Ключові слова
хронічний біль,
психоемоційний стан,
фізична реабілітація.
Як цитувати
Анотація
Абстракт. Сучасна стратегія лікування хронічного болю у дітей з паралітичними синдромами та неврологічними ураженнями, визначена рекомендаціями ВООЗ у 2012 році. Ці рекомендації забезпечують мультимодальний підхід знеболювання для лікування хронічного болю, включаючи широке використання немедикаментозних методів та фармакологічна терапія.
Мета. Оцінювання суб’єктивного бачення батьків дітей з паралітичними синдромами щодо впливу фізичної реабілітації на хронічний біль та їх психоемоційний стан.
Матеріали і методи. У дослідження були включені дані 64 дітей та їхніх матерів (64 особи). Вік дітей коливався від 1 до 6 років, середній вік – 3 роки 3 місяці.
Результати. Визначено змінений психоемоційний стан батьків дітей з паралітичними синдромами. Якщо у дитини є хронічний біль, то у батьків: «Стурбованість лікуванням дитини» підвищується в два рази (RR=2,1; р=0,0024), «Гіперопікуванням дитини» - в два рази (RR=1,9; р=0,0094), «Нестерпністю спостерігати за стражданням дитини» - в півтора рази (RR=1,6; р=0,0017), а також підвищується в півтора рази «Засмученість та сердитість коли дитина кричить» (RR=1,5; р=0,0122), «Внутрішня напруженість» (RR=1,5; р=0,0029), «Безсоння» (RR=1,5; р=0,0215), «Неможливість дитиною вести нормальний образ життя» (RR=1,5; р=0,0035), «Пошук співчуття або розуміння» (RR=1,5; р=0,0446), «Внутрішній неспокій, відчуття можливої біди» (RR=1,5; р=0,0074). Після отримання реабілітаційних заходів визначено покращення психоемоційного стану батьків дітей з паралітичними синдромами: «Нестерпно спостерігати за станом дитини» зменшилось на 31,3 % (р=0,0012); «Почуття внутрішнього неспокою» зменшилось на 24,5 % (р=0,0125); «Погано засинаю через стан дитини» зменшилось на 20,6 % (р=0,0109); «Внутрішня напруженість» зменшилось на 19,6 % (р=0,0269); «Безсонні ночі через стан дитини» зменшилось на 18,6% (р=0,0401).
Висновки. Автори вважають, що фізична реабілітація у дітей з паралітичними синдромами знижує частоту помірного хронічного болю та покращує емоційний стан батьків. Тому ми вважаємо, що нові підходи до реабілітації необхідно застосовувати при щоденному веденні потреб дітей з паралітичними синдромами та їхніх сімей з підвищеною психологічною та соціальною підтримкою. Можливо, пошук нових підходів, які б оптимізували більш інтенсивні та ефективні стратегії реабілітації з використанням сімейного резерву, дасть потенціал адаптації пластичності нервів та відновлення у такого контингенту дітей та перспективи на майбутнє.
Посилання
Hauer, J., & Houtrow, A. J. (2017). Pain Assessment and Treatment in Children With Significant Impairment of the Central Nervous System. Pediatrics, 139(6), e20171002.
Kingsnorth, S., Orava, T., Provvidenza, C., Adler, E., Ami, N., Gresley-Jones, T., … & Fehlings, D. (2015). Chronic Pain Assessment Tools for Cerebral Palsy: A Systematic Review. Pediatrics, 136(4), e947–e960. doi: 10.1542/peds.2015-0273.
Friedrichsdorf, S. J., Kang, T. I. (2007) The management of pain in children with life-limiting illnesses. Pe-diatr Clin North Am, 54(5), 645‒672.
Hechler, T., Kanstrup, M., Holley, A. L., Simons, L. E., Wicksell, R., Hirschfeld, G., & Zernikow, B. (2015). Systematic Review on Intensive Interdisciplinary Pain Treatment of Children With Chronic Pain. Pediatrics, 136(1), 115–127. doi: 10.1542/peds.2014-3319.
