Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Студенти піддаються впливу численних факторів стресу. Велика кількість вимог і навантажень, а також велика напруга можуть призвести до більш високого рівня відсіву студентів з вищих навчальних закладів. З цієї причини метою дослідження є вивчення та порівняння досвіду стресу серед німецьких та іноземних студентів під час навчання в умовах адаптації до загальних стресових умов. Іноземні студенти виконували повну навчальну програму в Німеччині.
Методи. Оцінено дані 194 студентів (41,8% жінок, 58,2% чоловіків). Середній вік учасників становив 23,0 ± 3,44 року. Вибірка складалася з 80 іноземних студентів. Була використана анкета з навантаження під час навчання. Реєструвалася частота та інтенсивність стресових факторів в повсякденному навчальному житті. Були розглянуті 34 фактори стресових навантажень, які дали п'ять основних факторів стресу. Потім розглядалися відмінності між німецькими та іноземними студентами за цими факторами пристосування до загальних стресових умов.
Результати. Найважливішими стресорами були: несприятливий робочий час, несумісність завдань, клімат, надмірна вимогливість, висока відповідальність, відсутність інформації, соціальна ізоляція, емоційне напруження і фінансові проблеми. 17 стресорів з 34 розрізнялися в групах студентів різного походження. Іноземні студенти відчували більше фізичну та психосоціальну напругу, і вони рідше вказували наявність ресурсів, ніж німецькі студенти, але якщо вони у них були присутні, їх вони відчували більш інтенсивно.
Висновки. Напруга під час навчання та індивідуальні потреби студентів розрізняються. Німецькі та іноземні студенти по-різному сприймають стрес під час навчальних програм. Існує потреба в програмах зміцнення здоров'я і профілактики, які слід інтегрувати під час навчання.
Посилання
Kirsch, A.-S., Laemmert, P., Tittlbach, S. (2017). Gesundheitliche Anforderungen und Ressourcen von Studierenden [Student health requirements and resources]. Präv Gesundheitsf [Prev Health], 12, 181–188. doi: 10.1007/s11553-017-0584-3 [German].
Statista. Number of students at universities in Germany from 2002/2003 to 2018/2019. 2019. Retrieved from: https://de.statista.com/statistik/daten/studie/221/umfrage/anzahl-derstudenten-an-deutschen-hochschulen . (Accessed 22 Feb 2020).
Holm-Hadulla, R.M., Hofmann, F.-H., Sperth, M., Funke, J. (2009). Psychische Beschwerden und Störungen von Studierenden [Psychological complaints and disorders of students]. Psychotherapeut [Psychotherapist], 54, 346–356. doi: 10.1007/s00278-009-0693-3 [German].
Schäfer, A. [Schafer, A.] Psychische Belastung im Studium: Daten, Fakten, Handlungsfelder – ein Überblick [Psychological stress during studies: data, facts, fields of action - an overview]. Düsseldorf [Dusseldorf]; 2013. Retrieved from: https://is.gd/kA1HcG [German].
Faller G. Gesundheit im Studium: Bedingungen und Ressourcen [Health in Studies: Conditions and Resources]. In: Faller G, Schnabel EP, editors. Wege zur gesunden Hochschule: Ein Leitfaden für die Praxis [Paths to a Healthy College: A Practical Guide]. 1st ed. Berlin: Sigma, 2016. P. 49–57. Retrieved from: https://www.fachportal-paedagogik.de/literatur/vollanzeige.html?FId=786042 [German].
Messing B. Das Studium: Vom Start zum Ziel. Leitfaden für Studierende [The course: from start to finish. Guide for students]. 2nd ed. Berlin: Springer, 2012. Retrieved from: https://www.springer.com/gp/book/9783540294405 [German].
Braun, M., Laging, M., Heidenreich, T., Ganz, T. (2014). Gesundheitsberichterstattung an der Hochschule Esslingen am Beispiel der Studie „Stresserleben und Stressverarbeitung unter Studierenden“ [Health reporting at the Esslingen University of Applied Sciences using the example of the study "Experiencing stress and coping with stress among students"]. Gesundheitswesen [Healthcare], 76, A15. doi: 10.1055/s-0034-1386865 [German].
