Ключові слова
хронічний біль,
психоемоційний стан,
фізична реабілітація.
Як цитувати
Анотація
Абстракт. Сучасна стратегія лікування хронічного болю у дітей з паралітичними синдромами та неврологічними ураженнями, визначена рекомендаціями ВООЗ у 2012 році. Ці рекомендації забезпечують мультимодальний підхід знеболювання для лікування хронічного болю, включаючи широке використання немедикаментозних методів та фармакологічна терапія.
Мета. Оцінювання суб’єктивного бачення батьків дітей з паралітичними синдромами щодо впливу фізичної реабілітації на хронічний біль та їх психоемоційний стан.
Матеріали і методи. У дослідження були включені дані 64 дітей та їхніх матерів (64 особи). Вік дітей коливався від 1 до 6 років, середній вік – 3 роки 3 місяці.
Результати. Визначено змінений психоемоційний стан батьків дітей з паралітичними синдромами. Якщо у дитини є хронічний біль, то у батьків: «Стурбованість лікуванням дитини» підвищується в два рази (RR=2,1; р=0,0024), «Гіперопікуванням дитини» - в два рази (RR=1,9; р=0,0094), «Нестерпністю спостерігати за стражданням дитини» - в півтора рази (RR=1,6; р=0,0017), а також підвищується в півтора рази «Засмученість та сердитість коли дитина кричить» (RR=1,5; р=0,0122), «Внутрішня напруженість» (RR=1,5; р=0,0029), «Безсоння» (RR=1,5; р=0,0215), «Неможливість дитиною вести нормальний образ життя» (RR=1,5; р=0,0035), «Пошук співчуття або розуміння» (RR=1,5; р=0,0446), «Внутрішній неспокій, відчуття можливої біди» (RR=1,5; р=0,0074). Після отримання реабілітаційних заходів визначено покращення психоемоційного стану батьків дітей з паралітичними синдромами: «Нестерпно спостерігати за станом дитини» зменшилось на 31,3 % (р=0,0012); «Почуття внутрішнього неспокою» зменшилось на 24,5 % (р=0,0125); «Погано засинаю через стан дитини» зменшилось на 20,6 % (р=0,0109); «Внутрішня напруженість» зменшилось на 19,6 % (р=0,0269); «Безсонні ночі через стан дитини» зменшилось на 18,6% (р=0,0401).
Висновки. Автори вважають, що фізична реабілітація у дітей з паралітичними синдромами знижує частоту помірного хронічного болю та покращує емоційний стан батьків. Тому ми вважаємо, що нові підходи до реабілітації необхідно застосовувати при щоденному веденні потреб дітей з паралітичними синдромами та їхніх сімей з підвищеною психологічною та соціальною підтримкою. Можливо, пошук нових підходів, які б оптимізували більш інтенсивні та ефективні стратегії реабілітації з використанням сімейного резерву, дасть потенціал адаптації пластичності нервів та відновлення у такого контингенту дітей та перспективи на майбутнє.
Посилання
Hauer, J., & Houtrow, A. J. (2017). Pain Assessment and Treatment in Children With Significant Impairment of the Central Nervous System. Pediatrics, 139(6), e20171002.
Kingsnorth, S., Orava, T., Provvidenza, C., Adler, E., Ami, N., Gresley-Jones, T., … & Fehlings, D. (2015). Chronic Pain Assessment Tools for Cerebral Palsy: A Systematic Review. Pediatrics, 136(4), e947–e960. doi: 10.1542/peds.2015-0273.
Friedrichsdorf, S. J., Kang, T. I. (2007) The management of pain in children with life-limiting illnesses. Pe-diatr Clin North Am, 54(5), 645‒672.
Hechler, T., Kanstrup, M., Holley, A. L., Simons, L. E., Wicksell, R., Hirschfeld, G., & Zernikow, B. (2015). Systematic Review on Intensive Interdisciplinary Pain Treatment of Children With Chronic Pain. Pediatrics, 136(1), 115–127. doi: 10.1542/peds.2014-3319.
