Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Метою дослідження була оптимізація прогнозування та ранньої діагностики затримки росту плода у жінок із плацентарною дисфункцією шляхом обґрунтування та розроблення персоніфікованого діагностичного алгоритму.
Матеріал і методи. Проведено проспективне обстеження 100 вагітних жінок, які були розподілені на основну групу (вагітні із плацентарною дисфункцією) (n=70) та групу контролю (n=30). Основна група була розподілена на підгрупи вагітних із плацентарною дисфункцією та затримкою росту плода (n=40) та вагітних із плацентарною дисфункцією без затримки росту плода (n=30). Контрольну групу складали 30 вагітних із фізіологічним перебігом гестації. Поряд зі збором анамнестичних відомостей, акушерським та загально-клінічним обстеженням робили дослідження показників ендотелій-залежної вазодилятації, сироваткових концентрацій розчинних форм судинних та тромбоцитарно-ендотеліальних молекул клітинної адгезії 1 , показників атромбогенності судинної стінки, судинно-ендотеліального фактора росту, допплерометричне дослідження матково-плацентарно-плодового-кровообігу, патоморфологічне та гістометричне дослідження плаценти.
Результати. На підставі отриманих клініко-морфологічних та ендотеліотропних критеріїв розроблено та впроваджено персоніфікований клінічний алгоритм ведення вагітних із плацентарною дисфункцією.
Висновки. Під час аналізу результатів вагітності у проведеному проспективному клінічному дослідженні доведено, що, завдяки запропонованому алгоритму персоніфікації ризику розвитку перинатальної патології, вдалося не тільки уникнути випадків антенатальної смертності, а й попередити інтранатальні та ранні неонатальні втрати у пацієнток із плацентарною дисфункцією й затримкою росту плода.
Посилання
Borzenko I. B. Prediction and early diagnosis of fetal growth retardation in pregnant women with placental dysfunction. – Qualifying scientific paper, manuscript. – Kharkiv National Medical University. – Kharkiv, 2020 – 208 p.
Costa M.A. The endocrine function of human placenta: an overview. 2016. Reproductive BioMedicine Online 32 14–43.
Figueras F, Gratacos E. An integrated approach to fetal growth restriction. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol 2017;38:48e58.
Melnik J.M., Shlyahtina A.A. Early predictors of placental dysfunction. Health of women 2016, 8,25-28.
Tomimatsu T., Mimura K., Endo M., Kumasawa K., Kimura T. Pathophysiology of preeclampsia: an angiogenic imbalance and long-lasting systemic vascular dysfunction. Hypertension Research. 2017;40(4):305–310.
Ali, S. M., & Khalil, R. A. Genetic, immune and vasoactive factors in the vascular dysfunction associated with hypertension in pregnancy. 2015. Expert Opinion on Therapeutic Targets, 19, 1495–1515.
Anderson NH, Sadler LC, McKinlay CJD, McCowan LME. INTERGROWTH-21st vs customized birthweight standards for identification of perinatal mortality and morbidity. Am J Obstet Gynecol 2016;214. 509.e1e7.
Burton GJ, Jauniaux E. Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. Am J Obstetr Gynecol. 2018;218:S745–61.
Flenady V, Wojcieszek AM, Middleton P, et al. Stillbirths: recall to action in high-income countries. Lancet 2016;387:691e702.
Lewis AJ, Austin E, Galbally M. Prenatal maternal mental health and fetal growth restriction: a systematic review. J Dev Origins Health Dis. 2016;17:1–13.
Menendez-Castro C, Rascher W, Hartner A. Intrauterine growth restriction - impact on cardiovascular diseases later in life. Mol Cell Pediatr. 2018;5:4.
Korzeniewski SJ, Romero R, Chaiworapongsa T, et al. Maternal plasma angiogenic index-1 (placental growth factor/soluble vascular endothelial growth factor receptor-1) is a biomarker for the burden of placental lesions consistent with uteroplacental underperfusion: a longitudinal caseecohort study. Am J Obstet Gynecol 2016;214. 629.e1e629.e17.
Labarrere, C.A., Dicarlo, H.L., Bammerlin, E. et al, Failure of physiologic transformation of spiral arteries, endothelial and trophoblast cell activation, and acute atherosis in the basal plate of the placenta. Am J Obstet Gynecol. 2017;216:287.e1–287.e16.
Salavati N, Smies M, Ganzevoort W, Charles AK, Erwich JJ, Plösch T and Gordijn SJ. The Possible Role of Placental Morphometry in the Detection of Fetal Growth Restriction. Front. Physiol. 2019. 9:1884.
Rabinovich A, Tsemach T, Novack L, et al. Late preterm and early term: when to induce a growth restricted fetus? A population-based study. J Matern Fetal Neonatal Med 2017 Mar 22:1e7.
Gaccioli, F., Lager, S. Placental nutrient transport and intrauterine growth restriction. Front Physiol. 2016;7:40.
Sharma et al. Intrauterine growth restriction: antenatal and postnatal aspects. Clinical Medicine Insights: Pediatrics 2016:10 67–83.
Baschat AA. Planning management and delivery of the growth-restricted fetus. Best Pract Res Clin Obstetr Gynaecol. 2018;49:53–65.
Cuckle H, Maymon R. Development of prenatal screening e a historical overview. Semin Perinatol 2016;40:12e22.
Eloundou SN, Lee J, Wu D, Lei J, Feller MC, Ozen M, et al. Placental malperfusion in response to intrauterine inflammation and its connection to fetal sequelae. PLoS ONE 2019;14(4): e0214951
Ernst SA, Brand T, Reeske A, Spallek J, Petersen K, Zeeb H. Care-related and maternal risk factors associated with the antenatal nondetection of intrauterine growth restriction: a case-control study from Bremen, Germany. BioMed Res Int. 2017;2017:1746146.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.