Анотація
Вступ. Слина є важливим захисним чинником ротової порожнини, який підтримує здоров’я зубів, сприяє ремінералізації емалі, знижує її демінералізацію і забезпечує місцевий гуморальний захист. Важливими компонентами цього середовища є лізоцим і секреторний імуноглобулін А. Їхній рівень залежить від індивідуальних особливостей, гігієни та харчування і є важливим маркером для оцінки ризику карієсу.
Метою дослідження було вивчення стану локального гуморального імунітету ротової порожнини в дітей шляхом визначення рівнів лізоциму та sIgА у ротовій рідині.
Матеріали та методи. Для вирішення мети нами було обстежено 215 дітей 6 років, що проживають на Буковині. Виділили групи спостереження залежно від регіону проживання та рівня інтенсивності карієсу. Стан місцевого імунітету ротової порожнини визначали за рівнями в ротовій рідині sIgA та лізоциму. Статистично оцінили ступінь вірогідності одержаних результатів.
Результати. У результаті проведених імунологічних досліджень установлено, що за умов різної інтенсивності каріозного ураження спостерігається стійка тенденція до зменшення концентрації лізоциму в ротовій рідині дітей. У дітей Вижницького району результати є найнижчими. У дітей Дністровського районі активність лізоциму вища на 7,32 %, а в дітей Чернівецького району – на 15,35 % (р˂0,05). Уміст sІgA в дітей Вижницького району становив (0,29±0,002) мкг/л, що було на 6,45 % та 12,12 % нижче значень дітей Дністровського та Чернівецького районів (р˂0,05) (рис. 5.4). Зниження його концентрації в ротовій рідині корелює з несприятливим прогнозом захворювання.
Висновок. Таким чином, нами встановлено, що в дітей за умов каріозного ураження відзначалися зміни в системі неспецифічного гуморального імунітету ротової порожнини.
Ключові слова: діти, карієс, слина, лізоцим, імуноглобулін.
Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15170737
Посилання
Lyubchenko OV, Severyn LV. Biochemical indicators of oral fluid of young children with diseases of the respiratory system. ScienceRise: Medical Science. 2019;2(29):41-4. DOI: 10.15587/2519-4798.2019.161854. [In Ukrainian].
Singh S, Sharma A, Sood PB, Sood A, Zaidi I, Sinha A. Saliva as a prediction tool for dental caries: An in vivo study. J Oral Biol Craniofac Res. 2015;5(2):59-64. DOI: 10.1016/j.jobcr.2015.05.001. PMID: 26258015.
Min H, Zhu S, Safi L, Alkourdi M, Nguyen BH, Upadhyay A, Tran SD. Salivary Diagnostics in Pediatrics and the Status of Saliva-Based Biosensors. Biosensors (Basel). 2023;13(2):206. DOI: 10.3390/bios13020206. PMID: 36831972.
Alamoudi A, Alamoudi R, Gazzaz Y, Alqahtani AM. Role of Salivary Biomarkers in Diagnosis and Detection of Dental Caries: A Systematic Review. Diagnostics (Basel). 2022;12(12):3080. DOI: 10.3390/diagnostics12123080. PMID: 36553087.
Angarita-Diaz MP, Simon-Soro A, Forero D, Balcazar F, Sarmiento L, Romero E, Mira A. Evaluation of possible biomarkers for caries risk in children 6 to 12 years of age. J Oral Microbiol. 2021;13(1):1956219. DOI: 10.1080/20002297.2021.1956219. PMID: 34434531.
Subiksha PS, Sandhya R. Salivary Biomarkers in Diagnosis of Dental Caries – A Review Article. Int. J. Dent. Oral Sci. 2021;8:3729-33. DOI: 10.19070/2377-8075-21000764.
Letieri ADS, Freitas-Fernandes LB, Valente APC, Fidalgo TKDS, de Souza IPR. Longitudinal Evaluation of Salivary Iga-S in Children with Early Childhood Caries Before and After Restorative Treatment. J Clin Pediatr Dent. 2019;43(4):239-43. DOI: 10.17796/1053-4625-43.4.3. PMID: 31094629.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.