Ключові слова
рання активізація пацієнта
COVID-19
ВІТ
Як цитувати
Анотація
Актуальність. Пандемія COVID-19 призвела до глобальної кризи в системі охорони здоров'я, зокрема через постковідний синдром (Long COVID), що значно впливає на якість життя пацієнтів після виписки зі стаціонару. Цей синдром характеризується довготривалими симптомами, такими як втома, когнітивні порушення, депресія та тривога. Рання фізична реабілітація є важливою складовою відновлення пацієнтів, однак питання про оптимальну частоту та інтенсивність реабілітаційних заходів залишаються відкритими.
Мета. Оцінка впливу різних режимів фізичної реабілітації на функціональний статус, когнітивні функції, психоемоційний стан та прояви постковідного синдрому у пацієнтів, які перенесли тяжку форму COVID-19.
Матеріали та методи. У дослідження було включено 102 пацієнта з підтвердженим діагнозом COVID-19, які потребували лікування у Відділені Інтенсивної Терапії (ВІТ). Вони були розподілені на групи у залежності від кількості сеансів фізичної реабілітації на добу: перша група проходила один сеанс, друга – два сеанси. Фізична реабілітація включала зміну положення тіла у ліжку, вертикалізацію та дихальні вправи. Нами оцінювалися середні значення показників фізичного функціонального статусу, когнітивні функції, психоемоційний стан пацієнтів на час виписки, а також показник прояву симптомів постковідного синдрому через 5–7 днів після виписки.
Результати. Дослідження показало, що збільшення кількості занять фізичної реабілітації призводить до кращих показників психоемоційного стану у пацієнтів, а також зменшує прояви постковідного синдрому. Однак у короткостроковій перспективі збільшення кількості сеансів реабілітації не призвело до статистично значущих поліпшень когнітивних функцій та фізичного функціонального статусу.
Висновки. Рання фізична реабілітація у відділенні інтенсивної терапії є ефективним засобом для зниження проявів постковідного синдрому у пацієнтів, які перенесли важку форму COVID-19. Інтенсивна фізична активність не тільки покращує психоемоційний стан, але й сприяє зменшенню фізичних симптомів.
Ключові слова: мобілізація пацієнта, рання активізація пацієнта, COVID-19, ВІТ.
Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.14250339
Посилання
Taquet M, Dercon Q, Luciano S, Geddes JR, Husain M, Harrison PJ. Incidence, co-occurrence, and evolution of long-COVID features: A 6-month retrospective cohort study of 273,618 survivors of COVID-19. PLoS Med. 2021;18(9):e1003773. DOI: 10.1371/journal.pmed.1003773. PMID: 34582441.
Del Rio C, Collins LF, Malani P. Long-term Health Consequences of COVID-19. JAMA. 2020;324(17):1723-4. DOI: 10.1001/jama.2020.19719. PMID: 33031513.
The Lancet. Facing up to long COVID. Lancet. 2020;396(10266):1861. DOI: 10.1016/S0140-6736(20)32662-3. PMID: 33308453.
Michelen M, Manoharan L, Elkheir N, Cheng V, Dagens A, Hastie C, et al. Characterising long COVID: a living systematic review. BMJ Glob Health. 2021:e005427. DOI: 10.1136/bmjgh-2021-005427. PMID: 34580069.
Neufeld KJ, Leoutsakos JS, Yan H, Lin S, Zabinski JS, Dinglas VD, et al. Fatigue Symptoms During the First Year Following ARDS. Chest. 2020;158(3):999-1007. DOI: 10.1016/j.chest.2020.03.059. PMID: 32304774.
Simpson R, Robinson L. Rehabilitation After Critical Illness in People with COVID-19 Infection. Am J Phys Med Rehabil. 2020;99(6):470-4. DOI: 10.1097/PHM.0000000000001443. PMID: 32282359.
Spada MS, Biffi AM, Belotti L, Cremaschi L, Palumbo C, Locatelli C, et al. Psychological impact of COVID-19 after hospital discharge: A follow-up study on Italian recovered patients. J Affect Disord. 2022;317:84-90. DOI: 10.1016/j.jad.2022.08.086. PMID: 36029882.
