Ключові слова
Як цитувати
Анотація
За останні багато років серцево-судинні захворювання досягли епідемічної розповсюдженості серед хронічних неінфекційних захворювань у всьому світі. Згідно з останніми тенденціями, серцево-судинні захворювання відіграють провідну роль у формуванні сучасних негативних медико-демографічних тенденцій в Україні та в усьому світі: вони суттєво впливають на основні показники здоров’я: захворюваність, смертність, інвалідність, тривалість життя та якість життя. Якщо взяти останні 20 років, то можна побачити, що поширеність ССЗ серед населення України зросла втричі, а смертність від них – на 40%. У огляді проаналізовано рівень інсуліноподібного фактора росту-I (IGF-I) у сироватці крові у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда та встановлено його роль у ремоделюванні лівого шлуночка. Наукові дані щодо нейрогуморального компонента патогенезу гострого інфаркту міокарда розширені за рахунок підвищення рівня маркера ангіогенезу IGF-I, що можна пояснити його властивостями як маркерів гострої фази запалення. Аналіз взаємозв’язку між тропоніном I та IGF-I, маркером ураження міокарда, показав прямий зв’язок, що вказує на збільшення концентрації тропоніну I з підвищенням рівня IGF-I у сироватці крові. Це вказує на те, що активність маркера ангіогенезу IGF-I може бути пов'язана з тяжкістю і глибиною ураження міокарда.
Посилання
Kovalenko V.M, Kornatsʹkyy V.M, Moroz D.M, y dr. (2016). Problemy zdorovʺya i medychnoyi dopomohy ta modelʹ pokrashchannya v suchasnykh umovakh [Problems of health and medical care - a model for improvement in modern conditions].– Kyyiv: Instytut kardiolohiyi imeni akademika M. D. Strazheska NAMN Ukrayiny, p. 261.
Kovalenko VM, Dorohoy AP. (2016). Sertsevo-sudynni khvoroby: medychno-sotsialʹne znachennya ta stratehiya rozvytku kardiolohiyi v Ukrayini [Cardiovascular diseases: medical and social significance and strategy for the development of cardiology in Ukraine]. Materialy XVII Natsionalʹnoho konhresu kardiolohiv Ukrayiny; Kyyiv, Ukrayina. pp. 5-14.
Vázquez-Oliva G., Zamora A., Ramos R., Marti R., Subirana I., Grau M et al. (2018). Acute Myocardial Infarction Population Incidence and Mortality Rates, and 28-day Case-fatality in Older Adults. The REGICOR Study. Rev Esp Cardiol (Engl Ed), 71, 718-725. English, Spanish. doi: 10.1016/j.rec.2017.10.019. Epub 2017 Nov 22. PMID: 29174866.
Bradley S.M., Borgerding J.A., Wood G.B., Maynard C., Fihn S.D. (2019). Incidence, Risk Factors, and Outcomes Associated With In-Hospital Acute Myocardial Infarction. JAMA Netw Open, 2(1), e187348. doi: 10.1001/jamanetworkopen.2018.7348. PMID: 30657538; PMCID: PMC6484558.
Quadros A.S., Cambruzzi E., Sebben J., David R.B., Abelin A., Welter D. et al. (2012). Red versus white thrombi in patients with ST-elevation myocardial infarction undergoing primary percutaneous coronary intervention: clinical and angiographic outcomes. Am Heart J, 164(4), 553-60. doi: 10.1016/j.ahj.2012.07.022. PMID: 23067914.
Sakalaki M., Hansson P.O., Rosengren A. et al. (2021). Multi-modality biomarkers in the early prediction of ischaemic heart disease in middle-aged men during a 21-year follow-up. BMC Cardiovasc Disord., 21, 65. https://doi.org/10.1186/s12872-021-01886-x
Ghantous C.M., Kamareddine L., Farhat R., Zouein F.A., Mondello S., Kobeissy F., Zeidan A. (2020). Advances in Cardiovascular Biomarker Discovery. Biomedicines, 8(12), 552. https://doi.org/10.3390/biomedicines8120552
Kopytsya M., Hilova Y., Rodionova Y., Polivenok I., Shelest B. (2021). Soluble ST2 in Predicting Adverse Outcome after Revascularization with Percutaneous Coronary Intervention in Patients with ST-Elevation Myocardial Infarction. Duzce Medical Journal, 23(2), 174-180. DOI: 10.18678/dtfd.889947
Li X., Liu Q., Zhou T., Zhao S., Zhou S. (2008). PAPP-A: a possible pathogenic link to the instability of atherosclerotic plaque. Med Hypotheses, 70(3), 597-599. doi: 10.1016/j.mehy.2007.05.043. PMID: 17714879.
