Анотація
Мета: визначення давності настання смерті (ДНС) є одним з найважливіших завдань при проведенні судово-медичної експертизи трупа. На сьогоднішній день відсутні дані про посмертних морфологічних змінах деяких внутрішніх органів. Зважаючи на нагальну потребу в розробці методу точної оцінки ДНС, були оцінені посмертні зміни в цих потенційно інформативних органах. Мета дослідження – аналіз морфологічних посмертних змін передміхурової залози і матки.
Матеріали і методи: гістологічні зразки 40 тканин передміхурової залози і 40 маток (n = 80) з трупів померлих у віці 18-75 років. У дослідження були включені тільки випадки з відомим часом смерті, час настання смерті взято із супровідної документації. Критеріями виключення були випадки насильницької смерті, випадки смерті з масивною крововтратою, пухлини досліджуваних внутрішніх органів, випадки, коли судово-медичний діагноз не був поставлений. ДНС досліджуваних випадків становив від 1 до 6 днів. Гістологічні препарати, забарвлені гематоксиліном і еозином, досліджували при збільшенні х200, з використанням мікроскопів Olympus ВХ41 та Olympus ВХ46, камери Olympus SC50. Посмертні морфологічні зміни оцінювали шляхом розрахунку відсотка порожніх просторів в мікроскопічних структурах тканин, з використанням програми на основі JS. Кореляцію між ДНС і морфологічними змінами розраховували за допомогою рангової кореляції Спірмена.
Результати: середній відсоток порожніх просторів в тканинах матки був менше, ніж в тканинах передміхурової залози (1,99 і 9,65 відповідно). У матці відсоток порожніх просторів збільшувався повільніше. У зразках передміхурової залози спостерігалося помітне збільшення порожніх проміжків між 48 і 72 годинами після смерті. Після закінчення цього періоду збільшення сповільнилося, а потім знову прискорилося між 120 і 144 годинами після смерті. У зразках матки невелике прискорення спостерігалося між 72 і 120 годинами після смерті, а потім сповільнилося між 120 і 144 годинами після смерті. Порожні місця в оцінених гістологічних препаратах збільшувалися прямо пропорційно ДНС, був визначений їх статистично значущий взаємозв'язок (p <0,05).
Висновки. Морфологічні посмертні зміни передміхурової залози і матки розвивалися в певні терміни. Збільшення відсотка пустот в тканинах було прямо пропорційно збільшенню посмертного тимчасового інтервалу, був визначений їх статистично значущий взаємозв'язок. Таким чином, результати дослідження показують можливість оцінки посмертного тимчасового інтервалу шляхом оцінки морфологічних змін в цих органах, які можуть бути використані при проведенні судово-медичних експертиз.
Посилання
Ciaffi, Romina & Feola, Alessandro & Perfetti, Emilio & Manciocchi, Stefano & Potenza, Saverio & Marella, Gian.. Overview on the estimation of post mortem interval in forensic anthropology: review of the literature and practical experience. Romanian Journal of Legal Medicine, 26, 2018; 403-411.
Hauther KA, Cobaugh KL, Jantz LM, Sparer TE, DeBruyn JM. Estimating time since death from postmortem human gut microbial communities. J Forensic Sci 2015; 60 (5): 1234-1240.
Javan GT, Finley SJ, Can I, Wilkinson JE, Hanson JD, Tarone AM. Human thanatomicrobiome succession and time since death. Sci Rep, 2016; 6:29598.
Belsey SL, Flanagan RJ. Postmortem biochemistry: current applications. J Forensic Leg Med 2016; 41:49-57.
20. Finley SJ, Pechal JL, Benbow ME, Robertson BK, Javan GT. Microbial Signatures of Cadaver Gravesoil During Decomposition. Microb Ecol. 2016; 71 (3): 524-529.
Cobaugh KL, Schaeffer SM, DeBruyn JM. Functional and Structural Succession of Soil Microbial Communities below Decomposing Human Cadavers. PLoS One. 2015; 10 (6): e0130201.
Bugelli V, Forni D, Bassi LA, Di Paolo M, Marra D, Lenzi S, Toni C, Giusiani M, Domenici R, Gherardi M, Vanin S. Forensic entomology and the estimation of the minimum time since death in indoor cases. J Forensic Sci. 2015; 60 (2): 525-531.
Mohr, R.M., Tomberlin, J.K. Development and validation of a new technique for estimating a minimum postmortem interval using adult blow fly (Diptera: Calliphoridae) carcass attendance. Int J Legal Med 2015; 129: 851–859.
Mañas-Jordá S, León-Cortés JL, García-García MD, Caballero U, Infante F. Dipteran Diversity and Ecological Succession on Dead Pigs in Contrasting Mountain Habitats of Chiapas, Mexico. J Med Entomol. 2018 Jan 10;55(1):59-68.
Jarmusz M, Bajerlein D. Decomposition of hanging pig carcasses in a forest habitat of Poland. Forensic Sci Int. 2019 Jul;300:32-42.
Matuszewski S. A general approach for postmortem interval based on uniformly distributed and interconnected qualitative indicators. Int J Legal Med. 2017 May;131(3):877-884
Sutton L, Byrd J. An introduction to postmortem interval estimation in medicolegaldeath investigations. WIREs Forensic Sci. 2020;2:e1373
Holly Lutz, Alexandria Vangelatos, Neil Gottel, Antonio Osculati, Silvia Visona, Sheree J. Finley, Jack A. Gilbert, Gulnaz T. Javan. Effects of Extended Postmortem Interval on Microbial Communities in Organs of the Human Cadaver Front. Microbiol., 2020
Olkhovsky VO, Grygorian EK, Myroshnychenko MS, Kozlov SV, Suloiev KM, Polianskyi AO, Kaplunovskyi PA, Fedulenkova YY, Borzenkova IV. Morphological features of the uterus in women at different time intervals of the postmortem period as diagnostic criteria for establishing the postmortem interval. Wiad Lek. 2021;74(4):821-827.
Uddin, MS & Al-Muhaimin, M & Begum, N & Sultana, Z. (2013). Age Related Changes of Human Uterus-A Postmortem Study. Medicine Today. 24. 10.3329/medtoday.v24i2.15010.
N Abdel Rahman Mahmoud, A Abdel Rahman Abdel Rahman Hassan, A Hassan Abdel Rahim, S Mostafa Mahmoud, O Hassan Nada, Molecular versus histopathological examination of the prostate gland in the estimation of post-mortem interval (an experimental study), QJM: An International Journal of Medicine, Volume 111, Issue suppl_1, December 2018, hcy200.054,
Elgawish, R., Abdelrazek, H., Desouky, A., Mohamed, R. (2021). Determination of postmortem interval through histopathological alterations and collagen evaluation in the prostate of Wistar albino rats. Zagazig Journal of Forensic Medicine, 19(2), 1-12.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.