Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою дослідження була оптимізація прогнозування та ранньої діагностики затримки росту плода у жінок із плацентарною дисфункцією шляхом обґрунтування та розроблення персоніфікованого діагностичного алгоритму.
Матеріал і методи. Проведено проспективне обстеження 100 вагітних жінок, які були розподілені на основну групу (вагітні із плацентарною дисфункцією) (n=70) та групу контролю (n=30). Основна група була розподілена на підгрупи вагітних із плацентарною дисфункцією та затримкою росту плода (n=40) та вагітних із плацентарною дисфункцією без затримки росту плода (n=30). Контрольну групу складали 30 вагітних із фізіологічним перебігом гестації. Поряд зі збором анамнестичних відомостей, акушерським та загально-клінічним обстеженням робили дослідження показників ендотелій-залежної вазодилятації, сироваткових концентрацій розчинних форм судинних та тромбоцитарно-ендотеліальних молекул клітинної адгезії 1 , показників атромбогенності судинної стінки, судинно-ендотеліального фактора росту, допплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового-кровообігу, патоморфологічне та гістометричне дослідження плаценти.
Результати. На підставі отриманих клініко-морфологічних та ендотеліотропних критеріїв розроблено та впроваджено персоніфікований клінічний алгоритм ведення вагітних із плацентарною дисфункцією.
Висновки. Під час аналізу результатів вагітності у проведеному проспективному клінічному дослідженні доведено, що, завдяки запропонованому алгоритму персоніфікації ризику розвитку перинатальної патології, вдалося не тільки уникнути випадків антенатальної смертності, а й попередити інтранатальні та ранні неонатальні втрати у пацієнток із плацентарною дисфункцією й затримкою росту плода.
Посилання
Borzenko I. B. Prediction and early diagnosis of fetal growth retardation in pregnant women with placental dysfunction. – Qualifying scientific paper, manuscript. – Kharkiv National Medical University. – Kharkiv, 2020 – 208 p.
Costa M.A. The endocrine function of human placenta: an overview. 2016. Reproductive BioMedicine Online 32 14–43.
Figueras F, Gratacos E. An integrated approach to fetal growth restriction. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol 2017;38:48e58.
Melnik J.M., Shlyahtina A.A. Early predictors of placental dysfunction. Health of women 2016, 8,25-28.
Tomimatsu T., Mimura K., Endo M., Kumasawa K., Kimura T. Pathophysiology of preeclampsia: an angiogenic imbalance and long-lasting systemic vascular dysfunction. Hypertension Research. 2017;40(4):305–310.
Ali, S. M., & Khalil, R. A. Genetic, immune and vasoactive factors in the vascular dysfunction associated with hypertension in pregnancy. 2015. Expert Opinion on Therapeutic Targets, 19, 1495–1515.
Anderson NH, Sadler LC, McKinlay CJD, McCowan LME. INTERGROWTH-21st vs customized birthweight standards for identification of perinatal mortality and morbidity. Am J Obstet Gynecol 2016;214. 509.e1e7.
Burton GJ, Jauniaux E. Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. Am J Obstetr Gynecol. 2018;218:S745–61.
Flenady V, Wojcieszek AM, Middleton P, et al. Stillbirths: recall to action in high-income countries. Lancet 2016;387:691e702.
Lewis AJ, Austin E, Galbally M. Prenatal maternal mental health and fetal growth restriction: a systematic review. J Dev Origins Health Dis. 2016;17:1–13.
Menendez-Castro C, Rascher W, Hartner A. Intrauterine growth restriction - impact on cardiovascular diseases later in life. Mol Cell Pediatr. 2018;5:4.
Korzeniewski SJ, Romero R, Chaiworapongsa T, et al. Maternal plasma angiogenic index-1 (placental growth factor/soluble vascular endothelial growth factor receptor-1) is a biomarker for the burden of placental lesions consistent with uteroplacental underperfusion: a longitudinal caseecohort study. Am J Obstet Gynecol 2016;214. 629.e1e629.e17.
Labarrere, C.A., Dicarlo, H.L., Bammerlin, E. et al, Failure of physiologic transformation of spiral arteries, endothelial and trophoblast cell activation, and acute atherosis in the basal plate of the placenta. Am J Obstet Gynecol. 2017;216:287.e1–287.e16.
Salavati N, Smies M, Ganzevoort W, Charles AK, Erwich JJ, Plösch T and Gordijn SJ. The Possible Role of Placental Morphometry in the Detection of Fetal Growth Restriction. Front. Physiol. 2019. 9:1884.
Rabinovich A, Tsemach T, Novack L, et al. Late preterm and early term: when to induce a growth restricted fetus? A population-based study. J Matern Fetal Neonatal Med 2017 Mar 22:1e7.
Gaccioli, F., Lager, S. Placental nutrient transport and intrauterine growth restriction. Front Physiol. 2016;7:40.
Sharma et al. Intrauterine growth restriction: antenatal and postnatal aspects. Clinical Medicine Insights: Pediatrics 2016:10 67–83.
Baschat AA. Planning management and delivery of the growth-restricted fetus. Best Pract Res Clin Obstetr Gynaecol. 2018;49:53–65.
Cuckle H, Maymon R. Development of prenatal screening e a historical overview. Semin Perinatol 2016;40:12e22.
Eloundou SN, Lee J, Wu D, Lei J, Feller MC, Ozen M, et al. Placental malperfusion in response to intrauterine inflammation and its connection to fetal sequelae. PLoS ONE 2019;14(4): e0214951
Ernst SA, Brand T, Reeske A, Spallek J, Petersen K, Zeeb H. Care-related and maternal risk factors associated with the antenatal nondetection of intrauterine growth restriction: a case-control study from Bremen, Germany. BioMed Res Int. 2017;2017:1746146.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.