Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Натрійуретичні пептиди широко відомі своєю захисною дією проти розвитку метаболічного синдрому та серцево-судинних захворювань. Важлива роль визначення рівнів натрійуретичних пептидів в діагностиці, оцінці тяжкості, прогнозу і ефективності лікування серцевої недостатності доведена в багатьох дослідженнях і відзначена в клінічних рекомендаціях в усьому світі. Вісцеральне ожиріння зменшує продукцію та дію натрійуретичних пептидів, спричиняючи підвищення ризику серцевої недостатності та цукрового діабету 2 типу. Метаболічний синдром спостерігається у 60% хворих на хронічну серцеву недостатність, більшість його компонентів сприяють розвитку та прогресуванню хронічної серцевої недостатності і включають в себе ожиріння, артеріальну гіпертензію, дисліпідемію, інсулінорезистентність, порушення толерантності до глюкози. Поширеність метаболічного синдрому в загальній популяції становить 34% і постійно зростає через неправильне харчування, малорухливий спосіб життя та хронічний стрес. Поширеність хронічної серцевої недостатності швидко збільшується у всіх промислово розвинених країнах, вражаючи 2% дорослих і 10% людей похилого віку. Тому проблема ранньої діагностики і лікування метаболічного синдрому і хронічної серцевої недостатності є дуже актуальною на сьогоднішній день. Огляд присвячений патофізіологічним зв’язкам між натрійуретичними пептидами, серцевою недостатністю та метаболічним синдромом і можливостям корекції обміну натрійуретичних пептидів.
Посилання
Bajaj, N.S., Patel, N., Prabhu, S.D., Arora, G., & Wang, T.J. (2018). Effect of NT-proBNP–Guided Therapy on All-Cause Mortality in Chronic Heart Failure With Reduced Ejection Fraction. J Am Coll Cardiol, 27, 71(8), 951‒952.
Brunner-La Rocca, H., & Sanders-van Wijk, S. (2019). Natriuretic Peptides in Chronic Heart Failure. Card Fail Rev, 5(1), 44–49.
Immaculate, N., Walter, M., Higgins, C., & Li, C. (2021). Use of B-Type Natriuretic Peptide (BNP) and N-Terminal proBNP (NT-proBNP) as Diagnostic Tests in Adults With Suspected Heart FailureOnt Health Technol Assess Ser., 21(2), 1-125.
Yancy, C.W., Jessup, M., Bozkurt, B., Butler, J., & Casey, D.E. (2017). 2017 ACC/AHA/HFSA Focused Update of the 2013 ACCF/AHA Guideline for the Management of Heart Failure. A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines and the Heart Failure Society of America. Journal of the American College of Cardiology, 70, 6.
Piepoli, M.F., Hoes, A.W., Agewall, S., Albus, C., Brotons, C. et al. (2016). 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice European Heart Journal, 37, 2315–2381.
Barrett-Connor, E. (2013). The Rancho Bernardo Study: 40 years studying why women have less heart disease than men and how diabetes modifies women’s usual cardiac protection.
Catapano, A.L., Graham, I., De Backer, G., Wiklund, O., John, M. et al. (2016). 2016 ESC/EAS Guidelines for the Management of Dyslipidaemias. European Heart Journal, 37, 2999–3058.
Brunner-La Rocca, H., Kaye, D., Woods, R., Hastings, J., & Esler, M. (2001). Effects of intravenous brain na-triuretic peptide on regional sympathetic activity in patients with chronic heart failure as compared with healthy control subjects. J Am Coll Cardiol, 37, 5, 1221‒1227.
Januzzi, J.J., Camargo, C.A., Anwaruddin, S., Baggish, A.L., & Chen, A.A. (2005). The N-terminal Pro-BNP investigation of dyspnea in the emergency department (PRIDE) study. Am J Cardiol, 15, 95(8), 948‒954.
Januzzi, J.J., Chen-Tournoux, A.A., Christenson, R.H., Doros, G., & Hollander, J.E. (2018). N-Terminal Pro-B-Type Natriuretic Peptide in the Emergency Department: The ICON-RELOADED Study. J Am Coll Cardiol., 20, 71(11), 1191‒1200.
