Keywords
How to Cite
Abstract
ASSOCIATIONS OF GENERAL MENTAL HEALTH SYMPTOMS WITH SUBJECTIVE SLEEP QUALITY AND INDIVIDUAL DAYTIME SLEEPINESS
Schierholz RS, Zavgorodniy I., Darius S., Böckelmann I.
Purpose: Sufficient sleep quality plays a significant role for long-term physical and mental health. The aim of this study was to examine the associations of general mental health symptoms with sleep quality and daytime sleepiness. Materials and Methods: A cross-sectional survey with 84 included participants (female: n = 42, male: n = 42) was conducted. General mental health symptoms were assessed using the 12-item General Health Questionnaire (GHQ-12), sleep quality was measured with the Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), and daytime sleepiness was evaluated with the Epworth Sleepiness Scale (ESS). Statistical differences were calculated using two-sample t-test and Mann-Whitney U test. For correlation analyses Spearman’s rank correlation was used. Results: Subjects with poor sleep quality reached higher scores in the GHQ-12 and in the ESS than subjects with good sleep quality, but the difference regarding the ESS was not significant. Higher GHQ-12 scores were associated with higher PSQI scores but not with higher ESS scores. Conclusions: Major findings show strong evidence of an association between general mental health symptoms and sleep quality with poor sleepers having a more disturbed mental health than good sleepers. Further evidence of the interrelationship between subjective sleep quality and general mental health symptoms was found.
Keywords: Mental health, Work ability, Stress, Sleep, Insomnia
Абстракт
ЗВ’ЯЗОК ЗАГАЛЬНИХ СИМПТОМІВ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ'Я З СУБ'ЄКТИВНОЮ ЯКІСТЮ СНУ ТАІНДИВІДУАЛЬНОЮ ДЕННОЮ СОНЛИВІСТЮ
Робін Себастьян Шірхольц*, Ігор Завгородній, Сабіна Даріус, Ірина Беккельман
Мета: Достатня якість сну відіграє важливу роль для тривалого фізичного та психічного здоров’я. Метою цьогодослідження було вивчення залежності загальних симптомів психічного здоров’я від якісті сну та денноїсонливості. Матеріали та методи: Було проведено перехресне опитування за участю 84 учасників (жінки: n = 42, чоловіки: n= 42). Загальні симптоми психічного здоров’я оцінювали за допомогою Анкети загального здоров’я (GHQ-12), яка містить 12 пунктів; якість сну оцінювали за допомогою Пітсбургського опитувальника якості сну (PSQI), а денну сонливість оцінювали за Шкалою сонливості Епворта (ESS). Статистичні відмінності розраховувались за допомогою двопробного t-тесту та U-тесту Манна-Вітні. Для кореляційного аналізу було використано рангову кореляцію Спірмена. Результати: Суб'єкти з низькою якістю сну показали більш високі показники у GHQ-12 та ESS, ніж суб'єкти із хорошою якістю сну, але різниця щодо ESS була несуттєвою. Більш високі показники GHQ-12 були пов'язані з більш високими показниками PSQI, але не з більш високими показниками ESS. Висновки: Основні результати виявляють вагомі докази зв'язку між загальними симптомами психічного здоров’я та якістю сну людей, які погано сплять, та людей з міцним сном. У людей з поганим сном більш виражені порушення психічного здоров’я. Були знайдені додаткові докази взаємозв'язку між суб'єктивною якістю сну та загальними симптомами психічного здоров'я.
