Ключові слова
Як цитувати
Анотація
В огляді викладено сучасний погляд на особливості перебігу та лікування гострого панкреатиту, що грунтується на каскаді патофізіологічних механізмів розвитку даного захворювання. Розглянуто ряд концепцій розвитку та перебігу гострого панкреатиту на основі рандомізованих проспективних та ретроспективних досліджень, присвячених даній проблемі. Приділено увагу механізмам розвитку поліорганної дисфункції при гострому панкреатиті. Відповідно до викладеного вище, було освітлено основні позиції лікувальних заходів при гострому панкреатиті, які базуються на засадах тактики «step-up approach». Серед них акцентовано увагу на особливостях консервативної лікувальної програми, мінімально-інвазивних оперативних втручань, а також веденні післяопераційного періоду пацієнтів. Мініінвазивні оперативні втручання здійснюють основні задачі оперативого лікування при гострому панкреатиті, проте значно зменшують операційну травму, порівняно із «відкритими» методами. Адекватне ведення післяопераційного періоду пацієнтів здійснюється шляхом реалізації протоколів «fast-track surgery».
Посилання
Goodchild G., et al. (2009). Review Practical guide to the management of acute pancreatitis. Frontline Gastroenterology. 10. P. 292-299 DOI: 10.1136/flgastro-2018-101102
Gurusamy K.S., Belgaumkar A.P. et al. (2016). Interventions for necrotising pancreatitis (review). Cochrane Database of Systematic Reviews. Issue 4. Art. No.: CD011383. 83 p. DOI: 10.1002/14651858.CD011383.pub2.
Xiao AY, Tan ML, Wu LM, et al. (2016). Global incidence and mortality of pancreatic diseases: a systematic review, meta-analysis, and meta-regression of population-based cohort studies. Lancet Gastroenterol Hepatology. 1(1). P. 45–55. [PubMed: 28404111]
Pramod K. Garg, Vijay P. Singh. (2019). Organ Failure due to Systemic Injury in Acute Pancreatitis. Gastroenterology. Author manuscript. 156(7). P. 2008–2023. doi:10.1053/j.gastro.2018.12.041.
Leppaniemi Ari et al. (2019). 2019 WSES guideliners for the management of severe acute pancreatitis. World Journal of Emergency Surgery. 14:27. 20 p. https://doi.org/10.1186/s13017-019-0247-0
Working Group IAP/APA Acute Pancreatitis Guidelines. IAP/APA evidence-based guidelines for the management of acute pancreatitis. (2013). Pancreatology. 13. 15 p. http://dx.doi.org/10.1016/j.pan.2013.07.063
Peter A. Banks, Thomas L. Bollen et al. (2013). Classification of acute pancreatitis – 2012: revision of the Atlanta classification and definitions by international consensus. Pancreas. 62: P.102-111. DOI 10.1136/gutjnl-2012-302779
Hamada S, Masamune A, Kikuta K, et al. (2014). Nationwide epidemiological survey of acute pancreatitis in Japan. Pancreas. 43:1244–8. [PubMed: 25084001]
Kamal A, Sinha A, Hutfless SM, et al. (2017). Hospital admission volume does not impact the in-hospital mortality of acute pancreatitis. HPB (Oxford). 19:21–28. [PubMed: 27887788]
Padhan RK, Jain S, Agarwal S, et al. (2018). Primary and Secondary Organ Failures Cause Mortality Differentially in Acute Pancreatitis and Should be Distinguished. Pancreas. 47:302–307. [PubMed: 29401171].
Schepers NJ, Bakker OJ, Besselink MG, et al. (2018). Impact of characteristics of organ failure and infected necrosis on mortality in necrotising pancreatitis. 68(6): 1044-1051. doi: 10.1136/gutjnl-2017-314657.
de-Madaria E, Martinez J, Sempere L, et al. (2008). Cytokine genotypes in acute pancreatitis: association with etiology, severity, and cytokine levels in blood. Pancreas. 37:295–301. [PubMed: 18815552]
Bishehsari F, Sharma A, Stello K, et al. (2012). TNF-alpha gene (TNFA) variants increase risk for multi- organ dysfunction syndrome (MODS) in acute pancreatitis. Pancreatology. 12:113–8. [PubMed: 22487520].
