Анотація
RELATION OF POSTMORTEM CHANGES DEVELOPMENT AND EXACT POSTMORTEM INTERVAL
Grygorian E., Olkhovsky V., Gubin M.
Purpose: Precise postmortem interval’s evaluation is crucial in cases when violent types of death are suspected by forensic medical examiner. There are different factors that could affect results of postmortem interval (PMI) evaluation by forensic medical expert. The aim of this study was to study connections between the known postmortem time interval and the degree of particular postmortem changes’ development. Materials and Methods: A cross-sectional analysis of 116 forensic medical examinations of deceased persons (of female persons n = 58, of males n = 58), in cases of non-violent death, was performed. Data about time of death was obtained from police preliminary records provided to the examination - only cases with known time of death prescription were included to study. Postmortem changes were evaluated by Total Body Score (TBS) [1] at equal time interval after death (48 hours ± 3 hours). Interconnection between postmortem changes degree and PMI was estimated using Spearman’s rank correlation. Difference between sexes was evaluated using Mann–Whitney U test. Results: “Thickness of clothes” criterion reached the highest positive correlation coefficient, “ambient temperature” criterion had also a significant positive correlation. The rest of studied criteria had very weak correlation with the development of postmortem changes. Conclusions: Several criteria had significant (p < 0.05), yet week, impact on the postmortem changes’ development. The other criteria were statistically insignificant.
Keywords: forensic medicine, forensic medical examination, postmortem interval, thanatology.
Резюме.
ЗВ’ЯЗОК РОЗВИТКУ ПОСТМОРТАЛЬНИХ ЗМІН І ДАВНОСТІ НАСТАННЯ СМЕРТІ
Григорян Е.К., Ольховський В.О., Губін М.В.
Мета: Точна оцінка терміну, що пройшов з моменту настання смерті, має вирішальне значення у випадках, коли судово-медичний експерт підозрює насильницькі види смерті. Існують різні фактори, які можуть вплинути на результати оцінки давності настання смерті (ДНС) судово-медичним експертом. Метою даного дослідження було вивчення зв’язку між відомою давністю настання смерті і ступенем розвитку конкретних посмертних змін. Матеріали та методи: Було проведено аналіз 116 судово-медичних експертиз померлих осіб (жінок n = 58, чоловіків n = 58) у випадках ненасильницької смерті. У дослідження були включені тільки випадки з відомим терміном давності настання смерті, дані про час настання смерті були отримані із супровідної документації правоохоронних органів, наданої на експертизу. Посмертні зміни оцінювали за методом Total Body Score (TBS) [1] через однаковий проміжок часу після настання смерті (48 годин ± 3 години). Взаємозв’язок між ступенем посмертних змін і ДНС був оцінений з використанням рангової кореляції Спірмена. Різниця між статями була оцінена з використанням U-критерію Манна-Уїтні. Результати: Критерій «товщина одягу» мав найвищий позитивний коефіцієнт кореляції, критерій «температура навколишнього середовища» також мав значну позитивну кореляцію. Решта вивчених критеріїв мали дуже слабку кореляцію з розвитком посмертних змін. Висновки: Кілька критеріїв мали значний (р <0,05), але слабкий вплив на розвиток посмертних змін. Решта критеріїв були статистично незначущими.
Ключові слова: судова медицина, судово-медична експертиза, давність настання смерті, танатологія.
Резюме.
СВЯЗЬ РАЗВИТИЯ ПОСТМОРТАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ И ДАВНОСТИ НАСТУПЛЕНИЯ СМЕРТИ
Григорян Э.К., Ольховский В.А., Губин Н.В.