Ключові слова: Психічне здоров'я, працездатність, стрес, сон, безсоння
Абстракт
СВЯЗЬ ОБЩИХ СИМПТОМОВ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ С СУБЪЕКТИВНЫМ КАЧЕСТВОМ СНА И ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ДНЕВНОЙ СОНЛИВОСТЬЮ
Робин Себастьян Ширхольц, Игорь Завгородний, Сабина Дариус, Ирина Беккельманн
Цель: Достаточное качество сна играет важную роль для долгосрочного физического и психического здоровья. Целью данного исследования было изучение связи общих симптомов психического здоровья с качеством сна и дневной сонливостью. Материалы и методы. Было проведено перекрестное исследование с 84 участниками (женщины: n = 42, мужчины: n = 42). Общие симптомы психического здоровья оценивали с использованием Общего опросника здоровья (GHQ-12), содержащего 12 пунктов; качество сна оценивали с помощью Питтсбургского опросника качества сна (PSQI), а дневную сонливость оценивали по Шкале сонливости Эпворта (ESS). Статистические различия рассчитывали с использованием двухпробного t-теста и U-теста Манна-Уитни. Для корреляционного анализа была использована ранговая корреляция Спирмена. Результаты: Субъекты с плохим качеством сна показали более высокие баллы в GHQ-12 и в ESS, чем субъекты с хорошим качеством сна, но разница в отношении ESS не была значительной. Более высокие показатели GHQ-12 были связаны с более высокими показателями PSQI, но не с более высокими показателями ESS. Выводы: Основные результаты обнаруживают убедительные доказательства связи между общими симптомами психического здоровья и качеством сна людей, которые плохо спят, и людей с крепким сном. У людей с плохим сном более выражены нарушения психического здоровья. Были найдены дополнительные доказательства взаимосвязи между субъективным качеством сна и общими симптомами психического здоровья.
Ключевые слова: психическое здоровье, трудоспособность, стресс, сон, бессонница
References
Åkerstedt, T. (2006). Psychosocial stress and impaired sleep. Scand J Work Environ Health, 32, 493–501.
Bauer, J. (2016). Psychische Belastungen am Arbeitsplatz: Rechtliche Rahmenbedin-gungen [Mental stress at the workplace: Legal framework conditions]. Zbl Ar-beitsmed, 66, 47–49.
Selye, H. (1956). The Stress of Life. New York (NY): McGraw-Hill.
Schulz, P., Hellhammer, J., Schlotz, W. (2003). Arbeitsstress, sozialer Stress und Schlafqualität: Differentielle Effekte unter Berücksichtigung von Alter, Besorgnisneigung und Gesundheit [Work stress, social stress, and sleep quality: Differential effects in consid-eration of age, worry disposition, and health]. Zeitschrift für Gesundheitspsychologie,11, 1–9.
Kalimo, R., Tenkanen, L., Härmä, M. (2000). Job stress and sleep disorders: findings from the Helsinki Heart Study. Stress Health, 16, 65–75.
Åkerstedt, T., Fredlund, P., Gillberg, M. (2002). Work load and work hours in relation to disturbed sleep and fatigue in a large representative sample. J Psychosom Res, 53,585–588.
De Lange, A. H., Kompier, M. A., Taris, T. W. (2009). A hard day’s night: a longitudi-nal study on the relationships among job demands and job control, sleep quality and fatigue. J Sleep Res, 18, 374–383.
Åkerstedt, T., Nordin, M., Alfredsson, L. (2012). Predicting changes in sleep com-plaints from baseline values and changes in work demands, work control, and work preoc-cupation – The WOLF-project. Sleep Med, 13, 73–80.
Elovainio, M., Ferrie, J.E., Gimeno, D. (2009). Organizational Justice and Sleeping Problems: The Whitehall II Study. Psychosom Med, 71, 334–340.
Harvey, A.G., Schmidt, D.A., Scarná, A. (2005). Sleep-Related Functioning in Eu-thymic Patients With Bipolar Disorder, Patients With Insomnia, and Subjects Without Sleep Problems. Am J Psychiatry, 162, 50–57.
Freeman, D., Pugh, K., Vorontsova, N. (2009). Insomnia and paranoia. Schizophr Res., 108, 280–284.
(2013). American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders – Fifth edition (DSM-5). Arlington (VA): American Psychiatric Publishing.
