Як цитувати
Анотація
Вступ. Переважна більшість захворювань нирок у дітей та дорослих має свої витоки в антенатальному, інтранатальному або постнатальному періодах розвитку. Незадовільний стан здоров’я жінок репродуктивного віку, ускладнення під час перебігу вагітностей та в пологах часто спричиняють розвиток різних видів гіпоксій (хронічної внутрішньоутробної гіпоксії (ХВГ), гострої інтранатальної гіпоксії, гострої постнатальної гіпоксії (ГПГ), змішаної гіпоксії (ЗГ)). Остані виступають частою причиною неблагополуччя плода і новонародженого, призводячи до ушкодження різних органів та систем, в тому числі і нирок.
Метою даної роботи є висвітлення основних результатів власних багаторічних експериментальних досліджень, направлених на визначення впливу різних видів гіпоксій (ХВГ, ГПГ, ЗГ) на морфо-функціональний стан нирок плодів та новонароджених.
Матеріали та методи. У даному дослідженні було проведено моделювання високогірної гіпоксії за допомогою герметичної барокамери, з якої викачували повітря та створювали умови різкого зменшення атмосферного тиску. Статевозрілі щури-самиці середньою масою 220–250 г щодня на 20 хвилин в один і той же час вміщувалися в умови, що відповідали підйому на висоту 7500 метрів і характеризувалися тиском 287 мм. рт. ст. Під час експерименту тварин було ранжовано на чотири групи: група I – група контролю – вагітних щурів-самиць (n=3) не піддавали високогірній гіпоксії, при цьому частину самиць виводили з експерименту на пізніх термінах гестації з метою вилучення плодів (n=7), а від іншої частини самиць отримували потомство (n=11), яке у першу добу з моменту народження виводили з експерименту; група II – досліджувана група з моделюванням ХВГ – вагітних щурів-самиць (n=4) протягом усієї вагітності (21 доба) піддавали щоденній високогірній гіпоксії, при цьому частину самиць виводили з експерименту на пізніх термінах гестації з метою вилучення плодів (n=6), а від іншої частини самиць отримували потомство (n=10), яке в першу добу життя виводили з експерименту; група III – досліджувана група з моделюванням ГПГ – вагітних щурів-самиць (n=2) не піддавали високогірній гіпоксії, проте отримане від них потомство (n=8) на першу добу життя одноразово протягом 15 хвилин піддавали високогірній гіпоксії, а потім його було виведено з експерименту; група IV – досліджувана група з моделювання ЗГ – вагітних щурів-самиць (n=3) протягом усієї вагітності піддавали щоденній високогірній гіпоксії, а потім отримане від них потомство (n=8) у першу добу життя одноразово протягом 15 хвилин піддавали високогірній гіпоксії і виводили з експерименту. Були використані гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, морфометричні та статистичні методи дослідження.
Результати. Гостра постнатальна, хронічна внутрішньоутробна та змішана гіпоксії призводять до розвитку відповідно мінімальних, помірних та виражених морфологічних змін у капсулах, паренхіматозному та стромально-судинному компонентах нирок, первинно ушкоджуючи судини строми та паренхіму, де більш виражені зміни відбуваються в канальцях, збиральних трубочках, причому при хронічній внутрішньоутробній гіпоксії ці зміни наростають у новонароджених порівняно з плодами. Експериментальні гіпоксії спричиняють розвиток порушень гемодинаміки, дегенеративно-десквамативних змін ендотеліоцитів судин, епітеліоцитів капсул Боумена, канальців, збиральних трубочок, причому останні при гострій постнатальній гіпоксії відмічаються переважно в проксимальних канальцях, а при хронічній внутрішньоутробній та змішаній гіпоксіях в усіх відділах канальцевої системи та збиральних трубочках. Хронічна внутрішньоутробна та змішана гіпоксії сприяють кістоутворенню, затримують процеси гломерулогенезу і тубулогенезу. Гостра постнатальна, хронічна внутрішньоутробна та змішана гіпоксії стимулюють у нирках клітини фібробластичного ряду, а хронічна внутрішньоутробна та змішана гіпоксії ще й індукують епітеліально-мезенхімальну трансформацію, спричиняючи розвиток склерозу. Гостра постнатальна, хронічна внутрішньоутробна та змішана гіпоксії індукують апоптоз, проліферацію та призводять до дисбалансу між ними за рахунок превалювання проліферації при гострій постнатальній та хронічній внутрішньоутробній гіпоксіях та апоптозу при змішаній гіпоксії.
