Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Хронічний запальний процес - це патологічний стан, що характеризується триваючої активної запальної реакцією і руйнуванням тканин. Багато досліджень показують, що хронічне запалення може відігравати серйозну роль в різних вікових захворюваннях, включаючи діабет, серцево-судинні та аутоімунні захворювання. Одним з важливих, але маловивчених чинників, що впливають на регуляцію хронічного запалення, є регуляторна активність мезенхімальних стовбурових клітин. У зв'язку з цим вивчення мезенхімальних стовбурових клітин, що запобігають хронізації запалення в експерименті, є важливим напрямком сучасної патології. З одного боку, підвищені цитокіни, такі як α-TNF, IL 6 і CRP, є надійними інструментами в діагностиці різних запальних процесів, особливо хронічного запалення. З іншого боку, зараз для цього потрібен більш простий і не такий дорогий критерій, наприклад, загальний аналіз крові і лімфоцитарною-моноцитарного співвідношення. Ми вперше дослідили, наскільки надійним може бути лимфоцитарно-моноцитарне співвідношення і як його можна використовувати при хронічному запаленні у щурів для досягнення прогностичних цілей. У цьому дослідженні вивчалася кореляція між α-TNF, IL-6 і CRP з лімфоцитарною-моноцитарним співвідношенням в плазмі щурів в групах з хронічним каррагіненовим запаленням і хронічним запаленням з локальної ін'єкцією мезенхімальних стовбурових клітин в уражену ділянку. У дослідження були включені 132 дорослих щурів-самців (180-220 г), які були розділені на групи. Модель запалення представляла собою хронічний асептичний міозит, викликаний внутрішньом'язової ін'єкцією 10 мг λ-каррагинана (Sigma-Aldrich GmbH). Наші експериментальні групи щурів отримували одноразово мезенхімальних стовбурові клітини (ін'єкція в запалену ділянку) в кількості 1-2 млн клітин. Забір крові проводився від 6 годин до 28 днів. Ми розрахували наші результати, використовуючи Statistica(програмне забезпечення для аналізу даних), версія 13. Для порівняння ми використовували односторонній ANOVA тест, де p <0,05 вважалося статистично значущим. У нашому експерименті була вперше описана кореляція між рівнями α-TNF, IL-6 і CRP з лімфоцитарною-моноцитарний співвідношенням у щурів, продемонструвавши пригнічення хронічного запалення за допомогою мезенхімальних стовбурових клітин.
Ключові слова: хронічне запалення, мезенхімальні стовбурові клітини, лимфоцитарно-моноцитарна співвідношення, фактор некрозу пухлини альфа; інтерлейкін-6; С-реактивний білок.
Посилання
Soehnlein, O., Steffens, S., Hidalgo, A., Weber, C. (2017). Circadian Control of Inflammatory Processes in Atherosclerosis and Its Complications Arteriosclerosis. Thrombosis, and Vascular Biology, 37, 1022–1028.
Walston, J. D. (2017). The fire of chronic inflammation in older adults: etiologies, consequences, and treatments. Innovation in Aging, 1(1), 961. https://doi.org/10.1093/geroni/igx004.3462
Fougere, B., Boulanger, E., Nourhashemi, F., Guyonnet, S., Cesari, M. (2016). Chronic Inflammation: Accelerator of Biological Aging. The Journals of Gerontology: Series A, 72(9), 1218–1225. https://doi.org/10.1093/gerona/glw240.
Caplan, A. I., Bruder, S. P. (2001). Mesenchymal stem cells: building blocks for molecular medicine in the 21st century. TRENDS in Molecular Medicine, 7(6), 259-64. doi: 10.1016/s1471-4914(01)02016-0.
Szyska , M., Na , I. K. (2016). Bone Marrow GvHD after Allogeneic Hematopoietic Stem Cell Transplantation. Front Immunol, 7, 118. doi: 10.3389/fimmu.2016.00118.
Le Blanc, K., Frassoni, F, . Ball, L., Locatelli, F , . Roelofs, H., et al. (2008). Mesenchymal stem cells for treatment of steroid-resistant, severe, acute graft-versus-host disease: a phase II study. Lancet, 10, 371(9624), 1579–1586. doi: 10.1016/S0140-6736(08)60690-X.
Griffin, M. D., Elliman, S. J., Cahill, E., English, K., Ceredig, R, Ritter, T. (2013). Concise review: adult mesenchymal stromal cell therapy for inflammatory diseases: how well are we joining the dots? Stem Cells, (10), 2033–2041. doi: 10.1002/stem.1452.