Lund J., Qin Q.P., Ilva T., Pettersson K., Voipio-Pulkki L.M., Porela P., Pulkki K. (2003). Circulating pregnancy-associated plasma protein a predicts outcome in patients with acute coronary syndrome but no troponin I elevation. Circulation, 108(16), 1924-1926. doi: 10.1161/01.CIR.0000096054.18485.07. PMID: 14530192.
Ohlsson C., Mohan S., Sjögren K., Tivesten A., Isgaard J., Isaksson O., et al. (2009). The role of liver-derived insulin-like growth factor-I. Endocr Rev., 30(5), 494-535. doi: 10.1210/er.2009-0010. PMID: 19589948; PMCID: PMC2759708.
Bach L.A., Hale L.J. (2015). Insulin-like growth factors and kidney disease. Am J Kidney Dis., 65(2), 327-336. doi: 10.1053/j.ajkd.2014.05.024. PMID: 25151409.
Shevchenko A.O., Slesareva Iu.S., Shevchenko O.P. (2011). Laboratory diagnosis of atherosclerotic plaque damage in patients with coronary heart disease: PAPP-A (a review of literature). Klin Lab Diagn., 5, 3-10. PMID: 21786607.
Consuegra-Sanchez L., Petrovic I., Cosin-Sales J., Holt D.W., Christiansen M., Kaski J.C. (2008). Prognostic value of circulating pregnancy-associated plasma protein-A (PAPP-A) and proform of eosinophil major basic protein (pro-MBP) levels in patients with chronic stable angina pectoris. Clin Chim Acta., 391(1-2), 18-23. doi: 10.1016/j.cca.2008.01.012. PMID: 18267116.
Hausenloy D.J., Yellon D.M. (2004). New directions for protecting the heart against ischaemia-reperfusion injury: targeting the Reperfusion Injury Salvage Kinase (RISK)-pathway. Cardiovasc Res., 61(3), 448-460. doi: 10.1016/j.cardiores.2003.09.024. PMID: 14962476.
Buerke M., Murohara T., Skurk C., Nuss C., Tomaselli K., Lefer A.M. (1995). Cardioprotective effect of insulin-like growth factor I in myocardial ischemia followed by reperfusion. Proc Natl Acad Sci U S A., 92 (17), 8031-8035. doi: 10.1073/pnas.92.17.8031. PMID: 7644533; PMCID: PMC41280.
Davani E.Y., Brumme Z., Singhera G.K., Côté H.C., Harrigan P.R., Dorscheid D.R. (2003). Insulin-like growth factor-1 protects ischemic murine myocardium from ischemia/reperfusion associated injury. Crit Care., 7(6), 176-183. doi: 10.1186/cc2375. PMID: 14624693; PMCID: PMC374373.
O'Sullivan J.F., Leblond A.L., Kelly G., Kumar A.H., Metharom P., Büneker C.K. et al. (2011). Potent long-term cardioprotective effects of single low-dose insulin-like growth factor-1 treatment postmyocardial infarction. Circ Cardiovasc Interv., 4, 327-335. doi: 10.1161/CIRCINTERVENTIONS.110.960765. PMID: 21712526.
Padin-Iruegas M.E., Misao Y., Davis M.E., Segers V.F., Esposito G., Tokunou T. et al. (2009). Cardiac progenitor cells and biotinylated insulin-like growth factor-1 nanofibers improve endogenous and exogenous myocardial regeneration after infarction. Circulation. 120(10), 876-887. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.109.852285. PMID: 19704095; PMCID: PMC2913250.
Kin H., Zhao Z.Q., Sun H.Y., Wang N.P., Corvera J.S., Halkos M.E. et al. (2004). Postconditioning attenuates myocardial ischemia-reperfusion injury by inhibiting events in the early minutes of reperfusion. Cardiovasc Res., 62(1), 74-85. doi: 10.1016/j.cardiores.2004.01.006. PMID: 15023554.