Висновки. Виявлені морфологічні зміни в нирках плодів і новонароджених, які розвивалися в умовах впливу гострої постнатальної, хронічної внутрішньоутробної та змішаної гіпоксій, враховуючи єдність структури і функції, приведуть до функціональних змін даних органів у подальшому постнатальному онтогенезі у таких дітей і виникненню в них різної нефрологічної патології. Дане дослідження актуалізує проведення профілактичних заходів серед осіб репродуктивного віку, диктує необхідність проведення якісної прегравідарної підготовки, яка повинна бути спрямована на своєчасне виявлення і лікування генітальної та екстрагенітальної патології в жіночому організмі.
Ключові слова: гостра постнатальна гіпоксія, змішана гіпоксія, морфологія, нирки, новонароджений, плод, хронічна внутрішньоутробна гіпоксія.
Посилання
Halle, M. P., Lapsap, C. T., Barla, E., Fouda, H., Djantio, H., Moudze, B. K., … & Priso, E. B. (2017). Epi-demiology and outcomes of children with renal failure in the pediatric ward of a tertiary hospital in Cameroon. BMC Pediatrics, 17(1), 202. doi: 10.1186/s12887-017-0955-0.
Plumb, L., Boother, E. J., Caskey, F. J., Sinha, M. D., & Ben-Shlomo, Y. (2020). The incidence of and risk factors for late presentation of childhood chronic kidney disease: a systematic review and meta-analysis. PLoS One, 15(12), e0244709, doi: 10.1371/journal.pone.0244709
Kamath, N., Iyengar, A., George, N., & Luyckx, V. A. (2019). Risk factors and rate of progression of CKD in children. Kidney International Reports, 4(10), 1472‒1477. doi:10.1016/j.ekir.2019.06.004
Fomina, S. P. (2021). Hronichna hvoroba nyrok u ditej v Ukrai'ni [Chronic kidney disease in children in Ukraine]. Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, 1(69), 16‒26.
Newsome, A. D., Davis, G. K., Ojeda, N. B., & Alexander, B. T. (2017). Complications during pregnancy and fetal development: implications for the occurrence of chronic kidney disease. Expert Review of Cardiovascular Thera-py, 15(3), 211‒220. doi:10.1080/14779072.2017.1294066
Brophy, P. (2017). Maternal determinants of renal mass and function in the fetus and neonate. Seminars in Fetal and Neonatal Medicine, 22(2), 67-70. doi: 10.1016/j.siny.2017.01.004.
Zhylka, N. Y., Slabkiy, G. O., & Shcherbinska, O. S. (2021). Stan reproduktyvnogo zdorov’ja zhinok v Ukrai'ni [The state of female reproductive health in Ukraine]. Reproductive endocrinology, 4(60), 67‒71.
Oxburgh, L., Muthukrishnan, S.D., & Brown, A. (2017). Growth factor regulation in the nephrogenic zone of the developing kidney. Results and Problems in Cell Differentiation, 60, 137‒164. doi: 10.1007/978-3-319-51436-9_6.
Morozov, S. L., Mironova, V. K., & Dlin, V. V. (2021). Postgipoksicheskoe porazhenie pochek u detej rannego vozrasta [Post-hypoxic lesion of kidneys in babies]. Practical medicine, 19(2), 28‒33.
Coats, L. E., Davis, G. K., Newsome, A. D., Ojeda, N. B., & Alexander, B. T. (2019). Low birth weight, blood pressure and renal susceptibility. Current Hypertension Reports, 21(8), 62. doi: 10.1007/s11906-019-0969-0.
Dorzhu, U. V., Shoshenko, K. A., Belichenko, V. M., & Ayzman, R. I. (2014). Ontogeneticheskie izmenenija strukturnyh pokazatelej pochek krys [The ontogenic changes of the kidney structure parameters at the rats]. Fundamen-tal research, 12(6), 1201‒1206.
Abdullina, G. A., Safina, A. I., & Daminova, M. A. (2014). Klinicheskaja fiziologija pochek u nedonoshen-nyh: rol' dinamicheskogo nabljudenija [Clinical physiology of the kidneys in premature: the role of follow-up]. The Bulletin of Contemporary Clinical Medicine, 7(6), 9‒13.
Al Salmi, I., & Hannawi, S. (2020). Birth weight and susceptibility to chronic kidney disease. Saudi Journal of Kidney Diseases and Transplantation, 31(4), 717‒726. doi: 10.4103/1319-2442.292305.
Stritzke, A., Thomas, S., Amin, H., Fusch, C., & Lodha, A. (2017). Renal consequences of preterm birth. Mo-lecular and Cellular Pediatrics, 4(1), 2. doi: 10.1186/s40348-016-0068-0.