Kerkelä, R., & Ulvila, J. (2015). Natriuretic Peptides in the Regulation of Cardiovascular Physiology and Met-abolic Events. Journal of the American Heart Association, 4, 10.
Maisel, A., Duran, J., & Wettersten, N. (2018). Natriuretic Peptides in Heart Failure Atrial and B-type Natriu-retic Peptides. Heart Failure Clin, 14, 13–25.
Meems, L., & Burnett, J. (2016). Innovative Therapeutics Designer Natriuretic Peptides. JACC: Basic to trans-lational science, 1, 7.
Thawabi, M., Hawatmeh, A., Studyvin, S., Habib, H., & Shamoon, F. (2017). Cardiac troponin and outcome in decompensated heart failure with preserved ejection fraction. Cardiovasc Diagn Ther, 7, 4, 359–366.
Willeit, P., Kaptoge, S., Welsh, P., Butterworth, A.S., & Chowdhury, R. (2016). Natriuretic peptides and in-tegrated risk assessment for cardiovascular disease: an individual-participant-data meta-analysis. Lancet Diabetes Endo-crinol, 4, 10, 840‒849.
Maisel, A.S., & Daniels, L.B. (2012). Breathing Not Properly 10 Years Later: What We Have Learned and What We Still Need to Learn. Journal of the American College of Cardiology, 60, 4, 277‒282.
Januzzi, J.J., Camargo, C.A., Anwaruddin, S., Baggish, A.L., & Chen, A.A. (2005). The N-terminal Pro-BNP investigation of dyspnea in the emergency department (PRIDE) study. Am J Cardiol, 15, 95(8), 948‒954.
Jordan, J., Birkenfeld, A.L., Melander, O., & Moro, C. (2018). Natriuretic Peptides in Cardiovascular and Metabolic Crosstalk. Hypertension, 72, 270–276.
Baba, M., Yoshida, K., (2019). Applications of Natriuretic Peptides in Heart Failure and Atrial Fibrillation. Int J Mol Sci, 20(11), 2824.
McDonagh, T.A., Metra, M., Adamo, M., et al. (2021). 2021 ESC Guidelines for the Diagnosis and Treatment of Acute and Chronic Heart Failure. Eur Heart J., 42(36), 3599‒3726.
Nadar, S., & Shaikh, M. (2019). Biomarkers in Routine Heart Failure Clinical Care. Card Fail Rev, 5, 1, 50–56.
Kang, S., Park, J.J., Choi, D., Yoon, C., & Oh, I. (2015). Prognostic value of NT-proBNP in heart failure with preserved versus reduced EF. Heart, 101(23), 1881‒1888.
Fudim, M., Ambrosy, A., & Sun, J. (2018). High‐Sensitivity Troponin I in Hospitalized and Ambulatory Pa-tients with Heart Failure With Preserved Ejection Fraction: Insights From the Heart Failure Clinical Research Network. Journal of the American Heart Association, 116, 1217–1220.
Thawabi, M., Hawatmeh, A., Studyvin, S., Habib, H., & Shamoon, F. (2017). Cardiac troponin and outcome in decompensated heart failure with preserved ejection fraction. Cardiovasc Diagn Ther, 7, 4, 359–366.
Zhu, Q., Xiao, W., Bai, Y., Ye, P., & Luo, L. (2016). The prognostic value of the plasma N-terminal pro-brain natriuretic peptide level on all-cause death and major cardiovascular events in a community-based population. Clin Interv Aging, 16, 11, 245‒253.
Rudolf, H., Mügge, A., Trampisch, H.J., Scharnagl, H., März, W., & Kara, K. (2020). NT-proBNP for risk prediction of cardiovascular events and all-cause mortality: The getABI-study. Int J Cardiol Heart Vasc, 29, 100553.
Kitada, S., Kikuchi, S., Tsujino, T., Masuyama, T., & Ohte, N. (2018). The prognostic value of brain natriu-retic peptide in patients with heart failure and left ventricular ejection fraction higher than 60%: a sub‐analysis of the J‐MELODIC study. ESC Heart Fail, 5(1), 36–45.