Li-Tzu Wang, Chiao-Hsuan Ting, Men-Luh Yen, Ko-Jiunn Liu, Huey-Kang Sytwu, Kenneth K. Wuand B. Linju Yen. (2016). Human mesenchymal stem cells (MSCs) for treatment towards immune- and inflammation-mediated diseases: review of current clinical trials. Journal of Biomedical Science, 23, art. No. 76. https://doi.org/10.1186/s12929-016-0289-5
Joerg, D., Hoeck, B. Bi., Kurtova, A. V., Noelyn M. Kljavin, Felipe de Sousa e Melo, Bruno Alicke, Hartmut Koeppen, Zora Modrusan, Robert Piskol, Frederic J. de Sauvage. (2017). Stem cell plasticity enables hair regeneration following Lgr5+ cell loss. Nature Cell Biology , 19, 666–676.
Andrea J.De Micheli, Emily J.Laurilliard, Charles L.Heinke, Hiranmayi Ravichandran, Paula Fraczek, SharonSoueid-Baumgarten, Iwijn De Vlaminck, Olivier Elemento, Benjamin D.Cosgrove. (2020). SingleCell Analysis of the Muscle Stem Cell Hierarchy Identifies Heterotypic Communication Signals Involved in Skeletal Muscle Regeneration. Cell reports, 30(10), 3583–3595.
Takehito Ouchi, Taneaki Nakagawa. (2020). Mesenchymal stem cell-based tissue regeneration therapies for periodontitis. Regenerative Therapy , 14, 72–78.
Feng Zhou, Amanda B. Reed-Maldonado, Yan Tan, Huixing Yuan, Dongyi Peng, Lia Banie, Guifang Wang, Jianquan Hou, Guiting Lin, and Tom F. Lue. (2019). Development of Male External Urethral Sphincter and TissueResident Stem/Progenitor Cells in Rats. Stem Cells and Development Mary Ann Liebert, Inc. DOI: 10.1089/scd.2019.0241.
Stephen M.Richardson, Gauthaman Kalamegam, Peter N.Pushpara, Csaba Matta, Adnan Memic, Ali Khademhosseini, Reza Mobasheri, Fabian L.Poletti, Judith A.Hoyland, Ali Mobasheri. (2016). Mesenchymal stem cells in regenerative medicine: Focus on articular cartilage and intervertebral disc regeneration. Methods, 99, 69–80.
Rebekah M. Samsonraj, Michael Raghunath, Victor Nurcombe, James H. Hui, Andre j. Van Wijnen, Simon M. Cool. (2017). Concise Review: Multifaceted Characterization of Human Mesenchymal Stem Cells for Use in Regenerative Medicine. STEM CELLS Translational Medicine, 6(12), 2173-21. https://doi.org/10.1002/sctm.17-0129
Somayeh Keshtkar, Negar Azarpira, Mohammad Hossein Ghahremani, (2018) Mesenchymal stem cell-derived extracellular vesicles: novel frontiers in regenerative medicine. Stem Cell Research & Therapy, 9, 63. https://doi.org/10.1186/s13287-018-0791-7
Yao Fu, Lisanne Karbaat, Ling Wu, Jeroen Leijten, Sanne K. Both, Marcel Karperien. (2017). Trophic Effects of Mesenchymal Stem Cells in Tissue Regeneration. Tissue Engineering Part B: Reviews, 23(6), 515-528. https://doi.org/10.1089/ten.teb.2016.0365
Oryan, A., Kamali, A., Moshiri, A., Baghaban, E. M. (2017). Role of Mesenchymal Stem Cells in Bone Regenerative Medicine: What Is the Evidence? Cell Tissue Organs, 204, 59-83. https://doi.org/10.1159/000469704.
Jun Guo, Guo-sheng Lin, Cui-yu Bao, Zhi-min Hu & Ming-yan Hu. (2007). Anti-Inflammation Role for Mesenchymal Stem Cells Transplantation in Myocardial Infarction. Inflammation, 30, 97–104. https://doi.org/10.1007/s10753-007-9025-3
Ugne Pivoraite, Akvile Jarmalaviciute, Virginijus Tunaitis, Giedre Ramanauskaite, Aida Vaitkuviene, Vytautas Kaseta, Gene Biziuleviciene, Algirdas Venalis, Augustas Pivoriunas. (2015). Exosomes from Human Dental Pulp Stem Cells Suppress Carrageenan-Induced Acute Inflammation in Mice. Inflammation, 38, 1933–1941. DOI: 10.1007/s10753-015-0173-6.
