Ключові слова
спортивна медицина
організація охорони здоров’я
психологічна адаптація
мультидисциплінарний підхід
кардіологічна реабілітація
Як цитувати
Анотація
In press
Актуальність. Серцева недостатність є одним із найпоширеніших ускладнень серцево-судинних захворювань. У зв’язку з цим програми фізичної реабілітації, спрямовані на поліпшення психофізичного стану пацієнтів, набувають дедалі більшої актуальності.
Мета. Оцінити вплив систематичних фізичних вправ у рамках мультидисциплінарної амбулаторної програми кардіологічної реабілітації на якість життя та психологічну адаптацію пацієнтів із серцевою недостатністю.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 100 пацієнтів (50 чоловіків та 50 жінок) з діагностованою серцевою недостатністю. Для оцінки ефективності реабілітації використовували шкалу якості життя (QoL, Quality-of-Life scale) та шкалу прийняття хвороби (AIS, Acceptance of Illness Scale). Статистичний аналіз проводили за допомогою програм Excel 365 (Microsoft, США) та Statistica 10 (StatSoft, США), застосовували U-критерій Манна – Уїтні для парних порівнянь та критерію Краскела – Уолліса з post-hoc аналізом для порівняння кількох груп. Дослідження було виконано як приватна ініціатива авторів, без додаткового фінансування та державної реєстрації наукової теми.
Етика дослідження. Дослідження проводилося з дотриманням основних принципів біоетики, поваги до особистості, конфіденційності, добровільної участі та безпеки пацієнтів. Учасники експерименту були поінформовані про деталі участі в реабілітаційній програмі та надали письмову згоду на участь. Результати використовувалися виключно в наукових цілях із забезпеченням анонімності учасників.
Результати. У цьому дослідженні представлено динаміку якості життя пацієнтів із серцевою недостатністю під впливом фізичної реабілітації. Було проведено порівняння фізичних (FIZ) та психоемоційних (MENT) аспектів якості життя, загального індексу якості життя (QoL) та шкали прийняття хвороби (AIS) між чоловіками та жінками. Результати показали, що пацієнти, які брали участь у програмі фізичної реабілітації, продемонстрували значне поліпшення фізичної працездатності, стресостійкості та емоційного стану. За шкалою AIS було виявлено статистично значущі гендерні відмінності (p=0,002): у жінок зафіксовано вищі показники прийняття хвороби (M=[25,8±5,3]) порівняно з чоловіками (M=[22,7±6,1]), що свідчить про кращу психологічну адаптацію жінок до хронічного захворювання.
Висновки. Результати підтвердили, що фізична активність має значний позитивний вплив на загальний стан пацієнтів. У контрольній групі було зафіксовано менш виражене поліпшення досліджуваних показників. Результати дослідження підкреслюють важливість систематичної фізичної активності як невід’ємного елементу лікування серцевої недостатності та ключового чинника успішної довгострокової реабілітації.
Ключові слова: фізіотерапія та реабілітація, спортивна медицина, організація охорони здоров’я, психологічна адаптація, мультидисциплінарний підхід, кардіологічна реабілітація.
Посилання
Yushkovska O, Plakida O, Filonenko O. Features of using Nordic walking in the rehabilitation of patients with ischemic heart disease. Sports Med Phys Ther Ergot. 2023;(1):89-93. DOI: 10.32652/spmed.2023.1.89-93. [In Ukrainian].
Nesterak RV, Vakalyuk IR. Restorative treatment and rehabilitation of patients after acute coronary syndrome: scientific determinants and practical implementation. Therapeutics. 2021;2(1):5-10. DOI: 10.31793/2709-7404.2021.2-1.5. [In Ukrainian].
Balazh M, Kostenko V. Influence of cardiac rehabilitation with telemedicine technologies on the quality-of-life of patients with ischemic heart disease. Sports Med Phys Ther Ergot. 2021;(2):78-83. DOI: 10.32652/spmed.2021.2.78-83. [In Ukrainian].