Poskowsky, J. (2016). Datenlage zu mehrfach belasteten Studierenden [Data situation on students exposed to multiple stresses]. Fachtagung „Mehrfach belastete Studierende“ [Symposium "Students exposed to multiple stresses"]. Germany, Paderborn. Retrieved from: http://www.gesundheitsfoerdernde-hochschulen.de/Inhalte/A_Arbeitskreis /A6_Tagungsberichte/16_09_30_ Paderborn/Poskowsky_300916.pdf [German].
Burkhardt, S., Kercher, J. Abbruchquoten ausländischer Studierender. Bonn: DAAD, 2014. 10 p. Retrieved from: https://is.gd/GT9RFd [German].
Klug, C., Strack, M., Reich, G. (2013). Belastungen von Bachelor- und Diplom-Studierenden [Burdens on Bachelor and Diploma students]. Psychotherapeut [Psychotherapist], 58, 159–164. doi: 10.1007/s00278-012-0914-z [German].
Ackermann, E., Schumann, W. (2010). University life’s not a bed of roses. The psychosocial situation of German students. Praev Gesundheitsf [Praev Health], 5, 231–237. doi: 10.1007/s11553-010-0234-5 [German].
Moreira, T., Foxcroft, D.R. (2008). The effectiveness of brief personalized normative feedback in reducing alcohol-related problems amongst University students: protocol for a randomized controlled trial. BMC Public Health, 8, 113. doi: 10.1186/1471-2458-8-113.
Grützmacher, J. [Grutzmacher, J.], Gusy, B., Lesener, T., Sudheimer, S., Willige, J. (2018). Gesundheit Studierender in Deutschland 2017. Ein Kooperationsprojekt zwischen dem Deutschen Zentrum für Hochschul- und Wissenschaftsforschung, der Freien Universität Berlin und der Techniker Krankenkasse [Health Students in Germany 2017. A cooperation project between the German Center for University and Science Research, the Free University of Berlin and the Techniker Krankenkasse]. Retrieved from: https://www.ewi-psy.fu-berlin.de/einrichtungen/arbeitsbereiche/ppg/bwb-2017/_inhaltselemente/faktenblaetter/Gesamtbericht-Gesundheit-Studierender-in-Deutschland-2017.pdf [German].
Stock, C. Wie bedeutsam ist Gesundheit für den Studienerfolg von Studierenden? [How important is health for student success?] Praev Gesundheitsf [Prev Health], 12, 230–233. doi: 10.1007/s11553-017-0609-y [German].
Herbst, U., Voeth, M., Eidhoff, A., Müller, M. [Muller, M.], Stief, S. (2013). Studierendenstress in Deutschland – Eine empirische Untersuchung [Student Stress in Germany – An Empirical Study]. Berlin: AOK Bundesverband. Retrieved from: https://www.aokbv.de/imperia/md/aokbv/presse/pressemitteilungen/archiv/2016/08_projektbericht_stressstudie_druck.pdf [German].
Hofmann, F.-H., Sperth, M., Holm-Hadulla, R.M. (2017). Psychische Belastungen und Probleme Studierender [Psychological stress and problems of students]. Psychotherapeut [Psychotherapist], 62, 395–402. doi: 10.1007/s00278-017-0224-6 [German].
Schmitt L. Bestellt und nicht abgeholt. Soziale Ungleichheit und Habitus-Struktur-Konflikte im Studium [Ordered and not picked up. Social inequality and habitus structure conflicts in studies]. Wiesbaden: GWV Fachverlage GmbH; 2013. Retrieved from: https://www.springer.com/de/book/9783531171883 [German].
Galán, F. [Galan, F.], Sanmartín, A. [Sanmartin, A.], Polo, J., Giner, L. (2011). Burnout risk in medical students in Spain using the Maslach Burnout Inventory-Student Survey. Int Arch Occup Environ Health, 84, 453–459. doi: 10.1007/s00420-011-0623-x.