Yang Z, Qi X, Wu Q, et al. (2012). Lack of association between TNF-alpha gene promoter polymorphisms and pancreatitis: a meta-analysis. 503:229–34. [PubMed: 22579868]
Reintam A, Parm P, Kitus R, Starkopf J, Kern H. (2008). Gastrointestinal failure score in critically ill patients: a prospective observational study. Crit Care 2008; 12(4):R90. doi: 10.1186/cc6958
Blaser A, Malbrain M, Starkopf J, Fruhwald Jakob S, De Waele J, Braun J, et al. (2012). Gastrointestinal function in intensive care patients: Terminology, definitions and management Recommendations of the ESICM Working Group on Abdominal Problems. Intensive Care Med. 38:384-94. doi: 10.1007/s00134-011-2459-y
Hiroyuki Funaoka 1, Tatsuo Kanda, Hiroshi Fujii (2010). Intestinal fatty acid-binding protein (I-FABP) as a new biomarker for intestinal diseases. Review. 2010 Feb;58(2):162-8. PMID: 20229815
Li H, Chen Y, Huo F, Wang Y, Zhang D. (2017). Association between acute gastrointestinal injury and biomarkers of intestinal barrier function in critically ill patients. ВМС Gastroenterology. 17:45 doi: 10.1186/sl2876-017-0603-z
Piton G, Belon F, Cypriani B, Regnard J,Puyraveau M, Manzon C, et al. (2013). Enterocyte damage in critically ill patients isassociated with shock condition and 28-day mortality. Crit Care Med. 2013 Sep; 41(9):2169-76. doi: 10.1097/CCM.0b013e31828c26b5
Uzun O, Turkmen S, Eryigit U et al. (2014). Can Intestinal Fatty Acid Binding Protein (I-FABP) Be A Marker in the Diagnosis of Abdominal Pathology? Turkish J Emerg Med. 14(3): 99-103. https://doi.org/10.5505/1304.7361.2014.15679; PMid:27355087 PMCid:PMC4909954
Voth, M., Lustenberger, T., Relja, B. et al. (2019). Is I-FABP not only a marker for the detection abdominal injury but also of hemorrhagic shock in severely injured trauma patients?. World J Emerg Surg 14, 49. https://doi.org/10.1186/s13017-019-0267-9
Darrivere L., Lapidus N., Colignon N. et al. (2018). Minimally invasive drainage in critically ill patients with severe necrotizing pancreatitis is associated with better outcomes: an observational study. Critical Care 2018. 22: 321. P. 299-321.
Sion M.K., Davis K.A. (2019). Step-up approach for the management of pancreatic necrosis: a review of the literature. Trauma Surgery & Acute Care Open. 4:e000308. 5 p. DOI:10.1136/tsaco-2019-000308
Yip H.C, Teoh A.Y.B. (2017). Endoscopic management of peripancreatic fluid collections. Gut and Liver, Published online. Sep 15; 11(5):604-611. https://doi.org/10.5009/gnl16178. May 12.
Haas B, Nathens A.B. (2010). Surgical indications in acute pancreatitis. Current Opinion in Critical Care. 16(2). Р. 153–158.
Hollemans A et al. (2016). Predicting success of catheter drainage in infected necrotizing pancreatitis. Ann Surg. 263(4). Р. 787–792. doi: 10.1097/SLA.0000000000001203.
Lichi K et al. (2016). Percutaneous Catheter Drainage in Infected Pancreatitis Necrosis: a Systematic Review. Indian J Surg. 78(3). Р. 221–228. doi: 10.1007/s12262-016-1495-9
Mittu J. M. (2014). Laparoscopic necrosectomy in acute necrotizing pancreatitis: Our experience. J Minim Access Surg. 10(3). Р. 126–131. doi: 10.4103/0972-9941.134875.
Dua M. M et al. (2015). Surgical Strategies for the Management of Necrotizing Pancreatitis. J Pancreas. 16(6). Р. 547–558. doi: 10.3748/wjg.v7.i4.476
Pedro S-V, Ana MA, Miguel C-B, António G, Maria FB, José GT. (2019). Murine Models of Acute Pancreatitis: A Critical Appraisal of Clinical Relevance. Int J Mol Sci. Jun; 20(11): 2794. Published online 2019 Jun 7. doi: 10.3390/ijms20112794 PMCID:PMC6600324
Porcu M, Solinas C, Migali C, Battaglia A et al. (2020). Immune Checkpoint Inhibitor-Induced Pancreatic Injury: Imaging Findings and Literature Review. Target Oncol. 2020 Feb; 15(1):25-35. doi: 10.1007/s11523-019-00694-w.PMID: 31925647 Review.
Rompianesi G, Hann A, Komolafe O, Pereira SP, Davidson BR, Gurusamy KS. (2017). Serum amylase and lipase and urinary trypsinogen and amylase for diagnosis of acute pancreatitis. Cochrane Database Syst Rev. 2017 Apr 21;4(4):CD012010. doi: 10.1002/14651858.CD012010.pub2.PMID: 28431198 Free PMC article. Review.
Sorrentino L, Chiara O, Mutignani M, et al. (2017). Combined totally mini-invasive approach in necrotizing pancreatitis: a case report and systematic literature review. World J Emerg Surg. 2017 Mar 16;12:16. doi: 10.1186/s13017-017-0126-5. eCollection 2017.PMID: 28331537
Tawfik K, Anas K, Mahmud M, Amir M, Wisam S. (2020). Bedside score predicting retained common bile duct stone in acute biliary pancreatitis. World J Clin Cases. 2020 Apr 26; 8(8): 1414–1423. Published online 2020 Apr 26. doi: 10.12998/wjcc.v8.i8.1414. PMCID:PMC7190963
Tonolini M, Di Pietro S. (2019). Diffusion-weighted MRI: new paradigm for the diagnosis of interstitial oedematous pancreatitis. Gland Surg. 2019 Apr;8(2):197-206. doi: 10.21037/gs.2018.12.08.PMID: 31183329 Free PMC article.