(2016).World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems – 10th Revision (ICD-10). Geneva: World Health Organiza-tion.
Breslau, N., Roth, T., Rosenthal, L. (1996). Sleep Disturbance and Psychiatric Disor-ders: A Longitudinal Epidemiological Study of Young Adults. Biol Psychiatry, 39, 411–418.
Chang, P.P., Ford, D.E., Mead, L.A. (1997). Insomnia in Young Men and Subsequent Depression: The Johns Hopkins Precursors Study. Am J Epidemiol, 146, 105–114.
Krystal, A.D. (2012). Psychiatric Disorders and Sleep. Neurol Clin., 30, 1389–1413.
Ruhrmann, S., Schultze-Lutter, F., Salokangas, R.K. (2010). Prediction of Psychosis in Adolescents and Young Adults at High Risk: Results From the Prospective European Pre-diction of Psychosis Study. Arch Gen Psychiatry, 67, 241–251.
Buysse, D.J, Angst, J., Gamma, A. (2008). Prevalence, Course, and Comorbidity of Insomnia and Depression in Young Adults. Sleep, 31, 473–480.
Freeman, D., Stahl, D., McManus, S. (2012). Insomnia, worry, anxiety and depression as predictors of the occurrence and persistence of paranoid thinking. Soc Psychiatry Psychi-atr Epidemiol., 47, 1195–1203.
Kaplan, K.A., McGlinchey, E.L., Soehner, A. (2015).. Hypersomnia subtypes, sleep and relapse in bipolar disorder. Psychol Med, 45, 1751–1763.
Elfering, A., Kottwitz, M.U., Tamcan, Ö. (2018). Impaired sleep predicts onset of low back pain and burnout symptoms: evidence from a three-wave study. Psychol Health Med., 23, 1196–1210.
Freeman, D., Sheaves, B., Goodwin, G.M. (2017). The effects of improving sleep on mental health (OASIS): a randomised controlled trial with mediation analysis. Lancet Psy-chiatry., 4, 749–758.
Goldberg, D.P. (1972). The Detection of Psychiatric Illness by Questionnaire: A Tech-nique for the Identification and Assessment of Non-Psychotic Psychiatric Illness. London (UK): Oxford University Press.
Goldberg, D. P. (1978). Manual of the General Health Questionnaire. Windsor (UK): NFER.
Goldberg, D.P., Williams, P. (1988). A User’s Guide to the General Health Question-naire. Windsor (UK): NFER.
Goldberg, D.P, Gater, R., Sartorius, N. (1997). The validity of two versions of the GHQ in the WHO study of mental illness in general health care. Psychol Med., 27, 191–197.
Üstün, T.B., Sartorius, N. (1995). Mental Illness in General Health Care: An Interna-tional Study. Chichester (UK): John Wiley & Sons.
Goldberg, D.P., Oldehinkel, T., Ormel, J. (1998). Why GHQ threshold varies from one place to another. Psychol Med., 28, 915–921.
Linden, M., Maier, W., Achberger, M. (1996). Psychische Erkrankungen und ihre Be-handlung in Allgemeinarztpraxen in Deutschland: Ergebnisse aus einer Studie der Weltge-sundheitsorganisation (WHO) [Psychological disorders and their treatment in general praxis in Germany: Results of a World Health Organization (WHO) study]. Nervenarzt, 67, 205–215.
Seibt, R., Matz, A., Hegewald, J. (2011). Working conditions of female part-time and full-time teachers in relation to health status. Int Arch Occup Environ Health, 85, 675–687.
Buysse, D.J., Reynolds, C.F., Monk, T.H. (1989). The Pittsburgh Sleep Quality Index: A New Instrument for Psychiatric Practice and Research. Psychiatry Res., 28, 193–213.
Johns, M.W. (1991). A New Method for Measuring Daytime Sleepiness: The Epworth Sleepiness Scale. Sleep, 14, 540–545.
