Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Вивчення особливостей коморбідної патології у хворих на епілепсію представляє особливий інтерес через високу поширеність цієї патології та значний вплив на якість життя пацієнтів та їх соціальну адаптацію.
Мета. Метою дослідження було виявлення різнобічних когнітивних порушень і афективних розладів при епілепсії, а також вивчення результатів когнітивних тренувань і псіхоедукаціі.
Матеріали та методи. Проведено теоретичний аналіз сучасних наукових досліджень у галузі когнітивних та афективних порушень при епілепсії. Ми вивчали особливості клінічних та психопатологічних проявів у пацієнтів, які страждають на епілепсію. Дослідження охопило 146 пацієнтів з епілепсією (85 чоловіків та 61 жінка), які отримували стаціонарну допомогу. Були використані наступні психодіагностичні методики: тест MOCA, Торонтська когнітивна шкала (TorCA), Mini Mult тест, тест Мюнстерберга, шкала якості життя, шкала депресії та тривоги Гамільтона.
Результати. У цій публікації представлені результати дослідження когнітивних і афективних розладів, якості життя пацієнтів, які страждають на епілепсію, а також результати когнітивних тренувань і психоедукаціі в режимі онлайн. Ми виявили зниження когнітивних функцій у 88% хворих на епілепсію і поліпшення когнітивних функцій методами немедикаментозної корекції.
Висновки. Афективні та когнітивні розлади істотно впливають на якість життя пацієнтів з епілепсією, їх працездатність і соціалізацію. Проведене дослідження показало, що в порівнянні з контрольною групою здорових людей у пацієнтів з епілепсією відзначалося поліпшення когнітивних функцій, тривожних і депресивних розладів. Когнітивний онлайн-тренінг виявився ефективним для хворих на епілепсію.
Посилання
Sen, A., Capelli, V., & Husain, M. (2018). Cognition and dementia in older patients with epilepsy. Brain, 141(6), 1592–1608. doi: 10.1093/brain/awy022
Helmstaedter, С. (2013). The impact of epilepsy cognitive function. J Neurol Neurosurg Psychiatry, 84, 5-15. doi: 10.1136/jnnp-2013-306103.14
Martsenkovskiy I. A., & Martsenkovskaya, I. I. (2015). Rasstroystva psikhiki i povedeniya pri epilepsiyakh: klinicheskaya tipologiya i terapevticheskie strategii [Mental and behavioral disorders in epilepsy: clinical typology and therapeutic strategies]. NeuroNEWS, 8, 21-33.
Gaitatzis, A., Trimble, M. R., & Sander, J. W. (2004). The psychiatric comorbidity of epilepsy. Acta Neurol Scand, 110(4), 207-220. doi: 10.1111/j.1600-0404.2004.00324.x
Gandy, M., Karin, E., Fogliati, V. J., McDonald, S., Titov, N., & Dear, B. F. (2016). A Feasibility Trial of an Internet-Delivered and Transdiagnostic Cognitive Behavioral Therapy Treatment Program for Anxiety, Depression, and Disability Among Adults With Epilepsy. Epilepsia, 57(11), 1887–1896. doi: 10.1111/epi.13569
Mula, M., & Trimble, M. R. (2009). Antiepileptic drug-induced cognitive adverse effects: potential mechanisms and contributing factors. CNS Drugs, 23(2), 121–137. doi: 10.2165/00023210-200923020-00003
Dodrill, C. В. (1986). Correlates of generalized tonic–clonic seizures with intellectual, neuropsychological, emotional and social function in patients with epilepsy. Epilepsia, 27(4), 399-411. doi: 10.1111/j.1528-1157.1986.tb03559.x
Aldenkamp, A. P., & Bodde, N. (2005). Behaviour, cognition and epilepsy. Acta Neurol Scand Suppl, 112(s182), 19-25. doi: 10.1111/j.1600-0404.2005.00523.x
Millan, M. J., Agid, Y., Brune, M, Bullmore, E. T., Carter, C. S., Clayton, N. S., … & Young L. J. (2012). Cognitive dysfunction in psychiatric disorders: characteristics, causes and the quest for improved therapy. Nat Rev Drug Discov, 11(2)2, 141-168. doi: 10.1038/nrd3628
Kanner, A. M., Wuu, J., Faught, E., Tatum, W. O. 4th, Fix, A., & French, J. A. (2003). A past psychiatric history may be a risk factor for topiramate-related psychiatric and cognitive adverse events. Epilepsy Behav, 4(5), 548–552. doi: 10.1016/j.yebeh.2003.07.007
Unterberger, I., Zamarian, L., Prieschl, M., Bergmann, M., Walser, G., Luef, G., … & Delazer, M. (2018). Risky Decision Making in Juvenile Myoclonic Epilepsy. Front Neurol, 9, 195. doi: 10.3389/fneur.2018.00195
Osler, M., Mortensen, E. L., Christensen, K., & Christensen, G. T. (2018). A bidirectional association between cognitive ability in young adulthood and epilepsy: a population-based cohort study. Int J Epidemiol, 47(4), 1151-1158. doi: 10.1093/ije/dyy018
Strelnikova, I.N., & Polyakova, A.V. (2012). Struktura depressivnykh rasstroystv u bol'nykh epilepsiey [The structure of depressive disorders in patients with epilepsy]. Ukrajnskij visnyk psyhonevrologij, 20(3), 226.
