Ключові слова
інфекційний мононуклеоз
вірус Епштейна-Барра
мікробна флора
імунітет
Як цитувати
Анотація
Мета. У статті представлені результати досліджень по визначенню значущості мікробної флори слизової оболонки носо- і ротоглотки у формуванні клінічного перебігу та імунної відповіді у дітей з інфекційний мононуклеоз (ІМ). Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 93 дитини хворі на мононуклеоз у віці від трьох до дев'яти років. У 32 дітей (перша група) Streptococcus pyogenes був виділений при бактеріологічному дослідженні слизової оболонки носоглотки і ротоглотки в концентраціях 10-5 і вище. 30 (друга група) - 10-4 або менше. У 31 (третя група) Staphylococcus aureus, Spirochetae buccalis, E. Coli і інші бактерії, крім стрептокока, були посіяні в мазках зі слизової оболонки носоглотки. Імунний статус пацієнтів оцінювали за показниками рівня лімфоцитів CD3 +, CD4 +, CD8 +, CD22 + і змістом интерлейкинов 1β, 4, ФНП-α. Результати. Гострий період мононуклеозу у дітей першої групи характеризувався більш вираженими симптомами інтоксикації і більш вираженими морфологічними змінами в тканинах мигдалин, лімфатичних вузлів, печінки і селезінки. Також спостерігалося значне зниження відносної кількості CD3 +, CD4 +, CD8 + в порівнянні з показниками дітей другої і третьої груп. Збільшення вмісту CD22 + в крові було більш значним у дітей першої групи. Зміст прозапальних ІЛ-1β і ФНП-α у пацієнтів всіх груп було значно вище, ніж у здорових дітей. ІЛ-4 підвищений у дітей другої і третьої груп. У період раннього одужання у дітей другої і третьої груп відносний вміст клітин CD3 +, CD4 +, CD8 + наблизилося до відповідних показників контрольної групи. Цього не спостерігалося у дітей першої групи. Рівні CD22 + у всіх групах спостереження знижувалися до періоду одужання, але залишалися високими в порівнянні з контрольною групою. У дітей досліджуваних груп до періоду реконвалесценції відмічається зниження рівнів ІЛ-1β, ФНП-α, більш значуще у дітей другої і третьої груп. У той же час у дітей першої групи рівень прозапальних інтерлейкінів до періоду реконвалесценції залишався високим. Зміст ІЛ-4 достовірно відрізнялося за показниками його змісту в порівнянні з цифровими характеристиками здорових у дітей другої і третьої груп. Висновки. Аналіз результатів дослідження показав, що наявність стрептокока в його високій концентрації на слизовій оболонці носоглотки у дітей з мононуклеозом сприяє формуванню клітинної імуносупресії і вираженої реакції прозапальних інтерлейкінів на початковій стадії захворювання, яке, в загальному, призводить до загострення клінічних проявів захворювання і, на нашу думку, може бути причиною можливого несприятливого перебігу захворювання.
Посилання
Krasnov, M. V., Stekolschikova, I. A., Borovkova, M.G., Andreeva, L. V. (2015). Zhurnal: sovremennyie problemyi nauki i obrazovaniya. Infektsionnyiy mononukleoz u detey, 2, 63.
Dunmire , S. K., Hogquist , K. A., Balfour , H. H. (2015). Curr Top Microbiol Immunol. Infectious Mononucleosis, 1, 211–40.
Azzi, T, Luneman, N. A., Murer, A., Ueda, S., Beziat, V, Malmberg, K. J., Staubli, G., Gysin, C., Berger, C., Munz C, Chijioke, O., Nadal, D. (2014). Role for early-differentiated natural killer cells in infectious mononucleosis. Blood, 124, 2533–2543. doi: 10.1182/blood-2014-01-553024.
Bartlett, A., Williams, R., Hilton, M. (2016). Splenic rupture in infectious mononucleosis: A systematic review of published case reports. Injury, 3, 531–538.
Bobruk, S. V. (2017). The degree of indicators level violation of local immunity in children with infectious mononucleosis. Journal of Education, Health and Sport, 3, 576–585.