Omland, T., Sabatine, M.S., Jablonski, K.A., Rice, M.M., Hsia, J. et al. (2007). Prognostic value of B-Type natriuretic peptides in patients with stable coronary artery disease: the PEACE Trial. J Am Coll Cardiol, 50(3), 205‒14.
Liu, H., Cao, Y., Jin, J., Guo, Y., Zhu, C. et al. (2021). Prognostic value of NT-proBNP in patients with chronic coronary syndrome and normal left ventricular systolic function according to glucose status: a prospective co-hort study. Cardiovascular Diabetology, 20, 84.
Souza, T., Cerqueira, A.M., Suerdieck, J.G., de Sá, N.C., Sodré, G.S. et al. (2020). Prognostic Value of NT-proBNP versus Killip Classification in Patients with Acute Coronary Syndromes. Arq Bras Cardiol, 114(4), 666‒672.
He, W., Jiang, L., Chen, Y., Liu, Y., Chen, P., Duan, C., et al. (2021). The association of baseline N-terminal pro-B-type natriuretic peptide with short and long-term prognosis following percutaneous coronary intervention in non-ST segment elevation acute coronary syndrome with multivessel coronary artery disease: a retrospective cohort study. BMC Cardiovascular Disorders, 21, 202.
Wang, L., Cong, H., Zhang, J., Hu, Y., & Li, X. (2021). Prognostic Significance of Preprocedural N-Terminal Pro-B-Type Natriuretic Peptide Assessment in Diabetic Patients with Multivessel Coronary Disease Undergoing Revas-cularization. Front. Cardiovasc. Med.
Zile, M.R., Claggett, B.L., Prescott, M.F., McMurra, J., & Packer, M. (2016). Prognostic Implications of Changes in N-Terminal Pro-B-Type Natriuretic Peptide in Patients with Heart Failure. J Am Coll Cardiol, 68(22), 2425‒2436.
Salah, K., Stienen, S., Pinto, Y.M., Eurlings, L.W., & Metra, M. (2019). Prognosis and NT-proBNP in heart failure patients with preserved versus reduced ejection fraction. Heart, 105(15), 1182–1189.
Savoia, C., Volpe, M., Alonzo, A., Rossi, C., & Rubattu, S. (2009). Natriuretic peptides and cardiovascular damage in the metabolic syndrome: molecular mechanisms and clinical implications. Clin Sci (Lond), 118(4), 231‒240.
Santhekadur, P.K., Kumar, D.P., Seneshaw, M., Mirshahi F., & Sanyal, A.J. (2017). The multifaceted role of natriuretic peptides in metabolic syndrome. Biomed Pharmacother, 92, 826‒835.
Moyes, A.J., & Hobbs, A.J. (2019). C-Type Natriuretic Peptide: A Multifaceted Paracrine Regulator in the Heart and Vasculature. Int J Mol Sci, 20(9), 2281.
Nakao, K., Kuwahara, K., Nishikimi, T., Nakagawa, Y., & Kinoshita, H. (2017). Endothelium-Derived C-Type Natriuretic Peptide Contributes to Blood Pressure Regulation by Maintaining Endothelial Integrity. Hyperten-sion, 69, 286–296.
Gruden, G., Landi, A., & Bruno, G. (2014). Natriuretic Peptides, Heart, and Adipose Tissue: New Findings and Future Developments for Diabetes Research. Diabetes Care, 37(11), 2899‒2908.
Spannella, F., Giulietti F., Bordicchia M., Burnett J.C., & Sarzani R. (2019). Association Between Cardiac Natriuretic Peptides and Lipid Profile: a Systematic Review and Meta-Analysis. Scientific Reports, 9, 19178.
Birkenfeld, A., Budziarek, P., & Boschmann, M. (2008). Atrial Natriuretic Peptide Induces Postprandial Lipid Oxidation in Humans. Diabetes, 57, 12, 3199–3204.