Цель: Точная оценка срока, прошедшего с момента наступления смерти, имеет решающее значение в случаях, когда судебно-медицинский эксперт подозревает насильственные виды смерти. Существуют различные факторы, которые могут повлиять на результаты оценки давности наступления смерти (ДНС) судебно-медицинским экспертом. Целью данного исследования было изучение связей между известной давностью наступления смерти и степенью развития конкретных посмертных изменений. Материалы и методы: Был проведен анализ 116 судебно-медицинских экспертиз умерших лиц (женщин n = 58, мужчин n = 58) в случаях ненасильственной смерти. В исследование были включены только случаи с известным сроком давности наступления смерти, данные о времени наступления смерти были получены из сопроводительной документации правоохранительных органов, предоставленной на экспертизу. Посмертные изменения оценивали по методу Total Body Score (TBS) [1] через одинаковый промежуток времени после наступления смерти (48 часов ± 3 часа). Взаимосвязь между степенью посмертных изменений и ДНС была оценена с использованием ранговой корреляции Спирмена. Различие между полами было оценено с использованием U-критерия Манна-Уитни. Результаты: Критерий «толщина одежды» имел наивысший положительный коэффициент корреляции, критерий «температура окружающей среды» также имел значимую положительную корреляцию. Остальные изученные критерии имели очень слабую корреляцию с развитием посмертных изменений. Выводы: Несколько критериев оказали значительное (р <0,05), но слабое влияние на развитие посмертных изменений. Остальные критерии были статистически незначимыми.
Ключевые слова: судебная медицина, судебно-медицинская экспертиза, давность наступления смерти, танатология.
Посилання
Kim, Young et al. (2018). Feasibility of Total Body Score (TBS) and Accumulated Degree Days (ADD) in the Estimation of Postmortem Interval for Forensic Murder Casework. Biomedical Science Letters. 24. 35-42.
Max M.Houck, Jay A.Siegel (2010) Fundamentals of Forensic Science (Second Edition). 157-227
H. T. Gelderman, et al. (2018). The development of a post-mortem interval estimation for human remains found on land in the Netherlands. International journal of legal medicine. 132(3). 863–873.
C. Henssge, B. Madea (2004). Estimation of the time since death in the early post-mortem period. Forensic Science International. 144. 167–175.
Salimi M, et al. (2018) Evaluation of Insect Succession Patterns and Carcass Weight Loss for the Estimation of Postmortem Interval. J Med Entomol. Oct 25;55(6):1410-1422
Tsokos M. (2005) Postmortem Changes and Artifacts Occurring During the Early Postmortem Interval. In: Tsokos M. (eds) Forensic Pathology Reviews. Forensic Pathology Reviews, vol 3. Humana Press. 183-238.
Mukaka, M. M. (2012). Statistics Corner: A guide to appropriate use of Correlation coefficient in medical research. Malawi Medical Journal, 24(3), 69-71
Nawrocka, Marta & Frątczak-Łagiewska, Katarzyna & Matuszewski, Szymon. (2016). Inter-Rater Reliability of Total Body Score-A Scale for Quantification of Corpse Decomposition. Journal of forensic sciences. 61.
Dabbs GR, Connor M, Bytheway JA. (2016). Interobserver Reliability of the Total Body Score System for Quantifying Human Decomposition. J Forensic Sci. Mar;61(2):445-451.
Megyesi MS, Nawrocki SP, Haskell NH (2005) Using accumulated degree-days to estimate the postmortem interval from decomposed human remains. J Forensic Sci 50(3):618–626
Devin Williams, Amy Mundorff, Audrey Scott (2016). Scoring Human Decomposition From Photographs: A Validation Study. EURēCA: Exhibition of Undergraduate Research and Creative Achievement. 4.
Lewis, Krystle & Wescott, Daniel. (2018). Assessing the Utility of Total Body Score (TBS) and Accumulated Degree Days (ADD) for estimating Postmortem Interval (PMI) in Clothed Vulture-Scavenged Human Remains. 10.13140/RG.2.2.27264.12804.
Hurtado, J. C., et al. (2018). Postmortem Interval and Diagnostic Performance of the Autopsy Methods. Scientific reports, 8(1), 16112.
Meurs J, Krap T, Duijst W. (2019). Evaluation of postmortem biochemical markers: Completeness of data and assessment of implication in the field. Sci Justice. Mar;59(2):177-180.
