ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ АУТОПЛАСТИКИ ПЕРЕДНЬОЇ СХРЕЩЕНОЇ ЗВ’ЯЗКИ НА ДИСПАНСЕРНОМУ ЕТАПІ
Том 7 № 4 (2020), Спортивна медицина та реабілітація
Том 7 № 4 (2020)

ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ АУТОПЛАСТИКИ ПЕРЕДНЬОЇ СХРЕЩЕНОЇ ЗВ’ЯЗКИ НА ДИСПАНСЕРНОМУ ЕТАПІ

Спортивна медицина та реабілітація
https://doi.org/10.35339/ic.7.4.188-193
Опубліковано January 4, 2021
В. Чапек
КПІ ім. Ігоря Сікорського
І. Худецький
National Technical University "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute"
PDF (English)

Ключові слова

аутопластика; диспансерний етап; передня схрещена зв’язка; реабілітація; фізіотерапія.

Як цитувати

Чапек, В., & Худецький, І. (2021). ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ХВОРИХ ПІСЛЯ АУТОПЛАСТИКИ ПЕРЕДНЬОЇ СХРЕЩЕНОЇ ЗВ’ЯЗКИ НА ДИСПАНСЕРНОМУ ЕТАПІ. Inter Collegas, 7(4), 188–193. https://doi.org/10.35339/ic.7.4.188-193
ACM ACS APA ABNT Chicago Harvard IEEE MLA Turabian Vancouver

Завантажити посилання

Endnote/Zotero/Mendeley (RIS) BibTeX

Анотація

Передумови: незважаючи на велику кількість робіт, що присвячені розриву передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба, сьогодні не існує загальновизнаної тактики фізичної терапії після цієї травми. Питання поетапної реабілітації осіб після аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки потребує певних уточнень.

Завдання: розробити ефективну програму комплексної фізичної терапії для осіб після аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки на етапі спостереження на основі порівняння програм реабілітації двох медичних центрів.

Матеріали та методи: У клінічному дослідженні брали участь 26 пацієнтів різного віку та статі з двох медичних центрів (по 13 пацієнтів) на етапі спостереження після аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки. Розроблено оригінальну реабілітаційну програму з використанням кросоверів, балансувальних платформ, масажних роликів, кінезіотейпінгу та ін. Амплітуду згинання та розгинання коліна, ручне та м'язове тестування та деякі серцево-судинні параметри (частота серцевих скорочень, систолічний та діастолічний кров'яний тиск) аналізували до та після реабілітаційної програми у всіх учасників з медичного центру 1 (оригінальна програма) та для всіх учасників з медичної центр 2 (стандартна програма). Для опису та порівняння результатів використовували стандартну статистику.

Результати: Після курсу терапії пацієнти в обох центрах досягли однакових показників активного згинання та розгинання коліна, але пацієнти з 1 медичного центру досягали їх у середньому через 5-6 тижнів після початку терапії.

Висновки: Існує перевага використання комплексної програми фізичної терапії (з використанням багатофункціональних тренажерів, балансуючих платформ, масажних роликів, кінезіо-тейпінгу та тренажерів CPM) для осіб після аутопластики передньої хрестоподібної зв’язки на етапі спостереження.

https://doi.org/10.35339/ic.7.4.188-193
PDF (English)

Посилання

Aglietti, P., Giron, F., Buzzi, R., Biddau, F., Sasso, F. (2004). Anterior cruciate ligament reconstruction: bone-patellar tendon-bone compared with double semitendinosus and gracilis tendon grafts. A prospective, randomized clinical trial. J Bone Joint Surg Am, 86(10), 2143–2155.

Ahlden, M., Samuelsson, K., Sernert, N., Forssblad, M., Karlsson, J., Kartus, J. (2012). The Swedish National Anterior Cruciate Ligament Register: a report on baseline variables and outcomes of surgery for almost 18,000 patients. Am J Sports Med, 40(10), 2230–2235.

Barrett, A. M., Craft, J. A., Replogle, W. H., Hydrick, J. M., Barrett, G. R. (2011). Anteriorcruciate ligament graft failure: a comparison of graft type based on age and Tegner activity level. Am J Sports Med 39(10), 2194–2198.

Bieleman H. J, Bierma-Zeinstra, S. A., Oosterveld, F. G. (2011). The Effect of Osteoarthritis of the Hip or Knee on Work Participation. Rheumatol, 38, 1835–1843.