Miyashita, K., Itoh, H., & Tsujimoto, H. (2009). Natriuretic Peptides/cGMP/cGMP-Dependent Protein Kinase Cascades Promote Muscle Mitochondrial Biogenesis and Prevent Obesity. Diabetes, 58, 12, 2880‒2892.
Tauscher, S., Nakagawa, H., & Völker, K. (2015). Role of atrial natriuretic peptide (ANP) in the regulation of insulin secretion and vitality of pancreatic ß cells. BMC Pharmacol Toxicol, 16, 1.
Undank, S., Kaiser, J., & Sikimic, J. (2017). Atrial Natriuretic Peptide Affects Stimulus-Secretion Coupling of Pancreatic β-Cells. Diabetes, 66, 11, 2840‒2848.
Welsh, P., & McMurray, J. (2012). B-type natriuretic peptide and glycaemia: an emerging cardiometabolic pathway? Diabetologia, 55, 1240–1243.
Coué, M., & Moro, C. (2015). Natriuretic peptide control of energy balance and glucose homeostasis. Bio-chimie, 124, 84‒91.
Maisel, A., Duran, J., & Wettersten, N. (2018). Natriuretic Peptides in Heart Failure Atrial and B-type Natriu-retic Peptides. Heart Failure Clin, 14, 13–25.
Sarzani, R., Spannella, F., & Giulietti, F. (2017). Cardiac Natriuretic Peptides, Hypertension and Cardiovascu-lar Risk. High Blood Press Cardiovasc Prev, 24, 2, 115–126.
Neeland, I., Winders, B., Ayers, & C., Das, S. (2013). Higher Natriuretic Peptide Levels Associate with a Fa-vorable Adipose Tissue Distribution Profile. JACC, 62, 8, 752–760.
Ramos, H., Birkenfeld, A., & de Bold, A. (2015). Cardiac natriuretic peptides and obesity: perspectives from an endocrinologist and a cardiologist. Endocrine Connection, 4, 25‒36.
De Almeida, J., Alves, C., & de Abreu, L. (2012). Involvement of the atrial natriuretic peptide in cardiovascu-lar pathophysiology and its relationship with exercise. Int Arch Med, 5, 4.
Khan, A., Cheng, S., & Magnusson, M. (2011). Cardiac natriuretic peptides, obesity, and insulin resistance: evidence from two community-based studies. J Clin Endocrinol Metab, 96, 10, 3242-3249.
Malachias, M.V., Jhund, P.S., & Claggett, B.L. (2020). NT‐proBNP by Itself Predicts Death and Cardiovascu-lar Events in High‐Risk Patients with Type 2 Diabetes Mellitus. Journal of the American Heart Association, 9, 017462.
Coué, M., & Moro, C. (2015). Natriuretic peptide control of energy balance and glucose homeostasis. Bio-chimie, 124, 84‒91.
Villar, R., Becerra, A., & Alameda, C. (2012). Effects of acute hyperglycaemia on ANP levels in diabetic pa-tients. Endocrine Abstracts, 29, 677.
Cleasby, M. (2015). ANP-ing Up Diabetes: Impaired Natriuretic Peptide Action in Muscle Forms a Mechanis-tic Link Between Obesity and Diabetes. Diabetes, 64, 12, 3978‒3980.
Everett, B., Cook, N., & Chasman, D. A. (2013). Prospective Evaluation of B-type Natriuretic Peptide Con-centrations and the Risk of Type 2 Diabetes in Women. Clin Chem, 59, 3, 557–565.
Heinisch, B., Vila, G., & Resl, M. (2012). B-type natriuretic peptide (BNP) affects the initial response to in-travenous glucose: a randomised placebo-controlled cross-over study in healthy men. Diabetologia, 55, 1400–1405.
Khan, A., Cheng, S., & Magnusson, M. (2011). Cardiac natriuretic peptides, obesity, and insulin resistance: evidence from two community-based studies. J Clin Endocrinol Metab, 96, 10, 3242‒3249.
Rubattu, S., & Volpe, M. (2019). Natriuretic Peptides in the Cardiovascular System: Multifaceted Roles in Physiology, Pathology and Therapeutics. Int J Mol Sci, 20, 16, 3991.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.