How to Cite
Abstract
Kozhyna H., Kryshtal A.
Based on the results of a comprehensive survey of 86 patients with schizophrenia, the effectiveness of art therapy in complex rehabilitation of patients was assessed.
The high effectiveness of art therapy is established in comparison with the traditional therapy of schizophrenia. There is a positive dynamics in quality of social functioning of patients by the general behavioral dysfunction scale, dysfunction in the performance of social roles in society scale, functioning of patients in the hospital scale and the dysfunction of modifying factors.
Art-therapeutic program in the structure of complex therapy of schizophrenia promotes rapid social reintegration of patients. It mobilizes internal reserves, restoring self-esteem, changing the attitude of patients to their disease.
Key Words: schizophrenia, social functioning, art therapy
ОЦІНКА ВПЛИВУ АРТ-ТЕРАПІЇ НА ДИНАМІКУ СОЦІАЛЬНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ХВОРИХ НА ШИЗОФРЕНІЮ
Кожина Г.М., Кришталь О.О.
Грунтуючись на результатах комплексного обстеження 86 хворих на шизофренію здійснено оцінку ефективності арт-терапії в комплексній реабілітації хворих.
Встановлено високу результативність арт-терапії в порівнянні з традиційною терапією шизофренії, відзначається виражена позитивна динаміка рівня соціального функціонування хворих за шкалами загальної поведінкової дисфункції, дисфункції при виконанні соціальних ролей в суспільстві;функціонування пацієнтів в лікарні і дисфункції модифікуючих факторів.
Арт-терапевтична програма в структурі комплексної терапії шизофренії сприяє швидкій соціальної реінтеграції хворих за рахунок мобілізації їх внутрішніх резервів, відновлення впевненості в собі, зміни ставлення хворих до самої хвороби.
Ключові слова: шизофренія, соціальне функціонування, арт-терапія
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ АРТ-ТЕРАПИИ НА ДИНАМИКУ СОЦИАЛЬНОГО ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ БОЛЬНЫХ ШИЗОФРЕНИЕЙ
Кожина А.М., Кришталь А.А.
Основываясь на результатах комплексного обследования 86 больных шизофренией осуществлена оценка эффективности арт-терапии в комплексной реабилитации больных.
Установлена высокая результативность арт-терапии по сравнению с традиционной терапией шизофрении, отмечается выраженная положительная динамика уровня социального функционирования больных по шкалам общей поведенческой дисфункции, дисфункции при выполнении социальных ролей в обществе; функционирования пациентов в больнице и дисфункции модифицирующих факторов.
Арт-терапевтическая программа в структуре комплексной терапии шизофрении способствует быстрой социальной реинтеграции больных за счет мобилизации их внутренних резервов, восстановления уверенности в себе, изменения отношения больных к самой болезни.
Ключевые слова: шизофрения, социальное функционирование, арт-терапия
References
Livia M. M. Pontes, Camila B. Martins, Isabel C. Napolitano, Juliana R. Fonseca, Graça M. R. Oliveira te al. (2013). Cognitive Training for Schizophrenia in Developing Countries: A Pilot Trial in Brazil. Schizophr Res Treatment, 2013: 321725, DOI: 10.1155/2013/321725.
Dixon LB, Dickerson F, Bellack AS, et al. (2010). The 2009 Schizophrenia PORT psychosocial treatment recommendations and summary statements. Schizophrenia Bulletin. PMC free article. PubMed, 36(1), 48–70.
Fusar-Poli P., Nelson B., Valmaggi L. a et al.(2014). Comorbid depressive and anxiety disorders in 509 individuals with an at-risk mental state: impact on psychopathology and transition to psychosis. Schizophrenia Bulletin, 40(1), 120—131.
Abramov V.A., Zhigulina I.V., Ryapolova T.L. (2009). Psychosocial rehabilitation of patients with schizophrenia. Monograph : Donets, 584.
Burns T., Patrick D. (2007). Social functioning as an outcome measure in schizophrenia studies. Acta Psychiatrica Scandinavica, 116, 403 – 418.
Korovina L. (2015). The dynamics of body weight gain and secondary negative symptoms in patients with paranoid schizophrenia treated by various antipsychotic drugs. Abstract book of Regional seminar of neyropsychopharmakology, 48-49.
Zouari O., Zalila H., Arfaoui S. et al. (2012). Relationship between therapeutic modalities and treatment compliance in schizophrenia. Prague: 20th European Congress of Psychiatry, 1333.
Danilov D.S., Tyulpin Yu. (2010). Treatment of schizophrenia., Moscow: Medical News Agency, 276.
Ueoka Y., Tomotake M., Tanaka T., Kaneda Y., Taniguchi K. et al. (2011). Quality of life and cognitive dysfunction in people with schizophrenia. Progress in Neuropsychopharmacology and Biological Psychiatry, 35(1), 53 – 59.
Deci E.L, Ryan R.M. (2008). Facilitating optimal motivation and psychological well-being across life’s domains. Canadian Psychology, 49, 14 – 23.
Lincoln T. M., Wilhelm K., Nestoriuc Y. (2007). Effectiveness of psychoeducation for relapse, symptoms, knowledge, adherence and functioning in psychotic disorders: a meta-analysis. Schizophrenia Research, 1–3(96), 233.
Maryta N. (2004). Using integrative index of quality of life in the diagnosis, treatment and rehabilitation of patients with schizophrenia. Archives of Psychiatry, 10, 2 (37), 4 - 9.
Petersen B., Toft J., Christensen N.B., Foldager L., Munk-Jorgensen L. et al (2008). Outcome of a psychotherapeutic program for patients with severe personality disorders. Nordic Journal of Psychiatry, 62, 450 – 456.
Prіb G., Вreaking G.A. wave. (2007). Analysis of social frustration in the rehabilitation of mentally ill. Archives of Psychiatry, 4, 32-38.
"Inter Collegas" is an open access journal: all articles are published in open access without an embargo period, under the terms of the CC BY-NC-SA (Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike) license; the content is available to all readers without registration from the moment of its publication. Electronic copies of the archive of journals are placed in the repositories of the KhNMU and V.I. Vernadsky National Library of Ukraine.