Distant apoptosis biomarkers in human hypertension
InterCollegas. - Vol. 1, N1, 2014
PDF (English)

Як цитувати

Ashcheulova, T., & Kovalyova, O. (2014). Distant apoptosis biomarkers in human hypertension. Inter Collegas, 1(1), 31-42. https://doi.org/10.35339/ic.1.1.31-42

Анотація

DISTANT APOPTOSIS BIOMARKERS IN HUMAN HYPERTENSION Ashcheulova T., Kovalyova O. Kharkiv national medical university, Kharkiv, Ukraine Abstract. The aim was to study plasma apoptosis markers (TNF-α, sTNF-R1, sFasL) levels in patients with arterial hypertension (AH) depend on degree of blood pressure elevation. We examined 78 patients with AH, which were divided into 3 groups depend on AH degree: 1 group (n=18) – 1 degree AH, 2 group (n=25) – 2 degree AH, 3 group (n=35) – 3 degree AH. Plasma tumor necrosis factor-α (TNF-α), soluble TNF receptors type 1 (sTNF-R1), and soluble Fas ligand (sFasL) levels by ELISA were detected. It was found that plasma TNF-α levels in all groups patients were higher than in healthy normotensives (p<0.05). Maximum mean was detected in 2 degree AH patients. Circulating sTNF-R1 levels of all groups patients were elevated vs normal means (p<0.05). Inspite of detected increasing TNF-R1 concentration, natural TNF-αinhibitor, and insignificant decreasing of TNF-α/sTNF-R1, cytokine level remained high, tha tconfirm possibility of TNF-mediated apoptosis pathway in hypertensive patients. Obtained results indicate possibility of Fas-related apoptosis in patients with arterial hypertension. Conclusion. Result of our clinical study showed increased immuno-inflammatory and proapoptotic activity depends on presence and degree of arterial hypertension. Keywords: apoptosis, circulating apoptosis biomarkers, arterial hypertension.  ДИСТАНТНІ БІОМАРКЕРИ АПОПТОЗУ ПРИ АРТЕРІАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ У ЛЮДИНИ Ащеулова Т.В., Ковальова О.М. Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна Резюме. Метою було вивчення рівня плазматичних маркерів апоптозу (ФНП-α, рФНП-Р1, sFasL) у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) залежать від ступеня підвищення артеріального тиску. Ми обстежили 78 пацієнтів з АГ, які були розділені на 3 групи залежно від ступеня АГ: 1 група (n=18) - 1 ступіньAГ, 2 група (n=25) - 2 ступінь АГ, 3 група (n=35) - 3 ступінь АГ. Рівень фактора некрозу пухлин-α(ФНП-α), розчинні рецептори ФНП 1 типу(рФНП-Р1) та розчинніFas ліганд и (sFasL) визначали імуноферментним методом. Було виявлено, що рівні в плазмі ФНП-α у всіх груп пацієнтів були вище, ніж у здорових осіб (р<0,05). Максимальне значення було виявлено у хворих з 2 ступенем АГ. Циркулюючийрівень рФНП-Р1 у всіх групах пацієнтів був підвищений проти контрольної групи (р<0,05) . Незважаючи на виявлене збільшення концентрації рФНП-Р1, природного інгібітораФНП-α, і незначне зниження ФНП-α/рФНП-Р1, рівень цитокінів залишався високим, що підтверджує можливість ФНП-опосередкованого шляху апоптозу у хворих на гіпертонічну хворобу. Отримані результати свідчать про можливість Fas-залежного апоптозу у хворих на АГ. Висновки. Результати нашого клінічного дослідження показали підвищену імуно-запальну і проапоптотичну активність залежно від наявності та ступеня артеріальної гіпертензії. Ключові слова: апоптоз, циркулюючі біомаркери апоптозу, артеріальна гіпертензія . ДИСТАНТНЫЕ БИОМАРКЕРЫ АПОПТОЗА ПРИ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ У ЧЕЛОВЕКА Ащеулова Т.В., Ковалева О.Н. Харьковский национальный медицинский университет, г. Харьков, Украина Резюме. Целью было изучение уровня плазматических маркеров апоптоза (ФНО-α, рФНО-Р1, sFasL) у больных с артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от степени повышения уровня артериального давления. Обследовано 78 пациентов с АГ, которые были разделены на 3 группы в зависимости от степени АГ: 1 группа (n=18) - 1 степень АГ, 2 группа (n= 25) - 2 степень АГ, 3 группа (n=35) - 3 степень АГ. Уровень фактора некроза опухолей-α (ФНО-α), растворимых рецепторов ФНО 1 типа (рФНО-Р1), и растворимогоFas лиганда (sFasL) определялись иммуноферментным методом. Было обнаружено, что уровень в плазме ФНО-α у всех групп пациентов был выше, чем у здоровых лиц (р<0,05). Максимальное среднее значение определено у больных с 2 степенью АГ. Циркулирующие уровни рФНО-Р1 во группах пациентов были повышены против контрольной группы (р<0,05). Несмотря на обнаруженное увеличение концентрации рФНО-Р1, естественного ингибитораФНО-α, и незначительное снижение соотношения ФНО-α/рФНО-Р1, уровень цитокинов оставался высоким, что подтверждает возможность ФНО-опосредованного пути апоптоза у больных АГ. Полученные результаты указывают на возможность Fas-зависимого апоптоза у больных с АГ. Выводы. Результаты нашей клинического исследования показали повышенную иммуно- воспалительную и проапоптотическую активность в зависимости от наличия и степени артериальной гипертензии. Ключевые слова: апоптоз, циркулирующие биомаркеры апоптоза, артериальная гипертензия.