Rogalya YL, Kurtyak IB. Rehabilitation of patients with chronic heart failure and metabolic syndrome. Rehabil Phys Cult Recreat Asp Hum Dev. 2023;(17):129-34. DOI:10.32782/2522-1795.2023.17.15.
Vitomskyi VV, Vitomska MV, Malyshko YG, Dzhevaha VV, Reshetnyk DM. Inspiratory muscle training in patients with chronic heart failure. Sports Med Phys Ther Ergot. 2025;(1):60-6. DOI: 10.32782/spmed.2025.1.9.
Ciumărnean L, Milaciu MV, Negrean V, Orășan OH, Vesa SC, Sălăgean O, Iluţ S, Vlaicu SI. Cardiovascular risk factors and physical activity for the prevention of cardiovascular diseases in the elderly. Int J Environ Res Public Health. 2021;19(1):207. DOI: 10.3390/ijerph19010207. PMID: 35010467.
Ahmadi M, Oshvandi K, Tapak L, Hosseini SK, Azizi A. Comparing the effects of face-to-face and virtual self-care training methods on self-care and quality-of-life among patients with heart failure: a randomized clinical trial study. Avicenna J Nurs Midwifery Care. 2023;31(4):265-74. Available at: https://www.researchgate.net/publication/402179584
Fallon N, Quirke M, Edgeworth C, O'Mahony R, Flynn N, McGeary P, et al. Evaluation of the effectiveness of a phase three specialised heart failure cardiac rehabilitation programme on cardiovascular risk factor profile. Br J Card Nurs. 2021;16(8):1-10. DOI: 10.12968/bjca.2021.0053.
Dibben GO, Faulkner J, Oldridge N, et al. Exercise-based cardiac rehabilitation for coronary heart disease: a meta-analysis. European Heart Journal. 2023;44(6):452-69. DOI: 10.1093/eurheartj/ehac747. PMID: 36746187.
Dibben G, Faulkner J, Oldridge N, et al. Exercise-based cardiac rehabilitation for coronary heart disease. Cochrane Database Syst Rev. 2021;11(11):CD001800. DOI: 10.1002/14651858.CD001800.pub4. PMID: 34741536.
Malachias MVB, Jhund PS, Claggett BL, Wikman MD, Lewis B, Chaturvedi N, et al. NT-proBNP by itself predicts death and cardiovascular events in high-risk patients with type 2 diabetes mellitus. J Am Heart Assoc. 2020;9(19):e017462. DOI: 10.1161/JAHA.120.017462. PMID: 32964800.
Saikia R, Pathak K. Cardiac rehabilitation adherence: A multifaceted approach. BOHR International Journal of Research on Cardiology and Cardiovascular Diseases. 2023;1(1):44-56. DOI: 10.54646/bijrccd.2023.08.
Siegmund LA, Bena JF, Morrison SL. Cardiac rehabilitation Facebook intervention: feasibility randomized controlled trial. JMIR Cardio. 2023;7:e46828. DOI: 10.2196/46828. PMID: 37318865.
Shi W, Yan Y, Zheng Y, Wang Q, Zhou X, Li Z, et al. Research progress on the influence of movement instruction on community life in patients with coronary heart disease. J Adv Med Sci. 2021;4(1):29. DOI: 10.30564/jams.v4i1.2828.
Felton BJ, Revenson TA, Hinrichsen GA. Acceptance of Illness Scale (AIS). In: Juczyński Z, editor. Measurement Instruments in Health Promotion and Health Psychology. Warsaw: Psychological Test Laboratory of the Polish Psychological Association; 2009. P. 162-6. Available at: https://www.scribd.com/document/982536660/AIS-Skala-Akceptacji-Choroby [in Polish].
Heidenreich PA, Bozkurt B, Aguilar D, Allen LA, Byun JJ, Colvin MM, et al. 2022 AHA/ACC/HFSA Guideline for the Management of Heart Failure: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Journal of the American College of Cardiology. 2022;79(17):e263-421. DOI: 10.1016/j.jacc.2021.12.012. PMID: 35379503.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.