Chijioke, O., Muller, A., Feederle, R., Barros, M. H., Krieg, C., Emmel, V, Marcenar, O. E., Leung, C. S., Antsiferova, O., Landtwing, V, Bossar. t, W, Morett. a, A., Hassan, R., Boyman, O., Niedobitek, G., Delecluse, H.J, et al. (2013). Human natural killer cells prevent infectious mononucleosis features by targeting lytic Epstein-Barr virus infection. Cell Rep., 5, 1489–1498. doi: 10.1016/j.celrep.2013.11.041.
Nicholas John Bennett (2018). Pediatric Mononucleosis and Epstein-Barr Virus Infection. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/963894-overview.
Harley, J. B., Chen, X., Pujato, M., Miller, D., Maddox, A., Forney, C., et al. (2018). Transcription factors operate across disease loci, with EBNA2 implicated in autoimmunity. Nat Genet, 50(5), 699–707.
Huang ,W., Lv, N., Ying, J., Qiu, T., Feng, X. (2014). Clinicopathological characteristics of four cases of EBV positive T-cell lymphoproliferative disorders of childhood in China. Int. J. Clin. Exp. Pathol, 7(8), 4991–4999.
Kessenich , C. R., Flanagan M. (2015). Diagnosis of infectious mononucleosis. Nurse Pract, 40(8), 13–14, 16.
Cunha, B. A., Petelin, A., George, S. (2013). Fever of unknown origin (FUO) in an elderly adult due to Epstein-Barr virus (EBV) presenting as "typhoidal mononucleosis", mimicking a lymphoma. Heart Lung, 42(1), 79–81.
Engelmann, I., Nasser, H., Belmiloudi, S., et al. (2013). Clinically severe Epstein-Barr virus encephalitis with mild cerebrospinal fluid abnormalities in an immunocompetent adolescent: a case report. Diagn Microbiol Infect Dis, 76(2), 232–234.
Kuzembayeva, M., Hayes, M., Sugden, B. (2014). Multiple functions are mediated by the miRNAs of Epstein-Barr virus. Curr Opin Virol, 7, 61–65. doi: 10.1016/j.coviro.2014.04.003.
Langer-Gould, A., Wu, J., Lucas, R., Smith, J., Gonzales, E., Amezcua, L., et al. (2017). Epstein-Barr virus, cytomegalovirus, and multiple sclerosis susceptibility: A multiethnic study. Neurology, 89(13), 1330–1337.
Rickinson, A.B., Fox, C.P. (2013). Epstein-barr virus and infectious mononucleosis: what students can teach us. Infect Dis, 207(1), 6–8.
Leskowitz, R., Fogg, M. H., Zhou, X. Y, Kau. r, A., Silveira, E. L., Villinger, F, Lieberman, P. M., et al. (2014). Adenovirus-based vaccines against rhesus lymphocryptovirus EBNA-1 induce expansion of specific CD8+ and CD4+ T cells in persistently infected rhesus macaques. Virol, 88, 4721–4735. doi: 10.1128/JVI.03744-13.
Michael, S. (2018). Mononucleosis in Emergency Medicine. Retrieved from: https://emedicine.medscape.com/article/784513-overview.
Styczynski, J., van der Velden, W, Fo. x, C. P, et al. (2016). Management of Epstein-Barr Virus. infections and post-transplant lymphoproliferative disorders in patients after allogeneic hematopoietic stem cell transplantation. Sixth European Conference on Infections in Leukemia (ECIL-6) guidelines. Haematologica, 101(7), 803–811.
Rostgaard, K., Wohlfahrt, J., Hjalgrim, H. (2014). A genetic basis for infectious mononucleosis: evidence from a family study of hospitalized cases in Denmark. Clin Infect Dis, 58(12), 1684–1689.
Zhou, C., Xie, Z., Gao, L., Liu, C., Ai, J., Zhang, L., et al. (2015). Profiling of EBV-Encoded microRNAs in EBV-Associated Hemophagocytic Lymphohistiocytosis. Tohoku J Exp Med, 237, 117–126. doi: 10.1620/tjem.237.117.
Ali, A. S., Al-Shraim, M., Al-Hakami, A. M., Jones, I. M. (2015). Epstein-Barr Virus: Clinical and Epidemiological Revisits and Genetic Basis of Oncogenesis. Open Virol J, 9, 7–28.
Okano, M., Gross, T. G. (2012). Acute or chronic life-threatening diseases associated with EpsteinBarr virus infection. Am J Med Sci, 343(6), 483-9.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.