Rosa RG, Teixeira C, Piva S, Morandi A. Anticipating ICU discharge and long-term follow-up. Curr Opin Crit Care. 2024; 30(2):157-64. DOI: 10.1097/MCC.0000000000001136. PMID: 38441134.
Jette DU, Stilphen M, Ranganathan VK, Passek S, Frost FS, Jette AM. Interrater Reliability of AM-PAC "6-Clicks" Basic Mobility and Daily Activity Short Forms. Phys Ther. 2015;95(5):758-66. DOI: 10.2522/ptj.20140174. PMID: 25504489.
Jette DU, Stilphen M, Ranganathan VK, Passek SD, Frost FS, Jette AM. Validity of the AM-PAC "6-Clicks" inpatient daily activity and basic mobility short forms. Phys Ther. 2014;94(3):379-91. DOI: 10.2522/ptj.20130199. PMID: 24231229.
Hiser S, Chung CR, Toonstra A, Friedman LA, Colantuoni E, Hoyer E, Needham DM. Inter-rater reliability of the Johns Hopkins Highest Level of Mobility Scale (JH-HLM) in the intensive care unit. Braz J Phys Ther. 2021:352-5. DOI: 10.1016/j.bjpt.2020.07.010. PMID: 32811787.
Biagianti B, Di Liberto A, Nicolo Edoardo A, Lisi I, Nobilia L, de Ferrabonc GD, et al. Cognitive Assessment in SARS-CoV-2 Patients: A Systematic Review. Front Aging Neurosci. 2022;14:909661. DOI: 10.3389/fnagi.2022.909661. PMID: 35847679.
Aiello EN, Fiabane E, Manera MR, Radici A, Grossi F, Ottonello M, et al. Screening for cognitive sequelae of SARS-CoV-2 infection: a comparison between the Mini-Mental State Examination (MMSE) and the Montreal Cognitive Assessment (MoCA). Neurol Sci. 2022;43(1):81-4. DOI: 10.1007/s10072-021-05630-3. PMID: 34668124.
Bjelland I, Dahl AA, Haug TT, Neckelmann D. The validity of the Hospital Anxiety and Depression Scale. An updated literature review. J Psychosom Res. 2002;52(2):69-77. DOI: 10.1016/s0022-3999(01)00296-3. PMID: 11832252.
Klok FA, Boon GJAM, Barco S, Endres M, Geelhoed JJM, Knauss S, et al. The Post-COVID-19 Functional Status scale: a tool to measure functional status over time after COVID-19. Eur Respir J. 2020;56(1):2001494. DOI: 10.1183/13993003.01494-2020. PMID: 32398306.
Mayer KP, Haezebrouck E, Ginoza LM, Martinez C, Jan M, Michener LA, et al. Early physical rehabilitation dosage in the intensive care unit associates with hospital outcomes after critical COVID-19. Crit Care. 2024;28(1):248. DOI: 10.1186/s13054-024-05035-6. PMID: 39026370.
Burtin C, Clerckx B, Robbeets C, Ferdinande P, Langer D, Troosters T, et al. Early exercise in critically ill patients enhances short-term functional recovery. Crit Care Med. 2009;37(9):2499-505. DOI: 10.1097/CCM.0b013e3181a38937. PMID: 19623052.
Honarmand K, Lalli RS, Priestap F, Chen JL, McIntyre CW, Owen AM, Slessarev M. Natural History of Cognitive Impairment in Critical Illness Survivors. A Systematic Review. Am J Respir Crit Care Med. 2020;202(2):193-201. DOI: 10.1164/rccm.201904-0816CI. PMID: 32078780.
Patel BK, Wolfe KS, Patel SB, Dugan KC, Esbrook CL, Pawlik AJ, et al. Effect of early mobilisation on long-term cognitive impairment in critical illness in the USA: a randomised controlled trial. Lancet Respir Med. 2023;11(6):563-72. DOI: 10.1016/S2213-2600(22)00489-1. PMID: 36693400.
Basso JC, Suzuki WA. The Effects of Acute Exercise on Mood, Cognition, Neurophysiology, and Neurochemical Pathways: A Review. Brain Plast. 2017;2(2):127-52. DOI: 10.3233/BPL-160040. PMID: 29765853.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.