Luczak, H., Rohmert, W. Belastungs-Beanspruchungs-Konzepte [Stress-strain concepts]. In: Luczak H, Volpert W (Hrsg). Handbuch Arbeitswissenschaft [Manual of ergonomics]. Stuttgart: Schäffer-Poeschel, 1997. [German].
Muth, T., Siegmann, S., Schwarze, S. (2011). Was belastet Studierende der Humanmedizin? [What burdens students of human medicine?] Arbeitsmed. Sozialmed.Umweltmed [Occupational medicine, social medicine, environmental medicine], 46, 162–163.
Strobel, B. (2016). Does family language matter? The role of foreign language use and family social capital in the educational achievement of immigrant students in Germany. Ethnic and Racial Studies, 39, 2641–2663. doi: 10.1080/01419870.2016.1145712.
Vancea, M., Utzet, M. (2017). How unemployment and precarious employment affect the health of young people: A scoping study on social determinants. Scand J Public Health, 45, 73–84. doi: 10.1177/1403494816679555.
Beerkens, M., Mägi, E. [Magi, E.], Lill, L. (2011). University studies as a side job: causes and consequences of massive student employment in Estonia. Higher Education, 61, 679–692. doi: 10.1007/s10734-010-9356-0.
Hovdhaugen, E. (2015). Working while studying: the impact of term-time employment on dropout rates. Journal of Education and Work, 28, 631–651. doi: 10.1080/13639080.2013.869311.
Muth, T., Siegmann, S., Schwarze, S. (2007). Lebenssituation und berufliche Belastungen von Studierenden der Medizin [Living situation and occupational stresses of students of medicine]. Praktische Arbeitsmedizin [Practical occupational medicine], 9, 593–594 [German].
Granderath, J.S., Martin, A., Froehlich, L. (2021). The Effect of Participation in Adult Education on Life Satisfaction of Immigrants and Natives: A Longitudinal Analysis. Journal of Happiness Studies. doi: 10.1007/s10902-020-00340-7.
Klaner, A. Streßbewältigung im Studium. Mit 20 praktischen Übungen zum erfolgreichen Streßabbau [Coping with stress in studies. With 20 practical exercises to successfully reduce stress]. Berlin: A. Spitz, 1998. Retrieved from: https://is.gd/S2RK2F [German].
Prakhov, I., Sergienko, D. (2020). Matching between students and universities: What are the sources of inequalities of access to higher education? Eur J Educ, 55, 261–274. doi: 10.1111/ejed.12389.
Behr, A., Giese, M., Teguim, K.H.D., Theune, K. (2020). Dropping out from Higher Education in Germany an Empirical Evaluation of Determinants for Bachelor Students. Open Education Studies, 2, 126–148. doi: 10.1515/edu-2020-0104.
Brydsten, A., Rostila, M., Dunlavy, A. (2019). Social integration and mental health – a decomposition approach to mental health inequalities between the foreign-born and native-born in Sweden. Int J Equity Health, 18, 48. doi: 10.1186/s12939-019-0950-1.
Huhn, D., Junne, F., Zipfel, S., Duelli, R., Resch, F., Herzog, W., Nikendei, C. (2015). International medical students – a survey of perceived challenges and established support services at medical faculties. GMS Z Med Ausbild, 32, Doc9. doi: 10.3205/zma000951.
Erschens, R., Herrmann-Werner, A., Keifenheim, K.E., Loda, T., Bugaj, T.J., Nikendei, C. … Junne, F. (2018). Differential determination of perceived stress in medical students and high-school graduates due to private and training-related stressors. PLoS ONE, 13, e0191831. doi: 10.1371/journal.pone.0191831.
Elias, M.J. (1995). Primary prevention as health and social competence promotion. Journal of Primary Prevention, 16, 5–24. doi: 10.1007/BF02407230.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.