Breau, L. M., McGrath, P. J., Camfield, C. S., & Finley, G. A. (2002). Psychometric properties of the non-communicating children's pain checklist-revised. Pain, 99(1‒2), 349‒357.
Vargus-Adams, J. (2005). Health-Related Quality of Life in Childhood Cerebral Palsy. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 86(5), 940‒945.
Eker, L., & Tüzün, E. H. (2004). An evaluation of quality of life of mothers of children with cerebral palsy. Disabil Rehabil, 26(23), 1354‒1359. doi: 10.1080/09638280400000187.
Novak, I., & Honan, I. (2019). Effectiveness of paediatric occupational therapy for children with disabilities: A systematic review. Aust Occup Ther J., 66(3), 258‒273. doi: 10.1111/1440-1630.12573.
Das, S. P., Ganesh, G. S. (2019). Evidence-based Approach to Physical Therapy in Cerebral Palsy. Indian J Orthop, 53(1), 20‒34. doi: 10.4103/ortho.IJOrtho_241_17.
McKinnon, C. T., Morgan, P. E., Antolovich, G. C., Clancy, C. H., Fahey, M. C., & Harvey, A. R. (2020). Pain in children with dyskinetic and mixed dyskinetic/spastic cerebral palsy. Developmental medicine and child neu-rology, 62(11), 1294–1301. doi: 10.1111/dmcn.14615.
Yarmohammadi, N., Rassafiani, M., Joveini, G., et al. (2018). Validation of Persian Caregivers' Report of Quality of Life questionnaire for adolescents with cerebral palsy. International Journal of Therapy and Rehabilitation, 5, 234‒239.
Kruijsen-Terpstra, A. J., Ketelaar, M., Boeije, H., et al. (2014). Parents' experiences with physical and occupa-tional therapy for their young child with cerebral palsy: a mixed studies review. Child Care Health Dev, 40(6): 787‒796. doi: 10.1111/cch.12097.
Jeglinsky, I., Autti-Rämö, I., & Brogren Carlberg, E. (2012). Professional background and the comprehension of family-centredness of rehabilitation for children with cerebral palsy. Child Care Health Dev., 38(1), 70‒78. doi: 10.1111/j.1365-2214.2011.01211.x.
Lucas, B. R., Elliott, E. J., Coggan, S., Pinto, R. Z., Jirikowic, T., McCoy, S. W., & Latimer, J. (2016). Interventions to improve gross motor performance in children with neurodevelopmental disorders: a meta-analysis. BMC pediatrics, 16(1), 193. doi: 10.1186/s12887-016-0731-6.
Krigger, K. W. (2016). Cerebral palsy: an overview. Am Fam Physician, 73(1), 91‒100.
Roessler, N., Allen Debeaurepaire, C., Deprez, A., Tanche, L., Pavageau, V., Hamain, A., … & Avez-Couturier, J. (2016). Prise en charge multidisciplinaire des enfants souffrant de douleurs chroniques invalidantes dans un centre de rééducation fonctionnelle pédiatrique français : analyse rétrospective d'une série et perspectives [Multidisci-plinary management of children with disabling chronic pain in a French pediatric rehabilitation center: Current man-agement and perspectives]. Archives de pediatrie : organe officiel de la Societe francaise de pediatrie, 23(8), 806–814. doi: 10.1016/j.arcped.2016.05.016.
Dietrich, C., Teut, M., Samwel, K. L., Narayanasamy, S., Rathapillil, T., & Thathews, G. (2015). Treating Palliative Care Patients with Pain with the Body Tambura: A Prospective Case Study at St. Joseph's Hospice for Dy-ing destitute in Dindigul South India. Indian journal of palliative care, 21(2), 236–241. doi: 10.4103/0973-1075.156509.
