Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Передумови. Переломи кісток лицьового скелета, зокрема середньої зони обличчя, є однією з частих причин звернення пацієнтів в щелепно-лицьові стаціонари, не тільки в Україні, але і країнах зарубіжжя. Поряд з більш сучасними технологіями лікування (остеосинтез з використанням титанових міні-пластин та міні-сіток для фіксування відламків кісток) використовуються методи репозиції відламків з подальшою тампонадою верхньощелепної пазухи за допомогою йодоформного тампону та без тампонади та фіксації відламків. Певна група хворих лікується консервативно, що пов’язане з їх небажанням хірургічних утручань, мінімальним зміщенням уламків або з мінімальними косметичними та функціональними порушеннями.
Мета дослідження. Порівняльна оцінка результатів лікування хворих з переломами середньої зони обличчя шляхом репозиції відламків вилично-орбітального комплексу без фіксації відламків та з подальшою їх фіксацією за допомогою тампонади верхньощелепної пазухи йодоформним тампоном.
Об'єкт та методи дослідження. Було проведено порівняння результатів лікування 70 хворих з переломами середньої зони обличчя, серед яких 13 хворих лікувалися методом репозиції відламків вилично-орбітального комплексу (ВОК) без фіксації та без тампонади ВЩП, 29 хворим проводилася репозиція відламків ВОК з подальшою фіксацією відламків за допомогою йодоформного тампона – проводилася тампонад верхньощелепної пазухи на ураженій стороні. Для порівняння було використано результати консервативного лікування 28 хворих з переломами середньої зони обличчя.
Результати. Встановлено, що достовірна (χ2=11,43; р<0,05) більшість хворих (64%) звернулася за лікуванням у термін 0-3 доби після одержання травми. У 83-89% хворих, яким було виконано репозицію відламків, були свіжі дрібноосколкові переломи. У достовірної (χ2=11,43; р<0,05) більшості з них одночасно спостерігалося 3-4 місця переломів кісток середньої зони обличчя, гемосинус різного ступеня та парестезія в підочній ділянці. У більшості хворих, яким було виконано репозицію уламків кісток з тампонадою та без неї (85% та 93% відповідно), остаточні зміщення знаходилися у інтервалі від 3,1 до 6 мм. У хворих, які лікувалися консервативно, у більшості випадків (93%) зміщення були більшими за 3,1 мм, що збереглося після лікування.
Висновки. У більшості хворих, які лікувалися досліджуваними методами, у віддалений термін збереглися зміщення уламків кісток, що мало функціональні та косметичні наслідки. У всіх досліджуваних групах з часом був досягнутий певний косметичний ефект, про що свідчить достовірне (χ2=160,9; р=0,00000) зменшення показника за візуально-аналоговою шкалою
Посилання
Gassner, R., Tuli, T., Hächl, O., Rudisch, A., & Ulmer, H. (2003). Cranio-maxillofacial trauma: a 10 year review of 9543 cases with 21 067 injuries. Journal of cranio-maxillofacial surgery, 31(1), 51-61. doi: 10.1016/s1010-5182(02)00168-3
Mast, G., Ehrenfeld, M., Cornelius, C. P., Litschel, R., & Tasman, A. J. (2015). Maxillofacial Fractures: Midface and Internal Orbit-Part I: Classification and Assessment. Facial Plastic Surgery, 31(04), 351-356. doi: 10.1055/s-0035-1563692
Li, H., Lu, R. J., Wu, P., Yuan, Y., Yang, S., Zhang, F. F., … Tan, Y. (2021). Numerical simulation and analysis of midfacial impacts and traumatic brain injuries. Annals of translational medicine, 9(6), 459. doi: 10.21037/atm-21-134
Dağaşan, V. Ç., Burdurlu, M. C., & Baysal, E. (2020). Diagnosis and management of midfacial fractures. In C. Evereklioğlu (Ed.), Academic Studies in Health Sciences – II (155-166). Ankara, Turkey: Gece Publishing.