Li B., Setoguchi M., Wang X., Andreoli A.M., Leri A., Malhotra A. et al. (1999). Insulin-like growth factor-1 attenuates the detrimental impact of nonocclusive coronary artery constriction on the heart. Circ Res., 84(9), 1007-1019. doi: 10.1161/01.res.84.9.1007. PMID: 10325238.
Redaelli G., Malhotra A., Li B., Li P., Sonnenblick E.H., Hofmann P.A., Anversa P. (1998). Effects of constitutive overexpression of insulin-like growth factor-1 on the mechanical characteristics and molecular properties of ventricular myocytes. Circ Res., 82(5), 594-603. doi: 10.1161/01.res.82.5.594. PMID: 9529164.
Cittadini A., Ishiguro Y., Strömer H., Spindler M., Moses A.C., Clark R. et al. (1998). Insulin-like growth factor-1 but not growth hormone augments mammalian myocardial contractility by sensitizing the myofilament to Ca2+ through a wortmannin-sensitive pathway: studies in rat and ferret isolated muscles. Circ Res., 83(1), 50-59. doi: 10.1161/01.res.83.1.50. PMID: 9670918.
Higashi Y., Gautam S., Delafontaine P., Sukhanov S. (2019). IGF-1 and cardiovascular disease. Growth Horm IGF Res., 45, 6-16. doi: 10.1016/j.ghir.2019.01.002. PMID: 30735831; PMCID: PMC6504961.
Ghosh R., Karmohapatra S.K., Bhattacharyya M., Bhattacharya R., Bhattacharya G., Sinha A.K. (2011). The appearance of dermcidin isoform 2, a novel platelet aggregating agent in the circulation in acute myocardial infarction that inhibits insulin synthesis and the restoration by acetyl salicylic acid of its effects. J Thromb Thrombolysis. 31(1), 13-21. doi: 10.1007/s11239-010-0515-z. PMID: 20809104.
Ray U., Khan G.A., Chakraborty K., Basuroy S., Patra S.C., Girish G. et al. (2012). Isolation and study of insulin activated nitric oxide synthase inhibitory protein in acute myocardial infarction subjects. J Thromb Thrombolysis, 33(3), 218-229. doi: 10.1007/s11239-011-0672-8. PMID: 22238031.
Friberg L., Werner S., Eggertsen G., Ahnve S. (2000). Growth hormone and insulin-like growth factor-1 in acute myocardial infarction. Eur Heart J., 21(18), 1547-1554. doi: 10.1053/euhj.2000.2125. PMID: 10973769.
Spallarossa P., Brunelli C., Minuto F., Caruso D., Battistini M., Caponnetto S., Cordera R. (1996). Insulin-like growth factor-I and angiographically documented coronary artery disease. Am J Cardiol., 77(2), 200-202. doi: 10.1016/s0002-9149(96)90600-1. PMID: 8546095.
Fan J., Wojnar M.M., Theodorakis M., Lang C.H. (1996). Regulation of insulin-like growth factor (IGF)-I mRNA and peptide and IGF-binding proteins by interleukin-1. Am J Physiol., 270(3), 621-629. doi: 10.1152/ajpregu.1996.270.3.R621. PMID: 8780229.
Lang C.H., Fan J., Cooney R., Vary T.C. (1996). IL-1 receptor antagonist attenuates sepsis-induced alterations in the IGF system and protein synthesis. Am J Physiol., 270(3), 430-437. doi: 10.1152/ajpendo.1996.270.3.E430. PMID: 8638689.
Zhang X., Xing H., Qi F., Liu H., Gao L., Wang X. (2020). Local delivery of insulin/IGF-1 for bone regeneration: carriers, strategies, and effects. Nanotheranostics, 4, 242-255. doi: 10.7150/ntno.46408. PMID: 32923314; PMCID: PMC7484631.
Sarzi-Puttini P., Atzeni F., Schölmerich J., Cutolo M., Straub R.H. (2006). Anti-TNF antibody treatment improves glucocorticoid induced insulin-like growth factor 1 (IGF1) resistance without influencing myoglobin and IGF1 binding proteins 1 and 3. Ann Rheum Dis., 65(3), 301-305. doi: 10.1136/ard.2005.040816. Epub 2005 Aug 3. PMID: 16079165; PMCID: PMC1798065.