Campell ZK, Kwon I, Finley SJ, Lee Y, Javan GT. (2016). Talin: A potential protein biomarker in postmortem investigations. J Forensic Leg Med. Nov;44:188-191.
Sara CZ, Menendez ST, Nunez P. (2014). Cell death proteins as markers of early postmortem interval. Cell Mol Life Sci. 71:2957–2962.
Kumar S, Ali W, Singh US, et al. (2015). The effect of elapsed time on the cardiac Troponin-T (cTnT) proteolysis in case of death due to burn: a study to evaluate the potential forensic use of cTnT to determine the postmortem interval. Sci Justice. 55:189–194.
Zheng XD, Zhang YH, Zhi XM, et al. (2006) Estimation of postmortem interval by determination of troponin I using Western blot technique in human pectoralis major. Chin J Forensic Med. 21:146–148.
Bian J, Shen YW, Zhao ZQ, et al. (2017) Relationship between the degradation of myoglobin and postmortem interval. Fa Yi Xue Za Zhi.23:90–91.
Sener MT et al. (2012). Estimating the postmortem interval by the difference between oxidant/antioxidant parameters in liver tissue. Adv Clin Exp Med. Nov-Dec;21(6):727-33.
Lesnikova I., et al. (2018). Usability of Immunohistochemistry in Forensic Samples With Varying Decomposition. Am J Forensic Med Pathol. Sep;39(3):185-191.
LU Jiang-Ming,Yu Jia-Shu,Chen Min-Jing, et al. (2004). An immunohistochemical study on relationship between the changes of actin in cardiac and skeletal muscle cells and postmortem interval in rats. Chinese Journal of Forensic Medicine. 04.
Moffatt, Colin & Simmons, Tal & Lynch-Aird, Jeanne. (2016). An improved equation for TBS and ADD: establishing a reliable postmortem Interval framework for casework and experimental studies. Journal of Forensic Sciences. 61 Suppl 1. S201-207. 10.1111/1556-4029.12931.
"Inter Collegas" є журналом відкритого доступу: всі статті публікуються у відкритому доступі без періоду ембарго, на умовах ліцензії Creative Commons Attribution ‒ Noncommercial ‒ Share Alike (CC BY-NC-SA, з зазначенням авторства ‒ некомерційна ‒ зі збереженням умов); контент доступний всім читачам без реєстрації з моменту його публікації. Електронні копії архіву журналів розміщені у репозиторіях ХНМУ та Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського.
Подача рукопису до редакції означає згоду всіх співавторів на такі умови використання їх твору:
1. Цей Договір про передачу прав на використання твору від Співавторів видавцю (далі Договір) укладений між всіма Співавторами твору, в особі Відповідального автора, та Харківським національним медичним університетом (далі Університет), в особі уповноваженого представника Редакції наукових журналів (далі Редакції).
2. Цей Договір є договором приєднання у розумінні п.1 ст. 634 Цивільного кодексу України: тобто є договором, «умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору». Стороною, що встановила умови цього договору, є Університет.
3. Якщо авторів більше одного, автори обирають Відповідального автора, який спілкується із Редакцією від свого імені та від імені всіх Співавторів щодо публікації письмового твору наукового характеру (статті або рецензії, далі Твору).
4. Договір починає свою дію від моменту подачі рукопису Твору Відповідальним автором до Редакції, що підтверджує наступне:
4.1. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з його змістом, на всіх етапах рецензування та редагування рукопису та існування опублікованого Твору;
4.2. всі Співавтори Твору ознайомлені та згодні з умовами цього Договору.
5. Опублікований Твір знаходиться в електронному вигляді у відкритому доступі на сайтах Університету та будь-яких сайтах та в електронних базах, в яких Твір розміщений Університетом, та доступний читачам на умовах ліцензії "Creative Commons (Attribution NonCommercial Sharealike 4.0 International)" або більш вільних ліцензій "Creative Commons 4.0".