Vrinceanu, D., Banica, B., & Dumitru, M. (2021). Diagnosis and Treatment of Midface Trauma in the Context of Polytrauma: Characteristics during COVID-19 Pandemic Conditions. In G. Tsoulfas (Ed.), Trauma and Emergency Surgery – The Role of Damage Control Surgery. Rijeka, Croatia: IntechOpen. doi:10.5772/intechopen.92862
Nazarevych, M. R., Ohonovskyi, R. Z., Melnychuk, Yu. M., Pohranychna, Kh. R., & Ilnytskyi, Ya. M. (2020). Rezul'taty doslidzhennja stresovyh reakcij u hvoryh iz pojednanoju travmoju seredn'oi' zony oblychchja pislja zastosuvannja kompleksnoi' pisljaoperacijnoi' reabilitacii' [Results of the stress reactions study in patients with combined injuries of the midface area after using of complex postoperative rehabilitation]. Klinichna stomatologija, (2), 43-51. doi: 10.11603/2311-9624.2020.2.11399
Brehlichuk, P. P. (2018). Analitychna ocinka chastoty vynyknennja travmatychnyh urazhen' shhelepno-lycevoi' diljanky v rezul'tati dorozhn'o-transportnyh prygod [Analytical estimation of the maxillo-facial trauma frequency after road traffic accidents]. Sudovo-medychna ekspertyza, (2), 106-112.
Shuminsky, E., & Kopchak, A. (2021). Shestyrichnyj analiz travmatychnyh poshkodzhen' cherepno-shhelepno-lycevoi' diljanky: zv’jazok shelepno-lycevoi' ta cherepno-mozkovoi' travm [Six-year analysis of traumatic injuries of the craniomaxillofacial area: relation between maxillofacial and traumatic brain injuries]. Suchasna stomatologija, (1), 56-60. doi: 10.33295/1992-576x-2021-1-56
Kaura, S., Kaur, P., Bahl, R., Bansal, S., & Sangha, P. (2018). Retrospective study of facial fractures. Annals of maxillofacial surgery, 8(1), 78-82. doi: 10.4103/ams.ams_73_17
Abhinav, R. P., Selvarasu, K., Maheswari, G. U., & Taltia, A. A. (2019). The patterns and etiology of maxillofacial trauma in South India. Annals of maxillofacial surgery, 9(1), 114-117. doi: 10.4103/ams.ams_233_18
Sheth, S., Sharma, A. S., Mehta, S. K., Kachwala, H., Parker, N., & Pandya, D. (2017). Knowledge, attitude, and practices of dental students toward human immunodeficiency virus/acquired immunodeficiency syndrome of AMC Dental College and Hospital, Ahmedabad, Gujarat: A cross-sectional study. Journal of International Oral Health, 9(6), 284-288.