Salmon A.B., Lerner C., Ikeno Y., Motch Perrine S.M., McCarter R., Sell C. (2015). Altered metabolism and resistance to obesity in long-lived mice producing reduced levels of IGF-I. Am J Physiol Endocrinol Metab., 308(7), 545-553. doi: 10.1152/ajpendo.00558.2014. PMID: 25648834; PMCID: PMC4385875.
Kuemmerle J.F. (2012). Insulin-like growth factors in the gastrointestinal tract and liver. Endocrinol Metab Clin North Am., 41(2), 409-423, vii. doi: 10.1016/j.ecl.2012.04.018. PMID: 22682638; PMCID: PMC3372868.
Aoi N., Nakayama T., Soma M., Kosuge K., Haketa A., Sato M. et al. (2010). Association of the insulin-like growth factor1 gene with myocardial infarction in Japanese subjects. Hereditas, 147(5), 215-24. doi: 10.1111/j.1601-5223.2010.02174.x. PMID: 21039458.
Janssen J.A., Stolk R.P., Pols H.A., Grobbee D.E., Lamberts S.W. (1998). Serum total IGF-I, free IGF-I, and IGFB-1 levels in an elderly population: relation to cardiovascular risk factors and disease. Arterioscler Thromb Vasc Biol., 18(2), 277-282. doi: 10.1161/01.atv.18.2.277. PMID: 9484994.
Juul A., Scheike T., Davidsen M., Gyllenborg J., Jørgensen T. (2002). Low serum insulin-like growth factor I is associated with increased risk of ischemic heart disease: a population-based case-control study. Circulation, 106(8), 939-944. doi: 10.1161/01.cir.0000027563.44593.cc. PMID: 12186797.
Ittermann T., Noord Cv., Friedrich N., Dörr M., Felix S.B., Nauck M. et al. (2012). The association between insulin-like growth factor-I and cardiac repolarization. Growth Horm IGF Res., 22(1), 1-5. doi: 10.1016/j.ghir.2011.11.001. PMID: 22154520.
Schneider H.J., Klotsche J., Saller B., Böhler S., Sievers C., Pittrow D. et al. (2008). Associations of age-dependent IGF-I SDS with cardiovascular diseases and risk conditions: cross-sectional study in 6773 primary care patients. Eur J Endocrinol., 158(2), 153-61. doi: 10.1530/EJE-07-0600. PMID: 18230821.
Burchardt P., Tabaczewski P., Goździcka-Józefiak A., Siminiak T., Szczepaniak A., Banaszak A., Wysocki H. (2012). Association between insulin like growth factor-1 and lipoprotein metabolism in stable angina patients on statin therapy: a pilot study. Kardiol Pol., 70(10), 1017-1022. PMID: 23080092.
Martovytskyi D., Kravchun P., Shelest O. (2018). Effect of obesity presence on insulin-like growth factor-1 and endostatin in patients with myocardial infarction. Georgian Med News, 284, 55-58. PMID: 30618390.
Colao A., Spiezia S., Di Somma C., Pivonello R., Marzullo P., Rota F. et al. (2005). Circulating insulin-like growth factor-I levels are correlated with the atherosclerotic profile in healthy subjects independently of age. J Endocrinol Invest., 28(5), 440-8. doi: 10.1007/BF03347225. PMID: 16075928.
Andrade D., Oliveira G., Menezes L., Nascimento A.L., Carvalho S., Stumbo A.C. et al. (2020). Insulin-like growth factor-1 short-period therapy improves cardiomyopathy stimulating cardiac progenitor cells survival in obese mice. Nutr Metab Cardiovasc Dis., 30(1), 151-161. doi: 10.1016/j.numecd.2019.09.001. PMID: 31753790.
Conti E., Andreotti F., Sciahbasi A., Riccardi P., Marra G., Menini E. et al. (2001). Markedly reduced insulin-like growth factor-1 in the acute phase of myocardial infarction. J Am Coll Cardiol., 38(1), 26-32. doi: 10.1016/s0735-1097(01)01367-5. PMID: 11451284.
Davis M.E., Hsieh P.C., Takahashi T., Song Q., Zhang S., Kamm R.D. et al. (2006). Local myocardial insulin-like growth factor 1 (IGF-1) delivery with biotinylated peptide nanofibers improves cell therapy for myocardial infarction. Proc Natl Acad Sci U S A, 103(21), 8155-8160. doi: 10.1073/pnas.0602877103. PMID: 16698918; PMCID: PMC1472445.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.