Breau, L. M., McGrath, P. J., Camfield, C. S., & Finley, G. A. (2002). Psychometric properties of the non-communicating children's pain checklist-revised. Pain, 99(1‒2), 349‒357.
Vargus-Adams, J. (2005). Health-Related Quality of Life in Childhood Cerebral Palsy. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 86(5), 940‒945.
Eker, L., & Tüzün, E. H. (2004). An evaluation of quality of life of mothers of children with cerebral palsy. Disabil Rehabil, 26(23), 1354‒1359. doi: 10.1080/09638280400000187.
Novak, I., & Honan, I. (2019). Effectiveness of paediatric occupational therapy for children with disabilities: A systematic review. Aust Occup Ther J., 66(3), 258‒273. doi: 10.1111/1440-1630.12573.
Das, S. P., Ganesh, G. S. (2019). Evidence-based Approach to Physical Therapy in Cerebral Palsy. Indian J Orthop, 53(1), 20‒34. doi: 10.4103/ortho.IJOrtho_241_17.
McKinnon, C. T., Morgan, P. E., Antolovich, G. C., Clancy, C. H., Fahey, M. C., & Harvey, A. R. (2020). Pain in children with dyskinetic and mixed dyskinetic/spastic cerebral palsy. Developmental medicine and child neu-rology, 62(11), 1294–1301. doi: 10.1111/dmcn.14615.
Yarmohammadi, N., Rassafiani, M., Joveini, G., et al. (2018). Validation of Persian Caregivers' Report of Quality of Life questionnaire for adolescents with cerebral palsy. International Journal of Therapy and Rehabilitation, 5, 234‒239.
Kruijsen-Terpstra, A. J., Ketelaar, M., Boeije, H., et al. (2014). Parents' experiences with physical and occupa-tional therapy for their young child with cerebral palsy: a mixed studies review. Child Care Health Dev, 40(6): 787‒796. doi: 10.1111/cch.12097.
Jeglinsky, I., Autti-Rämö, I., & Brogren Carlberg, E. (2012). Professional background and the comprehension of family-centredness of rehabilitation for children with cerebral palsy. Child Care Health Dev., 38(1), 70‒78. doi: 10.1111/j.1365-2214.2011.01211.x.
Lucas, B. R., Elliott, E. J., Coggan, S., Pinto, R. Z., Jirikowic, T., McCoy, S. W., & Latimer, J. (2016). Interventions to improve gross motor performance in children with neurodevelopmental disorders: a meta-analysis. BMC pediatrics, 16(1), 193. doi: 10.1186/s12887-016-0731-6.
Krigger, K. W. (2016). Cerebral palsy: an overview. Am Fam Physician, 73(1), 91‒100.
Roessler, N., Allen Debeaurepaire, C., Deprez, A., Tanche, L., Pavageau, V., Hamain, A., … & Avez-Couturier, J. (2016). Prise en charge multidisciplinaire des enfants souffrant de douleurs chroniques invalidantes dans un centre de rééducation fonctionnelle pédiatrique français : analyse rétrospective d'une série et perspectives [Multidisci-plinary management of children with disabling chronic pain in a French pediatric rehabilitation center: Current man-agement and perspectives]. Archives de pediatrie : organe officiel de la Societe francaise de pediatrie, 23(8), 806–814. doi: 10.1016/j.arcped.2016.05.016.
Dietrich, C., Teut, M., Samwel, K. L., Narayanasamy, S., Rathapillil, T., & Thathews, G. (2015). Treating Palliative Care Patients with Pain with the Body Tambura: A Prospective Case Study at St. Joseph's Hospice for Dy-ing destitute in Dindigul South India. Indian journal of palliative care, 21(2), 236–241. doi: 10.4103/0973-1075.156509.