https://doi.org/10.35339/ic.1.1.31-42
PDF (English)

Посилання

Ameisen JC. On the origin, evolution, and nature of programmed cell death: a timeline of four billion years // Cell Death Differ. – 2002. – Vol.9(4). – P.367-393.

Lawen A. Apoptosis-an introduction // Bioassays. – 2003. – Vol.25(9). – P.888-896.

Elmore S. Apoptosis: a review of programmed cell death //

ToxicolPathol . – 2007. – Vol.35(4). – P.495-516.

Rathmell JC, Thompson CB. Pathways of apoptosis in lymphocyte development, homeostasis, and disease // Cell. – 2002. – Vol.109(Suppl). – P.S97-107.

Lockshin RA, Zakeri Z. Programmed cell death and apoptosis: origins of the theory // Nat Rev Mol Cell Biol. – 2001. – Vol.2(7). – P.545-550.

Kerr JF, Wyllie AH, Currie AR. Apoptosis: a basic biological phenomenon with wide-ranging implications in tissue kinetics // Br J Cancer. – 1972. – Vol.26(4). – P.239-257.

Kroemer G, Reed JC. Mitochondrial control of cell death // Nat Med. – 2001. – Vol.6(5). – P.513-519.

Ashkenazi. Death receptors: signaling and modulation / A Ashkenazi, V Dixit // Science. – 2008. – Vol.281. – P.1305-1308.

Skulachev VP. Programmed death in yeast as adaptation? // FEBS Lett. – 2003. – Vol.528(1-3). – P.23-26.

Zuzarte-Luis V, Hurle JM. Programmed cell death in the developing limb // Int J Dev Biol. – 2002. – Vol.46(7). – P.871-876.

Vermeulen K, Berneman ZN, Van Bockstaele DR. Cell cycle and apoptosis // Cell Prolif. – 2003/ - Vol.36(3). – P.165-175.

Opferman JT, Korsmeyer SJ. Apoptosis in the development and maintenance of the immune system // Nat Immunol. – 2003. – Vol.4(5). – P.410-415.

Matute-Bello G, Martin TR. Apoptosis: the complex scenario for a silent cell death // Mol Imaging Biol. – 2003. – Vol.5(1). – Vol.2-14.

Doseff AI. Apoptosis: The Sculptor of Development // Stem Cells and Development. – 2004. – Vol.13(5). – P.473-483.

Kitahori K., He H., Kawata M. et al. Development of Left Ventricular Diastolic Dysfunction With Preservation of Ejection Fraction During Progression of Infant Right Ventricular Hypertrophy //

Circ Heart Fail . – 2009. – Vol.2(6). – P.599-607.

Sharma A.K., Dhingra S., Khaper N., Singal P.K.

Activation of apoptotic processes during transition from hypertrophy to heart failure in guinea pigs // Am J Physiol Heart Circ Physiol. – 2007. – Vol.293(3). – P.H1384-H1390.

Gonzalez A., Fortuno M.A, Querejeta R. et al. Cardiomyocyte apoptosis in hypertensive cardiomyopathy // Cardiovasc Res. – 2003. – Vol.59(3). – P.549-562.

Korshunov VA. Smooth muscle apoptosis and vascular remodeling /VA Korshunov, BC Berk // CurrOpinHematol. – 2008. – Vol.15(3). – P.250-254.

Kockx MM. The role of apoptosis in vascular disease / MM Kockx, MWM Knaapen // J Pathol. – 2007. – Vol.190. – P.267-280.

"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліо­теки ім. В.І. Вернадського.

Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:

1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.