biomarkers at Birth. Neonatology, 112(1), 60-66.

Krakauer, M. G., Gowen, C. W. (2020-2019). Birth Asphyxia. Jr StatPearls. Retrieved from https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28613533

Drago, F., Battipaglia, I., Mambro, D. (2018). Neonatal and Pediatric Arrhythmias: Clinical and Electrocardiographic Aspects. Card Electrophysiol Clin, 10(2), 397-412. doi: 10.1016/j.ccep.2018.02.008

Hodovanets, Yu. D., Peryzhniak, A. I. (2016). Pathogenetic aspects of cardiovascular disorders in newborn infants with hypoxic defeats. Neonatology, surgery and perinatal medicine, 1(19), 21-26.

Artyomova, N. S., Korobka, O.V., Pokhylko, V. I., Tsvirenko, S. M., Kovalova O. M. (2017). Integrated model for the prediction of organic dysfunctions development in newborns with asphyxia and applied points of its implementation. Neonatology, surgery and perinatal medicine, 4(26), 24-30.

Method for differential diagnosis of cardiac arrhythmias and conduction in early neonatal period in premature infants with intraventricular hemorrhage. Retrieved from http://uapatents.com/5-111557-sposib-diferencialno-diagnostiki-porushen-sercevogo-ritmu-ta-providnosti-v-rannomu-neonatalnomu-periodi-u-peredchasno-narodzhenikh-ditejj-z-vnutrishnoshlunochkovimi-krovovilivami.html

Method for differential diagnosis of cardiac arrhythmias and conduction in term neonates with asphyxia. Retrieved from http://lib.inmeds.com.ua:8080/jspui/handle/lib/10308

A method for predicting the outcome of posthypoxic disorders of the cardiovascular system in newborns. Retrieved from https://findpatent.ru/patent/242/2423072.html

Method for predicting risk of development of severe post-hypoxic myocardial damage in newborns with different period of gestation in the neonatal period. Retrieved from https://rusneb.ru/catalog/000224_000128_2013115182_20141010_A_RU/

"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліо­теки ім. В.І. Вернадського.

Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:

1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.