Kühnel, T. S., & Reichert, T. E. (2015). Trauma of the midface. GMS current topics in otorhinolaryngology, head and neck surgery, 14, Doc06. doi: 10.3205/cto000121
Kim, R., Shokri, T., Wang, W., & Ducic, Y. (2021). Facial Protection to Prevent Facial Trauma and Allow for Optimal Protection after Facial Fracture Repair. Facial Plastic Surgery. doi: 10.1055/s-0041-1723006
Marimuthu, M., Andiappan, M., Wahab, A., Muthusekhar, M. R., Balakrishnan, A., & Shanmugam, S. (2018). Canonical Wnt pathway gene expression and their clinical correlation in oral squamous cell carcinoma. Indian Journal of Dental Research, 29(3), 291-297. doi: 10.4103/ijdr.IJDR_375_17
Shamanaeva, L., Diachkova, E., Petruk, P., Polyakov, K., Cherkesov, I., & Ivanov, S. (2020). Titanium Nickelide in Midface Fractures Treatment. Journal of functional biomaterials, 11(3), 52. doi: 10.3390/jfb11030052
Siauw, C., Syamsudin, E., & Ismiarto, Y. D. (2019). Ballooning technique for orbital floor fracture reduction in neglected midfacial fracture: a case report. Journal of Case Reports in Dental Medicine, 1(2), 43-48. doi: 10.20956/jcrdm.v1i2.88
Reiter, M. J., Schwope, R. B., & Theler, J. M. (2017). Postoperative CT of the Midfacial Skeleton After Trauma: Review of Normal Appearances and Common Complications. American Journal of Roentgenology, 209(4), W238-W248. doi: 10.2214/AJR.17.17875
Jo, E. J., Kim, J. H., & Yang, H. J. (2015). Inferior Blow-Out Fracture Reduction Using Two Urinary Balloon Catheters. Archives of craniofacial surgery, 16(3), 114-118. doi: 10.7181/acfs.2015.16.3.114
Hong, S. O., Lee, D. W., Lee, J. W., & Jung, J. H. (2013). Minimal invasive and cost-effective method in reduction of maxillofacial fracture by using a Foley catheter ballooning technique. Journal of Craniofacial Surgery, 24(6), e585-e588. doi: 10.1097/SCS.0b013e31829ad3c3
Dong, Z., Li, Q., Bai, S., & Zhang, L. (2015). Application of 3-dimensional printing technology to Kirschner wire fixation of adolescent condyle fracture. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 73(10), 1970-6. doi: 10.1016/j.joms.2015.04.005
Nikolaenko, V. P., Astakhov, Y. S., Soloviev, M. M., Khatskevich, G., & Trofimov, I. G. (2015). Zygomaticoorbital Fractures. In V. P. Nikolaenko & Y. S. Astakhov (Eds.), Orbital Fractures: A Physician's Manual (271-301). Berlin: Springer. doi: 10.1007/978-3-662-46208-9_6
Gareb, B., Roossien, C. C., van Bakelen, N. B., Verkerke, G. J., Vissink, A., Bos, R. R., & van Minnen, B. (2020). Comparison of the mechanical properties of biodegradable and titanium osteosynthesis systems used in oral and maxillofacial surgery. Scientific reports, 10(1), 1-18. doi: 10.1038/s41598-020-75299-9
Vujcich, N., & Gebauer, D. (2018). Current and evolving trends in the management of facial fractures. Australian dental journal, 63 Suppl 1, S35-S47. doi: 10.1111/adj.12589
Voloshan, O., Grigorov, S., & Demyanyk, D. (2020). Development and analysis of diagnostic criteria for creation of an automated computer software for predicting the course and individualizing the treatment of patients with odontogenic maxillary sinusitis. Wiadomosci lekarskie, 73(4), 767–772. doi: 10.36740/WLek202004127
de Carvalho, M. F., Vieira, J. N. M., Figueiredo, R., Reher, P., Chrcanovic, B. R., & Chaves, M. (2021). Validity of computed tomography in diagnosing midfacial fractures. International Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 50(4), 471-476. doi: 10.1016/j.ijom.2020.09.002
Singh, A. K., Dhungel, S., & Yadav, M. (2020). Intraoperative ultrasound imaging in the closed reduction of zygomatic arch fracture: Getting it right the first time. Oral and Maxillofacial Surgery Cases, 6(4), 100202. doi: 10.1016/j.omsc.2020.100202
Kim, J., Jung, H. J., & Shim, W. S. (2018). Corrective septorhinoplasty in acute nasal bone fractures. Clinical and experimental otorhinolaryngology, 11(1), 46-51. doi: 10.21053/ceo.2017.00346
Jalil, L. H. (2019). Evaluation of Post-Operative Complications of Subcondylar Fractures Treated with Conservative Method. Journal of University of Babylon for Pure and Applied Sciences, 27(3), 90-102.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.