Eccleston, C., Palermo, T. M., Williams, A. C., Lewandowski, A., & Morley, S. (2009). Psychological ther-apies for the management of chronic and recurrent pain in children and adolescents. The Cochrane database of system-atic reviews, (2), CD003968. doi: 10.1002/14651858.CD003968.pub2.
Akyuz, G.; & Kenis, O. (2014). Physical therapy modalities and rehabilitation techniques in the management of neuropathic pain. Am J Phys Med Rehabil, 93(3), 253‒259.
Hauer, J. (2010). Identifying and managing sources of pain and distress in children with neurological impair-ment. Pediatr Ann, 39(4): 198‒205.
Downing, J., Jassal, S. S., Mathews, L., Brits, H., & Friedrichsdorf, S. J. (2015). Pediatric pain management in palliative care. Pain management, 5(1), 23–35. doi: 10.2217/pmt.14.45.
Genik, L. M., McMurtry, C. M., Breau, L. M., Lewis, S. P., & Freedman-Kalchman, T. (2018). Pain in Children with Developmental Disabilities: Development and Preliminary Effectiveness of a Pain Training Workshop for Respite Workers. The Clinical journal of pain, 34(5), 428–437. doi: 10.1097/AJP.0000000000000554.
Genik, L. M., Pomerleau, C. A., McMurtry, C. M., & Breau, L. M. (2017). Pain in children with intellectual disabilities: a randomized controlled trial evaluating caregiver knowledge measures. Pain Manag, 7(3), 175‒187. doi: 10.2217/pmt-2016-0049.
Parker, J., & Belew, J. L. (2013). Qualitative evaluation of a pain intensity screen for children with severe neurodevelopmental disabilities. Pain Manag Nurs, 14(4), e115‒e123.
Voepel-Lewis, T., Malviya, S., Tait, A. R., Merkel, S., Foster, R., Krane, E. J., & Davis, P. J. (2008). A comparison of the clinical utility of pain assessment tools for children with cognitive impairment. Anesthesia and an-algesia, 106(1), 72‒78. doi: 10.1213/01.ane.0000287680.21212.d0.
Voepel-Lewis, T., Merkel, S., Tait, A. R., Trzcinka, A., & Malviya, S. (2002). The reliability and validity of the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability observational tool as a measure of pain in children with cognitive impair-ment. Anesth Analg, 95(5): p. 1224‒1229. doi: 10.1097/00000539-200211000-00020.
Garg, P., Haynes, N., De Lima, J., & Collins, J. J. (2017). Profile of children with developmental disabilities attending a complex pain clinic of a children's hospital in Australia. J Paediatr Child Health, 53(12), 1186‒1191. doi: 10.1111/jpc.13633.
Massaro, M., Pastore, S., Ventura, A., & Barbi, E. (2013). Pain in cognitively impaired children: a focus for general pediatricians. European journal of pediatrics, 172(1), 9–14. doi: 10.1007/s00431-012-1720-x.
Raina, P., O'Donnell, M., Rosenbaum, P., Brehaut, J., Walter, S. D., Russell, D., … & Wood, E. (2005). The health and well-being of caregivers of children with cerebral palsy. Pediatrics, 115(6), e626–e636. doi: 10.1542/peds.2004-1689.
Guidelines on the management of chronic pain in children. World Health Organization, 2020, p. 39. Re-trieved from https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/337644/9789240017894-eng.pdf
McKinnon, C. T., Morgan, P. E., Antolovich, G. C., Clancy, C. H., Fahey, M. C., & Harvey, A. R. (2020). Pain in children with dyskinetic and mixed dyskinetic/spastic cerebral palsy. Developmental medicine and child neu-rology, 62(11), 1294–1301. doi: 10.1111/dmcn.14615.
Yarmohammadi, N., Rassafiani, M., Joveini, G., et al. (2018). Validation of Persian Caregivers' Report of Quality of Life questionnaire for adolescents with cerebral palsy. International Journal of Therapy and Rehabilitation, 5, 234‒239.