6. Відповідальний автор передає, а Університет одержує невиключне майнове право на використання Твору шляхом розміщення останнього на сайтах Університету на весь строк дії авторського права. Університет приймає участь у створенні остаточної версії Твору шляхом рецензування та редагування рукопису статті або рецензії, наданої Редакції Відповідальним автором, перекладу Твору на будь-які мови. За участь Університету у доопрацюванні Твору Співавтори згодні оплатити рахунок, виставлений їм Університетом, якщо така оплата передбачена Університетом. Розмір та порядок такої оплати не є предметом цього договору.
7. Університет має право на відтворення Твору або його частин в електронній та друкованій формах, на виготовлення копій, постійне архівне зберігання Твору, розповсюдження Твору у мережі Інтернет, репозиторіях, наукометричних базах, комерційних мережах, у тому числі за грошову винагороду від третіх осіб.
8. Співавтори гарантують, що рукопис Твору не використовує твори, авторські права на які належать третім особам.
9. Співавтори Твору гарантують, що на момент надання рукопису Твору до Редакції майнові права на Твір належать лише їм, ні повністю, ні в частині нікому не передані (не відчужені), не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
10. Твір не може бути розміщений на сайтах Університету, якщо він порушує права людини на таємницю її особистого і сімейного життя, завдає шкоди громадському порядку та здоров’ю.
11. Твір може бути відкликаний Редакцією з сайтів Університету, бібліотек та електронних баз, де він був розміщений Редакцією, у випадках виявлення порушень етики авторів та дослідників, без будь-якого відшкодування збитків Співавторів. На момент подачі рукопису до Редакції та всіх етапів його редагування та рецензування, рукопис не має бути вже опублікованим або поданим до інших редакцій.
12. Передаване за цим Договором право поширюється на територію України та зарубіжних країн.
13. Правами Співавторів є вимога зазначати їх імена на всіх екземплярах Твору чи під час будь-якого його публічного використання чи публічного згадування про Твір; вимога збереження цілісності Твору; законна протидія будь-якому перекрученню чи іншому посяганню на Твір, що може нашкодити честі і репутації Співавторів.
14. Співавтори мають право контролю своїх особистих немайнових прав шляхом ознайомлення з текстом (змістом) і формою Твору перед його публікацією на сайтах Університету, при передачі його поліграфічному підприємству для тиражування чи при використанні Твору іншими способами.
15. За Співавторами, окрім непереданих за цим Договором майнових прав та із урахуванням невиключного характеру переданих за цим Договором прав, зберігаються майнові права на доопрацювання Твору та на використання окремих частин Твору у створюваних Співавторами інших творів.
16. Співавтори зобов’язані повідомити Редакцію про всі помилки в Творі, виявлені ними самостійно після публікації Твору, і вжити всіх заходів до якнайшвидшої ліквідації таких помилок.
17. Університет зобов'язується вказувати імена Співавторів на всіх екземплярах Твору під час будь-якого публічного використання Твору. Перелік Співавторів може бути скорочений за правилами формування бібліографічних описів, визначених Університетом або третіми особами.
18. Університет зобов'язується не порушувати цілісність Твору, погоджувати з Відповідальним Автором усі зміни, внесені до Твору у ході переробки і редагування.
19. У випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором його сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством України. Всі спори за Договором вирішуються шляхом переговорів, а якщо переговори не вирішили спору – у судах міста Харкова.
20. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов'язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання.
21. Співавтори несуть відповідальність за правдивість викладених у Творі фактів, цитат, посилань на законодавчі і нормативні акти, іншу офіційну документацію, наукову обґрунтованість Твору, всі види відповідальності перед третіми особами, що заявили свої права на Твір. Співавтори відшкодовують Університету усі витрати, спричинені позовами третіх осіб про порушення авторських та інших прав на Твір, а також додаткові матеріальні витрати, пов'язані з усуненням виявлених недоліків.