Leitner, D.R., Fruhbeck, G., Yumuk, V, et al. (2017). Obesity and Type 2 Diabetes: Two Diseases. with a Need for Combined Treatment Strategies – EASO Can Lead the Way. Obes Facts, 10(5), 483–492. doi: 10.1159/000480525.
Boloker, G., et al. Updated statistics of lung and bronchus cancer in United States. (2018). Journal of thoracic disease, 10(3), 1158–1161. doi:10.21037/jtd.2018.03.15.
Sitarz, R., et al. (2018). Gastric cancer: epidemiology, prevention, classification, and treatment. Cancer management and research, 10, 239–248. doi: 10.2147/CMAR.S149619.
Petryk , N., Shevchenko O., (2020). Mesenchymal Stem Cells Anti-Inflammatory Activity in Rats: Proinflammatory Cytokines. J Inflamm Res, 13, 293–301. https://doi.org/10.2147/JIR.S256932
Petryk, N., Shevchenko, O. (2020). Anti-inflammatory Activity of Mesenchymal Stem Cells in λ-Carrageenan Induced Chronic Inflammation in Rats: Reactions of the Blood System, Leukocyte-Monocyte Ratio. Inflammation, 43, 1893–1901. https://doi.org/10.1007/s10753-020-01262-5
Klimenko, N. A., Tatarko, S. V., Shevchenko, A. N., Gubina-Vakulik, G. I. (2007). Justification of the model of chronic (secondary chronic) inflammation. Eksp. i clinich. medicine, 2, 24–28.
van der Meulen-Frank, M., Prins, J. B., Waarts, B. L., Hofstra, W. (2017). Vertebrate Animals Used for Experimental and Other Scientific Purposes: Principles and Practice for Legislation and Protection. In: Glaudemans, A., Medema, J., van Zanten, A., Dierckx, R., Ahaus, C. (eds). Quality in Nuclear Medicine. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-33531-5_5
Sproston , N.R., Ashworth , J.J. (2018). Role of C-Reactive Protein at Sites of Inflammation and Infection. Front Immunol, 9, 754. doi: 10.3389/fimmu.2018.00754.
Morrison, S. J., Scadden, D. T. (2014). The bone marrow niche for haematopoietic stem cells. Nature, 505(7483), 327–334. doi: 10.1038/nature12984.
Susanne Kern, Hermann Eichler, Johannes Stoeve, Harald Klüter, Karen Bieback (2012). Comparative Analysis of Mesenchymal Stem Cells from Bone Marrow, Umbilical Cord Blood, or Adipose Tissue. Stem Cells, 24(5), 1294–1301. DOI: 10.1634/stemcells.2005-0342
Baldev, R. Gulati, R . K., Niharika, M., Pawan , K., Rajesh , K. , Somasundaram, Prem S. Yadav (2013). Bone Morphogenetic Protein-12 Induces Tenogenic Differentiation of Mesenchymal Stem Cells Derived from Equine Amniotic Fluid. Cells Tissues Organs, 198, 377–389. DOI: 10.1159/000358231.
Kassis, I., Zangi, L., Rivkin, R., Levdansky, L., Samuel, S., Marx, G., Gorodetsky, R. (2006). Isolation of mesenchymal stem cells from G-CSF-mobilized human peripheral blood using fibrin microbeads. Bone. Marrow Transplant, 37(10), 967–76. PMID: 16670702. DOI: 10.1038/sj.bmt.1705358.
Uchida, K., Urabe, K., Naruse, K., Ujihira, M., Mabuchi, K., Itoman, M. (2007). Comparison of the cytokine-induced migratory response between primary and subcultured populations of rat mesenchymal bone marrow cells. J Orthop Sci, 12, 484–492. DOI 10.1007/s00776-007-1159-5.
Lee, J. S., et al. (2018). Reference values of neutrophil-lymphocyte ratio, lymphocytemonocyte ratio, platelet-lymphocyte ratio, and mean platelet volume in healthy adults in South Korea. Medicine, 97(26), e11138. doi: 10.1097/MD.0000000000011138.
Guo, Y-. H., et al. (2017). The clinical use of the platelet/lymphocyte ratio and lymphocyte/ monocyte ratio as prognostic predictors in colorectal cancer: a meta-analysis. Oncotarget , 8(12), 20011–20024. doi: 10.18632/oncotarget.15311.
Eo, Wan Kyu et al. (2016, ). The Lymphocyte-Monocyte Ratio Predicts Patient Survival and Aggressiveness of Ovarian Cancer. Journal of Cancer , 7(3), 289–96. doi:10.7150/jca.13432.