Holmes, G. L. (2015). Cognitive impairment in epilepsy: the role of network abnormalities. Epileptic Disord, 17(2), 101-116. doi: 10.1684/epd.2015.0739
Wilson, R. S., Scherr, P. A., Schneider, J. A., Tang, Y., & Bennett, D. A. (2007). Relation of cognitive activity to risk of developing Alzheimer disease. Neurology, 69(20), 1911–1920. doi: 10.1212/01.wnl.0000271087.67782.cb
Kolb, B., & Gibb, R. (2008). Principles of neuroplasticity and behavior. In: D. Stuss, G. Winocur, I. Robertson. Cognitive neurorehabilitation: Evidence and Application. Cambridge University Press, 6–21. doi: 10.1017/CBO9781316529898.003
Naumenkо, А. А., Gromova, D. О., & Preobrazhenkaya, I. S. (2017). Kognitivnyy trening i reabilitatsiya patsientov s kognitivnymi narusheniyami [Cognitive Training and Rehabilitation of Patients with Cognitive Impairments]. Doctor Ru, 11, 31-38.
Rodakowski, J., Saghafi, E., Butters, M. A., & Skidmore, E. R. (2015). Nonpharmacological interventions for adults with mild cognitive impairment and early stage dementia: An updated scoping review. Mol. Aspects Med, 43-44, 38-53. doi: 10.1016/j.mam.2015.06.003.
Matsuoka, H., Nakamura, M., Ohno, T., Shimabukuro, J., Suzuki, T., Numachi, Y., & Awata, S. (2005). The role of cognitive-motor function in precipitation and inhibition of epileptic seizures. Epilepsia, 46(Suppl 1), 17-20. doi: 10.1111/j.0013-9580.2005.461006.x
Pakpour, A. H., Gholami, M., Esmaeili, R., Naghibi, S. A., Updegraff, J. A., Molloy, G. J., & Dombrowski, S. U. (2015). A randomized controlled multimodal behavioral intervention trial for improving antiepileptic drug adherence. Epilepsy Behav, 52(Pt A), 133-142. doi: 10.1016/j.yebeh.2015.08.036.
Tan, S. Y., & Bruni, J. (1986). Cognitive-behavior therapy with adult patients with epilepsy: a controlled outcome study. Epilepsia, 27(3), 225-233. doi: 10.1111/j.1528-1157.1986.tb03533.x
Carson, N., Leach, L., & Murphy, K. J. (2018). A re-examination of Montreal Cognitive Assessment (MoCA) cutoff scores. Int J Geriatr Psychiatry, 33(2), 379-388. doi: 10.1002/gps.4756.
Ciesielska N, Sokołowski R, Mazur E, Podhorecka M, Polak-Szabela A, & Kędziora-Kornatowska K. (2016). Is the Montreal Cognitive Assessment (MoCA) test better suited than the Mini-Mental State Examination (MMSE) in mild cognitive impairment (MCI) detection among people aged over 60? Meta-analysis. Psychiatr Pol, 50(5), 1039-1052. doi: 10.12740/PP/45368.
Nasreddine, Z. S., Phillips, N. A., Bedirian, V., Charbonneau, S., Whitehead, V., Collin, I., … & Chertkow H. (2005). The Montreal Cognitive Assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment. J Am Geriatr Soc, 53(4), 695-699. doi: 10.1111/j.1532-5415.2005.53221.x
Poythress, N. G., & Blaney, P. H. (1978). The validity of MMPI interpretations based on the Minimult and the FAM. J Pers Assess, 42(2), 143-147. doi: 10.1207/s15327752jpa4202_5
Obeid, S., Hallit, C. E., Haddad, C., Hany, Z., & Hallit, S. (2018). Validation of the Hamilton Depression Rating Scale (HDRS) and sociodemographic factors associated with Lebanese depressed patients. Encephale, 44(5), 397-402. doi: 10.1016/j.encep.2017.10.010
Williams, J. B. (1988). A structured interview guide for the Hamilton Depression Rating Scale. Arch Gen Psychiatry, 45(8), 742-747. doi: 10.1001/archpsyc.1988.01800320058007
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.