Boneva, L., Slyncheva, P., Bankova, S. (2008). Rukovodstvo po kineziterapii. Sofija: Medicina i fizkul'tura, 357 s. [Kinesitherapy Guide. Sofia: Medicine and Physical Education, 357 p.].

Busse, J. W., Kaur, J., Molion, B., Bhandari, M. (2009). Low intensity pulsed ultrasonography forfractures: systematic review of randomised controlled trials. BMJ, 338, bl 1.

Borchers, J. R., Pedroza, A., Kaeding, C. (2009). Activity level and graft type as risk factors foranterior cruciate ligament graft failure: a case-control study. Am J Sports Med, 37(12), 2362–2367.

Bourke, H. E., Salmon, L. J., Waller, A., Patterson, V., Pinczewski, L. A. (2012). Survival of theanterior cruciate ligament graft and the contralateral ACL at a minimum of 15 years. Am J Sports Med, 40(9), 1985–1992.

Palmer, M. L., Epler, M. (2016). Clinical Assessment Procedures in Physical Therapy. Philadelphia: Lippincott, 585 p.

Panya Kraitus, B., Ed. Dr. Pitisuk Kraitus. (2018). Physical Rehabilitation. Bangkok, Thailand: Mass&Media's Co. Ltd., 220 p.

Cheung, S. C., Allen, C. R., Gallo, R. A., Feeley, B. T. (2012). Patients' attitudes and factors in their selection of grafts for anterior cruciate ligament reconstruction. Knee, 19(1), 49–54.

Cyriax, J. (2018). Textbook of Orthopeadic Medicine: Diagnosis of Soft Tissue Lesions. 8th ed. London: Bailliere Tindall, 454 ð.

Dovgan' V, ., Temkin, E. B. (2009). Mehanoterapija. M.: Medicina 121, . [Dovgan, V. I., Temkin, E. B. Mechanotherapy. M.: Medicine, 121 p.].

Duquin, T. R., Wind, W. M., Fineberg, M. S., Smolinski, R. J., Buyea., C. M. (2009). Currenttrends in anterior cruciate ligament reconstruction. J Knee Surg, 22(1), 7–12.

Frobell, R. B., Roos, E. M., Roos, H. P., Ranstam, J., Lohmander, L. S. (2010). A randomizedtrial of treatment for acute anterior cruciate ligament tears. N Engl J Med, 363(4), 331–342.

Gianotti, S. M., Marshall, S. W., Hume, P. A., Bunt, L. (2009). Incidence of anterior cruciateligament injury and other knee ligament injuries: a national population-based study. J Sci Med Sport, 12(6), 622–627.

Ibrahim, S.A., Al-Kussary, I.M., Al-Misfer, A.R., Al-Mutairi, H.Q., Ghafar, S.A., El Noor, T.A.(2005). Clinical evaluation of arthroscopically assisted anterior cruciate ligament reconstruction: patellar tendon versus gracilis and semitendinosus autograft. Arthroscopy 21(4), 412–417.

Kalternborn, F. M. (2019). Manual Mobilization of the Joints, Volum 1: The Extremities. 5th ed. Minneapolis: OPTP , 287 p.

Kravchenko, B. M. (2018). Sistema integrativnoj kineziterapii: suchasnyj metod fizychnoi reabilitac³i pri zahvorjuvannjah hrebta ta suglobiv. Kyiv: Znannja Ukrainy, 335 s. [System of integrative kinesitherapy: a modern method of physical rehabilitation in diseases of the spine and joints. Kyiv: Knowledge of Ukraine, 335 p.]

Lee, H.-M., Cheng, C.-K., Liau, J.-J. (2009) Correlation between proprioception, muscle strength,knee laxity, and dynamic standing balance in patients with chronic anterior cruciate ligament deficiency. The Knee, 16, 387–391.

Moksnes, H., Engebretsen, L., Risberg, M. A. (2012). The current evidence for treatment of ACLinjuries in children is low: a systematic review. J Bone Joint Surg Am, 94(12), 1112–1119.

O'Sullivan, S., Schmitz, T. (2015). Physical Rehabilitation: Assessment and Treatment. 4th ed. Philadelphia: F.A. Davis, 787 p.

Popov, S. N. (2013). Proprioceptivnye i pliometricheskie uprazhnenija v reabilitacii sportsmenov posle rekonstrukcii perednej krestoobraznoj svjazki. Doktor.Ru. [Proprioceptive and plyometric exercises in the rehabilitation of athletes after reconstruction of the anterior cruciate ligament. Doctor.Ru], 88(10), 31–36.

"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліо­теки ім. В.І. Вернадського.