П.І. ШАТІЛОВ ЯК ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ВЧЕНИЙ, БОРЕЦЬ З ЕПІДЕМІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ: ДО СТОРІЧЧЯ З ДНЯ СМЕРТІ

Анотація

Передумови. Актуальність дослідження зумовлена тим, що особистість П. Шатілова не має достатнього наукового відображення у літературі з позицій та із застосуванням методів студіювання медичного краєзнавства. Зокрема, історичні методи дослідження нехтуються, проте можуть бути використані для більше детального вивчення роботи П. Шатілова у Харкові в період епідемій, що захопили місто 1919-1921 рр. Сьогодні, коли увесь світ потерпає від коронавірусної інфекції, надзвичайно важливо дати приклад лікарської боротьби у надзвичайних ситуаціях, звитяги П. Шатілова не тільки як медика, а й як громадянина, адже подібні приклади виховують у суспільстві відповідальність перед громадськістю. 

Завдання. Надати оновлену біографічну студію П. Шатілова до сторіччя з дня його смерті з урахуванням методів історичних досліджень, що раніше не застосовувалося у роботах такого роду. Адже медична персоналія вимагає ширшого використання методів, аніж раніше репрезентовані до цього біографічні студії, присвячені постаті П. Шатілова. Відтворити біографію вченого на історичному тлі, висвітлюючи не лише особисті дані, а й змальовуючи епоху, в яку жив та працював вчений. 

Матеріали та методи. Результати вже проведених аналогічних досліджень вказують, що необхідно спиратися на концептуально важливі загальнонаукові гносеологічні принципи: історизму, об’єктивності, поєднання логічного та історичного, системності. Такі самі методи використані і в даному дослідженні. За методологічну основу досліджень такого типу взято специфічну групу підходів і методів, яка використовується для системного аналізу загальноісторичного процесу та медичної персоналії, як невід’ємної складової історико-медичного знання. Провідним є біографічний підхід, завдяки якому історична реальність розглядається в часі й просторі, широко охоплює проблему у великому історичному контексті. Феноменологічний та парадигмальний підходи надають необхідний науковий інструментарій для відтворення атмосфери відповідного часового періоду, реконструювання передумов формування світоглядних позицій П. Шатілова, з’ясування джерел впливу на розвиток особистості, на становлення поглядів і переконань ученого, узагальнення комплексу поглядів та переконань конкретної постаті та визначення його впливу на розвиток медичної науки. Висока питома вага цієї інноваційно-традиційної форми дослідження забезпечується за умови дотримання принципу історизму, об’єктивності висвітлення фактів, адекватності при використанні всіх джерел інформації, а також при уникненні ідеалізації положень та ідей минулого, надання їм догматичного статусу. 

Результати. В результаті проведення комплексного дослідження створено медичну персоналію П. Шатілова, яка базується на застосуванні комплексного методологічного підходу. Це вирізняє дану студію від раніше створених та надає приклад дослідникам для студіювання тем, присвячених персоналіям. 

Висновки. Робота П. Шатілова у Харкові в останні роки позначена складнощами у боротьбі з пошестями, що захопили місто. Проте, вчений намагався запроваджувати систематичні дії по боротьбі з пошестями, ґрунтуючись на засадах тогочасного наукового знання.