Johns, M.W., Hocking, B. (1997). Daytime Sleepiness and Sleep Habits of Australian Workers. Sleep., 20, 844–849.
Bloch, K.E., Schoch, O.D., Zhang, J.N. (1999). German Version of the Epworth Sleep-iness Scale. Respiration, 66, 440–447.
Sauter, C., Popp, R., Danker-Hopfe, H. (2007). Normative values of the German Ep-worth Sleepiness Scale. Somnologie (Berl)., 11, 272–278.
Johns, M.W. (1992). Reliability and Factor Analysis of the Epworth Sleepiness Scale. Sleep, 15, 376–381.
Johns, M.W. (2000). Sensitivity and specificity of the multiple sleep latency test (MSLT), the maintenance of wakefulness test and the Epworth sleepiness scale: Failure of the MSLT as a gold standard. J Sleep Res., 9, 5-11.
Happe, S. (2011). Schlaf und seine Störungen im Alter [Sleep and its disorders in the elderly]. Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz, 54, 1311–1318.
Buysse, D.J. (2014). Sleep Health: Can We Define It? Does It Matter? Sleep., 37, 9–17.
Heitmann, J., Cassel, W., Ploch, T. (2011). Messung von Schlafdauer und Schlafquali-tät [Measuring sleep duration and sleep quality]. Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsfor-schung Gesundheitsschutz, 54, 1276–1283.
Söderström, M., Jeding, K., Ekstedt, M. (2012). Insufficient Sleep Predicts Clinical Burnout. J Occup Health Psychol., 17, 175–183.
Goodwin, R.D., Marusic, A. (2008). Association Between Short Sleep and Suicidal Ideation and Suicide Attempt Among Adults in the General Population. Sleep.,31,1097–1101.
Gangwisch, J.E., Babiss, L.A., Malaspina, D. (2010). Earlier Parental Set Bedtimes as a Protective Factor Against Depression and Suicidal Ideation. Sleep., 33, 97–106.
Kahn-Greene, E.T., Killgore, D.B., Kamimori, G.H. (2007). The effects of sleep depri-vation on symptoms of psychopathology in healthy adults. Sleep Med., 8, 215–221.
Jacobs, G.D., Pace-Schott, E.F., Stickgold, R., (2004). Cognitive Behavior Therapy and Pharmacotherapy for Insomnia: A Randomized Controlled Trial and Direct Comparison. Arch Intern Med., 164, 1888–1896.
Trauer, J.M., Qian, M.Y., Doyle, J.S. (2015). Cognitive Behavioral Therapy for Chron-ic Insomnia: A Systematic Review and Meta-analysis. Ann Intern Med., 163, 191–204.
Ye, Yy., Zhang, Y.f, Chen, J. (2015). Internet-Based Cognitive Behavioral Therapy for Insomnia (ICBT-i) Improves Comorbid Anxiety and Depression — A Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials. PLoS One., 10, e0142258.
Wuyts, J., De Valck, E., Vandekerckhove, M. (2012). Effects of pre-sleep simulated on-call instructions on subsequent sleep. Biol Psychol., 91, 383–388.
Pensuksan, W.C., Lertmaharit, S., Lohsoonthorn, V. (2016). Relationship between Poor Sleep Quality and Psychological Problems among Undergraduate Students in the Southern Thailand. Walailak J Sci Technol., 13, 235-242.
Sepehrmanesh, Z. (2016). The relation between sleep quality and mental health in stu-dents of Kashan University of Medical Sciences. Eur Psychiatry, 33, S743.
"Inter Collegas" is an open access journal: all articles are published in open access without an embargo period, under the terms of the CC BY-NC-SA (Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike) license; the content is available to all readers without registration from the moment of its publication. Electronic copies of the archive of journals are placed in the repositories of the KhNMU and V.I. Vernadsky National Library of Ukraine.