Pogodaeva, T. V., & Luchaninova, V. N. (2012). Prognozirovanie formirovanija zabolevanij pochek u ploda i novorozhdennogo [Prediction of the development of fetal and neonatal renal diseases]. R Bulletin of Perinatology and Pediatrics, 4(1), 75‒80.
Sorokina, I. V., Markovsky, V. D., Borzenkova, I. V., Myroshnychenko, M. S., & Pliten, O. N. (2016). Mor-fologicheskie osobennosti klubochkovogo apparata pochek plodov i novorozhdennyh pri modelirovanii razlichnoj gi-poksii [Morphological features of the glomerular apparatus of fetuses and newborns kidneys in modeling different hy-poxia]. Morphologia, 10(3), 267‒272.
Kim, S. H., Park, S. J., Han, K. H., Kronbichler, A., Saleem, M. A., Oh, J., … & Shin, J. I. (2016). Patho-genesis of minimal change nephrotic syndrome: an immunological concept. Korean journal of pediatrics, 59(5), 205‒211. doi: 10.3345/kjp.2016.59.5.205.
Smirnov, A. V., Spasov, A. A., Panshin, N. G., Solovyova, O. A., & Kuznetsova, V. A. (2015). Morfolo-gicheskie preobrazovanija pochek krys pri jeksperimental'nom modelirovanii diabeticheskoj nefropatii. [Structural trans-formations of rat kidneys in experimental diabetic nephropathy]. V Journal of Medical Research, 3, 25‒27.
Panakhova, N. F., Gasanov, S. Sh., Akhundova, A. A., Aleskerova, S. M., & Polukhova, A. A. (2014). Funkcional'naja harakteristika pochek nedonoshennyh novorozhdennyh, rodivshihsja u materej s prejeklampsiej [Func-tional characterization of the kidneys of preterm infants born to mothers with preeclampsia]. R Bulletin of Perinatology and Pediatrics, 3, 57‒62.
Ow, C. P. C., Ngo, J. P., Ullah, M. M., Hilliard, L. M., & Evans, R. G. (2018). Renal hypoxia in kidney disease: cause or consequence? Acta Physiologica (Oxf), 222(4), e12999. doi: 10.1111/apha.12999.
Sene, L. B., Scarano, W. R., Zapparoli, A., Gontijo, J. A. R., & Boer, P. A. (2021). Impact of gestational low-protein intake on embryonic kidney microRNA expression and in nephron progenitor cells of the male fetus. PLoS One, 16(2), e0246289. doi: 10.1371/journal.pone.0246289.
Myroshnychenko, M., Sherstiuk, S., Zubova, Y., & Nakonechna, S. (2017). Patogenno inducirovannyj apop-toz, obuslovlennyj gipoksicheskim vozdejstviem, v organah mochevoj sistemy plodov i novorozhdennyh (jeksperi-mental'noe issledovanie) [Pathogenically induced apoptosis caused by hypoxic effects in the urinary system organs of fetuses and newborns (experimental study)]. Georgian medical news, 9(270), 94‒99.
Sorokina, I. V., Myroshnychenko, M. S., & Korneyko, I. V. (2017). The features of smooth muscle actin ex-pression in the kidneys, ureters and bladder of the newborns exposed to chronic intrauterine, acute postnatal and mixed hypoxia. The new Armenian medical journal, 11(2), 33‒39.
Kim, D. H., Xing, T., Yang, Z., Dudek, R., Lu, Q., & Chen, Y. H. (2017). Epithelial mesenchymal transition in embryonic development, tissue repair and cancer: a comprehensive overview. Journal of Clinical Medicine, 7(1), 1. doi: 10.3390/jcm7010001.
Pasechnik, D. (2014). Rol' jepitelial'no-mezenhimal'nogo perehoda v geneze hronicheskoj bolezni pochek i pochechno-kletochnogo raka (problemy i perspektivy) [The role of epithelial-mesenchymal transition in the pathogene-sis of chronic kidney disease and renal cell carcinoma (problems and prospects)]. International Humanitarian Universi-ty Herald, 6, 30‒33.
Dongre, A., & Weinberg, R.A. (2019). New insights into the mechanisms of epithelial-mesenchymal transition and implications for cancer. Natural Reviews Molecular Cell Biology, 20(2), 69‒84. doi: 10.1038/s41580-018-0080-4.
Sorokina, I., Myroshnychenko, M., & Kapustnyk, N. (2017). Pathology of the urinary system organs in chil-dren population of Ukraine: its past, present and future. Regional Innovations, 4, 35‒42.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.