Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Мета: визначення давності настання смерті (ДНС) є одним з найважливіших завдань при проведенні судово-медичної експертизи трупа. На сьогоднішній день відсутні дані про посмертних морфологічних змінах деяких внутрішніх органів. Зважаючи на нагальну потребу в розробці методу точної оцінки ДНС, були оцінені посмертні зміни в цих потенційно інформативних органах. Мета дослідження – аналіз морфологічних посмертних змін передміхурової залози і матки.
Матеріали і методи: гістологічні зразки 40 тканин передміхурової залози і 40 маток (n = 80) з трупів померлих у віці 18-75 років. У дослідження були включені тільки випадки з відомим часом смерті, час настання смерті взято із супровідної документації. Критеріями виключення були випадки насильницької смерті, випадки смерті з масивною крововтратою, пухлини досліджуваних внутрішніх органів, випадки, коли судово-медичний діагноз не був поставлений. ДНС досліджуваних випадків становив від 1 до 6 днів. Гістологічні препарати, забарвлені гематоксиліном і еозином, досліджували при збільшенні х200, з використанням мікроскопів Olympus ВХ41 та Olympus ВХ46, камери Olympus SC50. Посмертні морфологічні зміни оцінювали шляхом розрахунку відсотка порожніх просторів в мікроскопічних структурах тканин, з використанням програми на основі JS. Кореляцію між ДНС і морфологічними змінами розраховували за допомогою рангової кореляції Спірмена.
Результати: середній відсоток порожніх просторів в тканинах матки був менше, ніж в тканинах передміхурової залози (1,99 і 9,65 відповідно). У матці відсоток порожніх просторів збільшувався повільніше. У зразках передміхурової залози спостерігалося помітне збільшення порожніх проміжків між 48 і 72 годинами після смерті. Після закінчення цього періоду збільшення сповільнилося, а потім знову прискорилося між 120 і 144 годинами після смерті. У зразках матки невелике прискорення спостерігалося між 72 і 120 годинами після смерті, а потім сповільнилося між 120 і 144 годинами після смерті. Порожні місця в оцінених гістологічних препаратах збільшувалися прямо пропорційно ДНС, був визначений їх статистично значущий взаємозв'язок (p <0,05).
Висновки. Морфологічні посмертні зміни передміхурової залози і матки розвивалися в певні терміни. Збільшення відсотка пустот в тканинах було прямо пропорційно збільшенню посмертного тимчасового інтервалу, був визначений їх статистично значущий взаємозв'язок. Таким чином, результати дослідження показують можливість оцінки посмертного тимчасового інтервалу шляхом оцінки морфологічних змін в цих органах, які можуть бути використані при проведенні судово-медичних експертиз.
Посилання
Ciaffi, Romina & Feola, Alessandro & Perfetti, Emilio & Manciocchi, Stefano & Potenza, Saverio & Marella, Gian.. Overview on the estimation of post mortem interval in forensic anthropology: review of the literature and practical experience. Romanian Journal of Legal Medicine, 26, 2018; 403-411.
Hauther KA, Cobaugh KL, Jantz LM, Sparer TE, DeBruyn JM. Estimating time since death from postmortem human gut microbial communities. J Forensic Sci 2015; 60 (5): 1234-1240.
Javan GT, Finley SJ, Can I, Wilkinson JE, Hanson JD, Tarone AM. Human thanatomicrobiome succession and time since death. Sci Rep, 2016; 6:29598.
Belsey SL, Flanagan RJ. Postmortem biochemistry: current applications. J Forensic Leg Med 2016; 41:49-57.
20. Finley SJ, Pechal JL, Benbow ME, Robertson BK, Javan GT. Microbial Signatures of Cadaver Gravesoil During Decomposition. Microb Ecol. 2016; 71 (3): 524-529.
Cobaugh KL, Schaeffer SM, DeBruyn JM. Functional and Structural Succession of Soil Microbial Communities below Decomposing Human Cadavers. PLoS One. 2015; 10 (6): e0130201.
Bugelli V, Forni D, Bassi LA, Di Paolo M, Marra D, Lenzi S, Toni C, Giusiani M, Domenici R, Gherardi M, Vanin S. Forensic entomology and the estimation of the minimum time since death in indoor cases. J Forensic Sci. 2015; 60 (2): 525-531.
Mohr, R.M., Tomberlin, J.K. Development and validation of a new technique for estimating a minimum postmortem interval using adult blow fly (Diptera: Calliphoridae) carcass attendance. Int J Legal Med 2015; 129: 851–859.
Mañas-Jordá S, León-Cortés JL, García-García MD, Caballero U, Infante F. Dipteran Diversity and Ecological Succession on Dead Pigs in Contrasting Mountain Habitats of Chiapas, Mexico. J Med Entomol. 2018 Jan 10;55(1):59-68.
Jarmusz M, Bajerlein D. Decomposition of hanging pig carcasses in a forest habitat of Poland. Forensic Sci Int. 2019 Jul;300:32-42.
Matuszewski S. A general approach for postmortem interval based on uniformly distributed and interconnected qualitative indicators. Int J Legal Med. 2017 May;131(3):877-884
Sutton L, Byrd J. An introduction to postmortem interval estimation in medicolegaldeath investigations. WIREs Forensic Sci. 2020;2:e1373
Holly Lutz, Alexandria Vangelatos, Neil Gottel, Antonio Osculati, Silvia Visona, Sheree J. Finley, Jack A. Gilbert, Gulnaz T. Javan. Effects of Extended Postmortem Interval on Microbial Communities in Organs of the Human Cadaver Front. Microbiol., 2020
Olkhovsky VO, Grygorian EK, Myroshnychenko MS, Kozlov SV, Suloiev KM, Polianskyi AO, Kaplunovskyi PA, Fedulenkova YY, Borzenkova IV. Morphological features of the uterus in women at different time intervals of the postmortem period as diagnostic criteria for establishing the postmortem interval. Wiad Lek. 2021;74(4):821-827.
Uddin, MS & Al-Muhaimin, M & Begum, N & Sultana, Z. (2013). Age Related Changes of Human Uterus-A Postmortem Study. Medicine Today. 24. 10.3329/medtoday.v24i2.15010.
N Abdel Rahman Mahmoud, A Abdel Rahman Abdel Rahman Hassan, A Hassan Abdel Rahim, S Mostafa Mahmoud, O Hassan Nada, Molecular versus histopathological examination of the prostate gland in the estimation of post-mortem interval (an experimental study), QJM: An International Journal of Medicine, Volume 111, Issue suppl_1, December 2018, hcy200.054,
Elgawish, R., Abdelrazek, H., Desouky, A., Mohamed, R. (2021). Determination of postmortem interval through histopathological alterations and collagen evaluation in the prostate of Wistar albino rats. Zagazig Journal of Forensic Medicine, 19(2), 1-12.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.