П.І. ШАТІЛОВ ЯК ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ВЧЕНИЙ, БОРЕЦЬ З ЕПІДЕМІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ: ДО СТОРІЧЧЯ З ДНЯ СМЕРТІ

Ключові слова

«Всеросійська ліга по боротьбі з туберкульозом», висипний тиф, епідемії, П. Шатілов, туберкульоз, Харків, холера.

Як цитувати

Demochko, H. (2021). П.І. ШАТІЛОВ ЯК ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ВЧЕНИЙ, БОРЕЦЬ З ЕПІДЕМІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ: ДО СТОРІЧЧЯ З ДНЯ СМЕРТІ. Inter Collegas, 8(2), 69-73. https://doi.org/10.35339/ic.8.2.69-73

Анотація

Передумови. Актуальність дослідження зумовлена тим, що особистість П. Шатілова не має достатнього наукового відображення у літературі з позицій та із застосуванням методів студіювання медичного краєзнавства. Зокрема, історичні методи дослідження нехтуються, проте можуть бути використані для більше детального вивчення роботи П. Шатілова у Харкові в період епідемій, що захопили місто 1919-1921 рр. Сьогодні, коли увесь світ потерпає від коронавірусної інфекції, надзвичайно важливо дати приклад лікарської боротьби у надзвичайних ситуаціях, звитяги П. Шатілова не тільки як медика, а й як громадянина, адже подібні приклади виховують у суспільстві відповідальність перед громадськістю. 

Завдання. Надати оновлену біографічну студію П. Шатілова до сторіччя з дня його смерті з урахуванням методів історичних досліджень, що раніше не застосовувалося у роботах такого роду. Адже медична персоналія вимагає ширшого використання методів, аніж раніше репрезентовані до цього біографічні студії, присвячені постаті П. Шатілова. Відтворити біографію вченого на історичному тлі, висвітлюючи не лише особисті дані, а й змальовуючи епоху, в яку жив та працював вчений. 

Матеріали та методи. Результати вже проведених аналогічних досліджень вказують, що необхідно спиратися на концептуально важливі загальнонаукові гносеологічні принципи: історизму, об’єктивності, поєднання логічного та історичного, системності. Такі самі методи використані і в даному дослідженні. За методологічну основу досліджень такого типу взято специфічну групу підходів і методів, яка використовується для системного аналізу загальноісторичного процесу та медичної персоналії, як невід’ємної складової історико-медичного знання. Провідним є біографічний підхід, завдяки якому історична реальність розглядається в часі й просторі, широко охоплює проблему у великому історичному контексті. Феноменологічний та парадигмальний підходи надають необхідний науковий інструментарій для відтворення атмосфери відповідного часового періоду, реконструювання передумов формування світоглядних позицій П. Шатілова, з’ясування джерел впливу на розвиток особистості, на становлення поглядів і переконань ученого, узагальнення комплексу поглядів та переконань конкретної постаті та визначення його впливу на розвиток медичної науки. Висока питома вага цієї інноваційно-традиційної форми дослідження забезпечується за умови дотримання принципу історизму, об’єктивності висвітлення фактів, адекватності при використанні всіх джерел інформації, а також при уникненні ідеалізації положень та ідей минулого, надання їм догматичного статусу. 

Результати. В результаті проведення комплексного дослідження створено медичну персоналію П. Шатілова, яка базується на застосуванні комплексного методологічного підходу. Це вирізняє дану студію від раніше створених та надає приклад дослідникам для студіювання тем, присвячених персоналіям. 

Висновки. Робота П. Шатілова у Харкові в останні роки позначена складнощами у боротьбі з пошестями, що захопили місто. Проте, вчений намагався запроваджувати систематичні дії по боротьбі з пошестями, ґрунтуючись на засадах тогочасного наукового знання.

https://doi.org/10.35339/ic.8.2.69-73

Посилання

Pertseva, Zh. (2019). Pedagogical skills of Petr Shatilov. Medical University, 17-18, 12.

Kogan-Yasny, V. (1946). Petr Ivanovich Shatilov. Medical practice, 5, 276-277.

Sinyachenko, O. (2010). They glorified themselves and Ukraine: pages of the history of domestic therapy. Crimean Therapeutic Journal, 2(2), 261-268. Retrieved from: https://is.gd/MLRfuD [Russian].

Robak, I. (2017). Polski slad w dziejach Wydzialu Lekarskiego Imperatorskiego Uniwersytetu Charkowskiego: professor Teodor Opechowski (1853-1914) [Polish trace in the history of the Faculty of Medicine of the Imperial University of Kharkiv: professor Teodor Opechowski (1853-1914)]. Medycyna Nowozytna: Studia nad kultura medyczna [New Medicine: Medical Culture Studies], 23(1), 141-153. Retrieved from: https://medycynanowozytna.locloud.pl/items/show/161 [Polish].

Rosenfeld, M. (2020). History of Medicine in Faces. Iss. 1.10: Petr Shatilov. Retrieved from: https://www.youtube.com/watch?v=wU67FgzD4tw [Russian].

Robak, I. (2015). Shatilov Petr Ivanovich. Kharkiv region: encyclopedic dictionary. Kharkiv. Retrieved from: https://is.gd/WeBVMW [Ukrainian].

Shatilov, Ð. (1902). On the doctrine of the forms of pulse curves. Kharkiv. 245 p.Prikhodko, A. (2012). Historic aspects of tuberculosis abatement in Ukraine (at the beginning of the 20th century). Ukrainian Medical Journal: current issues of clinical practice, 92(6), 141-144. Retrieved from: https://is.gd/cHABm9 [Ukrainian].

Arzhanov, K. (2011). Fighters with phthisis. Pharmacist, 6.

Lagutich, M. (2012). Prominent Russian clinician P.I. Shatilov. Kursk region, 3(136), 15-18. Retrieved from: http://old-kursk.ru/people/lm130707.html [Russian].

Housing issue and students (1916). Southern Territory, 13579. Lyubchak, V., Plaksa, V., Maligon, O. (2018). Journal "Medical Practice": sources of 100-year history of Ukrainian medical journalism. Medical practice, 7-8, 164-169.

Shatilov, P.I. (1985). Ukrainian Soviet encyclopedia. Kiev, 12, 302.

Shatilov, P. (1919). Influenza. Medical craft, 7-8, 161-166.The 100th anniversary of the Kharkiv Scientific Medical Society (1861-1961). Kiev: Zdorov'ye [Health], 1965. 260 ð.

Daho, F. R-821. Op. 1. Ref. 140, sheet 6.

Daho, F. R-203. Op. 1. Spr. 2, sheet 87.

Khvysyuk, N. (2011). To the 150th anniversary of the Kharkiv Medical Society. International Medical Journal, 4(17), 107-111. Retrieved from: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/53292 [Ukrainian].

Robak, I., Demochko, G. (2012). Health care in the first capital of Soviet Ukraine (1919-1934). Kharkiv. 98 p. Retrieved from: https://is.gd/uEfz61 [Ukrainian].

"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліо­теки ім. В.І. Вернадського.