Eccleston, C., Palermo, T. M., Williams, A. C., Lewandowski, A., & Morley, S. (2009). Psychological ther-apies for the management of chronic and recurrent pain in children and adolescents. The Cochrane database of system-atic reviews, (2), CD003968. doi: 10.1002/14651858.CD003968.pub2.
Akyuz, G.; & Kenis, O. (2014). Physical therapy modalities and rehabilitation techniques in the management of neuropathic pain. Am J Phys Med Rehabil, 93(3), 253‒259.
Hauer, J. (2010). Identifying and managing sources of pain and distress in children with neurological impair-ment. Pediatr Ann, 39(4): 198‒205.
Downing, J., Jassal, S. S., Mathews, L., Brits, H., & Friedrichsdorf, S. J. (2015). Pediatric pain management in palliative care. Pain management, 5(1), 23–35. doi: 10.2217/pmt.14.45.
Genik, L. M., McMurtry, C. M., Breau, L. M., Lewis, S. P., & Freedman-Kalchman, T. (2018). Pain in Children with Developmental Disabilities: Development and Preliminary Effectiveness of a Pain Training Workshop for Respite Workers. The Clinical journal of pain, 34(5), 428–437. doi: 10.1097/AJP.0000000000000554.
Genik, L. M., Pomerleau, C. A., McMurtry, C. M., & Breau, L. M. (2017). Pain in children with intellectual disabilities: a randomized controlled trial evaluating caregiver knowledge measures. Pain Manag, 7(3), 175‒187. doi: 10.2217/pmt-2016-0049.
Parker, J., & Belew, J. L. (2013). Qualitative evaluation of a pain intensity screen for children with severe neurodevelopmental disabilities. Pain Manag Nurs, 14(4), e115‒e123.
Voepel-Lewis, T., Malviya, S., Tait, A. R., Merkel, S., Foster, R., Krane, E. J., & Davis, P. J. (2008). A comparison of the clinical utility of pain assessment tools for children with cognitive impairment. Anesthesia and an-algesia, 106(1), 72‒78. doi: 10.1213/01.ane.0000287680.21212.d0.
Voepel-Lewis, T., Merkel, S., Tait, A. R., Trzcinka, A., & Malviya, S. (2002). The reliability and validity of the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability observational tool as a measure of pain in children with cognitive impair-ment. Anesth Analg, 95(5): p. 1224‒1229. doi: 10.1097/00000539-200211000-00020.
Garg, P., Haynes, N., De Lima, J., & Collins, J. J. (2017). Profile of children with developmental disabilities attending a complex pain clinic of a children's hospital in Australia. J Paediatr Child Health, 53(12), 1186‒1191. doi: 10.1111/jpc.13633.
Massaro, M., Pastore, S., Ventura, A., & Barbi, E. (2013). Pain in cognitively impaired children: a focus for general pediatricians. European journal of pediatrics, 172(1), 9–14. doi: 10.1007/s00431-012-1720-x.
Raina, P., O'Donnell, M., Rosenbaum, P., Brehaut, J., Walter, S. D., Russell, D., … & Wood, E. (2005). The health and well-being of caregivers of children with cerebral palsy. Pediatrics, 115(6), e626–e636. doi: 10.1542/peds.2004-1689.
Guidelines on the management of chronic pain in children. World Health Organization, 2020, p. 39. Re-trieved from https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/337644/9789240017894-eng.pdf
McKinnon, C. T., Morgan, P. E., Antolovich, G. C., Clancy, C. H., Fahey, M. C., & Harvey, A. R. (2020). Pain in children with dyskinetic and mixed dyskinetic/spastic cerebral palsy. Developmental medicine and child neu-rology, 62(11), 1294–1301. doi: 10.1111/dmcn.14615.
Yarmohammadi, N., Rassafiani, M., Joveini, G., et al. (2018). Validation of Persian Caregivers' Report of Quality of Life questionnaire for adolescents with cerebral palsy. International Journal of Therapy and Rehabilitation, 5, 234‒239.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.