Weihao K, Yuanyuan H, Huarui B, Wenlong Z, Xingyu W. (2020). Diagnostic Value of Neutrophil-Lymphocyte Ratio for Predicting the Severity of Acute Pancreatitis: A Meta-Analysis. Dis Markers. 9731854. Published online 2020 Apr 27. doi: 10.1155/2020/9731854 PMCID: PMC7232731
Xu B, Bai B, Sha S, Yu P, et al. (2014). Interleukin-1β induces autophagy by affecting calcium homeostasis and trypsinogen activation in pancreatic acinar cells. Int J Clin Exp Pathol. 7:3620–3631.
Xuehua P, Baohai L, Xiaodan S, Shuangdi L et al. (2020). Picroside II Improves Severe Acute Pancreatitis-Induced Intestinal Barrier Injury by Inactivating Oxidative and Inflammatory TLR4-Dependent PI3K/AKT/NF-κB Signaling and Improving Gut Microbiota. Oxid Med Cell Longev. 2020: 3589497. Published online 2020 Apr12. doi: 10.1155/2020/3589497 PMCID: PMC7174951
Xu X, Ai F, Huang M. (2020). Deceased serum bilirubin and albumin levels in the assessment of severity and mortality in patients with acute pancreatitis. Int J Med Sci. 2020 Sep 23;17(17):2685-2695. doi: 10.7150/ijms.49606. eCollection 2020.PMID: 33162796 Free PMC article.
Yasmine HH, Ahmed OH, Abd-Elrahman MM, Joseph RA, Yasser AO. (2020). Adherence to the evidence-based guidelines in the management of acute biliary pancreatitis: A case series. Int J Surg Case Rep. 77: 906–914. Published online 2020 Dec. 2. doi: 10.1016/j.ijscr.2020.11.135 Correction in: Int J Surg Case Rep. 2021 Jan; 78: 417. PMCID:PMC7749290
Zhi Z, Yi-Xuan D, Yuan-Xu Q, Feng C, Fei L. (2021). A narrative review of acute pancreatitis and its diagnosis, pathogenetic mechanism, and management. Ann Transl Med. 2021 Jan; 9(1): 69. doi: 10.21037/atm-20-4802 PMCID:PMC7859757
Osuka A, Kusuki H, Matsuura H, Shimizu K et al. (2017). Acute intestinal damage following severe burn correlates with the development of multiple organ dysfunction syndrome: A prospective cohort study. 2017 Jun; 43(4):824-829. doi: 10.1016/j.burns.2016.10.015. Epub 2016 Dec 28.PMID: 28040364
Michał Ż, Georg B, Julia M. (2019). Risk Stratification and Early Conservative Treatment of Acute Pancreatitis. Visc Med. 2019 Apr; 35(2): 82–89. Published online 2019 Mar.25. doi: 10.1159/000497290 PMCID:PMC6514505
Lingling J, Hao C, Jun Y, Xin F et al. (2020). Combinatory antibiotic treatment protects against experimental acute pancreatitis by suppressing gut bacterial translocation to pancreas and inhibiting NLRP3 inflammasome pathway. Innate Immun. 2020 Jan; 26(1): 48–61. Published online 2019 Oct 15. doi: 10.1177/1753425919881502 PMCID: PMC6974879
Heckler M., Hackert Th., Hu K. et al. (2020). Severe acute pancreatitis: surgical indications and treatment (review). Langenbecks Arch. Surg. Sep.10. 2020. doi: 10.1007/s00423-020-01944-6. PMID: 32910276.
Amas Gómez L, Zubia Olaskoaga F. (2019). Results of the modification of an acute pancreatitis management protocol in Intensive Care medicine. Med Intensiva. 2019 Dec;43(9):546-555.
Adarsh PS, Moustafa MM, Simon RB. (2018). Acute pancreatitis: current perspectives on diagnosis and management. J Inflamm Res. 11: 77–85. Published online 2018 Mar 9. doi: 10.2147/JIR.S135751 PMCID: PMC5849938
Fonseca Sepúlveda EV, Guerrero-Lozano R. (2019). Acute pancreatitis and recurrent acute pancreatitis: an exploration of clinical and etiologic factors and outcomes. J Pediatr (Rio J). 2019 Nov - Dec; 95(6):713-719.
Linlin C, Huidan D, Hengmin C, Jing F. Et al. (2018). Inflammatory responses and inflammation-associated diseases in organs. Oncotarget. 2018 Jan 23; 9(6): 7204–7218. Published online 2017 Dec 14. doi: 10.18632/oncotarget.23208 PMCID:PMC5805548
Kehlet H., Wilmore D.W. (2005). Fast-track surgery. Section of Surgical Pathophysiology, The Juliane Marie Centre 4074, Rigshospitalet, DK-2100 Copenhagen, Denmark. P. 3-4. DOI:10.1002/bjs.4841
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.