Ong, H. S., Gokavarapu, S., Wang, L. Z., Tian, Z., & Zhang, C. P. (2017). Low Pretreatment Lymphocyte-Monocyte Ratio and High Platelet-Lymphocyte Ratio Indicate Poor Cancer Outcome in Early Tongue Cancer. Journal of oral and maxillofacial surgery : official journal of the American Association of Oral and Maxillofacial Surgeons, 75(8), 1762–1774. https://doi.org/10.1016/j.joms.2016.12.023
Sierzega, M., Lenart, M., Rutkowska, M., et al. (2017). Preoperative Neutrophil-Lymphocyte and Lymphocyte-Monocyte Ratios Reflect Immune Cell Population Rearrangement in Resectable Pancreatic Cancer. Ann Surg Oncol 24, 808–815. https://doi.org/10.1245/s10434-016-5634-0 PMID: 27770341. PMCID: PMC5306070.
Masatsune Shibutani, Kiyoshi Maeda, Hisashi Nagahara, Yasuhito Iseki, Tetsuro Ikeya, Kosei Hirakawa. (2017). Prognostic significance of the preoperative lymphocyte to monocyte ratio in patients with colorectal cancer. Oncology Letters, 13, 1000–1006. DOI: 10.3892/ol.2016.5487.
Danielle Lux, Vafa Alakbarzade, Luke Bridge, Camilla N. Clark, Brian Clarke, Liqun Zhang, Usman Khan & Anthony C. Pereira. (2020). The association of neutrophil-lymphocyte ratio and lymphocytemonocyte ratio with 3-month clinical outcome after mechanical thrombectomy following stroke. Journal of Neuroinflammation, 17, art. No. 60. https://doi.org/10.1186/s12974-020-01739-y
Tekin, S., Avci, E., Nar, R., Degirmenci, E., Demir, S., & Senol, H. (2020). Are Monocyte/HDL, Lymphocyte/Monocyte and Neutrophil/Lymphocyte Ratios Prognostic or Follow-up Markers in Ischemic Cerebrovascular Patients? Journal of Basic and Clinical Health Sciences, 4(1), 38+. https://doi.org/10.30621/jbachs.2020.837.
Wang, Y., Chen, X., Cao, W. & Shi, Y. (2014). Plasticity of mesenchymal stem cells in immunomodulation: pathological and therapeutic implications . Nature Immunology, 15(11), 1009–1016.
Kean, T. J., Lin, P., Caplan, A. I. & Dennis, J. E. (2013). MSCs: delivery routes and engraftment, cell-targeting strategies, and immune modulation. Stem Cells International, vol. 2013, Article ID 732742, 13 p.
Ren, G., Zhang, L., Zhao X., et al. (2008). Mesenchymal stem cell-mediated immunosuppression occurs via concerted action of chemokines and nitric oxide. Cell Stem Cell, 2(2), 141–150. doi: 10.1016/j.stem.2007.11.014. PMID: 18371435.
Anzalone, R., Iacono, M. L., Corrao, S., et al. (2010). New emerging potentials for human Wharton's jelly mesenchymal stem cells: immunological features and hepatocyte-like differentiative capacity. Stem Cells and Development, 19(4), 423–438.
Abomaray, F. M., al Jumah, M. A., Alsaad, K. O., et al. (2016). Phenotypic and functional characterization of mesenchymal stem/multipotent stromal cells fromdecidua basalisof human term placenta. Stem Cells International, vol. 2016, Article ID 5184601, 18 p.
Nejati, M., Azami Tameh, A., Vahidinia, Z., Atlasi, M. A. (2018). Mesenchymal Stem Cells Improve Ischemic Stroke Injury by Anti-Inflammatory Properties in Rat Model of Middle Cerebral Artery Occlusion. Iran Red Crescent Med J, 20(1), e55085. doi: 10.5812/ircmj.55085.
Nejati, M., Tameh, A. A., Atlasi, M. A. (2014). Role of toll‐like receptors 2 and 4 in the neuroprotective effects of bone marrow-derived mesenchymal stem cells in an experimental model of ischemic stroke. J Cell Biochem, 120, 8053–8060. https://doi.org/10.1002/jcb.28083
Gao, F, Chi. u, S. M., Motan, D. A., et al. (2016). Mesenchymal stem cells and immunomodulation: current status and future prospects. Cell Death Dis, 7(1), e2062. doi: 10.1038/cddis.2015.327.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.