Анотація
The article discusses the life of six physicians who graduated from the medical faculty of Kharkov University before 1917 and emigrated in 1918-1920 together with other refugees from the Bolsheviks to Cyprus, which became a British colony. Three of the physicians were unable to find work, and in 1922 the new authority moved them from the refugee camps on the island to Serbia (later Yugoslavia). But for the rest Cyprus became the second home. The names of former Kharkоv doctors, who provided medical assistance to the Greek and Turkish communities on the island for many years, remained in the memory of grateful people.
A surgeon Pavel Smitten was the most experienced of them. Before emigrating he worked in clinics of Kharkov University, in municipal and private hospitals, and he opened his own surgical and gynecological hospital. Smitten worked as a military doctor throughout Russian-Japanese War, World War I and Civil Wars. His experience, initiative and talent as a healthcare provider were fully demonstrated in Cyprus too.
Here Smitten also had a private hospital and worked as the head of the city hospital for a long time. Almost 10 years he was the chief medical officer of a major American mining company, and was responsible for the health of the residents of the whole industrial region.
Keywords: Cyprus; graduates of medical faculty; Kharkov University; Pavel Smitten; physicians; White emigration.
Аннотация
Агаев Э. , Русанов К.
«БЕЛЫЕ РУССКИЕ» ВРАЧИ НА КИПРЕ:
СУДЬБЫ ШЕСТИ ВЫПУСКНИКОВ ИМПЕРАТОРСКОГО ХАРЬКОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА
В статье рассказано о 6 врачах, окончивших до 1917 г. медицинский факультет Харьковского университета и эмигрировавших в 1918-1920 гг. вместе с другими беженцами от большевиков на Кипр, ставший британской колонией. Трое из них не смогли найти работу, и в 1922 г. новые власти переселили их из лагерей беженцев на острове в Сербию (будущую Югославию). Но для остальных Кипр стал второй родиной. Фамилии бывших харьковчан, много лет оказывавших медицинскую помощь греческому и турецкому населению острова, остались в памяти благодарных людей.
Самым опытным из них был хирург Павел Смиттен. До эмиграции он работал в клиниках Харьковского университета, в городских больницах, в частной лечебнице, и сам открыл хирургическую лечебницу. Смиттен был участником Русско-японской, Первой мировой и Гражданской войн.
Его опыт, инициатива и талант организатора здравоохранения в полной мере проявились и на Кипре. Смиттен и здесь владел собственной лечебницей, долго работал заведующим городской больницей. Почти 10 лет он служил санитарным врачом крупной американской горнодобывающей компании и отвечал за здравоохранение промышленного региона.
Ключевые слова: белая эмиграция; врачи; выпускники медицинского факультета; Кипр; Павел Смиттен; Харьковский университет.
Анотація
Агаєв Е. , Русанов К.
«Бiлi росiйськi» лiкарi на Кiпрi: долi шести випускникiв iмператорського Харкiвського унiверситету
У статті розповідається про 6 лікарів, які закінчили до 1917 р. медичний факультет Харківського університету і емігрували у 1918-1920 рр. разом з іншими біженцями вiд бiльшовiкiв на Кіпр, що став британською колонією. Троє з них не змогли знайти роботу, і в 1922 р. нові влада переселила цiх лiкарiв з таборів біженців на острові до Сербії (майбутної Югославії). Але для інших Кіпр став другою батьківщиною. Прізвища колишніх харків'ян, якi багато років надавали медичну допомогу грецькому і турецькому населенню острова, залишилися в пам'яті вдячних людей.
Найдосвідченішим з них був хірург Павло Смиттен. До еміграції він працював у клініках Харківського університету, в міських шпіталях, в приватній лікарні, і сам відкрив хірургічну лікарню. Смиттен був учасником Російсько-японської, Першої світової і Громадянської воєн.
Його досвiд, iніціатива і талант організатора охорони здоров'я повною мірою проявилися й на Кіпрі. Смиттен і тут володів власною лікарнею, довго працював завідувачем міського шпиталю. Майже 10 років він служив санітарним лікарем великої американської гірничодобувної компанії та відповідав за охорону здоров'я у цілому промисловому регіоні.
Ключовi слова: бiла емiграцiя; лiкарi; випускники медичного факультету; Кiпр; Павло Смiттен; Харкiвський унiверситет.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.